Jeep-сафарі. Новий Jeep Cherokee

— Тисни на газ, не скидай ходу! Не зупиняйся в жодному разі! Тисни!

Інструктор по рації твердив ці слова як заклинання. Але журналіст за кермом головного Cherokee на мить послабив натискання на педаль — і машина, втративши імпульс на підйомі, загрузла в піску. Молитви змінилися емоційною лайкою, і вся група вирушила виштовхувати позашляховик нового покоління, що застряг.

Підкорення дюн — це справжня майстерність! Особливо в цих місцях — поруч із марокканським містом Ер-Рашидія, де пролягає траса легендарного ралі Париж—Дакар.

Пісок — стихія норовлива. Штурмуючи бархан, потрібно розігнатися так, щоб вийти на гребінь з мінімальною швидкістю, озирнутися на вершині й скотитися вниз до наступної дюни по найбільш пологій дузі. Перебереш із газом — отримаєш стрибок і падіння штопором. Недожмеш — зариєшся на схилі. Наш маршрут був розмічений прапорцями, а як доводиться гонщикам у рейді? Недивно, що саме в Марокко багато пілотів Дакара проходять навчання в школах їзди по барханах — п'ятиденний курс на підготовлених машинах обходиться в 4500 євро.

Наскільки ж новий Jeep Cherokee готовий до таких випробувань?

Жорсткий пластик, грубуваті форми — сильна схожість з Dodge Nitro

У новинки, як і раніше, присутня знижувальна передача, але роздавальна коробка Selec-Trac II змінилася. Раніше на дорогих версіях Cherokee стояв міжосьовий диференціал, тепер його замінила багатодискова муфта з електронним керуванням, яка підключає передню вісь. У режимі 2WD муфта розімкнена, а в положенні 4WD Auto вона блокується лише при пробуксовці задніх коліс. Спрацьовує швидко — на пухкому піску задні колеса не встигають закопатися. Але далеко по дюнах у такому режимі не поїдеш — на підйомах бракує тяги. Тому по пісках ми рухалися в третьому режимі — 4WD Low. Знижувальна передача збільшує крутний момент на колесах майже втричі! До речі, Cherokee — один із небагатьох «справжніх прохідників», хто зберіг демультиплікатор. Навіть «споріднений» Dodge Nitro (див. АР №8, 2007) такої передачі позбавлений.

Їзда по барханах обходиться в 20 літрів дизпалива на сотню. А скільки ж тоді «з'їсть» бензинова модифікація?	Перед виїздом на дюни тиск у шинах знизили, і бортовий комп'ютер одразу це зафіксував

Обидві машини стоять на одній платформі та сходять із конвеєра заводу в Толедо (штат Огайо). Але Jeep більш «позашляховий» — колісна база в нього на сім сантиметрів коротша. Плюс демультиплікатор, плюс електронна система допомоги при спуску HDC (Hill Descent Control): пригальмовуючи колеса, електроніка сама утримує мінімальну стійку швидкість на крутому схилі. Швидкість можна підвищити, переключившись на другу або третю передачу. А ще, на відміну від аналогічних систем у Volkswagen або Land Rover, на крутому спуску з увімкненою HDC водій може вільно користуватися і педаллю гальма, і газом.

Незважаючи на спільну платформу та схожі пропорції, Jeep Cherokee виглядає не так агресивно, як Dodge Nitro. Фірмові риси — «квадратні» колісні арки та сім вертикальних прорізів у фальшрадіаторній решітці — роблять Jeep більш «інтелігентним». І він, як і раніше, впізнаваний на сто відсотків: з будь-якого ракурсу — справжній Jeep!

Електропривод регулює поздовжнє та вертикальне положення сидіння, а кут нахилу спинки змінюється механічною ручкою-фіксатором	Спинки задніх сидінь теж регулюються за нахилом

Усередині уніфікація помітніша — схожі крісла, кермо, центральна консоль із великим екраном мультимедійної системи MyGIG, у яку можна завантажити 20 Гб музики. З вагомих відмінностей — «пласка» панель приладів із приємним підсвічуванням і поручень для переднього пасажира: за нього зручно триматися, коли Jeep з'їжджає з чергового бархана.

На напівспущених колесах Jeep дуже впевнено борознить піски Сахари

До Росії новий Jeep Cherokee постачатиметься тільки у версії Limited (клімат-контроль, підігрів сидінь, датчик дощу, парктронік), та ще з пакетом Luxury Leather — шкіряним оздобленням керма та крісел. Щоправда, в салоні все одно повно жорсткого пластику. Зате рубана панель і масивний капот перед очима — класична позашляхова романтика. Це Jeep, всюдихід для справжніх чоловіків!

