Тест-драйв Mazda CX-9: подвійний удар

Навесні 2006-го в Нью-Йорку показали передсерійну версію Mazda CX-9. Продажі в Північній Америці стартували на початку 2007-го, потім машина дісталася до Південної Америки, Австралії та Саудівської Аравії. У ті роки японці й не думали везти свій великий позашляховик до Росії. Але ринок у нас зростав такими темпами, що майже всі виробники кинулися освоювати його, витягуючи максимум моделей, і пріоритети змінилися.

Не кожен з ходу відрізнить старшу CX-9 від молодшого кросовера CX-7 — дизайнерам вдалося наростити внутрішній об'єм, не виходячи за візуальні рамки.

Що до самої Mazda CX-9, то після прем'єри вона миттєво звернула на себе увагу нестандартним дизайном у дусі Zoom-Zoom, що вигідно відрізняло її від інших великих кутоватих семимісних машин, до яких звикли за океаном. Обтічні лінії кузова, що несуть спортивний характер бренду, сильно нахилена передня стійка, вузькі прорізи вікон, висока лінія підвіконня та масивні крила чудово маскують реальні габарити: довжина — 5089 мм, споряджена маса — 2040 кг. Для орієнтиру: Mercedes GL розтягнувся на 5088 мм, Audi Q7 — на 5086 мм. При цьому навіть знавці не завжди з першого погляду відрізнять велику CX-9 від середньорозмірної CX-7. Це заслуга дизайнерів, які зуміли додати корисного простору, не роздувши візуально кузов.

Частина елементів на кшталт оптики перейшла на CX-9 у збільшеному вигляді від молодшої CX-7.

Багато деталей, включаючи світлотехніку, перекочували на CX-9 з CX-7 у збільшеному варіанті. Головний дизайнер моделі Ріюічі Оя називає її спортивним автомобілем, що діє на позашляховому полі, — і саме ця подвійність, за його словами, відрізняє японця від інших SUV-однокласників. На мою думку, це формулювання ідеально передає підхід творців великого позашляховика Mazda.

Російський офіс Mazda Motor Rus традиційно обирає для презентацій місця незвичні та пам'ятні. Цього разу журналістів відправили до Узбекистану: переліт до Ташкента, а далі — маршрут Ташкент – Самарканд за кермом. У країні, де панують «Нексії» та «Матизи» від Daewoo, стильний позашляховик Mazda викликав справжній ажіотаж. Люди зупинялися, роздивлялися, фотографували та розпитували — найчастіше про потужність та апетит мотора. В Узбекистані автомобіль доступний лише заможним: черги на нові Daewoo розтягуються на роки, і перекупи продають «Нексію» без очікування, але майже вдвічі дорожче.

Стрімкі лінії кузова підкреслюють спортивний стиль марки Mazda.

Повернемося до CX-9. Усередині — впізнаваний «маздівський» інтер'єр, але для цієї моделі він виконаний солідніше, ніж у решти лінійки, що додає статусності — водієві одного з найбільших автомобілів класу це необхідно. Спочатку здається, що перед тобою все той самий жорсткий пластик, але при ближчому розгляді видно: фактура матеріалів приємніша, ніж у Mazda6 чи CX-7. Єдине, що я б змінив для нашого ринку, — химерні «дерев'яні» вставки на центральній консолі та передніх дверях, які так люблять американці. Замість них більше підійшов би чорний лакований пластик, що краще поєднується зі спортивним духом «дев'ятки». Але уніфікація є уніфікація, на такі дрібниці мало хто звертає увагу.

Інтер'єр CX-9 солідніший, ніж в інших Mazda. Матеріали такі ж жорсткі, але фактура пластику приємніша.

В іншому салон CX-9 порадував зручністю та продуманою ергономікою. Передні крісла з електрорегулюваннями та грамотним профілем надійно утримують водія валиками бічної підтримки. Незважаючи на «американізованість», розробники не забули про регулювання вильоту керма — чим грішать майже всі виробники. На центральній консолі між двома вертикальними планками «під дерево» розташувалися блоки клімат-контролю та аудіосистеми. Версія з сенсорним дисплеєм до Росії поки не постачається. Сама аудіосистема, як заявлено в прес-релізі, створена фахівцями Bose спеціально для Mazda CX-9. Насправді звучить вона дійсно гідно. Окрім 6-дискового чейнджера та підтримки MP3, є вхід для зовнішнього плеєра.

