Автомобільна мода, як і будь-яка інша, мінлива: те, що вчора здавалося вершиною стилю, сьогодні виглядає вже не так свіжо. Компанія Porsche вирішила, що настав час підправити зовнішність свого Cayenne — надто вже довго, цілих п'ять років, дилерські шоуруми прикрашав один і той самий кузов. Щоправда, глибше за легку «косметику» справа не пішла: головні зміни — це нові бампери, оптика та ліхтарі ззаду. Якщо придивитися уважніше, можна помітити й інші штрихи, наприклад, дещо іншу форму передніх крил і бічних дзеркал. У результаті рестайлінговий Cayenne виглядає ще більш стрімко і навіть агресивно. Салон же залишився практично недоторканим. Зате технічна начинка зазнала куди серйозніших змін.
Почнемо з моторів — їхня лінійка повністю оновлена. Базовий агрегат, якщо це слово взагалі доречне для таких двигунів, тепер має робочий об'єм 3,6 літра і видає 290 кінських сил. Наступна сходинка — V-подібна «вісімка» об'ємом 4,8 літра, що розвиває 385 сил; такий мотор ставиться на версію Cayenne S. Ну а топовий Cayenne Turbo отримав ту саму «вісімку», але вже з подвійним турбонаддувом, що дозволило зняти з неї всі 500 «коней». Інженери Porsche стверджують, що нові двигуни стали не лише потужнішими, а й економнішими за попередні. Звучить майже як диво, проте пояснюється все просто: мотори перевели на безпосереднє впорскування палива. Система, звісно, складніша за традиційну, зате вона дозволяє покращити практично всі ключові показники силового агрегату одночасно.
Є й ще одна помітна технічна новинка — система придушення кренів кузова під назвою PDCC. Усередині стабілізаторів поперечної стійкості, які тепер виконані з розрізом, встановлені крихітні гідродвигуни. Вони створюють момент, необхідний для утримання кузова в горизонтальному положенні на завантажених колесах.
Сідаючи в салон Cayenne, я розраховував на щось особливе — автомобілі Porsche завжди були для мене еталоном. Але всередині на мене чекало деяке розчарування: жодної фантастики, жодних атрибутів космічного корабля — просто дуже дорогий і якісний позашляховик. Оздоблення, безумовно, бездоганне: ідеальні стики панелей, м'яка шкіра, приємний пластик. Крісло завдяки величезній кількості регулювань підійде водієві будь-якої комплекції. І тільки шильдик на кермі нагадує, що ти сидиш не в представницькому седані, а в спортивному позашляховику — одному з найшвидших серійних у світі. Втім, варто повернути ключ запалювання, і безтурботний спокій вивітрюється. Мотор зустрічає глибоким, хвилюючим рокотом, а засвічений екран на центральній консолі ніби каже: «Готовий до зльоту».
Базовий Cayenne оснащується механічною коробкою передач. Чесно кажучи, очікував я від неї більшого: хід важеля завеликий для «спорткара», та й чіткість вмикання не зразкова. Зчеплення теж не порадувало — його інформативність залишає бажати кращого. Втім, на машині вартістю під сотню тисяч доларів «механіка» сприймається радше як данина традиціям, аніж практичне рішення. Важко уявити директора великої компанії, який буде перебирати передачі вручну. А от автоматична коробка на Cayenne справді чудова. Навіть найактивніший водій навряд чи часто лізтиме до клавіш «типтроніка» на кермі — для різкого прискорення достатньо просто втопити педаль газу в підлогу. Реакція на кік-даун миттєва: хай і з легкою затримкою за плавністю, але АКП перескакує на кілька сходинок униз, і понад дві тонни ваги здійснюють стрімкий ривок. Найвражаюча динаміка, звісно, у 500-сильної версії — 5,1 секунди до сотні, і це не жарти! Атмосферний двигун того самого об'єму теж виявився досить жвавим. Молодший же, 3,6-літровий мотор, хоч і не створює проблем під час обгонів, але й не дарує того драйву, якого чекаєш від Porsche. До того ж він здався мені гучнішим.
Система придушення кренів PDCC — це не просто маркетингова хитрість для заможних клієнтів, вона справді працює. Навіть якщо спеціально розгойдувати автомобіль з боку в бік, кузов починає помітно відхилятися від статичного положення лише на високих швидкостях. Вигода не лише в комфорті — покращується і безпека, адже колеса краще тримають контакт із дорогою. PDCC відчувається не тільки в поворотах, а й на путівці: нерівності передаються на «п'яту точку» помітно згладженими.
Ходова частина Cayenne повністю відповідає його потужнісним характеристикам. Лихо пройти «змійку» на цьому величезному позашляховику — не проблема; куди складніше спровокувати його на занос або знесення обох осей. Якщо хочеться по-справжньому «запалити», варто заздалегідь натиснути кнопку «Sport» на центральному тунелі. Вона переводить у спортивний режим одразу кілька систем: підвіска стає жорсткішою, педаль газу відгукується швидше, а електроніка дозволяє двигуну розкручуватися до відсічки перед перемиканням на наступну передачу.
Ціни на оновлений Cayenne зросли незначно — базова версія з мотором 3,6 літра коштуватиме від 57 850 євро. У дилерських центрах машини з'являться зовсім скоро. Позашляховик, який і без того користувався стабільним попитом у певних колах, напевно продовжить добре продаватися: тепер у нього і «начинка» багатша, і зовнішність «зліша», що теж подобається власникам таких авто. Тож потерпіть ще пів року — і знайомий за фото кузов траплятиметься вам на очі по кілька разів на день, як мінімум на столичних вулицях.
Олексій Тихонов