Уряд посилив вимоги до локалізації для автовиробників

Зміни ініційовані у відповідь на звернення українських виробників, які вимагали більш жорсткого контролю за так званими “псевдолокалізованими” імпортними товарами. Йдеться про випадки, коли в Україну завозять майже готову техніку, мінімально доопрацьовують її — і видають за українську.

«Ми вдосконалюємо процедуру включення продукції до переліку з підтвердженим ступенем локалізації, щоб державні закупівлі не перетворювались на інструмент підтримки псевдолокалізованого імпорту. Йдеться про захист українських виробників», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

Одним із напрямів, де локалізація має найбільше значення, є автомобільна галузь. Уряд уже виділив ще 500 млн грн на закупівлю шкільних автобусів для громад, а також додав комунальні підприємства до списку отримувачів 15% компенсації за придбання техніки українського виробництва. Таким чином, кожен новий шкільний автобус чи спецавтомобіль, закуплений через Prozorro, має бути створений із суттєвою часткою українських комплектуючих — кузов, шасі, електрика, збірка чи фарбування мають відбуватися в межах України.

Щоб потрапити до переліку з підтвердженим ступенем локалізації у 2025 році (мінімум 25%), виробники мають подати копію податкового додатка 4ДФ за попередній рік, довідку про технологічні операції, виконувані на підприємстві, протокол випробувань зразка від акредитованої лабораторії, а також підтвердження наявності матеріально-технічної бази, обладнання та персоналу.

Крім того, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства отримало право перевіряти достовірність поданих даних, аналізувати документи виробників, проводити автоматизовані перевірки через вебпортал та повідомляти про порушення комісію з питань електронних закупівель.

Закон про локалізацію діє вже понад два роки й помітно оживив внутрішнє виробництво автобусів, вантажівок і спецтехніки. Українські заводи почали залучати більше локальних підрядників — від постачальників кузовних деталей до виробників електронних систем. З 2025 року планка зростає: 25% української складової, у 2026 — 30%, і так далі до 40%. Це стимулює створення нових виробничих ліній, робочих місць та інвестицій у національну автопромисловість.

Політика локалізації є частиною державної програми «Зроблено в Україні», започаткованої Президентом. Її мета — перенаправити державні кошти на підтримку українського виробництва, зменшити імпортозалежність і стимулювати несировинний експорт. Для автомобільного сектору це шанс не лише зберегти, а й розвинути українські заводи — від виробництва автобусів і вантажівок до електротранспорту. У перспективі — створення умов, за яких українські автомобілі зможуть конкурувати на європейських ринках не лише ціною, а й якістю.