Ворог і хороший. Новий Ford Mondeo кидає виклик Volkswagen Passat

Ну що ж, обидві машини нарешті доїхали до редакції й завмерли десь у межах кілометра від неї — припаркуватися біля входу в центрі міста завдання практично нездійсненне. Щоправда, ідеального збігу комплектацій не вийшло. У Ford ми змогли взяти лише дволітровий хетчбек Mondeo у версії Titanium із п'ятиступінчастою механікою. А у Volkswagen на той момент знайшовся лише Passat-седан з автоматом і в доволі скромному оснащенні. Зовнішність коментувати не будемо. Комусь до вподоби кінетичні лінії Ford, а хтось скаже, що вони надмірно перевантажені деталями. Одним сподобається стримана класика Passat, інші ж позіхнуть при першому погляді й додадуть, що хромована решітка — ознака поганого смаку. Ми не збираємося нікого переконувати. Просто сядемо за кермо й вирушимо подалі від міської метушні. Для початку завантажимо в багажники всю нашу техніку — хоча об'єми в них пристойні (540 літрів у Mondeo і 565 у Passat), усе обладнання в одну машину не влізло, довелося розподіляти. Заодно помітили, що вантажити Ford зручніше: отвір у нього ширший і нижчий. Passat відповідає продуманою організацією простору — ніші для дрібниць з боків, гачки для пакетів, а знак аварійної зупинки закріплений на окремому місці всередині кришки. Салон Mondeo з усіх сил намагається сподобатися — і це йому вдається. Шкіра з алькантарою, якісний пластик, виразний дизайн, великий кольоровий екран у центрі панелі, щедре оснащення. Кому таке не сподобається? Ергономіка майже бездоганна: великі діапазони регулювань крісел і керма, важіль КПП під рукою й тішить чіткістю ходу. Інтерфейс бортового комп'ютера Convers+, яким керуєш кнопками на кермі, теж вдала знахідка. Але ось крісла з жорсткими спинками викликають питання, а їхній підігрів працює так, ніби зима настане ще нескоро. «Крутилки» аудіосистеми та клімат-контролю незручні, центральна панель виглядає аляпувато, а велика кількість пластику «під алюміній» швидко набридає. Шкіряні стібки подекуди грубуваті. Салон Passat, навпаки, дуже стриманий — мабуть, навіть надмірно. Спокійні лінії, простий дизайн. Єдина деталь, яка чіпляє погляд, — прилади: заглиблені фіолетові циферблати в хромованих обідках, схожі на дорогі годинники. Усе інше нудно, зате водій не відволікається від дороги. На відміну від Mondeo, Passat майже нема за що дорікнути. Пластик трохи простіший, зате алюміній справжній. Враження від салону можна виразити одним словом — дорого. А ось дзеркала заднього виду у Volkswagen розчаровують, тоді як у великі «лопухи» Ford видно все чудово. Ергономіка Passat бездоганна. Крісла не такі спортивні, як у Mondeo, але, як не дивно, помітно комфортніші й тримають у поворотах не гірше. Педаль газу підлогова — дуже зручно, площадка для лівої ноги — ідеал. Кліматична установка Climatronic на Passat — еталон. Задав температуру зліва й справа і забув про неї. Система працює тихо й ненав'язливо, підтримуючи мікроклімат, як хороший слуга. Двозонний клімат у Mondeo теж справляється, але іноді надто старанно дме то в обличчя, то в ноги — нав'язливо. Коли стоїш у пробці, часу на вивчення дрібниць інтер'єру — вагон. Так от, німці продумали все до гвинтика: кожна пружинка й кожне кріплення прикрите пластиковою кришечкою. Чи потрібно це — питання, але така ретельність підкуповує. І вселяє впевненість: раз вони стільки уваги приділили дрібниці, то й налаштуванню ходової точно часу не пошкодували. Виїжджаємо на трасу — і розуміємо, що так воно і є. Passat поводиться еталонно: живі відгуки на кермо поєднуються з повною незворушністю на нерівностях і в коліях. А зусилля на кермі на швидкісній дузі — просто насолода! З таким автомобілем хоч навколо світу — була б дорога рівною. Утім, і не найрівнішу дорогу Passat перетравлює гідно. Підвіска короткохідна, але енергоємна, дрібні нерівності ковтає без питань, розкачки на хвилях майже немає. Новий Mondeo теж хороший, зараза! Якщо його власник скаржиться на втому в далекій поїздці — він або їхав надто довго, або прибріхує. На трасі Ford не напружує, хоча плавністю ходу поступається Volkswagen: він примхливіший до якості покриття. Але загалом усе одно гідно. Поріг комфортної швидкості в обох машин упирається лише в дорожню обстановку й можливості моторів. І ось тут у Mondeo починаються проблеми. Його 145-сильний двигун лінивий на низах — щоб їхати бадьоро, доводиться тримати стрілку тахометра не нижче трьох тисяч обертів, а краще чотирьох. Чітка механіка скрашує процес, але рано чи пізно це втомлює. А при обгонах перегазовку ускладнює задемпфована педаль газу: вмикаєш нейтраль, тиснеш — а стрілка повзе вгору лише через півсекунди. Нещодавно ми нудьгували за кермом Skoda Octavia з дволітровим FSI і механікою — двигун був сумний. Але тепер він нас приємно здивував! Із цим тяговитим мотором Passat навіть на автоматі не відстає від Mondeo. А коробка — просто казка: швидке й плавне перемикання у відповідь на натискання педалі. У спортивному режимі — взагалі веселощі. Тож Mondeo виривається вперед лише ввечері: його яскраві ксенонові фари (для зустрічних навіть занадто) ми пускаємо освітлювати дорогу. Але відірватися від Passat він усе одно не зможе. Керованість Mondeo налаштована блискуче! Шасі навіть спритніше, ніж у Volkswagen, чудово тримає траєкторію, крениться менше. Але реактивне зусилля на кермі не таке переконливе, а при швидкому обертанні відчувається невелика «сходинка» за зусиллям. Passat плавніший, але правильніший. Зусилля на кермі чіткіше, реакції точні й однозначні — жодних причіпок. Відчуття єднання з машиною тут, мабуть, навіть більше.