Втіха Вольво-драйвера. Volvo S80

«Volvo-driver» — це прокляття для шведської марки. Скільки ж років у Гетеборзі б'ються над тим, щоб струсити ярлик виробників безпечних, але нудних автомобілів… І останнім часом у них це все краще виходить!

Черговий доказ — новий седан Volvo S80, на якому я проїхався дорогами Швеції. І знаєте, за кермом дійсно комфортно! Виявилося, що S80 другого покоління — це не просто «безпека в подвійному обсязі», але й привабливий дизайн, свіжі двигуни, інші налаштування шасі…

Щоправда, аварію на S80 я все ж спровокував.

Про дизайн S80 шведи розповідають охоче і довго. Скандинавський стиль, чистота ліній, наслідування природі…

Нова «вісімдесятка» і справді стала симпатичнішою і ціліснішою. При цьому довжина машини залишилася колишньою (збільшилися тільки висота на 34 мм і ширина на 27 мм), зате шведи «зрізали» кути кузова — фари і ліхтарі ззаду тепер мають скіс майже в 45°. Прийом в автодизайні відомий — згадаймо Mitsubishi Galant дев'яностих. Але на Volvo S80 це виглядає дуже природно.

Усередині — теж краса і бездоганне поєднання кольорів і матеріалів. З приладової панелі зникли «зайві» шкали — залишилися тільки спідометр і тахометр. Кожен із них виконаний у вигляді кільця навколо рідкокристалічного дисплея. Рівень палива, дані бортового комп'ютера, налаштування активного круїз-контролю — все виводиться на ці два екрани. Красиво і практично. Але десь я вже бачив таке… Ну звісно, в Mercedes E-класу! Не дивно: новий шеф-дизайнер Volvo Стів Маттін раніше працював у DaimlerChrysler.

Втім, у салоні Volvo достатньо і власних, «домашніх» ідей. Взяти хоча б центральну консоль, яка ніби ширяє в повітрі, — уперше вона з'явилася на Volvo S40. Виглядає чудово! Але кнопки на ній занадто дрібні — на ходу перемикати пункти меню бортового комп'ютера або возитися з магнітолою незручно.

Саме через ці кнопки я і врізався в автомобіль.

Ось як це сталося.

Їду на Volvo S80 по випробувальному полігону. Праворуч сидить швед-інструктор, а перед нами їде інша машина.

— Хочете подивитися, як влаштовано меню бортового комп'ютера? — питає швед. — Скажімо, нам потрібно змінити налаштування аудіосистеми...

І показує на маленькі кнопки на «ширяючій» консолі.

На центральній консолі — безліч дрібних кнопок	Опціонально — аудіосистема з акустикою Dynaudio
Під правою спицею керма захований джойстик керування «музикою»	Скандинавський дизайн: легкі форми та чисті лінії

Я дивлюся вниз. І раптом у салоні щось завило, замиготіло червоним у приладці. Піднімаю очі на дорогу — а машина попереду різко гальмує! Я — теж у підлогу. Але пізно — не вистачило якогось метра. І я врізаюся в…

У мішок, набитий поролоном, що формою нагадує автомобіль!

Так шведи демонструють роботу системи попередження зіткнень CW (Collision Warning), яка ставиться на новий Volvo S80 за доплату. Принцип той самий, що в багатьох моделей Mercedes, Honda або Toyota: радар під фальшрадіаторними ґратами стежить за дистанцією до автомобіля попереду і при небезпечному зближенні подає звуковий і світловий сигнали. Honda, наприклад, у такій ситуації може сама загальмувати, а Volvo вирішили не віддавати електроніці такі повноваження — вона лише попереджає водія. У якомусь сенсі це захист від збоїв комп'ютера. Уявіть, якщо він раптом видасть хибну тривогу — і автомобіль ні з того ні з сього різко загальмує на трасі?

Тож усе, що робить система CW, «спостерігаючи» радаром за небезпекою, що наближається, — це завити сиреною, блимнути лампочкою і трохи підняти тиск у гальмівній системі, щоб вибрати зазор між колодками і дисками.

Ще одна цікава система, уперше застосована на кросовері Volvo XC90, — камери BLIS (Blind Spot Information System), вбудовані в дзеркала заднього виду. Вони бачать об'єкти в «мертвих зонах» і сигналізують водієві червоними світлодіодами біля дзеркал. Річ корисна — у цьому я переконався вже на звичайних шведських дорогах.

