Хто стоїть за оголошенням
АвтоПортал: Усіх продавців можна поділити на дві групи. Перша — це власники, які виставляють на продаж особистий автомобіль. Друга — перекупи: ті, хто викупив чуже авто, або ті, хто бере відсоток за його реалізацію. Традиційно найнадійнішим і найвигіднішим варіантом вважається покупка напряму у власника. Звичайний власник рідко вміє грамотно продавати: він частіше не здатен замаскувати огріхи автомобіля і вигідно подати його сильні сторони. У підсумку це нерідко позначається на кінцевій ціні. Перекуп же живе за принципом «купив дешевше — продав дорожче», а тому ризик натрапити на автомобіль, що побував в аварії або пережив затоплення, який пройшов косметичну підготовку, значно вищий.
Стас: Автомобіль від професійного перекупа — це не завжди погано. Мені в практиці траплялися відмінні екземпляри за адекватною ціною. Питання в тому, де шукати. Звичайні люди теж нерідко продають проблемні машини. Якщо покупець розбирається в справі — ставить правильні питання і знає слабкі місця конкретної моделі, — перекуп не стане витрачати свій час і не повезе його дивитися свідомо проблемний варіант. Але й засипати продавця загальними питаннями не варто: це видає вашу необізнаність у темі. Краще продумувати, про що саме питаєте.
Як вирахувати перекупа серед власників — розповімо далі.
Шукаємо машину: вивчаємо знімки
АвтоПортал: Коли ви визначилися з моделлю та комплектацією, починається пошук. Майже завжди до оголошення додаються фотографії. Перш за все переконайтеся, що на них саме той автомобіль, про який говорить опис. Якщо знімки зроблені не в студійних умовах, а в повсякденній обстановці, на них видно держномер або VIN, а в оголошенні є кілька різних ракурсів — це хороший знак. Швидше за все, ви дивитеся на реальну машину, яка дійсно продається.
Стас: Але є й інший бік. Продавець, який хоч трохи розуміється на фотографії та на тому, як подати автомобіль, завжди зніме його з вигідного для себе боку, щоб приховати вади. Мене часто просять проконсультувати онлайн по фото. І коли я дивлюся на половину таких знімків, одразу видно: зйомка велася так, щоб недоліки не потрапили в кадр. Я можу припустити, що саме тут прихована проблема — наприклад, тут був перефарб. Але стверджувати напевно не візьмуся, адже фото зроблено при вдалому світлі та під правильним кутом.
На що дивитися на фотографіях
АвтоПортал: Про те, що автомобіль брав участь в аварії, можуть свідчити такі деталі: зазори між кузовними панелями помітно відрізняються за шириною; відтінок фарби на сусідніх деталях різниться; стоять неоригінальні елементи — фари, бампер, протитуманки; маркування на бічних і задньому склі вказує на інший рік випуску, що не збігається з роком автомобіля.
Стас: Звертайте увагу на нелогічний, на перший погляд, стайлінг. Якщо встановлені нештатні фари або бампер з обважуванням, у 80% випадків машина отримала удар спереду, а рідна оптика виявилася занадто дорогою для заміни. Продавець же подає це як «тюнінг», хоча насправді перед вами битий автомобіль. Втім, бувають винятки. Якщо в оголошенні зазначено, що заводські деталі йдуть у комплекті, — швидше за все, власник захоплюється стайлінгом і розбирається в машинах. Він знімає оригінальний капот, бампер або фари і зберігає їх у гаражі, щоб при продажу показати: автомобіль не був у ДТП.
Як прикинути реальний пробіг
АвтоПортал: Заявлений в оголошенні пробіг часто не відповідає дійсності. Навіть якщо покази спідометра збігаються зі словами продавця, це нічим не допомагає: змінити покази коштує всього близько 50 доларів. Зверніть увагу на край кришки капота, багажника (особливо на хетчбеках та універсалах) і нижню частину дверей — саме там найчастіше з'являється іржа.
