Корейський бренд SsangYong з'явився на світ як азійський підрозділ німецького Daimler-Benz (на той час Chrysler ще не був частиною концерну). Наскільки велика частка німецького капіталу — точно не афішується, але очевидно, що вона незначна, а головний вплив Німеччини відчувався у технологічній сфері. Спочатку з ФРН ввозили, а потім почали збирати за ліцензією силові агрегати — і бензинові, і дизельні, плюс деякі інші технічні рішення. Заради справедливості зауважимо: німці ділилися далеко не найсвіжішими розробками, а тими, що вже доживали свій вік на батьківщині, проте й такому подарунку в Кореї були раді. Саме альянс із Mercedes завжди ставив SsangYong на півсходинки вище за інших корейських виробників.

І модельна лінійка у фірми з Кореї була під стать статусу — тільки позашляховики та великі седани, жодних малолітражок. Єдине, що могло б зіпсувати репутацію марки, — пікапи, але їх завжди називали з приставкою Sport, і виглядали вони як завгодно, тільки не як робочі конячки.

Коли Корея переживала перше економічне піднесення, а потім і азійську кризу, SsangYong ненадовго опинився під крилом Daewoo. Масовий бренд теж хотів долучитися до німецьких технологій, але в результаті збанкрутував, влився в General Motors і пішов зі світового ринку. SsangYong же знову став самостійним і не змінив своїм принципам — позашляховики та великі седани залишилися в основі. Останні в Росію майже не постачали, хоча свіже покоління флагманського Chairman дебютувало на Франкфуртському автосалоні, і зараз опрацьовується питання про його постачання до нас.

Але повернемося до героя сьогоднішнього матеріалу — SsangYong Rexton II. Перше покоління дебютувало в 2002-му і одразу привернуло увагу незвичною зовнішністю. Одні помічали «мерседесівську» решітку радіатора, інші запам'ятовували нахил задньої стійки у зворотний бік. В основі — лонжеронна рама та нерозрізний міст ззаду на пружинах. Привід або під'єднуваний, або постійний — залежно від мотора та його потужності. Коробки — на вибір «механіка» або «автомат». У такому вигляді Rexton дожив до 2007 року, а потім пережив серйозний рестайлінг: змінили не лише передок, а й задню підвіску — вона стала незалежною, що мало додати і комфорту, і прохідності. На тест нам дісталася топ-версія з колишнім бензиновим двигуном на 224 сили, АКПП, шкіряним салоном і повним фаршем.

Оновлений Rexton впізнається насамперед за передньою частиною — і, чесно кажучи, він став скидатися на... «китайця». Не на якусь конкретну модель, адже більшість із них — клони іменитих марок, а на якийсь збірний безликий образ. Овальні фари-«вічка» виглядали б зворушливо на маленькому Daewoo Matiz, але аж ніяк не на величезному позашляховику за 50 000 доларів. За кермом Rexton важко уявити жінку, та й чоловікам такі фари навряд чи сподобаються. Колишні фари, з гранями, виглядали куди цікавіше і доречніше! Може, Rexton обирають не за зовнішність?

Інтер'єр змінився вдаліше. Тим, хто знайомий зі старим Rexton, буде що відкрити для себе. Центральна консоль тепер зовсім інша — зі стильним хромом і глянцевим пластиком. Кермо, всипане кнопками, нагадує акордеон, а самі кнопки ніби розраховані на натискання в хутряних рукавицях. Зате оптронна приладка проста, зрозуміла і навіть витончена. На видному місці консолі — зручна кишенька для мобільного. А ось задній ряд у Rexton виявився несподівано тісним: зверху місця достатньо, але в ногах тісно, і трьом дорослим тут буде не надто комфортно. Зате багажник — просто величезний.

Від великого рамного позашляховика чекати ідеальної керованості не доводиться, і Rexton II її не дає. SsangYong просто їде — рівно так, як від нього й очікуєш. Помітні крени, порожнє кермо — норма для такої конструкції, зате на баранку не передається трясіння від нерівностей, а на трасі Rexton тримає курс упевнено і не реагує на колію. Лежачі поліцейські та інші дефекти асфальту можна просто не помічати — їх гасить довгохідна енергоємна підвіска.

3,2-літровий мотор мерседесівського походження працює в парі з 5-ступінчастим «автоматом» і повністю відповідає філософії «трипроменевої» зірки. Передачі перемикаються м'яко, але сильно розтягнуті. На вищій ступені розганятися практично неможливо — прискорення з'являється лише за секунду після натискання на газ, коли коробка зволить скинути передачу вниз. Витрата під 20 літрів теж не дивує: стільки ж споживав і Mercedes ML320 минулого покоління з тим самим агрегатом. Хотілося б ще покращити шумоізоляцію — коли стрілка тахометра заходить за 3 тисячі, салон наповнює звірячий рев мотора. Він, звісно, виправданий упевненим розгоном, але конкуренти, мабуть, тихіші.

Прохідність ми вирішили перевірити не в багнюці, а в міському ландшафті — на сходах. Чи зможе позашляховик забратися на сходинки? Тут є дві складності. Перша — кліренс під переднім бампером, і з цим у Rexton порядок. Ми без проблем в'їжджаємо на першу сходинку і долаємо ще дві. З таким завданням впорається майже будь-який паркетник, а ось подальший підйом уже покаже, хто перед нами — імітація «джипа» чи справжній прохідник. Річ у тім, що на другій-третій сходинці більшість машин ловлять діагональне вивішування. Заднє колесо відривається від землі, через що розвантажується і переднє по діагоналі — і машина стає. Блокування центрального диференціала тут уже не панацея, потрібне міжколісне, а воно є не в усіх. Інший спосіб боротися з вивішуванням — великі ходи підвіски: тоді колеса просто не відриваються від поверхні, й автомобіль їде далі.

Інженери SsangYong Rexton обрали другий шлях, і величезний позашляховик, немов гуттаперчевий бегемот, розклав свої колеса по сходинках так, що всі вони зберегли зчеплення з поверхнею — будь сходи довшими, по них можна було б дертися нескінченно. Ще 15–20 років тому так умів майже будь-який повнопривідник. Зараз же, в угоду моді на легкі паркетники, справжні «прохідники» стали рідкістю, і тим приємніше, що один із них нещодавно почали збирати і в Росії — на потужностях заводу «Северсталь-Авто» в Набережних Човнах.

Чи варто розглядати SsangYong Rexton II до покупки? Усе залежить від того, як ви плануєте його використовувати. Якщо ваша душа лежить до полювання, риболовлі або ви просто не уявляєте життя без вилазок на бездоріжжя — цей кореєць, зібраний у Росії, покаже себе з кращого боку. До потрібної точки ви дістанетеся в затишному й симпатичному салоні, та й багажник із трофеями розміститься без проблем. А ось в умовах повсякденної міської суєти Rexton нудьгує, немов спанієль, що залишився без прогулянки. Йому стає сумно, і він то й поривається застрибнути на бордюр, аби хоч якось розважитися. Якщо ваш уділ — асфальт мегаполіса, то за 1 160 000 рублів (стільки коштував протестований екземпляр) логічніше придивитися до більш відповідного потужного кросовера, наприклад, до Mazda CX-7. А ось базові версії Rexton, що стартують із позначки 970 000 рублів, виглядають цілком виправдано — за ці гроші ви отримуєте найсправжнісінький повнорозмірний позашляховик.

Текст: Леонід Павлов