Катана. Новий Mitsubishi Lancer

Самураї не носили щитів: їхня катана слугувала одночасно і зброєю, і захистом. Легкий, гострий і міцний клинок легко рубав цвяхи і витримував потужні удари. Новий Lancer — це катана, і насамперед у своїй головній ролі — як зброя нападу. Саме цим мечем Mitsubishi має намір відбити втрачені позиції на американському та японському ринках і зміцнити свою присутність у Європі.

Шеф-дизайнер Mitsubishi Акінорі Наканіші — справжній майстер! Лаконічні лінії, витягнутий капот, коротка корма, гострі грані — і при цьому кожна дрібниця доведена до досконалості з японською скрупульозністю. Японський BMW? Може, Alfa? Ні, ні те, ні інше! Силует-клинок, решітка радіатора зі «зворотним» нахилом, як у легендарного Galant восьмого покоління… Це чистої води Mitsubishi! Звісно, ззаду новий Lancer здалеку можна переплутати з маленьким Lexus або Alfa Romeo, але тільки якщо дивитися з великої відстані. А якщо на машині стоїть антикрило із заводського «аерокита» — її не сплутаєш ні з чим, звідки не подивись.

Як спритно Наканіші-сан умудрився приховати справжні габарити! За цифрами новий Lancer чимало підріс: на 35 мм у довжину, на 40 мм у висоту і на 65 мм у ширину. Виходить, він тепер такий самий широкий і навіть на сірникову коробку довший, ніж свіжа Corolla. А Toyota виглядає набагато масивніше! Шкода, що Lancer став важчим, але збільшення жорсткості кузова на 56% — більш ніж гідна компенсація за зайві 60 кг.

Прилади в розтрубах під вигнутим козирком — це італійський дух	Три ручки керування мікрокліматом: що може бути зручніше?	Нижній «бардачок» — як в Аутлендера, але верхнього охолоджуваного відсіку тут немає

Шасі залишилося колишнім за схемою: стійки McPherson спереду і багатоважіль підвіска ззаду. Економічну Н-подібну балку ставити не стали, адже вже через рік з'явиться повнопривідна версія з муфтою підключення задньої осі (як на Outlander). На машині з мотором 1,5 л з'явився електропідсилювач керма, тоді як дволітрова топ-версія зберегла гідропідсилювач.

— Ми зобов'язані дати більше задоволення від водіння, ніж Mazda 3, — переконаний Шінічі Куріхара, відповідальний за розробку автомобілів сегмента С. — Ми не намагалися сподобатися всім, як це роблять конкуренти: у Mitsubishi має бути власний характер і своє обличчя!

Інтер'єр — точнісінько як у кросовера Outlander XL. Хіба що простіша фактура пластику і є смуга з «карбону»

Заява смілива. Але наскільки вона відповідає дійсності?

Платформу сегмента С (на ній побудовані Lancer і Outlander XL) почали розробляти ще на межі століть, у розпал кризи. Про його глибину свідчить хоча б той факт, що з 2001 по 2005 роки штат Mitsubishi Motors скоротився майже вдвічі. Альянс з DaimlerChrysler розвалився. Але компанія вистояла і тепер робить ставку на власні сили та «локальні» партнерства — наприклад, з групою PSA (Peugeot і Citroen) за схемою «Outlander в обмін на сучасний дизель» (невдовзі Outlander XL почнуть продавати в Європі як Peugeot 4007 і Citroen C-Crosser).

Система стабілізації (відключувана) російським покупцям недоступна. Шкода	Повнорозмірна «запаска» разом із пінопластовою вставкою «з'їдають» і без того невеликий об'єм багажника	Від відкидної спинки користі мало — лаз у салон надто вузький

— Але Dodge Caliber і Jeep Compass, які теж побудовані на вашій платформі С, не блищать вишуканими манерами.

Куріхара-сан на мою репліку лише хитро всміхнувся.

— Справа в налаштуваннях.

Шінічі Куріхара починав кар'єру в Mitsubishi в 1972 році як розробник шасі. Саме йому Outlander XL і новий Lancer завдячують бійцівським характером

І це правда: Outlander XL, як ми вже переконалися, справді відрізняється завзятою вдачею (див. АР №6, 2007). А що ж новий Lancer?

