Subaru Forester
Двигун:
тип: горизонтальний - опозитний 4-циліндровий, 16-клапанний, бензиновий,
об'єм: 1,994 л
потужність: 158 к.с.
макс. крутний момент: 186 Нм/3200 об. хв.
витрата палива:
місто: 12,3 л/100 км
шосе: 7,5 л/100 км
комбінований: 9,3 л/100 км
габарити:
довжина: 4485 мм
ширина: 1735 мм
висота: 1590 мм
дорожній просвіт: 205 мм
повне завантаження: 1405 кг
шини: 215/60 R16
Альфред, водійський стаж 10 років. Особистий автомобіль: Toyota Corolla.
Варто лише вимовити «Subaru» — і в голові одразу виникає образ швидкості та повного контролю над дорогою. Саме за ці відчуття я й люблю цю марку. Яка б модель не потрапила до рук, динаміка та повний привід завжди на висоті.
Зараз, коли на вулиці мороз під 23°С і все заметено снігом, Forester — найактуальніша тема. Торік я вже мав справу з попередником цієї моделі, і враження залишилися яскраві. Особливо запам'яталося, як буквально з перших секунд за кермом виникає відчуття єдності з машиною. Легкий, швидкий, слухняний — ось лише мала частина того, що можна сказати про «лісника».
Новий Forester помітно змінився: став сучаснішим і приземкуватішим. Салон тепер нагадує не скромний курінь, а затишний мисливський будиночок з добротним оздобленням. Матеріали приємні, консоль відливає «металом», а вставки під карбон прикрашають торпедо та дверні карти. Емблема на кермі (до речі, кермо — від MOMO) заворожує: дивишся на неї, і здається, ніби пірнаєш у морську глибінь, де на поверхні танцюють зірочки-блики. Прилади читаються ідеально — великі цифри та яскраво-червоні стрілки видно з одного погляду. Блок мікроклімату влаштований цікаво: три круглі рукоятки, але дві з них працюють за секвентальним принципом — трохи повернув кільце, і ввімкнулася перша швидкість вентилятора, ще трохи — друга. Нечасто таке зустрінеш, але дуже зручно.
Селектор «автомата» тепер ходить по зигзагоподібному прорізу, раніше він був прямолінійним. Щоб звикнути до нового алгоритму, потрібно кілька спроб, і все стає зрозуміло. Ручного режиму тут немає, і я вважаю це плюсом: більшість водіїв пограються з «типтроніком» у перші тижні, а потім забувають про нього і їздять як на звичайному автоматі.
Кишеньок і відсіків небагато, але вони є. Бардачок, на відміну від багатьох японців, просторий, а ось решта ящичків підійдуть хіба що для дрібниць. Зате порадували два очники на стелі — обидва з мікроліфтом, тож очкарикам тут буде комфортно.
Салон виявився не таким просторим, як очікувалося: зовні машина здається більшою, ніж усередині. Заднім пасажирам тіснувато — якщо за водієм зростом 185 см сяде такий самий високий чоловік, коліна будуть упиратися в передні крісла. А ось багажник хороший, навіть із запасом. Мені особисто стільки не потрібно — я мішками картоплю не вожу, вистачило б місця для спортивної сумки та сабвуфера. Краще б урізали багажник на користь задніх сидінь. Але, зрештою, ця машина створена для задоволення за кермом, і воно відчувається буквально кінчиками пальців, коли торкаєшся керма та педалей.
З місця Forester зривається жваво — постійний повний привід дається взнаки, тож із педаллю газу потрібно поводитися обережно. І тут мимоволі думаєш: що ж діється у версії з турбомотором об'ємом 2,5 літра?
Концепція повного приводу, відточена в ралійних боях, тут працює бездоганно. Водій ніколи не втрачає зв'язок із машиною: кермо з чудовим реактивним зусиллям, гальма радують — навіть попри барабани ззаду, а плавність ходу чудова. Розбитою дорогою можна йти на високій швидкості, підвіска впевнено тримає кузов і на великих нерівностях, і на хвилях. Єдине, що викликає легке здивування, — це реакція на дрібні жорсткі стики на кшталт трамвайних колій: тут Forester відгукується трохи нервовіше, ніж хотілося б.