Передні сидіння м'якуваті. Задні підголівники складаються натисканням кнопки на центральній консолі	Зліва на кермі — клавіші керування активним круїз-контролем	Усередині шкал — дисплеї (на лівому показуються режими радарного круїз-контролю)

«Скелет» кузова зібраний із чотирьох марок сталі — при аварії це забезпечує найкраще поглинання енергії удару і максимальне збереження життєвого простору в салоні. При невеликих ударах знизити витрати на ремонт допомагають деформовані короби з «м'якої» сталі, на яких закріплена передня поперечина кузова. Короби зминаються, а лонжерони (поздовжні силові елементи кузова) залишаються цілими.
Для пом'якшення наслідків удару ззаду служить система захисту від плечових травм WHIPS (Wiplash Protection System) — спинка сидіння в місці кріплення трохи податлива і зміщується назад разом із підголівником і тілом людини, знижуючи пікове прискорення. Бічні подушки безпеки на S80 тепер двокамерні: у верхній камері, що захищає більш «крихку» грудну клітку, тиск у п'ять разів нижчий, ніж у нижній, яка береже стегна

А можливості нових моторів під капотом S80 оцінити вдалося лише частково — заважали великі штрафи і місцеві жителі, готові донести на сусіда за першої нагоди. У підсумку я їхав із дозволеними 110 км/год — і від душі співчував мотористам Volvo. Вони, бідолахи, ночей не спали — билися над тим, як запхати впоперек у моторний відсік рядну «шістку» (3,2 л, 238 к.с.) і V-подібну «вісімку» Yamaha (4,4 л, 315 к.с.). Зрештою придумали. І виходить, що все це нікому не потрібно! Принаймні, у Швеції, де і старого п'ятициліндрового мотора T5 потужністю 210 к.с. вистачає з головою.

	Активний круїз-контроль тримає дистанцію до автомобіля попереду: отримуючи сигнал із радара під решіткою радіатора, електроніка сама керує розгоном і гальмуванням. Якщо ведена машина зникає з «екрана радара», круїз-контроль повертається до заданої водієм швидкості
Система BLIS: камери під дзеркалами бачать об'єкти в «мертвій зоні» і попереджають водія про небезпеку миганням червоних світлодіодів
Демонстрація роботи системи попередження аварій (Collision Warning): при небезпечному зближенні з об'єктом перед очима водія загоряється червоне світло і лунає гучний сигнал. Електроніка лише попереджає водія про небезпеку — на педаль гальма він має натиснути сам. Трохи запізнився — і Volvo S80 наздоганяє бутафорський автомобіль. Добре, не справжній

А поламати голову довелося. Якщо V8 став під капот, хоч і з труднощами, то «шістку», побудовану на базі блоку, який застосовувався ще 10 років тому на задньопривідних Volvo 960, довелося ґрунтовно «перетрусити». Навісне обладнання перенесли до маховика і розмістили над коробкою передач. Генератор сховали під впускний колектор. Зрозуміло, що за такої схеми звичайними шківами і ременем не обійшлося — довелося створювати складний привід із валом усередині вала. А щоб мотор став економнішим і вкладався в сучасні екологічні норми, мотористи встановили на впуску систему регулювання фаз і двоступеневої зміни висоти підйому клапанів, як на хондовських двигунах VTEC. На малих обертах працюють низькі кулачки розподільного вала, на високих, коли потрібна максимальна віддача, у справу вступають високі кулачки. Напевно, цю систему робили теж японські мотористи — партнером Volvo із цього напрямку нещодавно стала Yamaha…

Сівши за кермо Volvo S80 із рядною «шісткою», я, звісно, не обмежився тільки низькими кулачками — пару разів вичавив до відсічки другу передачу, на якій машина без проблем досягає сотні. Динаміка тішить, шестидіапазонний «автомат» від японської Aisin теж на висоті — переходи на підвищені передачі м'які й оперативні. При різкому натисканні на газ коробка трохи замислюється, але для впевнених обгонів це не перешкода.

А ось S80 з восьмициліндровим двигуном (тим самим, що стоїть на Volvo XC90 V8) — це вже зовсім інша історія. Паспортні дані: розгін до сотні за 6,5 секунди, максималка — 250 км/год. Будь-яке натискання на газ сприймається як команда до атаки — машина рве вперед швидко та напористо. З таким мотором флагман Volvo вже не соромиться змагатися з головними конкурентами — «шісткою» Audi та «п'ятіркою» BMW. Тим більше що V8 у базі йде в парі з повним приводом, де ззаду працює муфта Haldex.