Корма CX-9 солідніша, ніж у CX-7, але перевантаженою не виглядає.

Заднім пасажирам дістався зручний диван із підлокітником, пристойний запас місця для ніг і власний блок мікроклімату з двома поворотними регуляторами. Диван можна зсувати поздовжньо та змінювати кут нахилу спинки. При піднятому третьому ряді багажник вміщує скромні 267 літрів. Складіть галерку — отримаєте 928 літрів. А якщо прибрати і другий ряд, об'єм зростає до 1887 літрів. Окремо відзначу кнопку сервоприводу п'ятих дверей.

Під капотом російської Mazda CX-9 — 3,7-літрова «шістка» V6 потужністю 277 к.с. При масі за дві тонни розраховувати на ураганний розгін не варто. Але чи потрібно це солідному SUV? Запасу сил вистачає і для обгонів на трасі, і для бадьорого старту зі світлофора. Окрема подяка спритній 6-ступінчастій автоматичній коробці з ручним режимом: вона швидко підбирає передачу і працює плавно.

На шляху з Ташкента до Самарканда траплялися і свіжий асфальт, і розбита дорога без капремонту роками. По рівному покриттю Mazda CX-9 їде як влита. Незважаючи на значну масу, поперечної розкачки немає взагалі — ось він, спортивний характер марки. У місті керувати п'ятиметровим позашляховиком — суцільне задоволення, часом забуваєш, що сидиш в одній із найбільших машин класу. Повороти проходяться передбачувано та зрозуміло — за це спасибі чудовим налаштуванням підвісок (спереду McPherson, ззаду багатоважільна). Але на нерівностях спортивна натура великого SUV виходить боком: сідоків починає потрушувати. Свою лепту вносять 20-дюймові диски з шинами 245/50. Втім, загального задоволення від водіння це не псує.

Коли стрілка спідометра перевалює за 120 км/год, кермо починає втрачати зворотний зв'язок. На середніх швидкостях зусилля на «бублику» приємно тішить адекватним наповненням, але на трасі воно ніби випаровується, і кермове колесо стає порожнім. Також варто згадати слабку шумоізоляцію арок і днища — це давня біда як усієї лінійки Mazda, так і багатьох інших японських виробників. Зате в усьому іншому Mazda CX-9 здатна подарувати водієві масу позитивних емоцій. Позашляхові якості поки перевірити не вдалося. Повний привід у «дев'ятки» влаштований так, що у звичайних умовах машина залишається передньопривідною. Лише коли передні колеса починають буксувати, міжосьовий диференціал перекидає на задню вісь до 50% крутного моменту.

На російському ринку Mazda CX-9 оцінюється в 1 713 000 рублів. Єдина доступна опція — люк з електричним приводом, який додає до цінника ще 25 тисяч рублів. Усе інше вже входить у стандартне оснащення: тризонний клімат-контроль, салон на сім місць, аудіосистема з 10 динаміками та підсилювачем, електричні передні крісла, шкіряне оздоблення, повний електропакет, 6 подушок безпеки та цілий арсенал електронних асистентів.

Стильна Mazda CX-9 контрастує із суворою узбецькою дійсністю.

Для орієнтиру: базовий Audi Q7 з 3,6-літровим мотором коштує 2,2 млн рублів, семимісний Subaru Tribeca потужністю 258 к.с. — 1,7 млн рублів, а головний суперник Honda Pilot у схожій комплектації — 1,5 млн рублів. Їздові якості «Пілота» ми якраз збираємося протестувати найближчим часом. Що ж стосується Mazda CX-9, то вона стане чудовим придбанням для тих, хто шукає дві, здавалося б, несумісні якості — просторий і місткий SUV з повадками легкового автомобіля та приставкою «Sport» у характері.

Руслан Галімов