Рульова колонка в Cherokee, як і раніше, регулюється тільки за висотою, що дещо обмежує вибір посадки. Мені при зрості 190 см ледь вистачило діапазонів регулювання сидіння, а кермо хотілося б підняти вище або відсунути. На задньому дивані теж не розгуляєшся: сидячи «сам за собою», я майже впираюся коліньми в спинку переднього крісла. Але гірше інше — ноги доводиться протискувати у вузький отвір між подушкою сидіння та центральною стійкою. Схоже, позначаються ті сім сантиметрів, на які конструктори вкоротили колісну базу, — у Nitro проблем із посадкою на задні сидіння я не пригадую.

Багажник у нового Cherokee теж «схуд» до 419 літрів і піднявся над землею сантиметрів на 10—15. Причина в тому, що запасне колесо (докатка або повнорозмірне — залежно від комплектації) переїхало із задніх дверей під днище. Як компенсація в багажнику є великий пластиковий піддон під жорстким настилом — у нього можна кинути брудні чоботи або трос після вправ у стилі off-road. П'яті двері на Cherokee тепер відчиняються вгору, а не вбік, як на моделі минулого покоління. А заднє скло, як і раніше, можна відкрити окремо.

Маршрут марокканського тесту — 210 км, з яких лише 100 км ми проїхали асфальтом. У колоні.

— Запам'ятайте, це Африка! — лякають організатори. — Люди зовсім інші, у них свої уявлення про правила дорожнього руху!

Речовий ящик замалий, а ось ручка над ним — саме вчасно	Склавши по частинах сидіння, можна отримати багажний відсік об'ємом 1404 літри з рівною підлогою	Під жорстким настилом — пластиковий водонепроникний піддон
Зліва від селектора «автомата» — ручка перемикання режимів трансмісії: режим 4WD Auto можна вмикати на ходу, а знижувальну передачу — тільки на місці, перевівши селектор у нейтраль	ESP можна вимкнути за умови, що трансмісію переведено в один із повнопривідних режимів, а HDC (сусідня кнопка праворуч) вмикається тільки на зниженій передачі	Як додаткове обладнання пропонується зсувний «ганчірковий» дах Sky Slider

Так, на перехрестях спочатку потрібно пропускати віслюків, потім велосипедистів (які, розбагатівши, пересіли на велосипеди з тих самих віслюків), а вже потім рушати, попередньо посигналивши пішоходам. Африка! До того ж у мене немає паспорта (вилучили в аеропорту й пообіцяли повернути при вильоті), немає карти. А неподалік — кордон із неспокійним Алжиром, де, кажуть, з іноземцями церемонитися не прийнято…

Спочатку я сів у турбодизельний Cherokee 2.8 CRD (177 к.с.) із п'ятиступінчастим «автоматом» (базових версій із «механікою» в Росії більше не буде). Дизель італійської фірми VM Motori цілком підходить для спокійної їзди і навіть для «скачок» по барханах на зниженій передачі — рятує крутний момент у 460 Нм. А ось на асфальті… Розгін млявий, робочий діапазон вузький — після 4000 об/хв темп набору обертів падає, а ще за 500 об/хв і зовсім спрацьовує обмежувач. Адже новий Cherokee масивний: у спорядженому стані — близько двох тонн!

Вирішив я все-таки взяти для тесту бензиновий Cherokee — важкій машині без шести циліндрів ніяк не можна. Ось тільки віддача у мотора скромна — 205 сил, та й коробка-«автомат» на чотири ступені працює неквапливо, з довгими передачами. На другій передачі Jeep розганяється до 140 км/год! До цієї позначки він їде бадьоро, охоче реагує на педаль газу, але потім запал зникає — стрілка спідометра повзе все лінивіше і завмирає, так і не досягнувши 180 км/год.

До гальм претензій немає, а ось при різкому натисканні на педаль машина помітно клює носом — тут, швидше, винна підвіска, налаштована на бездоріжжя. Незграбний Jeep неохоче слухається керма, у віражах помітно нахиляється, а на асфальтових хвилях його починає розгойдувати, так що системі стабілізації доводиться постійно втручатися. Швидше за сотню на звивистій трасі їхати некомфортно. Причина, ймовірно, в зміненій конструкції задньої підвіски: якщо спереду залишилися колишні двоважільні важелі, то ззаду замість трикутного важеля тепер встановлена поперечна тяга Панара — як на класиці ВАЗ або старому Москвичі.