Долоні спітніли ще до старту: ганяти в компанії творців доведеться не де-небудь, а на полігоні JARI під Токіо. Швидкісне кільце з профільованими поворотами, величезний майданчик з конусами для «фігурок» — і все це наше на цілих три години! Але передстартовий інструктаж виявився ложкою риб'ячого жиру замість обіцяного варення: «На кільці — не більше 150 км/год, на „змійці“ і „вісімці“ — 40 км/год. Машину не розгойдувати, писк шин виключити!» Прикро. Гаразд, втішаю себе, питання про бійцівські якості та плавність ходу (покриття тут — як лезо катани) прибережемо до тестів у Росії…

Що стосується поведінки в «цивільних» режимах, то Lancer справив приємне враження. Упевнено тримає пряму, охоче входить у повороти. Засмутила лише велика швидкість наростання кренів — це ми, до речі, помічали і під час тесту нового Outlander. Зворотний зв'язок на кермі внятний, хоча зусилля невисоке, причому Lancer 1.5 з електропідсилювачем сподобався навіть більше за дволітровий з «гідравлікою»: реактивна дія чистіша і прозоріша. Інших відмінностей я не помітив, хоча у потужніших Lancer є розтяжка між «стаканами» стійок, ззаду — стабілізатор, а передні пружини трохи жорсткіші.

Зате про характер моторів я дізнався майже все. Тим, хто чекає на «бюджетну» версію 1.3, доведеться розчаруватися: такого двигуна в гамі Lancer більше немає. Старий агрегат 1,6 л (98 к.с.) поступився місцем півторалітровому мотору потужністю 109 к.с. із системою зміни фаз і висоти підйому клапанів MIVEC (такий самий стоїть на Colt). У парі з п'ятиступінчастою «механікою» він бадьоро розганяє Lancer, незважаючи на досить «довгі» передачі: друга тягне до 97 км/год, третя — до 140 км/год. Моторчик пружний на низах, весело, з легким підхопленням на 4000 об/хв розкручується до граничних 6800 об/хв — і задиристо гарчить. Плюс чудово легкий короткохідний «затвор» перемикання та інформативний привід зчеплення — захват! А ось старий «автомат» нерасторопний: програш у розгоні до сотні — майже три секунди.

Крісла невигадливі, але цілком зручні	Простір на м'якому задньому дивані обмежений лише спадаючим дахом

Дволітровий 150-сильний агрегат — зовсім інший. Тут теж є MIVEC, але мотор явно розрахований на тих, кому важливіший комфорт, особливо у зв'язці з варіатором CVT. Він тихіший, тяговитіший і потужніший за попередника на 15 к.с. З варіатором він швидко виходить на 4500 об/хв — і монотонно висить на одній ноті, хоча розгін триває. Але настрою немає. Суб'єктивно немає і «динамічного» виграшу. Звісно, добре, що мотор перетравлює 92-й бензин, але я б підняв йому ступінь стиснення — дивись, і «коней» би додалося, і характер з'явився. А навіщо потрібні «фіксовані» ступені, які перебираються підрульовими пелюстками? Користі від них мало, а з ручного режиму можна і забути вийти.

Гальма на висоті: вивірений зворотний зв'язок, упевнене уповільнення, чітка робота АБС. Але так було не на всіх випробуваних машинах. Це можна списати на «передсерійність» — багато екземплярів зібрані за обхідною технологією.

«Всесвітній» мотор об'ємом 2,0 л (150 к.с.) із фірмовою системою зміни фаз газорозподілу та ходу клапанів MIVEC розрахований на бензин АІ-92 — спеціально для Росії та США	За ефектний аеродинамічний пакет (антикрило, накладки на бампери та пороги) покупцям топ-версії 2.0 Intense доплачувати не доведеться

А ось те, що не можна списати на передсерійний статус машини, — це відверто бюджетні матеріали в салоні. Дизайн тут на висоті, пан Наканіші постарався і в цьому напрямку. Але ось виконання… Передня панель майже один в один як в Аутлендера. Однак чому тут вона зроблена зі звичайного пластику soft-look, а не з «сітчастого», як на кросовері? Мабуть, економія. Добре. Але чому тоді деренчить обшивка дверей? Можливо, я б і не став чіплятися до цих дрібниць, якби пан Куріхара не обронив фразу, що при виборі матеріалів і роботі над «відчуттям якості» вони брали за зразок Тойоту. Але навіть у старенькій Короллі все виглядало на голову солідніше, а вже про нову й казати нічого.

До ергономіки в мене претензій немає. Оглядовість чудова, багато в чому завдяки великим дзеркалам. Тканинні крісла в міру жорсткі, зручні, з нормальною бічною підтримкою і широким діапазоном регулювань. Щоправда, плечі дуже великих водіїв, швидше за все, будуть висіти в повітрі. Хороший і шкіряний кермо, яке приємно лягає в руки, хоча воно й не регулюється по вильоту.

Запас простору для задніх пасажирів по ширині та довжині — як у Галанті. Але високим людям тут незатишно: спадаючий дах змушує їх пригинати голову.

