Jeep — це марка з багатою історією, яка пройшла шлях від військових машин часів Другої світової до символу справжнього позашляховика, хай і не найзатишнішого, але з яскравим характером. Саме завдяки здібностям цих машин слово «джип» стало загальною назвою для цілого класу автомобілів. Якщо вбити в пошуковику запит «Jeep», видача буде рясніти посиланнями на найрізноманітніші SUV, і самі машини цієї марки далеко не завжди (і часом по ділу) будуть у цьому списку першими.
Що стосується Jeep Compass, то його зв'язок із легендарною маркою приблизно такий самий, як у Hyundai Tucson із Mercedes G-класу. Прірва між «Джипом» у всій його історичній аурі та Compass видна неозброєним оком, а все маркетингове позиціонування — не більше ніж рекламний хід. За задумом піарників, Compass має стати об'єктом жадання для молодих і активних людей обох статей, які хочуть доторкнутися до легенди, але при цьому не готові розщедрюватися на справжній позашляховик і жертвувати комфортом. Ця аудиторія нібито побоюється брутальних «справжніх» джипів. Compass ж — це лише імітація позашляховика, заточена під місто та його найближчі околиці.
По суті, Compass — це перелицьований Dodge Caliber із майже таким самим салоном, але доповнений повним приводом. Вірно й зворотне: Caliber — це Compass без повного приводу. Різниця між ними в тому, що в першого є своя родзинка (згадайте, чи бачили ви коли-небудь хетчбек таких форм і розмірів?), а в другого її немає зовсім.
Технічно Compass — це передньопривідний автомобіль, до задньої осі якого підключена багатодискова муфта Haldex з електронним керуванням. У звичайному житті, тобто на асфальті, майже всі 100% моменту йдуть на передні колеса. Щойно передок починає буксувати, як у гру вступає задня вісь, забираючи до 50% тяги — і машина стає повнопривідною. За бажання муфту можна примусово заблокувати важельком на центральній консолі. А тим, кого дістало мигання індикатора системи стабілізації, передбачена кнопка її повного відключення.
На московську, точніше, підмосковну презентацію відвели майже весь світловий день. Звивистих доріг по обидва боки Новоризького шосе та навколо Істринського водосховища вистачило із запасом. Ось що здалося. На трасі Compass явно тяжів до «дивана», щоправда, не старого й просіданого, а нового й пружно-обнадійливого. Вуха втомлювалися від монотонного виття рядного «четвірки» об'ємом 2.4 літра, яку задушили екологічними нормами. Апетит у неї — від 12 до 17 літрів на сотню. У парі з мотором працює варіатор із можливістю ручного перемикання віртуальних ступенів. Начебто динаміка у 170-сильного (при 6000 об/хв) і не особливо тяговитого (220 Нм при 4400 об/хв) двигуна є в будь-якому режимі, але через однозвучне виття на одній високій ноті вона зовсім не відчувається. На швидкісній «новій Ризі» стрілка спідометра вперто не хотіла забиратися вище 180 км/год, скільки не крути мотор. Для сучасної 170-сильної машини це, погодьтеся, замало. Але бог із нею, зі швидкістю. Compass — відверто нешвидкий апарат, який наполегливо й занудно радить триматися дозволених 110 км/год на магістралі (плюс-мінус десятка). Зате…
Зате на звивистих доріжках уявний джип тримався молодцем. Щойно передня вісь починала вивалюватися назовні повороту, демонструючи класичну недостатню повертальність, як у справу вступали задні колеса, виправляючи траєкторію та додаючи азарту в активне проходження віражів. Крени невеликі, а повністю незалежна підвіска працює чудово — плавність ходу заслуговує на тверду п'ятірку. Із легким бездоріжжям Compass теж упорався: легко забирався на трав'янисті пагорби та схили й місив грязь на полі невизначеного призначення.
За пару годин їзди до зручності посадки за кермом претензій не лишилося. Аудіосистема непогана, а сірий інтер'єр (майже один в один як у Dodge Caliber, але менш затишний) не дратує. А ось що реально бісить, так це дизайн, особливо спереду. Той, хто малював передній бампер, схоже, робив його для іншої машини й, проспавши всі дедлайни, вставив в останній момент. Дивлячись на цю важку «щелепу», думаєш, що розважування має бути 90/10, і при гальмуванні корма буде злітати в небо, а морда — орати асфальт. Насправді ж вона становить 56/44.
Цільовий клієнт — за замовчуванням водій недосвідчений і вразливий, але при цьому споживач досвідчений і уважний до деталей. Тому на десерт йому приготували приємні дрібниці в салоні. І вони можуть виявитися важливішими за ходові якості. Дрібниця номер раз — кріплення для iPod у підлокітнику між передніми сидіннями. Туди зручно прокладати провід і до аудіосистеми, і до зарядки. Дрібниця номер два — знімний ліхтарик у стельовому плафоні на батарейках. І третя дрібниця — колонки MusicBox на дверях багажника для озвучування пляжних вечірок. Але тут бракує ще однієї, головної дрібниці, яка виправдала б усі інші огріхи — величезного, стильного, круглого аналогового компаса на передній панелі! Раз уже граєте з маркою Jeep, грайте стильно й до кінця — нудний зелений електронний компас на приладовій панелі не в рахунок, такі стоять майже на всіх американських машинах, включно з класичними седанами.
Втім, автомобіль напевно чекає успіх. Один із привабливих факторів — ціна: від 24 900 євро за базову версію з механікою. Compass у топовій комплектації зі шкіряним салоном, CD/МР3-чейнджером і варіатором оцінюється в 28 200 євро, що помітно дешевше, скажімо, Toyota RAV4 зі 150-сильним мотором. За словами керівниці відділу маркетингу російського представництва DaimlerChrysler Наталії Лісачової, частина клієнтів, які стояли в черзі на жаданий Dodge Caliber, уже поспіхом переписалася на Jeep Compass! Мабуть, маркетологи в тисячний раз виявилися праві, і зовсім не джиперський Jeep — уже не нонсенс, а товар, що користується попитом.
Леонід Павлов