Коментарі (9)Через специфіку моєї роботи мені часто доводиться вислуховувати маркетингові байки, які розлітаються в пух і прах, щойно сідаєш за кермо і проїжджаєш хоча б пару кілометрів. Одні обіцяють спорткар, а насправді він керується, як гужовий віз, інші розписують просторий салон, де насправді сусіди по ряду штовхають одне одного ліктями. На цьому тлі Skoda Roomster приємно здивувала тим, що рекламні обіцянки збіглися з реальним наповненням. Коли перебираєшся з переднього крісла на заднє, справді виникає відчуття, ніби переселяєшся в інший автомобіль — або навіть в іншу кімнату квартири.
Висока лінія скління навколо водія та переднього пасажира, плавно заокруглені бічні стекла — усе це ненав'язливо нагадує кокпіт літака, і схожі емоції я відчував хіба що в автомобілях Saab. При цьому оглядовість тут на висоті: передні стійки тонкі, а низька кромка заднього скла та великі зовнішні дзеркала дозволяють впевнено почуватися і в потоці, і під час маневрування на парковці. Ззаду картина зовсім інша: величезні бічні вікна з низькими підвіконнями помітно вищі за передні, а в поєднанні з опційним люком у даху, яким був укомплектований наш автомобіль, Roomster перетворюється на справжній акваріум. Це одна з рідкісних моделей, де чотирирічна дитина в автокріслі чудово бачить усе навколо — не лише дорогу та краєвиди, але навіть небо над головою. Звісно, було б ідеально, якби ця скляна панорама відкривалася, дозволяючи провітрювати салон на стоянці або просто висовуватися назовні, але поки що це лише мрії.
Мабуть, єдиний мінус такого «двокімнатного» планування — зовнішній вигляд. Ламана лінія вікон створює враження, ніби автомобіль зібраний із двох половинок: спереду — легковий Saab, а ззаду — Renault Kangoo. Але, як кажуть, про смаки не сперечаються.
Збірка салону на німецькому рівні, а от сам пластик — середній. М'який матеріал використано лише для вузької смужки у верхній частині передньої панелі. Світлий низ та оздоблення біля лобового скла — жорсткі, хоча на дотик досить приємні. На передній панелі є два речових відділення, але обидва невеликі: навіть папку з документами формату А4 туди запхнути виявилося непросто. Звична компоновка приладки з двома великими шкалами спідометра та тахометра, оточеними розміткою, потребує деякого часу на адаптацію. Між циферблатами розмістився дисплей, на який виводяться дані бортового комп'ютера, одометр та рівень палива. Датчик температури замінили контрольні лампи — мабуть, щоб заощадити на ціні.
Крісла, попри жорсткість, виявилися зручними, до того ж регулювань вистачає із запасом, тож за кермом зможе влаштуватися з комфортом водій практично будь-якого зросту. Над головою завжди залишається пристойний запас повітря та світла. Але до відчуттів у салоні Roomster потрібно звикнути, хоча посадка витримана в німецькому дусі — зручна, дозволяє проводити за кермом багато годин поспіль, що особливо цінно для сімейного авто, яке, до речі, не блищить динамікою. До керма є претензії: він, безперечно, зручний, але його нудний дизайн явно програє стильним дверним ручкам і симпатичним стрілкам на приладовій панелі.
Задні пасажири опинилися в ще вигіднішому становищі — їхня оглядовість нічим не обмежена. Оскільки задній диван піднятий вище за передній, ті, хто сидить ззаду, можуть дивитися поверх голів водія та переднього пасажира, милуватися краєвидами з боків або стежити за сонцем і зорями крізь панорамний дах. Диван розділений на три незалежних крісла, кожне з яких можна зсувати вперед-назад і змінювати кут нахилу спинки. Якщо третій пасажир не планується, спинку середнього крісла складають, перетворюючи його на столик із підсклянниками. Можна й зовсім вийняти його з автомобіля, а бічні сидіння зсунути ближче до центру, хоча місця в ширину та довжину і так достатньо. За потреби всі задні крісла складаються або знімаються зовсім, збільшуючи багажник із 450 до вражаючих 1780 літрів.
