Volvo V50. Півста.

Volvo V50. Півста

Ще кілька років тому водій універсала у нас сприймався майже як ізгой — такий автомобіль вважався менш драйверським, ніж хетчбек, і менш статусним, ніж седан, а в свідомості більшості міцно зрісся з образом «шістки», набитої мішками картоплі та дошками. Однак з часом багато автолюбителів, розкуштувавши переваги подібних машин, кардинально змінили свою думку. Та й автовиробники не стоять на місці: сучасні універсали давно перестали бути просто вантажними конячками, набувши стильної зовнішності та живого характеру. Навіть у преміум-сегменті з'явилися свої герої — взяти хоча б Audi A6 Avant або екзотичний Chrysler 300C Touring.

Але є й доступніші варіанти — наприклад, універсал Volvo V50, який у шведській лінійці займає аж ніяк не останнє місце. Скандинави з самого початку розділяють свої моделі на седани та універсали: перші носять літеру «S», другі — горду «V», і до того ж мають «зайву» десятку в цифровому індексі. Тож V50 — це по суті вантажний брат седана S40 і нещодавно з'явившегося хетчбека С30. Від родичів новинка відрізняється головним чином формою кузова. «Сімейні» нотки в екстер'єрі вгадуються одразу: виразні рельєфні лінії з яскраво окресленим «плечем», масивна решітка радіатора з фірмовим значком і мускулиста передня частина з елегантними фарами. Корма ж відсилає не стільки до старшої «сімдесятої» серії, скільки до флагманського кросовера XC90, від якого V50 дісталися брутальні вертикальні ліхтарі. Комусь такий дизайн може припасти не до душі, але не можна заперечувати: автомобіль виглядає солідніше за своїх однокласників на кшталт Opel Astra Caravan, VW Golf Variant, Saab 9-3 і спорідненого Ford Focus II. При цьому «п'ятдесятка» не губиться і на тлі дорожчих конкурентів від Audi, Mercedes-Benz і BMW. За великим рахунком, Volvo займає нішу між мас-маркетом і преміумом, приваблюючи покупців з обох таборів.

Цікаво, якою була б реакція шанувальників марки, з'явися ця «паряча» центральна консоль у салоні Volvo в середині дев'яностих. Консерватори навряд чи б її оцінили, але через десятиліття навіть вони змирилися з віяннями моди. Сьогодні інтер'єр цього універсала — один із найнезвичніших у класі: тут вдало поєднуються ультрасучасний Hi-Tech і ґрунтовна добротність. Приємний на дотик крупнозернистий пластик передньої панелі, мінімум строкатого «металічного» оздоблення — його нестача з лишком компенсується все тією ж центральною консоллю.

Ергономіка салону, як і личить нащадку легендарної марки, продумана бездоганно. Передні та задні сидіння зручні, регулювань достатньо. Крісла з майже ідеальним анатомічним профілем — окрема тема: ці «напівковші» замість звичних підголівників оснащені фірмовою системою WHIPS, яка береже шию та хребет при ударі ззаду. Словом, як і в дорожчих моделях компанії, пасажири V50 подорожують і з комфортом, і під надійним захистом. Єдине, що може засмутити, — нестача простору в плечах і ліктях. Але для кузова таких розмірів це неминуче.

Говорячи про недоліки, не можна не згадати кнопки на центральній консолі — точніше, їхню кількість і розміри. Розташування клавіш після кількох днів експлуатації запам'ятати можна, а от потрапити в потрібну з першого разу — завдання не з легких: їхня концентрація на одиницю площі занадто висока. Особливо це стосується блоку керування кліматом (кнопки аудіосистеми, на щастя, продубльовані на кермі).

Багажник заслуговує на окрему розмову. Вантажне відділення для універсала таких розмірів виявилося дуже гідним — і за об'ємом, і за зручністю використання. У п'ятимісній конфігурації у відсік без труднощів вміщується понад 400 літрів вантажу, а широкий проріз і високі п'яті двері дозволяють завантажувати великогабаритні речі. Ще один плюс — ідеально рівна підлога, яка залишається такою навіть після складання сидінь. Трансформація проста й логічна: перекинув подушку, уклав спинку в нішу — і «сундук» готовий. Об'єм при цьому зростає до 1307 літрів. За бажання багажник можна доповнити опційними сітками та кріпленнями, які помітно полегшують перевезення.

Завантаження для цього авто — фактор важливий, адже саме з ним V50 розкриває ті якості, які ми звикли очікувати від «вольвівських» машин. Порожній універсал, як не дивно, їде жорстко й нервово. Не можна сказати, що він «цапить» — енергоємна підвіска справно ковтає ями та нерівності, кермо гостре й точне. Але від шведів чекаєш більшої плавності. Мінімальні крени, слухняність у маневрах... Автору цих рядків машина навіть нагадала хетчбек С30 з його спортивними звичками. Мабуть, старання інженерів привабити молодь позначилися на всьому сімействі.

Налаштування двигуна та стандартної 5-ступінчастої «механіки» лише підтверджують це припущення. Знайома по Ford Focus 2-літрова 145-сильна «четвірка» тішить тяговитістю в широкому діапазоні обертів. Словом, про «вольвівську» вальяжність тут мова не йде. Швидкі чіткі прискорення, відмінна робота коробки, непогана стійкість на швидкості — щоправда, зі зростанням темпу знижується і акустичний, і динамічний комфорт. І це при тому, що V50 по суті залишився звичайним «цивільним» універсалом, створеним для перевезення сім'ї з точки «А» в точку «Б». Насамкінець варто сказати про ціну. Базовим для V50 є відомий фордівський 1,6-літровий мотор з 5-ступінчастою коробкою. За порожній автомобіль дилери просять майже 700 тисяч рублів — близько 26 000 доларів. Версія з двигуном 1,8 літра обійдеться в 755 тисяч. Представлений ж у цьому матеріалі автомобіль коштує не менше 807 тисяч рублів. При цьому АКП до цих версій не пропонується. «Автомат» і повний привід доступні лише з моторами 2,4 і 2,5 літра, але й ціни там для сім'ї із середнім достатком стають відчутними. У підсумку вартість V50 можна легко довести до $40 000 і навіть $50 000, і, як показує практика, навіть такі виконання знаходять своїх покупців.

Технічні характеристики:

Джерело – AUTOMANIA.RU