Майже всі марки автомобілів сьогодні пропонують різні системи, які можуть автоматично контролювати газ, гальмування та рульове керування на певних ділянках дороги (функції автоматичного гальмування, утримання в смузі руху, адаптивний круїз-контроль тощо). Такі помічники позиціонуються виробниками як засоби, які допомагають водієві в дорозі, роблять водіння зручнішим, а головне – безпечнішим. Але шведи встановили, що не все так однозначно.
В інституті VTI влаштували невеликий «пробіг» від міста Лінчепінг до міста Грена (відстань – майже 90 км, час у дорозі – трохи більше 1 години). У ньому взяли участь 80 автомобілістів, а самі «заїзди» проводилися вдень і вночі. Під час поїздок учені стежили за станом кожного учасника експерименту, щоб визначити, як водіння в поєднанні з електронними помічниками впливає на втому організму водія залежно від часу доби. Для цього вони вимірювали частоту серцевих скорочень, розмір зіниці, частоту моргання тощо. Як підстраховка в кожного автомобіліста був супроводжувач, який у разі непередбачуваної ситуації мав узяти керування на себе (але, на щастя, обійшлося без ексцесів).
У підсумку з'ясувалося, що вдень системи допомоги не мали суттєвого впливу на втому водія. А ось у нічний час – дуже навіть. Через накопичену втому драйвери дозволяли собі розслабитися і певною мірою втратити пильність.
Загалом це дослідження показало, що технології – це добре, але водій завжди повинен залишатися зосередженим, навіть коли на його борту найдосконаліші системи допомоги, оскільки нерідко виникають ситуації, коли людині вкрай необхідно втрутитися в роботу автомобіля (низка аварій за участю автопілота Tesla показали це наочно). У зв'язку з цим шведи наголошують на тому, що разом із такими помічниками в оснащення авто обов'язково має входити контроль за втомою водія.
