Від сплати утилізаційного збору звільняються машини, які перебувають у власності дипломатичних представництв та міжнародних організацій, транспортні засоби, ввезені до того, як закон набрав чинності, а також автомобілі віком понад 30 років, за умови, що вони не задіяні в комерційних перевезеннях вантажів чи пасажирів.

Розмір податку визначається шляхом множення ставки на відповідний коефіцієнт. Для легкових автомобілів базова ставка становить 5,5 тис. грн. Коефіцієнти для нових легкових авто виглядають так:
0,86 – для електромобілів та машин з об'ємом мотора до 1 тис. куб. см (у цьому випадку сума збору дорівнює 4,73 тис. грн)
1,34 – для двигунів об'ємом від 1 тис. до 2 тис. куб. см (7,34 тис. грн)
2,56 – для двигунів від 2 тис. до 3 тис. куб. см (14,08 тис. грн)
3,47 – для двигунів від 3 тис. до 3,5 тис. куб. см (19,1 тис. грн)
5,5 – для двигунів понад 3,5 тис. куб. см (30,25 тис. грн)

Крім цього, для нових кузовів легкових автомобілів введено коефіцієнт «4» (виняток зроблено для кузовів, призначених для промислового складання, — вони від податку звільнені), що означає збір у розмірі 22 тис. грн за кузов. Для вживаних кузовів діє коефіцієнт «12», і сума збору сягає 66 тис. грн.

Для автобусів ставка встановлена на рівні 38 тис. грн, а коефіцієнти варіюються від 0,6 до 2 для нових машин та від 1 до 5,2 для вживаних — залежно від об'єму двигуна. Для вантажних автомобілів базова ставка також становить 38 тис. грн, але коефіцієнти залежать від маси: від 0,5 до 2,9 для нових та від 0,88 до 11,8 для б/у вантажівок.

Для вантажівок масою понад 50 тонн, які ввозяться в режимі тимчасового ввезення з держав, де діє аналогічний податок, коефіцієнт дорівнює 0,25. Для самоскидів та спецтехніки передбачені окремі коефіцієнти при тій же ставці в 38 тис. грн.

Закон має набрати чинності з 1 вересня 2013 року.

Одночасно було прийнято законопроект №0936, який встановлює вимоги до процесу утилізації транспортних засобів та до компаній, які бажають займатися цією діяльністю.

Щоб отримати право на утилізацію і, відповідно, на звільнення від податку, підприємство зобов'язане виконувати зварювальні роботи по кузову та його фарбування.

Крім того, за рахунок власних коштів необхідно створити пункти прийому автомобілів на утилізацію в кожному регіоні, в Криму, Києві, Севастополі та у всіх містах з населенням понад 100 тис. осіб (по суті, це аналог того, чим сьогодні займаються авторозбірки).

Цілком очевидно, під кого був написаний цей закон і чиї інтереси він просуває. Настільки ж ясно, що мова йде не про охорону навколишнього середовища, а про вигоду певних фінансових кіл.