Спочатку буквально за тиждень «блакитне» паливо подорожчало майже вдвічі, потім цінники зменшилися відсотків на 30. При цьому багато мереж відчували нестачу ресурсу – і саме фактор перебоїв з постачанням і призвів до цінового ралі. Крім того, багато експертів відзначають, що при виникненні дефіциту ресурсу, на ринку різко збільшується кількість «лівого» продукту сумнівної якості. У торішньому дослідженні експерти виявили неоднозначну картину – порушень було чимало, особливо у нелегальних продавців. Як справи зараз, з'ясовували фахівці Інституту споживчих експертиз.
Учасники
Останнім часом у соціальних мережах багато автомобілістів скаржилися на якість газу, причому звинувачували в основному великі мережі АЗС. Тому основну увагу експерти приділили низці всеукраїнських мереж АЗС (Shell, ОККО, WOG, БРСМ та інші), великим мережам столиці та регіону (КЛО, Luxwen) і кільком «бочкам», тобто незаконним заправкам. Експерти відбирали проби у спеціальний пробовідбірник, після чого зразки доставлялися до лабораторії. На відміну від торішнього тесту, цього разу і мережеві заправки, і «нелегали» без проблем відпускали паливо для аналізу. Щоправда, на «бочках» відпускали лише за умови невидачі фіскального чека, і після лабораторії стала зрозуміла причина.
Скільки «недоливають»?
Точність наливу газу – найбільш критикований водіями параметр. Багато автомобілістів заміряють пробіги і скаржаться на те, що заправляють їм газу більше, ніж становить ємність балона. За нормативами, недолив може становити не більше 1%, але добитися такого результату на колонці досить складно. Тим не менш, за фактом результати виявилися відмінні – у всіх мережевих заправок точність наливу вища за 97%. Найточніший налив виявився при відпуску Power Gas на заправках Shell – 99,0% та БРСМ-Нафта – 98,5 відсотка. А ось «нелегали» грішать недоливом – за інсайдерською інформацією, недолив 10% – це ще «по-божеськи». Деякі особливо жадібні «товариші» примудряються обманювати водіїв і на 20% від кількості, зазначеної на лічильнику. Також недолив може траплятися і без злого умислу – просто «нелегали» економлять на своєчасному обслуговуванні колонок. Зрештою, споживач незначно виграє в ціні, але проїжджає меншу кількість кілометрів.
У лабораторії
У лабораторії зразки тестувалися на відповідність вимогам ГОСТ 27578 «Гази вуглеводневі скраплені для автомобільного транспорту» за показником «Компонентний склад». Як відомо, автомобільний газ складається із суміші пропану та бутану, а також інших вуглеводнів (ізобутану, пропілену, етану, етилену тощо). Для різних пір року кількісний вміст суміші може бути різний – влітку це приблизно 40 : 60 (пропану до бутану), взимку ж навпаки – 60 : 40. Адже чим більше пропану в газі, тим вищий тиск насичених парів і тим кращі пускові якості та робота паливної апаратури в зимовий період експлуатації.
Одним із головних моментів є також марки скрапленого газу. Основних дві – ПБА (пропан-бутан автомобільний) та СПБТ (суміш пропану бутану технічна). У чому різниця? Перша марка – очищений газ, адаптований під використання в автомобілях, друга – більш «брудний», призначений для побутових потреб (наприклад, опалення). І тут виявилися неприємні сюрпризи.
Європейський стандарт EN 589-2008 у розділі терміни трактує автомобільний скраплений газ як такий, що містить незначну кількість ненасичених вуглеводнів (пропілену, бутенів та пентанів (пентенів). В Україні поки діє ГОСТ 27578-87, який встановлює допустиму норму ненасичених вуглеводнів – не більше 6 %. У зразку, відібраному на нелегальній АГЗС, таких виявилося набагато більше нормативу – понад 11%! Виходячи з цих даних, дане паливо не можна віднести до автомобільного. Крім того, у газі з «бочки» також виявилося мало пропану – 33% при нормі не нижче 50±10%. Для автомобіля це не принесе суттєвої шкоди, але витрата такого газу буде набагато більшою.
За вимогами до СПБТ допускається рідкий залишок до 1,6%, а для ПБА наявність залишку не допускається. Крім того, допустимий граничний вміст сірки в ПБА нижчий, ніж у СПБТ (а за вимогами EN 589 – не більше 50 мг/кг).
Наявність рідкого залишку в СПБТ при його використанні в автомобілях веде до накопичення залишку в баках, засмічення фільтрів, несправностей паливної апаратури. Наявність ненасичених веде до збільшення шкідливих речовин у продуктах згоряння. Підвищений вміст сірки призводить до скорочення терміну служби каталітичних нейтралізаторів і забруднення навколишнього середовища оксидами сірки. Наявність меркаптанової сірки призводить до підвищеної корозії деталей паливної апаратури.
Загалом, усі великі мережі витримали випробування, показавши хороші результати. Найкраще співвідношення показав зразок Power Gas на заправках Shell - 58 пропану та 39 бутану. Таке співвідношення дозволяє забезпечити найбільш повне згоряння суміші, а отже, і забезпечить динаміку при збереженні економічності їзди. На другому місці - автомобільний газ мережі БРСМ-Нафта, зі співвідношенням 52:44. До речі, зразок мережі Shell Power Gas виявився най«чистішим», пропілену в ньому виявилося всього 0,10%. Також непогані результати показав зразок ОККО, що має добре збалансований склад компонентів і низький вміст пропілену.
І ще один важливий параметр – щільність газу. Чим вона більша, тим більший за інших рівних пробіг на одній заправці. У цьому параметрі найвищі показники продемонстрували зразки мереж Luxwen та Shell.
У сухому залишку
Загалом, ситуація з якістю автомобільного газу виявилася не настільки критичною, чого не скажеш про цінові коливання. Судячи з усього, мережі продають якісне паливо українського, білоруського чи російського виробництва. Залишається побажати, щоб постачання були ритмічними, і ринок не відчував дефіциту. Тоді й ціни підуть униз, адже конкуренція в цьому сегменті дуже висока.
