Турбіна свистить, біла стрілка на спідометрі спритно перебирає парні значення: 120, 160, 180, 200, 220... Я вчепився в тонкий шкіряний обід, пасажири завмерли в очікуванні: чи дотягне до 250? «Дотягнула», — видихаю з полегшенням, дивлячись, як підстрибує капот з повітрозабірником.
Зовнішність тепер видає хот-хетч без слів: власнику більше не потрібно пояснювати, чим його «трійка» MPS відрізняється від звичайних. А «ніздря» на капоті перестала бути привілеєм Subaru та деяких інших заряджених машин.
На презентації оновленої Mazda3 MPS головною розвагою стали швидкісні магістралі. Там, де немає обмежень, машина почувається королевою, а от на вулицях Гамбурга та вузьких сільських доріжках, де два легковики ледь розминаються, «ем-пе-еска» задихається. Повороти в передмістях — суцільно сліпі: тільки входиш у віраж, а назустріч уже тарахтить дизельний Passat з літнім водієм. Так агресивно, як уміє Mazda, у цьому німецькому місті не їздять — тут усі неквапливі, навіть власники незліченних Porsche 911, які, здається, стоять у кожному дворі.
Короткий і різкий рух кермом — і машина, майже не кренячись, миттєво повертається у свою смугу. Зусилля на баранці наростає плавно і лінійно, не плутаючи водія. Під тягою відчувається допомога доопрацьованого самоблоківного диференціала. Запас стійкості величезний: щоб змусити шини Dunlop верещати, потрібно спочатку вимкнути стабілізацію не на панелі, а у власній голові.
Спорт — у пріоритеті? Головний інженер проєкту Кен'ітіро Саруватарі саме так розставив акценти. Кузов нової MPS став жорсткішим: частка високоміцних сталей зросла на 17%. Споряджена маса хетчбека зменшилася на 25 кг порівняно з першою «ем-пе-ескою». Втім, з інженерних хитрощів на власній шкурі я можу відчути хіба що доопрацьовану аеродинаміку, створену для збільшення притискної сили. На максимальній швидкості машина буквально прилипає до дороги і більше не потребує підрулювань — попередниця на прямій була примхливішою.
Інтер'єрники не змінили своєї любові до червоного: підсвітка, строчка на шкірі, тканина сидінь і переливчасті вставки на передній панелі.
Модернізовані гальма точно не гірші за попередні. Скинути швидкість з 200 до 70 км/год, щоб не врізатися в несподівано перебудований Seat, — це приблизно дві третини ходу педалі. Хотілося б, щоб Mazda хапала трохи раніше. Зате екстрені гальмування проходять без нишпорення і нервів. Щоправда, у звичайному режимі дозувати уповільнення не так зручно: перехід між вільним і робочим ходом педалі різкуватий.
Гальмівні диски залишилися колишніми: передні вентильовані — 320 мм, задні — 280 мм. Діаметр головного циліндра — 25,4 мм.
Передні крісла обіймають міцно, вони чудово жорсткі, ніби набиті піском. Прилади нагадують сопла винищувача на форсажі. У зусиллях короткохідного важеля шестиступінчастої «механіки» відчувається спортивна сталь. Стабілізатори товщі, елементи підвісок укріплені... Але всі ці фрагменти статуї Гектора після відбілювання складаються в дівчину з веслом. Фізкультурницю.
Простріли по автобанах, атаки на нічого не підозрюючих пенсіонерів біля озера Геммельсдорфер... Після низки таких антисоціальних вчинків я приходжу до висновку: Mazda3 MPS не стала принципово кращою в бойових мистецтвах, але отримала додаткові аргументи як автомобіль на кожен день. І головний аргумент — стара добра «турбочетвірка» 2.3 DISI.
Раніше «трійка» MPS взувалася тільки в Bridgestone Potenza, тепер — строго Dunlop SP Sport 2050. Інструктори російської школи Mazda Sport Academy хвалять їх за зчеплення, плавність ходу та акустичний комфорт.
Двигун, як і раніше, розганяє хетчбек до сотні за 6,1 секунди — відмінна зарядка для шиї, особливо після 3500 об/хв. Віддача не змінилася: 260 кінських сил і 380 ньютон-метрів. Мотор, як і раніше, при повному дроселі на обгоні намагається виплести з рук водія кіску. Але тепер його майже не чути: «пилососне» дзижчання з'являється тільки після 5000 об/хв. Бракує зміїного шипіння вихлопу, а на першій і другій передачах менш помітні удари трансмісії.
- Не лякайтеся кнопок на кермі: до них звикаєш за годину. Аудіосистема та клімат-контроль керуються зручно.
- Мотоциклетні прилади скромні, але чудово читаються. На крихітному дисплеї між спідометром і тахометром — індикатор тиску наддуву. Після 3000 об/хв червоний стовпчик рветься до стелі.
- Центральний екран мультимедіа водієві видно чудово, хоча й віднесений під лобове скло. Навігація наочна і зручна, але «гальмує».
