Seat Leon другого покоління дебютував у Європі ще у 2005-му, однак до Росії дістався тільки зараз. За появу іспанської марки на нашому ринку варто дякувати ексклюзивному імпортеру — компанії «Іберія Мотор Рус».
Зовнішність Leon — річ унікальна. Сперечатися з тим, що цей хетчбек ні з ким не переплутаєш, безглуздо. Роздивляючись кузов, ловиш себе на думці, що іспанці все життя мріяли опинитися в Італії та стати такими ж стильними, як Alfa Romeo. Але німецька кров, що тече в жилах, не пускала їх далі Піренеїв. Хоча швидкоплинний роман з італійцями у Seat все ж трапився: свого часу компанія була філією Fiat і збирала його моделі за ліцензією. Та й Вальтер де Сільва, який подарував Leon цей образ, до цього працював в Alfa Romeo.
До створення Леона іспанці підійшли як заправські кутюр'є: у 2003-му вони показали концепт Salsa — такий собі haute-couture, з якого пізніше виріс серійний pret-a-porter. Злами на капоті та з боків, мигдалеподібна оптика та овально-трапецієподібна решітка радіатора надають машині котячої пластики. Від тридверного прототипу хетчбек успадкував купеподібні риси — наприклад, приховані ручки задніх дверей, як у Alfa 147 або Honda Civic. Моя знайома взагалі не знайшла задню ручку, поки я не показав їй фокус із відкриванням. Сама б вона в житті не здогадалася.
Є у Leon і ще один секрет — склоочисники. Вони заховані не під лобовим склом, а в бічних нішах передніх стійок. Взимку їм примерзати точно не судилося. Для Росії рішення передбачливе, хоча навряд чи інженери із сонячної Іспанії думали про наші морози.
Багажник — 341 літр, за мірками класу так собі. Склав сидіння — отримуєш 1166 літрів, і це знову менше, ніж у конкурентів. У спорідненого Volkswagen Golf, наприклад, у такому ж положенні об'єм зростає до 1305 літрів.
Спереду — крісла з вираженою, але не надмірною бічною підтримкою. Регулювання прості та зрозумілі. Триспицеве шкіряне кермо з кнопками зручно лежить у долонях, налаштовується і по вильоту, і по висоті.
Торпедо оздоблене м'яким пластиком, приємним на дотик. У центрі — двозонний клімат-контроль та аудіосистема з MP3. Показання «клімату» та музики виводяться на два монохромні дисплеї, які при ввімкненні світла загоряються червоним — виглядає стильно.
Приладова панель — окрема пісня. Стрілки висять вертикально, датчики втоплені в колодязі. Зліва — покажчики палива та температури, а також екран бортового комп'ютера. Словом, Барселона тут плавно перетікає в Мілан.
Нам дісталася версія з 1,6-літровим мотором на 102 к.с. Розгін — плавний і неквапливий. У міській штовханині під рівне бурчання двигуна забуваєш про хижу сутність хетча і просто насолоджуєшся котячою грацією. Збадьорити звіра допомагає 5-ступінчаста «механіка» — важіль ходить чітко та беззаперечно. Кермо з колесами, схоже, дружать із народження: розуміють одне одного без слів.
Втім, цей маленький 8-клапанник, який ставили ще на Golf минулого покоління у 2000-му, віддається водієві без залишку, але мачо з тебе не зробить. Хочеш поричати — зволи розкручувати його мало не до червоної зони, майже до вереску. Тільки радості від цього мало: на високих обертах у салон лізуть аеродинамічні шуми, шелест шин і надривне виття старого, але надійного мотора. Рятує тільки якісна музика, яка заглушає ці звуки. Якщо хочеться справжніх емоцій — у гамі Leon є турбоверсії: FR зі 200 силами та Cupra з 240. Але це вже питання бюджету та вподобань.
Головний козир Leon — дизайн. Він або чіпляє, або ні, але байдужим не залишає. Ціна, щоправда, кусається: наш тестовий автомобіль у комплектації Stylance з 1,6-літровим двигуном, механікою, ABS, антипробуксовкою, шістьма подушками, двозонним кліматом, круїз-контролем та іншими дрібницями оцінили майже в $26 390. За такі гроші можна взяти Mazda 3 зі 150-сильним мотором у схожому оснащенні. Але Leon — це європейський автомобіль з іспанським характером, італійським гламуром та німецькою якістю. Вибір для тих, хто не хоче бути як усі, але й переплачувати за примхливу Alfa чи консервативний Golf не готовий.
Текст: Даниїл Сонін. Фото автора.