Міський екстрим. Як вижити в Москві за допомогою Subaru Outback

Стоп, а я ж не на легковушці! У мене Subaru Outback — універсал зі збільшеною прохідністю, кліренсом 200 мм і повним приводом. Спокійно заїжджаю на перешкоду, яку для більшості «звичайних» машин неможливо подолати, виходжу. Вперше за останній місяць припаркувався ближче ніж за 50 метрів від входу і заощадив собі добрих пів години, які зазвичай витрачаю на кола по сусідніх дворах у пошуках місця. Тож не вірте розмовам про те, що маленьку машину паркувати простіше! Взимку головне — прохідність, і тому цей універсал завдовжки понад 4,7 метра в місті виявляється практичнішим, ніж малютка VW Polo.

По суті, Outback — це універсал Subaru Legacy, якому підняли дорожній просвіт і трохи змінили зовнішність. Збільшений кліренс, масивніші бампери з великими протитуманками, «ребра» на капоті, розширювачі колісних арок та інші колеса — ось, власне, і всі візуальні відмінності. Хоча геометрична прохідність тепер як у повноцінних кросоверів, вигляд залишився цілком легковим. Щоправда, якщо поставити поруч з Outback звичайний Legacy-універсал, той виглядатиме ніби притиснутим до асфальту — наче в нього завантажили пару тонн вантажу.

Але різниця між цими машинами не лише в екстер'єрі та кліренсі. Для обох пропонуються на вибір два двигуни. І якщо старший, 245-сильний агрегат у них спільний, то доступніші мотори на 165 сил — різні. При однаковій потужності об'єми відрізняються: 2 і 2,5 літра. А отже, Outback 2,5 видає майже на 40 Нм крутного моменту більше — для кросовера це суттєво.

Коробки передач майже ті самі, але є нюанс: трилітровий Outback доступний лише з п'ятиступінчастим «автоматом», тоді як Legacy може похвалитися і шестишвидкісною «механікою» від Subaru Impreza WRX STi. Базові ж версії пропонуються або з чотириступінчастим «автоматом», або з п'ятиступінчастою МКПП, у якої є знижувальна передача.

Вже у стартовій комплектації — клімат-контроль, непогана аудіосистема (шкода, без підтримки MP3), підігрів сидінь, 8 подушок безпеки та «п'ятизіркова» пасивна безпека. Про електричні склопідйомники та регулювання дзеркал на машині від $37840 можна й не згадувати, а ось обігрів лобового скла в зоні щіток — приємний бонус, який є далеко не у всіх.

Якість матеріалів не поступиться більшості машин преміум-класу. На тесті у нас був майже «базовий» автомобіль, єдина опція якого — чотириступінчастий «автомат» (плюс $1500 до ціни). У списку додаткового обладнання також значаться шкіряний салон, скляний дах на пів даху та навігація. Ось, мабуть, і все. А от двозонний «клімат» на Outback не замовити навіть за доплату. Як, втім, і багато іншого — у Subaru є «необхідний мінімум», але надмірностей, прямо скажемо, замало.

Усередині Outback відчувається як легковик, причому спортивний. Зручне триспицеве кермо MOMO з перфорованою шкірою, трохи повернена до водія центральна консоль і високий тунель — усе це створює відчуття кокпіта. Матеріали на висоті: м'який пластик, приємна тканина. Щоправда, сіре оздоблення «під алюміній» навіть не вдає, що воно з металу, але виглядає охайно.

Сидіння зручне. За кермом розміститься водій будь-якого зросту — посадка дуже правильна, всі органи керування під рукою. Причепитися можна хіба що до незручного блоку склопідйомників і рульової колонки, яка регулюється лише по висоті. Курці, можливо, поскаржаться на маленьку попільничку. Ззаду місця також достатньо: два підсклянники, попільничка, підлокітник.

Багажник — мрія будь-якого дачника. Навантажувальна висота невелика, під підлогою — повнорозмірна «запаска». А якщо скласти обидві частини спинки заднього дивана, об'єм зростає до 1649 літрів! І завантажити його можна під зав'язку — пневмоелементи задньої підвіски тримають корму горизонтально при будь-якому навантаженні.

Вставляємо ключ. При вмиканні запалювання стрілки приладів ефектно «проходять» до максимальних позначок. Повертаємо далі — з-під капота лунає породисте гарчання опозитника. Ну, поїхали!

Навіть най«слабший» мотор Outback дає машині цілком упевнений розгін. Головне — не захоплюватися: відчуття швидкості Subaru ретельно приховує. Натиснувши на педаль газу на швидкості близько сотні, я через кілька секунд (не дуже, як мені здавалося, інтенсивного) розгону глянув на спідометр і тут же пригальмував: стрілка чомусь поспішала до позначки «150». Гей, я ж хотів усього лише до 120! Так і з правами розпрощатися недовго!

Якщо не рахувати цього «недоліку», керувати Subaru неймовірно легко. Ями, колії? Забудьте — Outback таку дрібницю просто не помічає. Взагалі, все в цій машині підпорядковане комфорту, причому комфорту водійському. Йдеться не про м'яку підвіску чи просторий салон (хоча і з цим усе гаразд). Справа в тому, що Outback дозволяє не думати про те, що під колесами. Снігова каша? Outback упевнено розжене її і триматиме курс із завзятістю товарного складу. Розбита заміська дорога? Швидкість можна не скидати — енергоємна підвіска мовчатиме, як югославський партизан, жодного разу не пробившись. Обгін? Тяги мотора достатньо, а «автомат» Sportshift вчасно «підбере» потрібну передачу.

Перед звичайними кросоверами універсал Subaru вигідно вирізняє наявність знижувальної передачі (у варіанті з «механікою»), що дозволяє повільно повзти по снігу, не боячись спалити зчеплення. Автоматичні коробки (4-ступінчаста для 2,5-літрової версії та 5-ступінчаста для трилітрової) зниженої не мають, зате в них є гідротрансформатор, який практично її замінює. Хоча грати на Outback у водія гусеничного трактора БЦ-80 не варто. У гонщика, до речі, теж.

Звісно, пересівши в Outback з Impreza WRX, розумієш: ця машина — набагато м'якша і спокійніша. Але порода, порода відчувається! У реакціях Outback немає ні затримок, ні неоднозначності. А в ковзанні машина поводиться цілком передбачувано — якщо перевищити швидкість у повороті, відповість зносом усіх чотирьох коліс.

«Автомат» має два режими — звичайний і спортивний. Перший, безіменний (я б назвав його «вечірня година пік») потрібен для ситуацій, коли «втомився, все набридло» і хочеться дістатися додому з мінімальними зусиллями. А якщо ввімкнути «спорт», затримки в реакціях зникають швидше, ніж іде комфорт. Нарешті, якщо вас щось не влаштовує в його роботі, завжди можна перемикати передачі «вручну» — ручний режим тут чесний: можна крутити мотор до межі, а коробка й не подумає самовільно перемикатися вгору.

Загалом, Subaru, судячи з усього, просто не вміє робити «недрайверських» автомобілів. Навіть великий універсал з великим кліренсом керується краще за багато хороших легковиків. Є і стиль, є і комфорт. А головне — великий дорожній просвіт у поєднанні з повним приводом дарує відчуття свободи. З Subaru Outback вас уже не бентежитимуть кучугури на парковках, погані дороги чи те, яка погода на вулиці і слизькі чи дороги. А свобода, як відомо, безцінна.