Шасі теж підтягнули до «німецьких» стандартів. Архітектура підвісок колишня (McPherson спереду, багатоважільна ззаду), але нова «вісімдесятка» стала помітно зібранішою. Багато в чому завдяки активній підвісці Four-C: блок керування залежно від швидкості та перевантажень змінює опір амортизаторів Monroe Ohlins. У звичайних режимах підвіска максимально м'яка та комфортна. Але варто почати їхати швидше — амортизатори «стискаються», крени в поворотах та клювання при гальмуванні зменшуються. Водій може обрати режим заздалегідь — Comfort, Sport або Advanced. Третій, най«просунутіший», розрахований на любителів погоняти: там не лише жорсткіші амортизатори, а й хід їх менший. Я спробував — так, в Advanced машина чудово тримає дугу!

Але навряд чи цей режим приживеться на наших дорогах — жорстко! Якщо в Comfort Volvo S80 ніби стелиться по асфальту та м'яко ковтає дрібні нерівності, то в двох інших режимах та сама дорога перетворюється на пральну дошку.

Ще один плюс для водія — рульове керування. На старих S80 мене бісив саме «порожній кермо». Зараз він залишається таким лише в режимі Low. Адже тепер у Volvo S80, як і у Ford Focus, три режими роботи підсилювача керма! Тим, хто любить крутити баранку одним пальцем, — режим Low. Але мені більше до вподоби Medium та High, де кермо наповнюється інформативною важкістю.

Словом, Volvo S80 мені сподобався. Красиво, комфортно… Вже в базі непогана аудіосистема. А якщо доплатити $1200 при покупці S80 4.4 або $1800 при замовленні інших версій, отримаєш об'ємний звук Dolby ProLogic II Surround — цифровий підсилювач Alpine та дванадцять динаміків Dynaudio. А в передні крісла можна замовити не лише підігрів, а й вентиляцію.

Щоправда, самі сидіння не надто виразні — для спокійної їзди зійдуть, але для режиму Advanced хочеться бічної підтримки серйознішої. Втім, статистика говорить сама за себе: з 1197 седанів Volvo S80, проданих торік у Росії, близько 80% пішли юридичним особам — тобто чиновникам та бізнесменам, яким бічна підтримка взагалі не потрібна. Їх більше цікавить комфорт на задньому дивані.

Треба визнати, особливих розкошів для задніх пасажирів у Volvo не передбачено. Сидіння розраховане на двох, місця достатньо, є відкидний підлокітник, підігрів та опційний блок керування аудіосистемою. Але немає ні окремого клімат-контролю, ні шторок на вікнах… І ще одна неприємна деталь для задніх пасажирів — високі передні підголівники сильно обмежують огляд. Той, хто часто їздить ззаду, зрозуміє. В інших машинах можна опустити передній підголівник і бачити дорогу. А тут — на жаль, він не опускається.

Чи збільшиться частка приватників серед російських покупців нового Volvo S80, стане ясно восени — замовлення почнуть приймати вже в червні, а перші товарні машини з'являться у вересні. Гамма стартує з передньопривідної версії з 200-сильним мотором T5 — з «механікою» або «автоматом». З двигуном 3,2 л Volvo S80 вже в базі отримає «автомат», а за доплату — і повний привід. Топова версія S80 4.4 одразу йде з повним приводом та АКПП. П'ятициліндрові дизелі (163 та 185 к.с.) поки до нас не поїдуть. Зате скоро з'явиться S80 з подовженою колісною базою — рішення про випуск уже прийнято, але деталей поки не розкривають. Як і російські ціни. Відомо лише, що Volvo S80 буде дешевший за головних конкурентів із «великої німецької трійки», а топ-версія S80 4.4 AWD обійдеться в $75000 — при тому що Audi A6 4.2 quattro коштує від $90207, BMW 540iA — від $99334, Mercedes E500 4Matic — від $97993.

Ринки збуту

Головний ринок для Volvo — як і раніше, Північна Америка: у 2005 році понад 120 тисяч машин із загального обсягу в 444 тисячі було продано в США. На другому місці — Швеція (52696 автомобілів), на третьому — Велика Британія (38307). Росія з результатом 5713 автомобілів у цьому рейтингу посідає п'ятнадцяте місце.
А бестселер марки Volvo — це кросовер XC90 (минулого року було продано 86 тисяч машин). Результати Volvo S80 помітно скромніші — лише 27568 седанів, з яких близько 10 тисяч припало на частку США. Другий за обсягом продажів ринок для «вісімдесятки» — Китай (2436 автомобілів). А Швеція з результатом 1906 автомобілів посідає третє місце.