Із шумоізоляцією все гаразд. Мотор чутно, але звук не дратує, а при активній їзді навіть додає азарту. Зате на швидкостях вище 120 км/год кутастий кузов починає помітно свистіти через не найкращу аеродинаміку. Втім, у цьому теж є своя принадність. Що стосується прохідності, то ми не будували ілюзій, але Forester явно виходить за рамки звичайного універсала підвищеної прохідності. Він викликає відчуття впевненості та вседозволеності — так і хочеться заритися в сніг по саму стелю і подивитися, як він вибереться. Колега намагався збити його з пантелику різними трюками — наприклад, гальмував на узбіччі, коли одна піввісь на асфальті, а інша на снігу, або навпаки, різко газував у такому положенні. Але Forester залишався незворушним.
Підсумок такий: новий Forester не підвів. Він легкий на підйом, як звичайний легковий автомобіль, а не універсал. Упевнений на дорозі, впізнаваний, престижний, і він — Subaru.
Вадим, водійський стаж 9 років. Особистий автомобіль: Toyota Avensis
Subaru — це радше культова марка, ніж масовий продукт: усі моделі повнопривідні, і ціни кусаються. Forester стоїть у цьому ряду осібно, адже його ціна в $32740 (на «механіці») майже не відрізняється від вартості будь-якого компактного «паркетника».
Зізнаюся, досвіду експлуатації позашляховиків у мене немає — короткі зустрічі з CR-V і Grand Vitara не в рахунок. Тим цікавіше було перевірити Forester у зимових умовах. Перш за все я вирушив на утоптану снігову сільську дорогу з однією колією. Кілька разів я заїжджав у неї і виїжджав — і відчуття було таке, ніби їду ідеально рівним асфальтом! Жодна передньопривідна машина, навіть із незалежною задньою підвіскою та стабілізацією, так плавно не пройде цю ділянку. Наступний тест — з'їзд правим колесом з дороги в м'який сніг. Можете не вірити, але Forester їде, як ні в чому не бувало! Ні пробуксовок, ні напруги. Я, звісно, за здоровий спосіб життя, але така поведінка машини затягує, як наркотик: я з'їжджав із траси в сніг мало не кожні 200 метрів, щоб знову відчути це почуття «вседозволеності». В одному місці навіть вийшов із машини, щоб оцінити глибину колії — вражає. Ще один тест — старт із зледенілої дороги. Тут уперше відчув, що під капотом «автомат». Якщо різко натиснути педаль у підлогу, отримуєш невелику паузу, і тільки потім розгін. Зате при плавному натисканні Forester стартує дуже жваво — чудова якість для виїзду з другорядної дороги. Порадувала й поведінка на трасі. Ми, звісно, не гасали по розділювальній смузі зі швидкістю 200 км/год, розганяючи всіх дальнім світлом, як деякі казанські журналісти. Усе-таки більшість покупців — звичайні люди, і їм важливо, як машина поводиться в штатних ситуаціях. Тут знову дався взнаки застарілий 4-ступінчастий «автомат»: затримки в прискоренні є, але тільки при різкому натисканні. При плавному — усе чудово: достатнє прискорення без пауз. До того ж червона зона на тахометрі починається з 7400 об/хв, тож розгін може бути і дуже бадьорим. У місті видно, що тут стоїть новітній двигун: оберти рідко піднімаються вище 2500.
