Кабріолети завжди були машинами, які гріють душу, а не гаманець. Всупереч будь-якій логіці та сучасним віянням, вони залишаються зразком непрактичності, та ще й коштують при цьому божевільних грошей. Щоправда, останнім часом автовиробники з усіх сил намагаються зменшити кількість незручностей, пов'язаних із складним верхом, а заодно й збити ціну на такі машини.
Щоб скласти дах, достатньо натиснути на кнопку. Але робити це можна лише стоячи або на дуже невеликих швидкостях.
Не хочете мучитися з підняттям та складанням тента вручну? Немає проблем — ставляться електроприводи, і все керування зводиться до натискання однієї кнопки. Продуває в салоні? Інженери нахиляють стійки та лобове скло, додають ззаду вітровий екран — і можна їхати хоч на граничній швидкості. Думаєте, брезентовий верх — це тільки для літа? Тоді ось вам жорсткий складаний дах. До речі, саме Peugeot у далекому 1934 році на моделі 401 Eclipse вперше застосував таку конструкцію. Щоправда, тоді вона не пішла в серію — зібрали менше сотні екземплярів. Пізніше американець Ford Galaxie Skyliner у 1959-му спробував зробити те саме, але його дах повністю ховався у величезний багажник. Автомобіль навіть випускався якийсь час, але постійні проблеми з надійністю змусили Ford відмовитися від цієї затії. Європейці ж не могли дозволити собі безрозмірні кузови, тому їм довелося поламати голову, як зробити дах компактнішим. Першою впоралася Mercedes-Benz зі своєю моделлю SLK, а ось «у маси» її доніс саме Peugeot з моделями 206 CC та 307 CC.
У варіанті без даху в багажник 307 CC, звісно, багато не покладеш. А от із піднятим верхом цілком можна їздити по магазинах.
Сьогодні купе-кабріолетами, як прозвали машини з жорстким складаним дахом, уже нікого не здивуєш. Але найпривабливіший із них — мабуть, саме Peugeot. У нього є все необхідне: дах, який складається за натисканням кнопки, непогана аеродинаміка і навіть який-не-який багажник. А головне для такого автомобіля — він виглядає дуже ефектно, особливо коли дах прибрано. Що тут сказати, рестайлінг, який подарував 307-му велику «пащу» радіаторної решітки в стилі старшої моделі 407, пішов машині на користь. Щоправда, якщо дивитися на «пужика» як на купе ззаду, він уже не такий гарний — щоб дах легко вміщувався в багажник, йому довелося надати далеко не ідеальну форму. Через це пропорції автомобіля здаються трохи дивними. Втім, французи й тут викрутилися, встановивши на 307 CC дуже яскраві світлодіодні задні ліхтарі. Вони відіграють важливу роль — відволікають увагу від довгого та важкого заду.
Оновлений 307 отримав фари в стилі «старшої» моделі 407. До бічних дзеркал доведеться звикати — вони маленькі та занадто сильно зсунуті назад.
А що всередині? «Фу, яке сміття!» — хором видали мої пасажири. І справді, місце, повз яке ми проїжджали, не балувало приємними ароматами, а дах якраз був складений… Я натиснув сильніше на газ, щоб швидше прибратися звідси. Ні, на кабріолеті все ж таки потрібно їздити не абиде, а вибірково: красивому та приємному автомобілю потрібне таке ж красиве та приємне оточення, інакше половина задоволення від поїздки втрачається.
Усередині Peugeot 307 CC виглядає не менш привабливо, ніж зовні — якісно, дорого, солідно. Щоправда, і ціна нашого 307 CC з дволітровим мотором потужністю 143 к.с. та «автоматом» зараз далека від «народної» — цілих $36800. Можна, звісно, відмовитися від автоматичної коробки та заощадити $1400, а можна, навпаки, трохи доплатити і (знову ж таки, відмовившись від АКПП) отримати 2-літровий 180-сильний двигун і низку приємних дрібниць на кшталт 17-дюймових коліс. Втім, на комплектацію «нашого» «пужика» гріх було скаржитися — до неї входять і двоколірний шкіряний салон із дуже зручними сидіннями, і двозонний клімат-контроль. Для повного щастя бракує хіба що електрорегулювань сидінь. Зроблено, до речі, все дуже якісно та акуратно. Білі прилади, хромовані обідки, всілякі накладки — усе це додає інтер'єру затишку та вишуканості.
В інтер'єрі 307-го витає відчуття якості та уваги до дрібниць.
Дивлячись на задні сидіння, спочатку думаєш: а чи потрібні вони взагалі? Адже на них зможуть розміститися лише діти. Чи не краще було зробити автомобіль двомісним, але з більшим багажником? Або ж сидіння — насправді обшите шкірою полиця для дрібних речей? Як виявилося, ні: на задніх кріслах легко вміщуються не лише діти, а й цілком дорослі дівчата. Але якщо лізти на задні місця не за «велінням серця», а за «обов'язком служби», то виявиться, що там буде зручно лише зовсім невисоким людям. Щоправда, на тісноту чи вітер (а на задніх сидіннях можна сидіти тільки з прибраним вітрозахисним екраном) ніхто з моїх пасажирів не скаржився.
Місця ззаду, звісно, мало. Але незважаючи на це, пасажири (і особливо пасажирки) сідають туди дуже охоче та не скаржаться.
