За інформацією Державної фіскальної служби, у першій половині 2016 року столичний бюджет отримав 60,452 млн грн від роздрібного акцизу на реалізацію скрапленого газу. Ці цифри ДФС оприлюднила у відповідь на запит тимчасової контрольної комісії Київради, яка займається перевіркою роботи автозаправних станцій, включаючи газові, та нафтосховищ у межах Києва.
При середній ставці роздрібного акцизу в 1,17 грн/л за вказаний період, така сума надходжень відповідає продажам приблизно 28,4 тис. т скрапленого газу. Однак, за оцінками «Консалтингової групи А-95», реальний обсяг ринку пропан-бутану в столиці за цей же час становив близько 90 тис. т.
Експерт «Консалтингової групи А-95» Артем Куюн зазначив, що за перше півріччя 2016 року акциз було сплачено лише з 30% реалізованого скрапленого газу, через що міський бюджет недоотримав близько 140 млн грн.
Фахівці пов'язують основний обсяг недоїмки з активним зростанням кількості нелегальних автомобільних газозаправних пунктів. Як підрахували в «А-95» та КМДА, на сьогодні їх кількість сягає 300, що помітно перевищує кількість легальних точок постачання газу.
Причиною появи та розростання тіньової торгівлі скрапленим газом стало запровадження у 2015 році збору з роздрібного обігу підакцизних товарів (€0,042/л) на нафтопродукти.
Артем Куюн підкреслив, що більшість нелегальних АЗС працюють без касових апаратів, перетворюючи роздрібний акциз на власний прибуток та отримуючи перевагу перед чесними операторами. За його словами, масштаби безподаткової торгівлі будуть лише збільшуватися, причому за рахунок тих, хто зараз справно сплачує податок — їм доведеться йти в тінь, щоб вижити.
Вихід із ситуації експерти вбачають у скасуванні роздрібного акцизу та перенесенні його ставки в базовий акциз, який адмініструється набагато ефективніше, з подальшим перерозподілом отриманих коштів до місцевих бюджетів.
