Kia cee’d: Обери мене?!

Корейський автопром давно вже зумів закріпитися на ринку і відвоювати власне місце під сонцем. Епоха, коли азійські машини викликали скепсис, залишилася позаду. Однак до недавнього часу «корейців» і самі власники, і ринок сприймали як більш доступну і простішу альтернативу популярним європейським моделям. Та й самі виробники не рвалися мірятися силами на рівних — тихо сиділи в тіні, втішаючи себе думкою «Зате я дешевший». Так тривало, поки на сцену не вийшов Kia cee’d.

Cee'd виглядає симпатично і
навіть стильно......але в його зовнішності немає
родзинки

Вперше корейський виробник вирішив серйозно штурмувати європейський ринок — на російському, азійському та американському йому стало просто тісно. Концептуальну передсерійну версію показали навесні 2006-го в Женеві, а серійний варіант представили восени того ж року в Парижі. Вже час підбивати перші підсумки. Чи вирішуються покупці на cee’d замість Volkswagen Golf? Адже ціна більше не є головним козирем, і корейському «Фокусу» доводиться заманювати клієнтів чимось іншим. Чим саме?

Над зовнішністю «Сіда» працювали європейці і для європейців — проект розроблявся в німецькому дизайн-центрі. На це натякає і саме ім'я: буква с вказує на клас, а е і d розшифровуються як «європейський дизайн». Втім, азійське коріння все одно вгадується без труднощів. Розкосі фари, трапецієподібна решітка радіатора з парою перекладин, акуратно оформлені протитуманки, спойлер — автомобіль виглядає впевнено і зібрано, але... при всьому цьому його не так просто миттєво впізнати в потоці. Машина одночасно нагадує добру половину популярних моделей того класу, куди вона мітить. А ось родзинки в зовнішності немає. Симпатично, навіть стильно, але — звичайно. Запам'ятовуються хіба що шильдик з назвою моделі та задні ліхтарі, в яких при гальмуванні закручуються яскраві вихори стоп-сигналів.

При гальмуванні в задніх ліхтарях закручуються яскраві вихори стоп-сигналів

Є ще й тридверна версія pro_cee’d — вона виглядає молодшою і спортивнішою, а також практичний універсал.

Просторий салон при першому знайомстві вражає приємно. Жодної показної химерності немає, верхня частина торпедо оздоблена добротним пластиком, панелі підігнані акуратно, опукла центральна консоль одразу притягує погляд до бортового комп'ютера, клімат-контролю і магнітоли, підсвічених «європейським» оранжевим світлом. Кермо — стильне, витончене, з акуратними клавішами керування. Два підстаканники доповнюються нішею під центральною консоллю, куди зручно покласти телефон, а для інших дрібниць передбачені чималі кишені в дверях — щоправда, маленьку пляшку мінералки туди не запхнеш. Перчаточний ящик теж не розрахований на великогабаритні речі — максимум пара дисків і серветки.

Просторий салон справляє приємне враження

Але вже за хвилину в очі впадає жахливий пластик центрального тунелю — прямо як у вазівській «дев'ятці», — і зовсім жахлива, відверто дешева пластмаса дверних ручок. Ці деталі добряче зіпсують враження від загалом якісного салону. А ще сильніше здивувало ось що: в ніші під підлокітником (яка напевно порадує любителів тягати з собою купу речей — конструктори Kia тут виявили передбачливість) немає повноцінного дна — просто картонка! Економія?

Пластик місцями нагадує "вазівську" дев'ятку

Логічне і зручне керування клімат-контролем

Водійське крісло регулюється в трьох напрямках, кермо — по висоті та вильоту. Цього достатньо, щоб влаштуватися з комфортом у жорсткому, але зручному сидінні з розвиненою бічною підтримкою.

Датчики непристебнутих ременів виводять на панель цілу «родину» ременів, супроводжуючи її неприємним зумером. Цифри на приладах читаються непогано, хоча оформлення шкал нуднувате. Козирок, що нависає над спідометром, розташованим у центрі, нагадує зворушливу косинку. Незрозуміло, навіщо бортовий комп'ютер показує витрату палива в... милях на галон. Зате керування клімат-контролем порадувало.

Перчаточний ящик не розрахований на великогабаритні речі

Кермо радує на парковці, але на швидкості пустувате

Витрату палива бортовий комп'ютер повідомляє в милях на галон

Кермо виявилося саме таким, як я і припускав, — дуже зручним. Воно неймовірно легке і чутливе, що дозволяє на парковці крутити «електричну баранку» буквально одним пальцем і швидко маневрувати в потоці. Але в міру набору швидкості виникає відчуття, що кермо починає жити якимось своїм легковажним і порожнім життям — реактивного зусилля явно бракує.

Підвіска — спереду типу McPherson, ззаду багатоважільна — разом із жорстким кузовом (на високоміцні сталі припадає 67 %) дозволяє cee’d поводитися в поворотах цілком пристойно, тобто ні — навпаки, не просто «пристойно», крени не дратують. При цьому не можна сказати, що cee’d погано ковтає нерівності: вони, звісно, трохи віддаються в хребті, але зовсім не завдають дискомфорту. Непогана керованість без шкоди комфорту — вагомий плюс корейського «Фокуса».

