Mazda 6. Японські мотиви.

Mazda 6. Японські мотиви

Минулого року майже ніхто з автовиробників не обійшов увагою російський ринок. Цього ж, високосного, року наші співвітчизники, за прогнозами, куплять понад 2 мільйони іномарок — тож і стараються світові гіганти привабити вітчизняного покупця. Розширюють дилерські мережі, будують заводи… Але трапляються й сюрпризи, цікавіші для звичайного клієнта. Наприклад, той, що на початку грудня піднесла Mazda, випустивши нову «шістку». Причому, всупереч традиції, це сталося навіть раніше, ніж у Європі. Хоча поява цієї версії була очікуваною: минулого літа Ford представив Mondeo II, тож оновлення побудованої на тій самій платформі Mazda 6 було лише питанням часу.

Російське представництво марки вже заявило про намір продати протягом 2008 року близько 15 000 екземплярів. Судячи з усього, завдання не зі складних, адже машина стала помітно цікавішою. Колишня версія теж була непогана, але варто пам'ятати: вона була першим втіленням сучасної філософії zoom-zoom — своєрідним перехідним етапом від минулого до майбутнього. Коли ж концепція остаточно сформувалася, автомобіль багато в чому застарів. Оновлення назрівало давно, і японці, треба визнати, попрацювали на славу.

Головний дизайнер проєкту Йоїчі Сато, працюючи над новим образом Mazda 6, не став переглядати фірмовий стиль, а лише доповнив його елементами традиційної східної естетики. В її основі три принципи: «юген» — гармонія з природою, «рін» — гідність і «сеїчі» — вишуканість із досконалістю. За задумом авторів, таке поєднання мало наділити «шістку» емоційністю та яскраво вираженим японським характером.

І справді, переплутати цей автомобіль із якимось іншим складно. У ньому вгадуються риси і попередника, і пізніших моделей. Нинішня Mazda 6 виглядає красиво, елегантно, солідно й динамічно. Але назвати її вражаючою я б не ризикнув: на мій погляд, їй трохи бракує оригінальності (хоча смаки в усіх різні). Втім, чи це так важливо для добротної сімейної машини? Модель давно стала брендом, і для багатьох покупців важливіше те, що після оновлення вона стала довшою на 65 мм, ширшою на 15 мм і вищою на 5 мм, а отже — просторішою та зручнішою. Колісна база збільшилася на 50 мм, що позитивно позначилося і на ходових якостях.

До речі, про ходові якості: для машини передбачено три бензинові мотори. Два з них — добре знайомі агрегати об'ємом 1,8 і 2 л (120 і 147 к. с. відповідно). Третій — двигун об'ємом 2,5 л (170 к. с.) із нового покоління відомого сімейства MZR. Він прийшов на зміну, принаймні поки що, 2,3-літровому варіанту, який раніше вінчав лінійку попередньої версії. Річ у тім, що доля «заряджених» седанів MPS ще не вирішена, а в Росію їх у будь-якому разі постачати не будуть. Вітчизняним покупцям доведеться задовольнятися виключно цивільними версіями Mazda 6 у чотирьох комплектаціях: Direct, Touring, Sport і Luxury, із зазначеними двигунами та механічною або автоматичною коробкою передач. Що стосується кузовів, то седан і хетчбек уже в продажу, а універсал з'явиться в дилерів у квітні—травні. Для першого знайомства мені дістався традиційний седан.

Цікаво: салон седана, здавалося б, повністю змінився, але при цьому спадкоємність поколінь відчувається повною мірою. Усе зроблено ніби по-новому, а виглядає майже так само. Загальний напрям у стилістиці інтер'єру японці зберегли: тут трохи прибрали, там додали об'єму, десь трохи змінили форми…

Втім, не зовсім так. Японці залишилися б вірні собі, якби не оснастили свою улюбленицю парою оригінальних електронних «примочок». Бортовий комп'ютер, клімат-контроль і навігацію до уваги не беремо — ними сьогодні нікого не здивуєш. Хорошу акустику Bose бачили й у попередній версії, тому інженери придумали дещо нове: чи не головна операційна інновація «шістки» — система Cross-Functional Network (CF-Net). По суті, це доопрацьований аналог Human Machine Interface (HMI) з Ford Mondeo II, але на відміну від нього вона справді зручна. Принаймні, бажання тягтися до звичних клавіш на центральній консолі у водія нової Mazda 6 уже не виникає. І бортовим комп'ютером, і навігацією, і музикою, і кліматом тепер можна керувати кнопками на кермі. Шкода тільки, що інженери не дісталися до фордівської панелі приладів із вбудованим монітором — інакше перед нами був би майже ідеальний автомобіль.

Що стосується комфорту та ергономіки, тут усе як і раніше. Спереду — пара зручних, добротно зроблених крісел. Особливою спортивністю вони не відрізняються, але в далекій дорозі спина й ноги не затікають. Ззаду місця вистачить на трьох, а точніше, на «двох із половиною» пасажирів: дорослим усе ж доведеться штовхатися ліктями. Японці стверджують, що в другому ряду нової «шістки» місця для ніг стало ще більше. І це, безперечно, тішить, хоча за цим параметром Mazda й раніше давала фору більшості однокласників. Продовжуючи розмову про геометричні зміни, відзначу й «переїхавший» вище та ближче до водія важіль КПП. Ніби дрібниця, але вкрай приємна — на старій версії з «механікою» мені доводилося тягтися до п'ятої передачі.

Усі ми любимо швидку їзду, але гроші, як правило, любимо більше, а тому рахуємо їх непогано. Для нас важливо, що нова Mazda подорожчала за нинішніми мірками зовсім небагато — лише на 1000 доларів. Але варто врахувати: за перший місяць продажів японці зібрали 3000 замовлень, а заплановані 15 000 машин, найімовірніше, розійдуться ще до осені. До кінця року черга на ці авто розтягнеться на три-чотири місяці, причому найзатребуванішими знову виявляться відносно недорогі версії з моторами 1,8 і 2 л. Перший із них перейшов із попередньої версії, а другий являє собою модернізовану «четвірку», яка ставилася і на Ford, і на Mazda.

Те, що автомобіль їде добре, напевно, очевидно. Рівна лінійна тяга без провалів, але й без адреналінового підхоплення з'являється приблизно з 3000 об/хв — серйозних претензій до динаміки та швидкісних якостей немає. Найприємніших слів заслуговує і робота КПП. Відзначу й плавність ходу: підвіски відпрацьовують нерівності непомітно й чітко. І як би «шістка» не розганялася, у ній дуже комфортно. При цьому машина вельми стійка: повороти «прописує» як по рейках, і лише коли вимкнено електронний «нашийник», трохи ковзає. Не менш стабільна вона й на прямій. Єдине, що трохи засмучує, — помітне бічне розгойдування на високих швидкостях і відчутні крени в поворотах…

Втім, зрештою, ми ж говоримо про солідний сімейний автомобіль. І рух на ньому має бути рівним і спокійним. Напевно, це і є та сама філософія zoom-zoom, ті самі японські мотиви «юген», «рін» і «сеїчі», але вже не втілені в металі чи пластику, а розчинені в повітрі, прості й умиротворюючі, як гілка квітучої сакури.

Технічні характеристики:

Журнал «Автогід» 25 січня 2008 № 50

Джерело – AUTOMANIA.RU