Mazda BT-50. Фермер у смокінгу.

Mazda BT-50: Пікап, який приміряв діловий костюм

Раніше пікап сприймався виключно як робочий інструмент: спартанський салон, жодної електроніки, вантажний відсік ззаду і ціна, яка має швидко окупитися. Але вихід на ринок цілої лінійки нових моделей від різних брендів суттєво все змінив. Новий Mitsubishi L200 вже складно назвати вантажівкою, Ford Ranger теж поступово відходить від чисто «фермерського» іміджу, хоча його й продовжують рекламувати як робочу конячку. Японський побратим Ranger, Mazda BT-50, рухається в тому ж напрямку. Різниця лише в тому, що стратегія Mazda більш радикальна: вони хочуть кардинально змінити ставлення наших покупців до свого автомобіля.

Попередня генерація, Mazda B2500, у нас особливого успіху не мала. Для сільських мешканців вона була занадто дорогою, а для тих, хто міг її купити, — недостатньо престижною. У нового покоління таких проблем, схоже, не буде. По-перше, тим самим трудівникам полів зараз доступні дешевші, хай і менш сучасні китайські пікапи. А по-друге, сама Mazda змінила концепцію: замість утилітарного вантажівки вийшов доступний Sport Utility Truck (SUT). Цей термін уперше застосували до Nissan Navara, який позиціонувався як «спортивно-утилітарний вантажівка» для людей з активним способом життя. У Північній Америці такі машини давно в пошані: весь тиждень вони їздять містом як звичайні автомобілі, а на вихідні їхні власники вантажать гідроцикли, снігоходи та інший інвентар. По суті, SUT — це той самий SUV, але з куди серйознішими вантажними можливостями. Саме так у Mazda бачать свій новий пікап.

З точки зору загального компонування японці не стали винаходити велосипед: усе той самий класичний чотиридверний Double Cab і містка вантажна платформа ззаду. Дизайнерам, наскільки це було можливо, вдалося вписати BT-50 у фірмовий стиль Zoom-Zoom, але утилітарна суть автомобіля сильно обмежувала їхню фантазію. Зате інженери попрацювали над габаритами. Відносно попередника машина помітно підросла: довжина збільшилася на 70 мм, висота кабіни — на 30 мм, а висота бортів — на 60 мм. Вантажна висота, навпаки, зменшилася на ті ж 60 мм, що робить завантаження зручнішим.

Як і раніше, BT-50 базується на інтегрованій у кузов рамі драбинного типу з класичною схемою ходової: ззаду — нерозрізний міст на напівеліптичних ресорах, спереду — незалежна торсіонна підвіска на подвійних поперечних важелях. За це доводиться платити плавністю ходу, зате вантажопідйомність серйозна — тонна. З урахуванням нової цільової аудиторії, у кузов найчастіше завантажуватимуть квадроцикли, снігоходи та дошки для серфінгу. Але, звісно, ніхто не забороняє возити будматеріали чи мішки з картоплею. Площа вантажного відсіку — більше 2,5 кв. м, а зі складеним заднім бортом довжина платформи зростає з півтора до двох метрів. Висота завантаження при цьому нічим не обмежена, якщо тільки не замовити опційний дах. Потрібно ще більше? Можна причепити причіп — BT-50 потягне за собою ще півтори тонни.

Чим же порадують пасажирів? Салон п'ятимісний, і він більше схожий на інтер'єр пристойного позашляховика, ніж на вантажівку. По ергономіці до легкового седана не дотягує, наприклад, кермо не регулюється по вильоту, але зручну посадку знайти нескладно. Ззаду ситуація трохи гірша: спинка дивана стоїть майже вертикально, тож у далекій дорозі пасажири другого ряду втомляться. Плюс центральному пасажиру заважатиме масивний тунель. Втім, це типові особливості всіх подібних автомобілів на нашому ринку.

Під капотом — новий 2,5-літровий 16-клапанний турбодизель MZR-CD з турбіною змінної геометрії та інтеркулером. Потужність — 143 к.с., але головне — це 330 Нм тяги вже на 1800 об/хв. Результат відмінний: пікап упевнено почувається і на бездоріжжі, і в місті. Працює в парі з ним перевірена 5-ступінчаста «механіка», і працює вона дуже гідно. Якщо грамотно орудувати важелем, машина показує непогану динаміку. Але на високих швидкостях BT-50 стає помітно спокійнішим — дається взнаки нестача тяги у дизеля на верхах. На 130–140 км/год (максимум — 160 км/год) пікап віддає перевагу розміреній їзді, не провокуючи на різкі обгони, зате радує стабільністю курсу та відсутністю серйозних кренів у пологих віражах. Ресорна задня підвіска теж показала себе добре. Про неї згадуєш на порожній машині тільки на стиках, «гребінці» чи поганому гравії, коли вібрації доходять і до водія, незважаючи на незалежну передню підвіску. Лікується це простим скиданням швидкості. У крутих поворотах теж доведеться скидати хід — через помітні крени та розвантаження зовнішнього заднього колеса, яке при необережному натисканні на газ починає буксувати. І це при тому, що в задньому редукторі стоїть самоблоківний диференціал підвищеного тертя, який спрямовує буксувальному колесу до 45% моменту. На позашляхові здібності це, втім, не впливає. Кліренс у 207 мм, двошвидкісна «роздатка» з понижувальною та блокуванням міжосьового диференціала дозволяють BT-50 штурмувати пухкий пісок, снігову цілину та розкислу глину. Але не варто забувати народну мудрість: «Чим крутіший джип, тим далі йти за трактором». Захоплюватися жорстким off-road'ом не варто. На нашому ринку BT-50 продається в чотирьох комплектаціях: Direct (від 611 000 руб.), Touring (від 663 000 руб.), Touring Plus (від 720 000 руб.) та Active (від 788 000 руб.). Для наших умов оптимальною виглядає Touring Plus: кондиціонер, чотири подушки, ABS, литі диски, електропакет та аудіосистема з MP3. Версія Active додатково отримує хромований обвіс і CD-чейнджер, а от у базі немає навіть електросклопідйомників, ABS і кондиціонера.

Технічні характеристики:

Джерело – AUTOMANIA.RU