Від мотора об'ємом 1,4 літра потужністю 87 к.с. чекати чудес динаміки не доводилося, але він виявився досить цікавим. Якщо не поспішати, Roomster може їхати на п'ятій передачі навіть на швидкості 40 км/год і потроху набирати хід. При цьому двигун не докучає вібраціями та стогонами, хоча зі зростанням обертів темп розгону майже не збільшується. До 3000 об/хв тяга скромна, однак усі тяготи мотор переносить безмовно і майже безшумно.
Найбадьоріше двигун поводиться в проміжку від 3500 до 5000 об/хв, після чого його тяга йде на спад, і крутити мотор до відсічення сенсу немає. На перших трьох передачах машина швидко розганяється до сотні. Перемикання — по-фольксвагенівськи чіткі, коробка дозволяє клацати передачі швидко та із задоволенням. А от із подальшим розгоном краще не поспішати, згадуючи приказку «тихіше їдеш — далі будеш». На трасі вдалося вичавити лише 150 км/год, після чого можливості мотора зрівнялися з аеродинамічним опором високого кузова.
На холостих двигун практично не чутно, але вже після 3000 об/хв його гул стає нав'язливим. У місті за активного водіння з частими перемиканнями мотор радує спортивними рикаючими нотками. Однак на трасі, коли стрілка перевалює за 120 км/год, спілкуватися в салоні можна лише на підвищених тонах. Із шумом мала б боротися просунута магнітола з автопідлаштуванням гучності під швидкість, але результат зворотний: на швидкості в машині так шумно, що музику простіше вимкнути, а розмови звести до необхідного мінімуму.
Віддати 25 тисяч доларів (приблизно стільки коштував протестований Roomster, укомплектований майже всіма опціями) за сімейний автомобіль із такою скромною динамікою — це, мабуть, перебір, та й зовнішність не надто надихає. Хоча щасливі очі дитини, яка заявила, що це найкраща машина на світі, бо з неї видно небо, змусили мене замислитися. Можливо, варто придивитися до 102-сильної версії з мотором 1,6 літра — її максимальна швидкість сягає 184 км/год. У комплектаціях Sport або Comfort із кондиціонером, електропакетом, двома подушками, 16-дюймовими литими дисками, центральним замком із дистанційкою та підігрівом сидінь такий 
Roomster коштує 19 990 доларів, що всього на 700 доларів дорожче за версію з мотором 1,4 літра. Виконання 1,6 з «автоматом» обійдеться в 21 290 доларів — цілком адекватна ціна за простенький, але все ж компактвен. Для порівняння, Renault Scenic із двигуном 1,6 літра в мінімальній комплектації коштує 21 550 доларів. За Roomster доведеться доплатити ще 800 доларів за скляний дах — найнеобхідніший елемент, а інші опції на кшталт парктроніка та хорошої магнітоли можна встановити пізніше, адже на зручність салону та оглядовість вони ніяк не впливають.
Формально для далеких поїздок ідеально підходить турбодизель 1,9 TDI потужністю 105 к.с., який за динамікою не поступається бензиновому побратиму, але має бути помітно економнішим. Однак ціна такого Румстера стартує з 24 890 доларів, що за нинішніх цін на пальне та сумнівної якості російського дизеля робить затію з економією вельми сумнівною.
Якщо ваша мета — максимальна економія, варто придивитися до початкової модифікації Skoda Roomster із 1,2-літровим двигуном, що видає 65 кінських сил. Ціна на такий автомобіль стартує з позначки 15 490 доларів, однак за ці гроші ви отримаєте лише антиблокувальну систему та подушку безпеки для водія. За кондиціонер та інші додаткові опції доведеться викладати гроші окремо. Мені навіть складно уявити, наскільки жвавим виявиться подібний автомобіль, особливо враховуючи, що на трасі апетит у нього, найімовірніше, буде вельми помітним. Але для тих, кому конче потрібен місткий і недорогий автомобіль для міста, який за потреби можна перетворити на розвізний фургон, така комплектація стане вдалою покупкою, а адже Skoda — це, по суті, Volkswagen.
Леонід Павлов