Renault Scenic. Французька валіза.

Renault Scenic. Французька валіза

Колись Rеnault Megane Scenic здійснив справжній фурор, запропонувавши просторий салон при збереженні компактних розмірів, характерних для гольф-класу. Ця машина стала мрією для безлічі європейців. Але часи змінилися: такі автомобілі перестали бути рідкістю, і зараз у Європі щорічно продається понад мільйон подібних мінівенів. Практично кожен великий автовиробник має у своєму арсеналі аналогічну модель. Вибір у покупця величезний. Однак французький автомобіль не загубився у цьому різноманітті. Його наступник, Scenic II, виявився цілком затребуваним і здатним конкурувати.

Зовнішність новинки разюче відрізняється від попередника. Перше покоління було підкреслено «мінівеністим» і округлим, а друге виглядає як трохи збільшений Megane II. Взяти хоча б ламану лінію корми, ніби нахилену назад, і опукле скло п'ятих дверей — все це вже було у хетчбека. Спорідненість моделей видає і передня частина, виконана у фірмовому стилі soft nose з характерною решіткою радіатора та ромбом по центру. У підсумку екстер'єр мінівена вийшов динамічним і досить впізнаваним.

Погоня за стилем і бажання виділитися зіграли з Scenic злий жарт. У прагненні надати експресії французькі дизайнери, схоже, забули про практичність. Вони пожертвували найдорожчим — об'ємом багажника. Гарний ламаний профіль п'ятих дверей абсолютно непрактичний, особливо при перевезенні довгомірних або великогабаритних речей. У цьому випадку втрачені кубічні сантиметри можуть стати критичними. Втім, це, мабуть, єдине серйозне зауваження. Що стосується дрібниць, то для них місце знайдеться завжди. Французи особливо пишаються зсувним центральним боксом з підстаканниками та підлокітниками. З виду це звичайний ящик, але насправді він набагато місткіший: туди спокійно поміститься предмет висотою з півлітрову пляшку. Щоправда, цей відсік йде за доплату. А ось схованки в підлозі та ящики під кріслами в більшості випадків входять у базове оснащення. Наприклад, ємності під передніми сидіннями є навіть у найпростіших версіях. Приємно і те, що спинка переднього пасажирського крісла складається, а для сімейних поїздок знадобляться відкидні столики.

Тепер про пасажирів. Формально у Scenic п'ять місць, і кожне оснащене окремим регульованим сидінням, тож зручно влаштуватися зможуть усі. Запас простору для ніг достатній — завдяки майже вертикальній, «автобусній», посадці. Над головою теж чимало повітря, а от у плечах і ліктях трохи тісно. Але не варто забувати, що модель побудована на базі авто С-класу, що й наклало свій відбиток. Конструктори Renault пропонують і подовжену семимісну версію — Grand, з двома додатковими кріслами в багажнику. Однак у нашій країні така модифікація попитом не користується. Можливо, у нас мало багатодітних сімей, а може, справа в тому, що ми віддаємо перевагу зайвим місцям місткий багажник… Словом, п'ятимісні версії нам подобаються більше.

Трансформація крісел в автомобілі проста та зручна. Щоб скласти будь-яку з трьох частин другого ряду, потрібно зробити лише два кроки: смикнути за петлю, склавши спинку, а потім, натиснувши на важілець, поставити отриманий «сендвіч» вертикально. Жодних додаткових дій не потрібно: сидіння Scenic фіксуються в цьому положенні самі. За бажання можна продовжити і прибрати другий ряд цілком, збільшивши об'єм багажника до 1840 л. Ось тільки сидіння важать близько 16 кг, і тягати їх доведеться оберемком — жодних ручок або тримачів конструкцією не передбачено. Але це, схоже, єдиний суттєвий мінус салону французького мінівена, в решті він дуже дружній до пасажирів.

Особливо це помітно по комфорту на передніх місцях. Сидіти в кріслах першого ряду дуже зручно. Вони розташовані високо, але мають вдалий профіль, а діапазон регулювань досить широкий. Тож правильне положення знайде собі будь-який водій. Рульова колонка регулюється і по висоті, і по вильоту. З оглядовістю теж усе гаразд. Великі бічні дзеркала та величезна площа скління дозволяють легко контролювати ситуацію навколо. Складнощі виникають тільки з передніми кутами: капот практично не видно, тому маневрувати в тісноті доводиться буквально на дотик. Але, варто визнати, до цієї особливості Scenic звикаєш досить швидко.

В оформленні інтер'єру французи пішли перевіреним шляхом. Електронний щиток приладів вони розмістили традиційно — по центру передньої панелі. Він чудово видно всім. Спочатку до цього розташування звикаєш не одразу, але з часом освоюєшся. Також знадобиться звикнути до не зовсім звичайного розміщення важеля КПП (на напливі центральної консолі), якщо, звісно, ви раніше не водили схожий автомобіль. Але й тут французи все продумали до дрібниць: ручка лягає точно в долоню, тож на перемикання багато часу не витрачаєш. Трохи вище розташовані блоки керування бортовими системами. Тут і кондиціонер (він, до речі, входить у базове оснащення), і цілком пристойна аудіосистема з CD-програвачем. Щоб водій не відволікався від дороги, конструктори продублювали керування музикою джойстиком на рульовій колонці. Єдине, чого він не вміє, — перемикати частоти радіостанцій, тож під час руху доведеться «стрибати» по заздалегідь збережених позиціях.

Тепер про те, як це все їде. Для російських версій Renault Scenic II на той момент пропонувалося два бензинові двигуни об'ємом 1,6 і 2 л потужністю 115 і 136 л. с. відповідно. З першим мотором могла працювати п'ятиступінчаста «механіка» або чотиридіапазонний «автомат», а з другим — той самий «автомат» або нова шестиступінчаста «ручка». Питання, який із двигунів кращий, ми навмисно порушувати не будемо. Один простіший і економніший, інший гарячіший, тож вибирати покупцеві, виходячи з особистих уподобань і бюджету. У рамках же цього матеріалу ми зупинимося на першому, спокійному варіанті, тим більше що попит на нього набагато вищий.

Автомобіль з таким мотором їде цілком гідно. Звісно, однооб'ємник — не спортивне купе, але на світлофорах і при коротких обгонах він не тупить. Щоправда, двигун постійно доводиться «крутити», часто перемикаючись на знижені передачі. Порадував «француз» і відточеною керованістю. У цьому немає нічого дивного, адже цей Renault створений на платформі Меgаnе II, при цьому доопрацювання зазнала лише колісна база, збільшена на 60 мм. Плавність ходу також не викликала нарікань. Підвіски комфортні, але без надмірностей. Дрібні дефекти та хвилі дороги вони гасять непогано, але великі вибоїни пропускають, хоча до пробою справа, як правило, не доходить. Крени в поворотах великі, але не критичні.

Треба зауважити, сімейний однооб'ємник апріорі не претендує на звання driver's car, тож «запалювати» на Scenic, загалом, марно. Але його чудовий адаптивний підсилювач керма можна похвалити. Ця система самостійно підлаштовується під стиль конкретного водія і залежно від характеристик автомобіля (маси, моделі двигуна, типу шин) обирає одну з шістнадцяти попередньо встановлених програм. Крім того, у «француза» є функція активного повернення «баранки» в нульову точку (аctive return), що додає водінню гостроти.

Технічні характеристики:

Журнал «Автогід» 21 Березня 2008 № 58

Джерело – AUTOMANIA.RU