Opel Astra sedan: Міський спортсмен

Сьогодні в автомобільній моді заправляють хетчбеки — це вважається чи не еталоном стилю. Компактні, міські, на них їздить уся Європа, та й картоплю з дачі зручніше возити в універсалі. Але якщо відкинути модні віяння, статистика говорить сама за себе: 65% російських покупців обирають класичний чотиридверний кузов, тоді як у Європі таких ентузіастів лише 5%. Саме тому відсутність седана в лінійці популярної у нас Opel Astra викликала здивування у багатьох, хто придивлявся до автомобіля в ціновій вилці 20 000–25 000 доларів. Втім, це вже в минулому: з жовтня минулого року Opel Astra Sedan офіційно продається у російських дилерів. А от жителям Західної Європи ця модель не світить — керівництво General Motors вирішило обмежитися Центральною та Східною Європою, а також Туреччиною.

Збирають нового члена сімейства Astra у Польщі, на заводі в Глівіце. Причому за основу взяли універсал, а не хетчбек, тому й габарити відповідні: довжина новинки — 4 587 мм, що на 37 см більше, ніж у хетча. Колісна база — 2 703 мм, це навіть на 3 мм більше, ніж у старшої Vectra, а за довжиною седан поступається їй лише 2,4 см. До речі, у зовнішності Astra Sedan легко вгадуються риси Vectra, що явно грає на руку доступнішій моделі. Загалом седан вийшов гармонійним, пропорційним і навіть солідним — багажник органічно вписаний у загальний силует. Тонована оптика з бі-ксеноном, 16-дюймові легкосплавні диски… Щоправда, варто врахувати, що GM для тестів не поскупився і видав журналістам майже топову версію. Але навіть без ефектних фар, які як опція коштують лише 13 500 рублів, машина виглядатиме гідно.

Багажник, до речі, радує: 490 літрів об'єму. У Vectra, для порівняння, 500 літрів. Для закупівель у гіпермаркеті середньостатистичній сім'ї цього точно вистачить. Під підлогою — не скромна докатка, а повноцінне запасне колесо. А якщо скласти задній ряд, об'єм зростає до 870 літрів.

У салоні довго затримуватися не будемо — інтер'єр знайомий за іншими «Астрами». Жорсткі крісла з бічною підтримкою та шкіряними вставками, обплетене шкірою кермо зі зручним хватом, чітка геометрія ліній, охайні прилади в хромованій окантовці, твердий, але добротний пластик, а вертикальна центральна консоль оздоблена чорним лаком у стилі Piano Paint. У доступніших версіях, щоправда, будуть інші варіанти оздоблення — сірий, алюмінієвий або бежевий. У нашій комплектації також був кольоровий дисплей, на який виводиться інформація з бортового комп'ютера та магнітоли з CD-чейнджером. Керування цими системами продубльовано на кермі, і з часом регулювання гучності чи температури перестає відволікати від дороги. Знайти зручну посадку нескладно: водійське крісло регулюється у шести напрямках, рульова колонка — за висотою та вильотом.

А ось куди подіти дрібнички — загадка. Кишені в дверях, перчаточний ящик… Не сказати, що це суперзручно, але вибирати не доводиться: є ще бокс між передніми кріслами, який одночасно відіграє роль підлокітника. От тільки дотягнутися до нього з водійського місця нереально, і лікоть просто повисає в повітрі. Підстаканник між сидіннями теж поза зоною досяжності — схоже, він розрахований на задніх пасажирів. Передньому пасажиру пощастило більше: у нього є місткий бардачок, та ще й з поличкою — хоч якась втіха.

Задні пасажири в «Астрі» влаштуються цілком комфортно — якщо їх двоє. Тоді можна відкинути підлокітник і відчути себе майже як у бізнес-класі, тим більше що місця для ніг достатньо.

