Kia Magentis вперше заявила про себе п'ять років тому, і тоді ж модель почали збирати в Росії на потужностях калінінградського «Автотора». За кілька років екстер'єр трохи підкоригували, але ці зміни були ледь помітні. А тепер на сцену виходить зовсім інший автомобіль, і його виробництво налагоджено вже в Південній Кореї.

Перший Magentis, який мітив у європейський сегмент E, можна сміливо назвати заявою про наміри з боку корейського бренду. Компанія Kia Motors ясно дала зрозуміти, що не має наміру залишатися в тіні як виробник суто бюджетних моделей. Втім, ціна, як і раніше, залишається вагомим козирем. Поєднання респектабельності та доступної вартості зробило цей автомобіль фаворитом у чиновників середньої ланки, яким статус не дозволяє роз'їжджати на BMW або Mercedes-Benz.

Якщо поставити поруч новий Magentis та його попередника, знайти між ними хоч щось спільне навряд чи вдасться. Зате спорідненість з Hyundai NF простежується без труднощів — особливо в обрисах боковин та оформленні задньої частини. Це не дивно, адже обидва автомобілі вийшли з надр одного концерну. А ось ніс Magentis віддалено перегукується з дизайном Lexus: в очі одразу впадають трикутні фари з лінзами ближнього та дальнього світла всередині. Хромована решітка радіатора, витягнута по горизонталі, завершує образ.

Хоча зовні машина нагадує NF, платформу для неї запозичили у збанкрутілої британської MG. Завдяки цьому кузов став вищим на сім сантиметрів, а колісна база додала два сантиметри. Багажник теж підріс — тепер його об'єм становить 420 літрів. Задній диван можна скласти як повністю, так і в пропорції 60/40, але в цьому випадку утворюється нерівна підлога, та й отвір виходить не надто широким. Словом, для перевезення великогабаритних речей Magentis не годиться, хоча представницькому седану така здатність, зрештою, і не потрібна.

Усередині, над оформленням якого працювали одразу в Кореї, США та Західній Європі, усвідомлюєш, що новий Magentis дійсно доріс до бізнес-класу. Тому й розташовуватися тут краще не на передньому кріслі, а на просторому задньому дивані. Салон помітно додав у габаритах: запасу простору вистачає і над головою, і для ніг, за бажання можна навіть відкинутися в напівлежаче положення.

Якість оздоблювальних матеріалів крокнула далеко вперед. Пластикові вставки «під дерево», які раніше здешевлювали інтер'єр, зникли без сліду. Їм на зміну прийшли акуратні алюмінієві елементи в дусі high-tech. Пластик тепер виглядає акуратно і приємний на дотик.

На жаль, у редакції «5 колеса» особистих водіїв не водиться, тому довелося пересісти вперед і освоювати місце водія. Влаштуватися з комфортом вийшло не одразу: діапазонів регулювань то й бракувало. Особливо це стосується рульової колонки.

Верхня частина передньої панелі стала м'якою, що, безумовно, плюс. А ось пластик на кермі та важелі КПП розчарував — таке відчуття, що з них хтось здер шкіру. Мабуть, на дорожчих версіях цей недолік виправлять.

Розташування органів керування продумане добре — до них легко дотягнутися, і вся логіка зрозуміла інтуїтивно. Уже за кілька хвилин рука сама знаходить потрібні кнопки. На центральній консолі розмістилися цілих три рідкокристалічних дисплеї. Верхній показує час і сигналізує про непристебнутих пасажирів. Окремої згадки заслуговує система нагадування про ремінь для водія: варто завести мотор, як салон наповнює пронизливий писк. Що ж, безпека понад усе! Трохи нижче — екран CD-програвача, а під ним — дисплей клімат-контролю. Для виведення іншої інформації, включно з температурою двигуна та рівнем палива, теж застосовуються ЖК-екрани. Усі ці шкали та значки підсвічуються м'яким блакитним світлом. Плюс до всього циферблати спідометра та тахометра облямовані хромом.

Запуск двигуна майже не відчувається — лише легке тремтіння по кузову. У салон практично не проникає сторонніх звуків, адже шумоізоляції приділили особливу увагу. Голос мотора стає чутним тільки після 5000 обертів. До речі, зараз у дилерів доступні лише версії з дволітровим бензиновим агрегатом, однак незабаром очікується поява модифікації 2.7. Не виключено, що в Росії з'явиться і дволітровий дизель, але точні терміни знають, мабуть, тільки вищі маркетингові чини.

Динаміка 145-сильного мотора видатною не назвеш. Але чи потрібна вона солідному седану? Автоматична коробка не робить машину жвавішою, зате помітно спрощує життя в місті. Ручний режим перемикання, хоч і присутній, особливої спритності не додає. Автомобіль ніби налаштовує на спокійний, розмірений ритм.

Кермо в поворотах не надто інформативне — бракує зворотного зв'язку на дузі. Зате траєкторію машина тримає чітко. Підвіска без проблем проковтує будь-які нерівності, а у віражах автомобіль упевнено стоїть на дорозі.

Довгі звіси бамперів компенсуються пристойним дорожнім просвітом. До того ж Magentis порадував повороткістю: при довжині понад 4,5 метра він без труднощів розвертається на двосмуговій дорозі.

Колишня версія коштувала близько $17 тисяч. Новинка стартує з позначки $24 тисячі, але вже в базі пропонує ABS, систему курсової стійкості, шість подушок безпеки та преднатягувачі ременів. Головними конкурентами корейського новачка виглядають Toyota Camry та споріднений Hyundai NF. При цьому Magentis виявляється найдоступнішим із трійці, анітрохи не поступаючись їм за оснащенням.

Технічні характеристики Kia Magentis

Споряджена маса, кг – 1491
Повна маса, кг – 1920
Габарити (довжина/ширина/висота), мм – 4735/1805/1480
База, мм – 2720
Максимальна швидкість, км/год – 195
Час розгону до 100 км/год, с – 11,2
Контрольна витрата палива, л/100 км:
- міський цикл – 10,8
- змішаний – 8,1
Об'єм паливного бака, л – 62
Двигун:
- тип – бензиновий
- робочий об'єм, см3 – 1998
- потужність, к.с. при об/хв – 145/6000
- крутний момент, Нм при об/хв – 193/4250
Трансмісія – автомат., 4-ступінчаста
Гальма:
- передні – дискові, вентильовані
- задні – дискові
Ціна, $ – 24 000.

Переваги та недоліки

+ Просторий салон, хороша шумоізоляція.
– Посередня динаміка, шумність підвіски.