Перевести автомобіль на газ так, щоб він подавався в циліндри, як бензин, — давня мета ентузіастів альтернативного палива. Розберемося, які інженерні рішення дозволили втілити цю ідею в життя.
Якщо паливо надходить у камеру згоряння в рідкій фазі, минаючи газоподібний стан, то двигун працює практично за бензиновим принципом. Для цього знадобився спеціальний насос. В обладнанні п'ятого покоління він став головним елементом системи. Його функція — перекачувати пропан і утримувати необхідний тиск у трубопроводі. Якщо тиск падає, скраплена пропан-бутанова суміш миттєво випаровується. Причому стабільність потрібна і в подавальній, і в зворотній магістралі.
Невеликий насос, створений нідерландськими інженерами, справляється з цим завданням.
Однак насосом справа не обмежилася — знадобилися й інші форсунки, адже швидкість їх спрацьовування тепер порівнянна з бензиновою. У компанії Prins цю проблему теж вирішили. У нідерландців взагалі давні зв'язки з газом: навіть саме слово «газ» прийшло з нідерландської мови. Нова апаратура потребувала й особливого електронного управління. Детальніше про повний комплект можна дізнатися за посиланням http://vipgaz.com.ua/ustanovka-gbo-5-pokoleniya. А ми продовжимо розмову про складнощі впровадження нових технологій і почнемо з електроніки.
Складнощі встановлення «п'ятірки» в Україні
Без фірмового програмного забезпечення перевести машину на таке ГБО неможливо. Старі моделі, рідкісні типи моторів та автомобілі для локальних ринків залишаються за бортом. Причина в тому, що прошивки та налаштування виробник газового обладнання розробляє для конкретної машини. Зрозуміло, що в Prins у першу чергу створюють алгоритми під масові моделі, у яких попереду довге конвеєрне життя.
Це не упередженість, а звичайний розрахунок. Чим більше випущено автомобілів, тим вищий попит на ГБО п'ятого покоління для них.
Друга проблема — якість палива на вітчизняних заправках. Сторонні домішки за низьких температур виводять чутливу техніку з ладу. Причому знайти поломку непросто. Деякі забруднення в пропані на морозі тверднуть, забиваючи магістралі, фільтри та клапани. Але в теплому сервісі, де температура плюсова, симптоми несправності зникають самі собою.
І нарешті, ще один мінус — вартість. Вона рази в три вища, ніж у ГБО четвертого покоління. Але справа не лише в складності апаратури. Немалу роль відіграє й ситуація на ринку.
Prins — єдиний виробник, чиї установки п'ятого покоління працюють стабільно і не підводять.
Спроби італійських виробників створити надійну техніку і скласти конкуренцію в цьому сегменті поки що успіхом не увінчалися. Тому нідерландці залишаються лідерами, і передумов до зміни цієї ситуації не видно.
