Тест-драйв Kia Cerato: корейський синдром

Сьогодні модно починати будь-який матеріал із згадки про кризу, але, незважаючи на всі фінансові негаразди, корейський бренд Kia не зменшує темпів експансії в Росії та Європі. І це не стихійний ривок, а продумана стратегія. Спочатку в бій пішов хетчбек Kia cee`d — саме він задав новий дизайнерський напрямок марки. Потім відбувся вихід офіційного представництва на російський ринок, що збіглося з дебютом одразу двох моделей: седана Kia Cerato та компактного кросовера Kia Soul, про який ми вже розповіли.

Новинка виглядає складно. Агресивна оптика спереду, хитромудрі ґрати радіатора, бампер із рознесеними по кутах протитуманними фарами та широким повітрозабірником — усе це свідчить про руку німецького фахівця.

Усі три машини створювалися за безпосередньої участі Петера Шраєра, німця, який раніше працював над Audi TT, Audi A6 та Volkswagen Golf IV.

З Kia cee`d усе зрозуміло: стильний п'ятидверний хетчбек та його тридверна версія procee`d давно примелькалися на наших дорогах. Але що являє собою новий седан Cerato, продажі якого в Росії стартували в квітні? Саме це нам і належить з'ясувати — на тест до нас потрапив 1,6-літровий Cerato з механічною коробкою на п'ять ступенів.

Корма виглядає спокійніше, але від того не гірша: ладні ліхтарі вдало завершують мускулистий профіль седана.

Екстер'єр вийшов ладним. Хижі фари, хитромудрі радіаторні ґрати, передній бампер із широко розставленими протитуманними фарами та великим повітрозабірником — відчувається почерк німецького дизайнера. Корма виглядає скромніше, але не менш привабливо: акуратні ліхтарі гарно замикають рельєфний силует. Японським конкурентам варто похвилюватися — за красою новий Cerato здатен потягатися з будь-яким із них.

Салон простуватий, але пожвавлений вставками під метал, а головною окрасою слугує панель приладів із трьома глибокими колодязями та яскраво-червоними стрілками, ніби замкненими всередині циферблатів. Шкіряне кермо приємне на дотик і регулюється у двох площинах. Передні сидіння непогано профільовані, але бічної підтримки їм явно бракує.

Інтер'єр без вишукувань, але його прикрашають металізовані вставки та ефектна приборка — три глибокі «колодязі», в яких, немов у заточенні, сидять червоні стрілки. Складання порадувало: зазори рівні, панелі підігнані акуратно. Щоправда, на нерівностях дається взнаки велика кількість жорсткого пластику, і звідкись із передньої панелі долинає ледь помітне порипування. Кермо, обшите шкірою, зручне та регулюється у двох напрямках. Крісла спереду мають непоганий профіль, але ось бічного упору явно замало. Мені, який віддає перевагу сидіти нижче, не вистачило й запасу регулювання по висоті.

Платформа у Cerato нова, але передня підвіска повторює схему cee`d. Ззаду ж усе простіше: замість «сідовської» багатоважільної стоїть звичайна торсіонна балка.

Ззаду без труднощів розмістяться двоє пасажирів середньої статури. Якщо сідоки більші — коліна почнуть упиратися в спинки передніх сидінь. Третьому тут робити нічого, тим більше що підголівника для центрального місця в Cerato не передбачено. Зате є зручний підлокітник із підстаканниками. Коли я відкрив багажник, одразу стало зрозуміло, на чому заощадили: цілих 415 літрів об'єму, плюс спинка заднього дивана складається частинами. Дуже практично.

Відкривши багажник, я зрозумів, заради чого пожертвували місцем. 415 літрів простору та спинка заднього ряду, що складається частинами, — чудова практичність.

Платформа в седана абсолютно свіжа, однак спереду встановлена підвіска, аналогічна тій, що в cee`d. Ззаду конструкція простіша: замість багатоважільної, як у «сіда», тут міцна поперечна балка. Ось і економія! Адже нова модель створювалася насамперед для ринків Північної Америки, Росії та Східної Європи, де седани традиційно в пошані. А в Західній Європі основну ставку роблять на cee`d, тож седану там робити нічого.

Російським покупцям запропонують небагато: один мотор, дві коробки та два рівні оснащення. Втім, базова версія «Комфорт» уже включає маршрутний комп'ютер, пару подушок, ABS, аудіосистему з роз'ємами для IPOD та USB, кондиціонер, електросклопідйомники, електропривод дзеркал і передній підлокітник. Ціна такого Cerato — 559 тисяч рублів.

Під капотом тестового Cerato — 1,6-літровий мотор на 126 к.с., що працює в парі з п'ятиступінчастою «механікою». Внизу 156 Нм крутного моменту бракує, але зі зростанням обертів двигун оживає та їде помітно бадьоріше. На трасі гостро бракує шостої передачі: уже на 120 км/год мотор утомливо гуде, стрілка тахометра підбирається до 4 000 об/хв, і рука сама тягнеться до важеля. Сама коробка працює не ідеально чітко, а педаль зчеплення могла б бути інформативнішою.

Ззаду місця вистачить лише парі пасажирів середньої комплекції. Якщо люди більші, коліна впиратимуться в спинки передніх крісел. Трьом тут точно не розміститися, і центрального підголівника в Cerato немає.

А ось керованість порадувала. Корейський седан упевнено тримає пряму, а в поворотах йому можуть позаздрити деякі власники багатоважільних задніх підвісок. Втім, крени нікуди не поділися, а жорсткувата підвіска надто чутлива до нерівностей. Зате сподобався підсилювач керма: зрозумілий нуль і виразне реактивне зусилля прямо провокують на швидшу їзду. Гальма непогані, але педаль надто чутлива, і спочатку я то й робив «клював носом».

Тестовий Kia Cerato мав 1,6-літровий двигун потужністю 126 к.с. і механічну коробку з п'ятьма передачами. На низах 156 Нм крутного моменту бракує, але зі зростанням обертів мотор оживає та їде куди веселіше.

Вибір для російських покупців скромний: один мотор, дві трансмісії та лише два варіанти оснащення. Зате вже в базовому «Комфорті» є маршрутний комп'ютер, дві подушки безпеки, ABS, аудіосистема з виходами для IPOD та USB, кондиціонер, електросклопідйомники, електропривод дзеркал і передній підлокітник. Коштує така версія Kia Cerato 559 тисяч рублів.

Коробка передач працює не ідеально — перемикання не завжди чіткі, а педаль зчеплення не дає достатнього зворотного зв'язку.

Версія «Люкс» обійдеться в 599 тисяч рублів. За ці гроші покупець отримує ESP, рульову колонку з регулюванням по вильоту, автоматичне світло, протитуманні фари, клімат-контроль, бічні подушки та шторки безпеки, а також обігрів сидінь і зони двірників. Якщо захочеться автоматичну коробку, доведеться доплатити ще 40 тисяч.

Складання порадувало: зазори всюди рівні, панелі підігнані акуратно. Але на нерівностях дається взнаки велика кількість жорсткого пластику — усередині передньої панелі іноді чутно ледь помітне порипування.

Руслан Галімов