Ну а водієві залишається лише повернути ключ і нагадати, хто тут головний. І тут Astra не підводить: 1,8-літровий мотор потужністю 140 сил працює дуже гідно, навіть незважаючи на застарілий чотириступінчастий автомат. Машина реагує на газ майже без пауз, дозволяючи впевнено та швидко маневрувати. Приємно, що коробка перемикається плавно, без ривків. З гальмами варто бути обережнішими — якщо натиснути сильніше, седан може завмерти як укопаний, чим чимало здивує оточуючих. А ті поки не в курсі про маленьку кнопочку Sport… Варто її натиснути, як автомат стає помітно агресивнішим, перемикаючись на 5000–6000 обертах, і машина їде набагато завзятіше. Ми без проблем розігналися до 170 км/год, і седан явно натякав, що готовий на більше. До спорткара, звісно, далеко, але в пробці можна рухатися респектабельно, а за бажання — і побешкетувати. Підвіска повністю підтримує настрій мотора та коробки: Astra охоче входить у повороти, чітко слухається керма та впевнено тримає траєкторію. Щоправда, за це доводиться платити — усі нерівності та стики передаються на кузов, хоча й не надто нав'язливо. А от шумоізоляція розчаровує: особливо чутно колісні арки, та й мотор гудінням не соромиться нагадувати про себе. До речі, саме вуличний шум — єдиний спосіб зрозуміти, чи закритий люк. Так, у нашій версії була ця рідкісна для Росії опція — люк, що відкривається у двох площинах. От тільки момент, коли він закритий, зловити неможливо, і машина не дає жодної підказки — доводиться орієнтуватися на звук. Дзеркало заднього виду з автозатемненням (теж опція з топової комплектації) працює чудово — вчасно та надійно рятує від сліпучого ксенону або погано відрегульованих фар ззаду. Ще одна деталь, яка може збентежити, — нефіксовані підрульові перемикачі. Це справа звички: легке натискання для потрійного блимання поворотника або до упору для постійного сигналу — спочатку легко заплутатися та лякати сусідів по потоку хаотичним блиманням, але з часом до цього звикаєш. Хоча подобається така схема далеко не всім.

У німецького виробника машина справді вийшла вдалою: гармонійна, ґрунтовна, достатньо містка, але при цьому драйвова. Тоді чому ж, навіть з урахуванням наших 65 відсотків ринку, їх так рідко зустрінеш на дорогах? Хоча, звісно, висновки робити рано — модель продається менше року, і підсумки ще не підбиті. Але чи не затягнули в Opel із виходом на ринок? Судячи з усього, у компанії не сумніваються у своїх силах — інакше навряд чи запустили б складання російських «Астр» на заводі GM під Петербургом. Цікаво, чи стануть знижувати ціни на вітчизняні версії — поки секрет. А зараз вартість седана варіюється від 497 000 до 598 000 рублів, не рахуючи опцій. За мінімальні 497 000 рублів можна взяти базову комплектацію Essentia: під капотом 1,6-літровий агрегат потужністю 115 к.с., механічна коробка, кондиціонер, ABS, передні електросклопідйомники, а також фронтальні та бічні подушки безпеки для водія та переднього пасажира. Версія Enjoy стартує з 528 000 рублів і додає аудіосистему з кнопками на кермі, електропривід та обігрів дзеркал, клімат-контроль і підігрів сидінь. Топова Cosmo зі шкіряним триспицевим кермом, протитуманними фарами, двоголосим гудком, підсвіткою дзеркал у козирках і 16-дюймовими легкосплавними дисками обійдеться мінімум у 552 000 рублів. За доплату до будь-якої версії запропонують приємні доповнення: кольоровий дисплей, бортовий комп'ютер, люк з електроприводом, круїз-контроль, датчик дощу та інше. Вибір силових агрегатів — це 1,6-літровий мотор на 115 к.с. або 1,8-літровий на 140 к.с., які працюють у парі з п'ятиступінчастою механікою, роботом Easytronic або чотиридіапазонним «автоматом».

Автор: Світлана Алєєва