У сумі — не заводить. Зате салон дарує масу нових приємних відчуттів, не пов'язаних зі спортом. Наприклад, задоволення від зрослої якості. Об'ємна центральна консоль із претензією на солідність. Вставки з податливого пластику. Товсті панелі дверей, покращена шумоізоляція арок і днища. Підвіска? Вона залишилася вкрай жорсткою і не особливо енергоємною, але працює благородніше і тихіше.
Сісти «самому за собою» в «трійці» MPS важко: коліна впираються в товсті спинки передніх сидінь, а голові заважає бокова стійка.
Нарешті, обладнання. До яких інстинктів волають біксенонові поворотні фари, мультимедійний комплекс з навігацією чи аудіосистема Bose з десятьма динаміками? Хіба тварина у вас привабить безключовий доступ? Ні, а от Homo sapiens охопить солодка споживча знемога.
Багажнику комфортніше, ніж заднім пасажирам: тут рівні стінки і 340 літрів при завантаженні «під шторку».
І ця знемога не вивітриться, коли вам скажуть, що ціна зросла більш ніж на 150 тисяч рублів. О ні! Бо чимала ціна виправдана... ціною. Порахуйте, у скільки обійдеться укомплектований Ford Focus ST? П'ятидверка зі шкіряним салоном у «металіку» коштує понад 1 220 000 рублів. Притому ST уже пенсіонер: він повільніший і оснащений гірше.
Про двохсотсильний Гольф GTI, ціни на який починаються з 1 127 347 рублів, покупець Мазди навіть не згадає. А буде з маніакальною наполегливістю обирати з двох комплектацій «трійки» — базової за 1 216 750 рублів і топової за 1 288 250. Остання відрізняється якраз наявністю біксенону, навігації та просунутої «музики». Попередник, нагадаю, коштував від 1 062 000 до 1 101 000 рублів.
Підозрюю, що MPS залишиться єдиною «трійкою» другого покоління, яка продаватиметься так само жваво, як раніше. Машина подорослішала, а її потенційний покупець залишився тим самим. Ось і наш дизайнер Борис Ульзібат, який кілька років поспіль ганяє MPS у хвіст і в гриву, задивляється на фотографії нового хетча. Свіжий імідж привабить до Мазди й неофітів. Але мені простіше уявити майбутнього власника «трійки» MPS з калькулятором у руках, ніж із секундоміром.
Технічні характеристики
Техніка
Під капотом — усе той самий агрегат: рядова «четвірка» MZR DISI об'ємом 2,3 літра з турбіною та безпосереднім уприскуванням. Віддача не змінилася: 260 кінських сил і 380 ньютон-метрів. Однак японці переналаштували електроніку дроселя та впускного тракту, через що зростання тиску наддуву стало плавнішим. У парі з розтягнутими передавальними числами «механіки» це дало невеликий виграш в ефективності: у змішаному циклі апетит знизився на 0,1 літра (до 9,6 л на сотню), а викиди CO₂ скоротилися на 7 грамів на кілометр — тепер вони становлять 224 г/км. Частково заслуга належить новому каталізатору, при створенні якого використовувалися нанотехнології. Завдяки їм удалося на 90% зменшити вміст дорогоцінних металів у цьому елементі. Подібне рішення в серійному виробництві застосовується вперше.
Кузов став помітно жорсткішим за попередній. Частка високоміцних сталей у конструкції зросла на 17%, центральний тунель отримав збільшений переріз, а стійки спереду та ззаду укріпили масивнішими підсилювачами. У результаті інженери зафіксували зростання опору крученню, а жорсткість отвору п'ятих дверей зросла на 41%.
Історія
В активі підрозділу Mazda Performance Series небагато моделей. Дебютувавший у 2005-му седан Mazda6 MPS оснащувався 260-сильним турбомотором DISI 2.3 і повним приводом — автомобіль вийшов вдалим і був тепло прийнятий публікою. Рік потому на ринок вийшов хот-хетч Mazda3 MPS: той самий двигун і шестиступінчаста механічна коробка, але привід тільки на передні колеса. Крутний момент реалізовувався за допомогою самоблоківного диференціала, якому допомагав хитрий трекшн-контроль, що втручався в роботу турбіни. Найпотужніший автомобіль гольф-класу набирав першу сотню за 6,1 секунди і досягав 250 км/год. У змішаному циклі він задовольнявся 9,7 літра на 100 кілометрів. Потужний, швидкий і щедро оснащений хетч коштував при цьому менше більшості конкурентів, що й зробило його лідером продажів у своєму сегменті на нашому ринку.
За кадром
На презентацію новинки приїхало понад тридцять російських журналістів. Знайшовся серед них і сміливець, який уже в перший день вирішив скупатися в прохолодній Балтиці. Раз море поруч — як не поринути? Забавно. Але на зворотному шляху додому, роздивляючись хмари з ілюмінатора, я раптом зловив себе на думці, що заздрю цій людині. І зрозумів, що даремно не пішов його прикладом: пляж біля готелю був безлюдним та ідеально чистим. Як це зазвичай і буває.