З пасивною безпекою, схоже, теж усе гаразд. У європейській специфікації є і надувні «завіси», і «колінна» подушка для водія. Але для Росії «в базі» — тільки дві фронтальні подушки (бічні та «колінна» — за доплату). А доступну європейцям систему стабілізації у нас не можна замовити в принципі. Ох, не бережуть японці росіян, найлояльніших до Mitsubishi покупців: жарт, у минулому році ми купили майже 47 тисяч Лансерів, більше, ніж в Америці Аутлендерів і Лансерів, разом узятих! Упевнений, багато хто погодився б доплатити за ESP. Особисто я точно б не поскупився!

Зате саме росіяни побачать новий Lancer у Старому Світі першими: у нас він з'явиться наприкінці травня, а в Західній Європі — тільки восени. І це тішить: красива машина!

«Розтяжка» під капотом — відмінна особливість дволітрових машин зі «спортивною» підвіскою (жорсткі передні пружини плюс задній стабілізатор)	Підкермові пелюстки — з магнієвого сплаву	Варіатор завжди готовий тримати мотор «у тонусі». А якщо його мірне гудіння дратує, можна задіяти ручний режим із шістьма фіксованими ступенями

А краса, як ми знаємо, вимагає жертв. Одна з них — багажник. Він крихітний — об'ємом всього 315 л, причому з великою висотою завантаження і стиснутий колісними нішами. Був зрадів відкидним частинам спинки, але потужна поперечина перекриває зверху добру третину отвору. Тож для перевезення скарбу новий Lancer пристосований погано.

Але чи варто самурайським мечем колоти дрова? Для цього є сокири. А своїм заточеним дизайном новий Lancer вразить серця сотень тисяч покупців. А вже якщо й їздові повадки серійних машин виявляться на висоті, то можна буде заплющити очі і на непоказний пластик, і на куций багажник, і навіть на те, що новий Lancer коштуватиме в середньому на $2200 дорожче за попередника.

Роком пізніше з'явиться п'ятидверний хетчбек, а от універсала більше не буде.

Десять поколінь Улана

Перший Mitsubishi Lancer з'явився в 1973 році і був покликаний заповнити прогалину в модельному ряду компанії — між компактним хетчбеком Minica і середньорозмірним седаном Galant. У технічному сенсі Lancer став лише розширенням великого сімейства Colt і спочатку навіть називався Mitsubishi Colt Lancer. Це був задньопривідний автомобіль, і випускався він у 12 модифікаціях з чотирициліндровими двигунами сімейства Saturn об'ємом 1,2, 1,4 і 1,6 л. На вибір пропонувалося три типи кузова — дво- або чотиридверний седан, а також п'ятидверний універсал. Відмінними особливостями «першого» Лансера були дискові гальма всіх коліс і травмобезпечна рульова колонка. На вершині гами стояв Mitsubishi Lancer 1600 GSR, двигун якого оснащувався двома карбюраторами і розвивав 98 к.с.

Примітно, що вже в 1973 році спеціально підготовлений Lancer 1600 GSR з двигуном потужністю 165 к.с. зайняв перші чотири місця в австралійському ралі, а рік потому екіпаж на Лансері став переможцем східноафриканського ралі Сафарі. Лише в 80-х роках Lancer «взяв перепочинок» — тоді честь марки на ралійних трасах відстоювали купе Starion і седани Galant VR4.

Mitsubishi Colt Lancer 1600 GSR, 1973 рік	Mitsubishi Lancer другого покоління, 1976 рік	Mitsubishi Lancer третього покоління, 1979 рік
Mitsubishi Lancer Fiore четвертого покоління, 1982 рік	Mitsubishi Lancer п'ятого покоління, 1983 рік	Mitsubishi Lancer шостого покоління, 1988 рік

У 1975 році з'явилося тридверне купе Mitsubishi Lancer Celeste з повністю новим кузовом, а через рік у серію увійшов Mitsubishi Lancer другого покоління, який насправді являв собою модернізацію існуючого автомобіля. Головні зміни — інше оформлення передка і збільшені бампери, які відповідали американським нормам безпеки: з кінця 1976 року почалися поставки Лансерів у США, де вони продавалися під назвою Dodge Colt (раніше так іменувалися експортні Галанти).

Третій «Лансер», повністю новий, з'явився в 1979-му: тільки седан, тільки задній привід. Над обличчям попрацював італієць Альдо Сезано. Усередині стало просторіше, а замість залежної балки ззаду поставили незалежну чотириважільну. Спочатку моторів було два — 1,4 і 1,6 літра, обидва з фірмовою системою Silent Shaft, що гасила вібрації парою балансирних валів. Рік потому додався двигун 1.8 — як атмосферний, так і з турбіною. А для ряду ринків зробили Lancer 2000 Turbo з дволітровим агрегатом на 170 сил. У 1981-му гаму доповнив скромний мотор 1.2.