На тесті в нас був автомобіль з 1,6-літровим мотором. Симпатичний табун із 122 «коней» все ж стримує чотириступінчастий «автомат». При спокійній їзді він перемикається вальяжно і майже непомітно, але при різкому прискоренні одразу показує небажання поспішати. Звісно, якщо заздалегідь підготувати машину до ривка і втопити педаль акселератора, можна ризикнути обігнати пару фур на підмосковній «бетонці». Маневрений — так, комфортний — цілком, швидкий — це не про cee’d. Втім, з механічною коробкою 1,6-літровий двигун ніщо не відволікатиме від роботи, і динаміка «Сіда» явно виграє.

Гальмівна система не викликала жодних нарікань — зусилля дозується легко, а дискові гальма на всіх колесах дозволяють ефективно сповільнюватися.

Бічні дзеркала виявилися дуже вдалими — їхніх розмірів вистачило б, щоб оцінювати обстановку навколо мінівена, не те що хетчбека.

Відчуття затишку в «Сіді» значною мірою створює і грамотна шумоізоляція під капотом. Єдине, що трохи докучає — гул від коліс, але для цього цінового діапазону подібна поведінка звична.

Від зайвого шуму рятує штатна магнітола. Потужності звуку не те щоб із запасом, зате головний пристрій із шістьма динаміками вміє читати MP3, а через роз'єми легко підключається плеєр або флеш-накопичувач. Тож забивати бардачок стосами дисків немає потреби.

Не занудьгують у дорозі й ті, хто сидить ззаду. Трьом там буде тісно, а от двоє цілком влаштуються з комфортом — можна навіть закинути ногу на ногу і злегка похитувати нею в такт музиці. Колісна база у «Сіда» — рекордна у своєму класі. Для задніх пасажирів передбачені й персональні підсклянники.

Багажник, прямо скажемо, не вражає уяву — всього 340 літрів. До того ж його підсвітка досить тьмяна. Зате під фальшпідлогою ховається «докатка» і кілька корисних ніш, куди можна покласти, скажімо, ліхтарик — зайвим не буде. Якщо скласти спинку заднього ряду, об'єм зростає до 1 300 літрів, і при цьому утворюється майже рівний майданчик.

За безпеку Kia сміливо можна ставити «п'ятірку»: вже в початковій комплектації є шість подушок, ремені з регулюванням по висоті, ABS із системою розподілу гальмівних зусиль і дискові гальма по колу.

До речі, за підсумками першого півріччя 2008-го cee’d посів третій рядок за продажами серед моделей корейського бренду — розійшлося 91 857 екземплярів. Та й на дорогах «Сіди» з «Просідами» трапляються дедалі частіше. Як показала наша перевірка, машина анітрохи не поступається конкурентам. Особливо якщо не зациклюватися на пластику, який нагадує «дев'ятку», і забути про старі стереотипи щодо корейського автопрому. До безсумнівних плюсів віднесемо багатий вибір силових агрегатів: три бензинові мотори об'ємом 1,4, 1,6 і 2,0 літра потужністю 109, 122 і 140 к.с., плюс два турбодизелі на 1,6 і 2,0 літра (115 і 140 к.с.). Коробок теж вистачає: п'яти- і шестиступінчаста «механіка», а також чотиридіапазонний «автомат» — залежно від двигуна. Седана в гамі cee’d немає, зате є універсал. У плюс іде й щедре базове оснащення: за 457 550 рублів із 1,4-літровим мотором ви отримуєте бортовий комп'ютер, магнітолу з MP3, електросклопідйомники спереду, кнопки керування музикою на кермі, електропідсилювач керма, регулювання кермової колонки у двох напрямках і всі вищеперелічені системи безпеки. Щоправда, кондиціонера в базі немає, а покупець, можливо, із задоволенням обміняв би пару подушок або EBD на знижку — але такої опції не передбачено. Цінової переваги, як бачимо, немає: базовий Focus у схожому оснащенні стартує навіть дешевше — від 420 000 рублів, хай і зі скромнішою комплектацією. Але нехай клієнт сам вирішує, на що витратити зекономлені гроші, правда ж? Mazda3 вийде дорожче за cee’d, хоча за 491 000 рублів там уже стоїть 1,6-літровий двигун. А от Opel Astra виглядає спокусливо: базова ціна 457 000 рублів, під капотом 1,4-літровий мотор, чотири подушки, магнітоли немає, зате є кондиціонер і можливість докупити опції пакетами. Kia cee’d із дволітровим двигуном і «автоматом» може перевалити за 630 000 рублів. Наш тестовий екземпляр із мотором 1,6, АКПП, клімат-контролем, повним електропакетом, протитуманками та іншими опціями оцінили в 560 000 рублів.

Kia настільки вірить у свій cee’d, що дає на нього в Росії гарантію 6 років (5 років) або 120 000 км (150 000 км) пробігу, а деякі дилери й узагалі без обмеження пробігу.

Брати чи не брати cee’d? Тут кожен, як водиться, вирішує сам — після візитів у шоуруми, порівнянь і тест-драйвів... Але те, що оцінювати цю машину потрібно за тими ж критеріями, що й японських чи європейських суперників, — безсумнівно. Вона цілком цього заслуговує.

Світлана Алєєва