Стас: Перший натяк на великий пробіг — стан фар і капота: пожовкла оптика і вкрите сколами лакофарбове покриття. Але в наших умовах капот давно став розхідником — його або фарбують, або обклеюють захисною плівкою, як і фари. Тож ці деталі не завжди дають точну інформацію.
Далі варто зазирнути в колісну арку. Пластиковий бризковик сильно страждає від піску на наших дорогах. Подивіться також на маточину: скільки на ній іржі та бруду. Далеко не кожен миє підвіску. Співвідношення приблизно 90 до 10: лише один із десяти власників хоча б раз на рік промиває важелі, колеса та арки, щоб захистити датчики АБС і підшипники від зайвого бруду.
Салон заслуговує не меншої уваги, ніж кузов. По ньому теж можна приблизно визначити пробіг.
Стас: Перша ознака зносу — кермо. Щоправда, потрібно враховувати, чи носить власник каблучки і чи є декоративна накладка. З каблучками на пальцях шкіра, пластик або дерево на кермі зношуються набагато швидше. Я не раз бачив машини з пробігом у п'ятдесят тисяч, у яких кермо виглядало на всі двісті. Тож дивіться і на руки продавця, якщо це дійсно власник.
АвтоПортал: Другий індикатор — сидіння. По тому, наскільки просів підголівник, можна багато сказати про долю автомобіля. Зверніть увагу на заломи бічної підтримки та на те, чи зберегла поролонова структура форму. Якщо наповнювач бовтається вільніше, ніж належить, а власник при цьому не важить 120 кілограмів, значить, машину використовували активно.
Стас: У кожної моделі свій темп зносу та свої особливості. Наприклад, у Мазд традиційно високий ступінь зношуваності: до шістдесяти тисяч сидіння вже роздавлені, а кермо потерте. Особливо цим славляться «шістки». У машин з високою посадкою — кросоверів і позашляховиків — майже завжди зламана зовнішня частина нижньої подушки. Якщо натиснути на неї, вона просто продавлюється.
АвтоПортал: Старіння та деформація крісел — процес природний. До 50–80 тисяч це відбувається у 90% автомобілів. Але в кожної моделі це трапляється в різний час і виглядає по-своєму. Універсального способу оцінити стан салону не існує. Потрібно заздалегідь знати, як поводиться конкретна модель, а така інформація зазвичай не лежить на поверхні.
Стас: Варто знайти власника моделі, яка вас цікавить, — на форумі або в автоклубі. Зверніть увагу, як він одягнений: охайний чистий одяг зазвичай говорить про ставлення до машини. Попросіть власника показати салон. Краще подивитися не один, а кілька автомобілів із різними власниками та пробігом. Так у вас складеться картина того, як співвідноситься стан салону з пробігом.
Ще одна непряма ознака — стан накладок на педалях. Щоправда, у різних моделей воно теж різне.
Стас: Подивіться і на пластик ручки селектора передач, а також на пластикові деталі салону та стелю. Брудна стеля без слідів перевезення «картоплі» говорить про великий пробіг. Запиленість салону, особливо в кутах, куди важко дістатися ганчіркою, теж видає інтенсивне використання: при закритих вікнах пил усередину не потрапляє. Зазирніть під сидіння та в полози — туди рідко дістає пилосос. А ось багажник для оцінки пробігу не годиться: його багато хто не вважає частиною салону й особливо не прибирає. Іноді трапляються хороші машини з невеликим пробігом, але вбитим салоном. На питання, що робили з автомобілем, відповідають: нічого, просто їздили. Тоді варто придивитися до самої людини — наскільки вона охайна.
Що написано в оголошенні та чи варто вірити СТО
Стас: Фразам «не битий, не фарбований» я не вірю зовсім. «Готовий до перевірок на будь-якому СТО» — уже 50 на 50. За останній місяць у мене було чотири випадки, коли я приїжджав на огляд, а продавець запевняв, що машина ідеальна і він готовий до будь-якої експертизи. Але дивитися було ні на що: перефарбований, битий автомобіль із жахливим салоном. На що розраховують такі люди?
АвтоПортал: Багато хто думає, що перевірка на станції технічного обслуговування дає повну картину про стан машини. Але чи це так насправді?