Я теж не скаржився: їздити на Пежо з опущеним верхом можна на швидкостях далеко за сотню — звісно, якщо підняти всі шибки. Лобове скло нависає прямо над головою, а його край знаходиться десь поза зоною видимості. Частково цим і зумовлена відсутність дратівливої «троянди вітрів» у салоні. З іншого боку, доводиться постійно нагадувати собі про те, що їдеш у кабріолеті — адже неба над головою не видно, поки не подивишся вгору.
Втім, варто проїхатися поруч із якимось чадячим КамАЗом, і «почуття кабріолета» оселиться у вас як мінімум на десять хвилин. А якщо ви постоїте поруч із цим КамАЗом у пробці, то, можливо, потім вам доведеться відмиватися.
До речі, я думаю, що 307 CC комплектується шкіряним салоном уже в «базі» не випадково — інакше автомобіль згорів би якщо не від кинутих недопалків, то під поглядами сусідів по пробці із загостреним почуттям соціальної справедливості. Хоча, звісно, найбільш типова реакція на будь-який кабріолет — позитивно-шокова. А в деяких співгромадян, навпаки, трапляється «передоз» позитиву — нам постійно сигналили та махали руками вслід дівчата, не кажучи вже про кількість усмішок. Заради цього варто стерпіти заздрісні погляди та навчитися триматися подалі від вихлопних труб, що не відповідають нормам Євро-2, чи не так?
Не сказати, що у варіанті «купе» у 307 CC ідеальні пропорції. Але витончені деталі змушують не звертати на це уваги.
Від ям теж краще триматися подалі — по-перше, у 307 CC дуже низький і досить довгий ніс, а по-друге, в салоні жахливо гримить. Причому цей гуркіт зовсім не пов'язаний із якістю збірки салону. Це загальна проблема більшості купе-кабріолетів — жорсткість кузова при прибраному (та й піднятому) даху набагато менша, ніж у «перманентно закритих» машин. Тому, якщо ви прагнете комфорту, краще особливо не гнати.
Друга умова теж суттєва. Що б там не демонстрували «бойові» 307 CC на чемпіонаті світу з ралі, не намагайтеся це повторити. Адже 307 CC, особливо з 143-сильним мотором та АКПП — автомобіль зовсім не бійцівський, а скоріше навпаки. Тому не варто намагатися проходити повороти боком та робити інші дурниці — краще спокійнесенько їхати, насолоджуючись прогулянкою. Тим більше що жодного задоволення від активних дій ви не отримаєте, особливо з опущеним дахом, коли жорсткість кузова 307СС на кручення стає особливо низькою. У цьому випадку при виконанні різкого маневру стають особливо помітними запізнення, а сам маневр «розпадається» на дві частини — вхід та вихід. Загалом, не варто. У режимі «купе» картина трохи краща, але бажання ганяти все одно не з'являється. Хоча загалом шасі непогане, та й тандем дволітрового двигуна та «автомата» працює нормально… Щоправда, тільки в «прогулянкових» режимах. Але хіба не під них «заточена» ця машина?
А головне її призначення — приносити задоволення водієві та пасажирам. Теплим літнім вечором виїхати на природу, не поспішаючи покататися вузькими приміськими шосе, подихати свіжим повітрям… І, звісно ж, покрасуватися перед оточуючими. Тож головної якості, необхідної кабріолету — шарму, — Peugeot 307 CC не позичати.
Технічні параметри
| Паспортні дані | |
|---|---|
| Силовий агрегат | |
| Тип | атмосферний бензиновий, з розподіленим уприскуванням |
| Розташування | поперечно в передній частині |
| Кількість і схема циліндрів | 4, рядне розташування |
| Робочий об'єм, куб. см | 1997 |
| Число клапанів | 16 |
| Макс. потужність, к.с./кВт/об/хв | 136/100/6000 |
| Піковий крутний момент, Нм/об/хв | 200/4100 |
| Паливо | АІ-95 |
| Розгін і швидкість | |
| Максимальна швидкість, км/год | 204 |
| Розгін 0—100 км/год, с | 12,7 |
| Інші відомості | |
| Трансмісія | автомат, 4 ступені |
| Привід | передній |
| Передня підвіска | незалежна, пружинна, типу McPherson |
| Задня підвіска | напівзалежна, пружинна |
| Передні гальма | дискові, вентильовані |
| Задні гальма | дискові |
| Шини | 205/55 R16 |
| Споживання палива, л/100 км | |
| Заміський цикл | 6,4 |
| Міський цикл | 13,1 |
| Змішаний цикл | 8,9 |
| Викиди CO2, г/км | 211 |
| Габарити | |
| Тип кузова | купе-кабріолет |
| Число місць | 4 |
| Довжина, мм | 4347 |
| Ширина, мм | 1759 |
| Висота, мм | 1424 |
| Колісна база, мм | 2605 |
| Кліренс, мм | 120 |
| Маса | |
| Споряджена маса, кг | 1488 |
| Повна маса, кг | 1830 |
| Ємності | |
| Паливний бак, л | 60 |
Оснащення тестового екземпляра
Машину на тест надала
компанія «Пежо Рус Авто».
- Протитуманні фари
- ESP
- ABS
- Хромовані елементи та шкіра
- Подушка для переднього пасажира’
- Бортовий комп’ютер’
- Кондиціонер
- Литі диски’
- Парктроніки’
- Центральний замок із суперблокуванням
- Підготовка під аудіосистему з шістьма динаміками
- Пакет «Ergonomic pack»
- Пакет «Pack Look»
- Пакет «Electrical pack»
Машину на тест надала
компанія «Пежо Рус Авто».
За кадром 