У ті ж роки Mitsubishi взяла курс на передній привід. Першою ластівкою в 1978-му став хетчбек Mirage, який на експорт йшов як Colt. У 1982-му на його базі зробили чотиридверний седан — за межами Японії він називався Lancer Fiore (від італійського «квітка») або просто Lancer F. Тож у продажу одночасно перебували «треті» та «четверті» Лансери. Передньопривідному седану покладалися двигуни від 1,2 до 1,6 л. Окремо стояв турбований 1.4, що видавав 105 к.с. У пару до «механіки» можна було замовити триступінчастий автомат. Починаючи з четвертого покоління й аж до 2000-го Colt і Lancer залишалися родичами в межах однієї родини.

«Квітка» прожила недовго: вже в 1983-му дебютували новий Colt і Lancer п'ятого покоління, що замінив одразу обидві попередні генерації. У гамі з'явився дизель 1,8 л. Топ-версія, як і раніше, йшла з турбомотором 1,6 л (120 к.с.), але тепер уже з упорскуванням. Спочатку був і варіант із півторалітровим двигуном і системою MD — вона вміла відключати пару циліндрів, економлячи 10–20% палива. У 1985-му Лансер обзавівся універсалом, а через рік той отримав версію з постійним повним приводом.

Шосте покоління прийшло в 1988-му. Зовні — зменшений Galant. Кузови — седан і п'ятидверний хетчбек, універсал же залишився в колишньому вигляді. Двигунів — п'ять: від 16-клапанного 1,6 (124 к.с.) до дизеля 1,8 (60 к.с.). Базовий 1.3 був карбюраторним (69 к.с.), решта бензинових — уже з упорскуванням. Були й повнопривідні версії. У Північній Америці з 1989-го ця машина продавалася як Eagle Summit.

Восени 1991-го в Токіо показали сьоме покоління. Через рік з'явився універсал (у себе вдома — Libero), а хетчбек із програми зник. Де-не-де пропонували й дводверне купе. Європейцям — три мотори: бензин 1,3 і 1,6, плюс дволітровий дизель. У Японії ж спочатку головним був повнопривідний 1800 GSR (195 к.с.), а в 1992-му народився легендарний Evolution із дволітровою турбочетвіркою на 244 к.с. Японцям дісталася й екзотика — V6 об'ємом усього 1,6 л (135 к.с.).

Восьмий Lancer вийшов у березні 1995-го. Кузов тепер тільки седан (на деяких ринках усе ж було купе). Подушка водія — уже в базі, пасажирська — опція. У Європі «вісімці» доводилося ділити ринок із трохи більшою Carisma, яку того ж року почали збирати в Голландії. Європейцям покладалися бензинові 1,3 і 1,6; у решті світу вибір був ширший.

Дев'яте покоління японці представили навесні 2000-го. Удома його назвали Cedia — від Century Diamond, «діамант століття». До Європи він дістався лише в серпні 2003-го, на Московському автосалоні. Машина підросла, отримала кузови седан і універсал, а передок — інший, ніж у японської Cedia. Для Європи — бензинові 1,3, 1,6 і 2,0. Японцям — 1,5 і 1,8, а в Північній Америці — 2,4 л (164 к.с.).

У 2005-му у Франкфурті показали концепт-хетчбек Sportback, а в Токіо — седан Concept X. Це були натяки на десяте покоління, чия прем'єра відбулася цього року в Детройті.

Що почім?

Новий Lancer подорожчав: базова версія з мотором 1,5 л коштує в Росії $17990 — на $2200 більше за колишній.

Комплектацій тепер три: Invite, Invite+ і Intense. Invite — це пара подушок, кондиціонер, повний електропакет, підігрів сидінь і дзеркал. Invite+ додає за $1000–1150 CD-ресивер (у «базі» тільки динаміки), шкіру на кермі, важелях КПП і «ручнику», хром навколо дефлекторів. Intense — п'ять подушок, заводський аеродинамічний обвіс, CD-чейнджер, клімат-контроль — доступна лише з дволітровим мотором. Усі Лансери 1.5 — на сталевих дисках, дволітрові — на легкосплавних.

Автомат для 1.5 — доплата $1160. Версія 1.5 AT Invite+ — $20300. Потужніша Toyota Corolla 1.6 (124 к.с.) з «роботом» — лише на $700 дорожча.

Lancer 2.0 (150 к.с.) стартує з $20140 за Invite. Варіатор — ще $1160. Максимальний Lancer 2.0 CVT Intense — $24300.

Внутрішній курс у «Рольф Імпорт», генерального дистриб'ютора Mitsubishi, — 27,3 руб. за долар.

Перші дволітрові машини передадуть покупцям наприкінці травня, півторалітрові — у серпні.

Гарантія — 3 роки або 100000 км. Мережа — 85 дилерів у 62 містах Росії.