Стас: Перевірка на СТО не гарантує взагалі нічого. Усе залежить від конкретного механіка. Я ніколи не довіряю СТО з гучним ім'ям. Там працює багато майстрів, включно зі студентами, які можуть просто не помітити те, що продавці ретельно приховують. Не вірю я і великим дилерам: вони можуть сказати «машина відмінна», хоча це далеко від правди. Усюди працює людський фактор. І пред'явити претензії потім нікому — на великих СТО зазвичай ніхто не хоче брати на себе відповідальність.
Деяку впевненість може дати тільки знайомий майстер, який відповідає перед вами особисто.
Якщо на сайті у продавця зареєстровано багато оголошень із різними автомобілями — це напевно перекуп або майданчик.
Розмова з продавцем
АвтоПортал: Коли ви знайшли відповідний варіант, настає наступний етап — дзвінок продавцю. Саме розмова по телефону (якщо не рахувати огляд наживо) дасть найбільше інформації і про стан машини, і про те, хто перед вами: власник чи перекуп, як він ставився до свого авто.
Стас: Перш за все запитайте: «Якщо машина така ідеальна, як ви описуєте, чому продаєте?» Іноді люди проговорюються, що з автомобілем щось сталося, але вже відремонтовано. Найчастіше відповідають, що потрібні гроші або чекають нову машину.
АвтоПортал: Важливо слухати, як людина говорить: чи ставлять її в глухий кут питання, чи робить вона паузи. Щоб відрізнити власника від перекупа, поставте прості питання: як довго він володіє машиною, скільки наїздив і що робив з авто. Якщо відповіді загальні — або перед вами перекуп, або людина купила автомобіль нещодавно і сама не знає його нюансів.
Стас: Запитайте, коли робили розвал-сходження, міняли масло або свічки, чи є зимова гума. Задайте навідні питання на кшталт: «Я знаю, у цієї моделі є проблема з гальмівними шлангами…» Якщо у вас самого була або є машина — просто згадайте всі сервісні операції та запитайте про них продавця.
Справжній власник розповість вам усе про сервісне життя свого автомобіля, навіть більше, ніж ви питали.
Якщо людина не пам'ятає, коли міняла масло, можливі три варіанти:
а) це перекуп (хоча досвідчений перекуп відповість на будь-яке питання без запинки, таких вирахувати складно);
б) власник не стежив за машиною — з таким автомобілем я б зв'язуватися не став;
в) машиною займався не сам власник. Я кілька разів забирав автомобілі у дуже забезпечених людей, в чиїх автопарках було по кілька машин. Звичайно, вони не знали, коли мінялося масло. Але в них була заповнена сервісна книжка, наряд-замовлення, обслуговування проходило у «офіціалів» або хороших майстрів, і ТО робилися вчасно. По документації можна прочитати всю історію.
Не бійтеся ставити питання та просити надіслати додаткові фото деталей, які викликають сумніви.
Стас: Ще один вирішальний момент — згода продавця оплатити мені зворотну дорогу, якщо знайду невідповідності між заявленим станом і реальністю. Упевнена в машині людина погодиться. Якщо ж продавець розмовляє недбало, зверхньо, я б тричі подумав, чи їхати на перегляд. Швидше за все, це перекуп. Хоча, повторюся, і в них трапляються хороші машини.
АвтоПортал: Термін життя оголошення теж може багато про що розповісти. Пошукайте інформацію про цей автомобіль в Інтернеті. Якщо машина продається вже пів року і досі не знайшла покупця — ймовірно, з нею щось не так.
Стас: Час продажу не завжди говорить про проблеми з автомобілем. Можливо, дзвінків було багато, але на огляд приїхали одиниці, і ті виявилися перекупами із заниженою ціною. До того ж кожна модель продається по-різному: є більш ходові, є менш. І ціну в нас призначає сама людина, яку захоче. Ось в Ізраїлі ціни встановлює держава: автомобіль певної моделі та року не можна продати, скажімо, дорожче тисячі шекелів або дешевше восьмисот.