Після знайомства з Форестером я вирішив зазирнути в його технічні характеристики, і вони лише зміцнили мою повагу до цього автомобіля. Дволітровий мотор видає 158 кінських сил при 6400 обертах на хвилину — чудовий показник, адже в більшості сучасних двигунів аналогічного об'єму віддача становить близько 150 сил при 6000 об/хв. А ось за крутним моментом Субару і зовсім попереду: 186 Нм уже при 3200 об/хв! Це обіцяє бадьору реакцію на натискання педалі газу навіть на низьких обертах, а також упевнену поведінку на розкислому ґрунті або засніженій дорозі. Для наочності: у Форда Мондео момент становить 185 Нм при 4500 об/хв, у Тойоти Авенсіс — 196 Нм при 4000 об/хв. Двигуни в Субару завжди вирізнялися своєю сучасністю та добротністю.
Базова комплектація Форестера теж порадувала: ABS з EBD, клімат-контроль, круїз-контроль, CD-ченджер, підігріви сидінь, дзеркал і навіть двірників. Щоправда, підігрів щіток — не те саме, що підігрів лобового скла. Тут є свій нюанс: спочатку потрібно прогріти непрацюючі двірники, і тільки потім вони не будуть обмерзати або обліплюватися снігом. І знову привід для здивування: позашляховик, автоматична коробка, багате оснащення — і все це за 34240 доларів!
Але без ложки дьогтю не обійшлося. Перше, що викликало здивування, — задні барабанні гальма. На сьогодні майже всі машини (не рахуючи, звісно, ВАЗ) з моторами від 1.6 16V оснащуються ззаду дисковими механізмами, а вже з дволітровими агрегатами — тим більше вентильованими. Заради справедливості, працюють гальма Форестера цілком достойно. Другий момент — посадка на задній ряд. Навіть при вертикально поставленій передній спинці влаштуватися ззаду не надто зручно: або двоє дорослих, або троє дітей, і то впритул. І ще один нюанс. Зовнішня ширина автомобіля — 1735 мм, що типово для легковиків гольф-класу, однак усередині Форестер виявляється тіснішим за ті ж хетчбеки. Мій знайомий Олег якось мріяв про цей автомобіль. Підходив до вибору з усією серйозністю: штудіював інтернет, включаючи форуми. Висновки, які він зробив: керується машина рідкісно добре, прощає майже будь-які помилки; після Форестера інші автомобілі здаються гіршими, тому наступну машину власники беруть знову Субару. Але Олег у результаті відмовився від покупки: при його зрості 180 см і щільній статурі йому було відверто тісно. Втім, для людини середньої комплекції та зросту цей недолік сходить нанівець.
Недоліки, звісно, є, як у будь-якої машини. Але головний висновок: Форестер мені по-справжньому припав до душі. Особливо гостро я це усвідомив, коли після тесту повернувся у свій передньопривідний автомобіль.
Ілля Лисенков. Керівник студії автозвуку «Блюзмобіль».Водійський стаж — 20 років. Особистий автомобіль — Honda CR-V.
Враження від Форестера я б розклав на позитивні та негативні наступним чином.
Переваги:
1) Відмінна динаміка розгону
2) Надійне зчеплення з дорогою на будь-якому покритті
3) Впевнена поведінка в поворотах (у розумних межах машина не йде в занос, скільки б ми не намагалися)
4) Низький рівень шуму на високих швидкостях
5) Миттєва реакція на педаль газу
6) Плавне та передбачуване зусилля на гальмівній педалі
7) Величезні дзеркала заднього виду (всі три)
8) Добротне оздоблення салону
9) Просторий багажник
10) Незважаючи на кузов універсал, автомобіль не відчувається довгоміром
Недоліки:
1) Тіснуватий салон
2) Задумлива АКПП (втім, як у більшості) — не дає різко маневрувати в міському потоці
3) Занадто «сімейна» зовнішність
4) Неприємний звук мотора на 5000–7000 обертах — нагадує вереск електромоторчика
Загальний підсумок: це ідеальний автомобіль для нашого клімату, для тих, кому потрібен надійний, прохідний і безпроблемний транспорт у будь-яких умовах.
Ех, якби ще й зовнішність жвавіша! Тоді б я точно закохався.