А ось комфорт — на висоті. Якщо, звісно, ви та ваші пасажири не схильні до морської хвороби. Дрібні стики та ямки Cherokee ніби не помічає, але на хвилях після 100 км/год його починає хитати, немов човен!

Пісок такий дрібний, що автомобіль можна відкопати і без лопати

Зате на ґрунтовці можна не скидати швидкість. Трохи пригальмував перед висохлим руслом струмка, підвіска м'яко проковтнула нерівності — і Jeep далі мчить по дорозі, всіяній дрібним щебенем. На кермо не передається жодних ударів, навіть коли перетинаєш колію «по діагоналі». І та сама млявість, що заважала на асфальті, на ґрунті виявляється якраз до речі.

На піску Cherokee поводиться чудово — слухняно реагує на кермо, легко змінює траєкторію, без проблем вибирається з колії. Щоправда, для цього довелося знизити тиск у шинах зі звичайних 2,3 до 1,2 бара. Покришки, до речі, у Cherokee універсальні — Goodyear Eagle RS-A з маркуванням M+S.

Як би не намагалися маркетологи Chrysler Group розвести Jeep і Dodge у різні ринкові ніші, головним суперником нового Cherokee в Росії все одно буде Dodge Nitro. Звісно, Cherokee виявиться дорожчим — якщо топовий Nitro з бензиновим V6 зараз коштує близько $50000, то Jeep Cherokee Limited у схожій комплектації навряд чи буде дешевшим за $55000 (офіційні ціни оголосять лише наступної весни, а в салонах машини з'являться не раніше літа). Це забагато: Mitsubishi Outlander XL або Mazda CX-7 з потужнішими бензиновими агрегатами коштують помітно менше. Не варто розраховувати і на великий попит дизельних модифікацій. Тож Cherokee як був нішевим продуктом, так і залишиться. А лідерство в продажах збережуть доступніші та зручніші на асфальті японські кросовери. Хоча ось у марокканські піски їм шлях закритий.

Легенда

Перший Cherokee з'явився в 1974-му — так у середині свого життя назвали тридверну «спортивну» версію позашляховика Wagoneer, який випускався з 1963 року. Своє ім'я, запозичене в індіанського племені, Cherokee отримав недарма, а відрізнявся від оригіналу іншою формою бічних вікон та іншим оформленням передка. У базі стояла рядова «шістка» 4.2, а за доплату можна було отримати V8 об'ємом 5,9 або 6,6 літра. Коробки — чотириступінчаста «механіка» або триступінчастий «автомат». З останнім працювала передова трансмісія Quadra Trac з постійним повним приводом і самоблоківним міжосьовим диференціалом. На механіці схема була простішою: постійний привід на задні колеса і під'єднуваний передок. У 1977-му додали п'ятидверну версію, а всього до 1983 року зібрали 197338 таких Cherokee.

Друге покоління дебютувало в 1984-му. Це був уже зовсім інший Cherokee — компактніший, з несним кузовом і пружинною передньою підвіскою. Мотори теж стали скромнішими: спочатку пропонували лише рядову «четвірку» 2.5 і V6 об'ємом 2,8 л, а через рік додався турбодизель Renault на 2,1 л. У 1987-му V6 замінили рядовою «шісткою» об'ємом чотири літри. Далі гамма двигунів майже не змінювалася — хіба що в 1994-му замість ренівського дизеля почали ставити італійський VM на 2,5 л. Окрім моторів, покупець обирав три- або п'ятидверний кузов і тип повного приводу — з міжосьовим диференціалом (Selec-Trac) або без нього (Command Trac). Була й спрощена версія з колісною формулою 4х2.

Jeep Cherokee першого покоління (1974—1983) у виконанні Chief відрізнявся розширеною колією та збільшеними колісними арками	Jeep Cherokee другого покоління (1984—2001) започаткував моду на автомобілі типу SUV (Sport Utility Vehicle)	Jeep Cherokee третього покоління (2001—2007) хоч і став схожим на іграшковий кросовер, але позашляхових здібностей попередників не розгубив

У 1996 році «Черокі» пережив свою єдину невелику модернізацію — оновили салон і зовнішній вигляд. У такому вигляді машина випускалася до середини 2001-го, коли американське виробництво зупинили. Однак «другий» Cherokee і сьогодні не зійшов з конвеєра — його збирають у Китаї на спільному підприємстві Beijing-Jeep, створеному ще в 1984 році. Останній рестайлінг стався в 2004-му: позашляховик обзавівся іншою передньою частиною та ім'ям Jeep 2500.

Третє покоління Cherokee представили в 2001-му, причому в Північній Америці його продавали під новою назвою Liberty. Машина повністю змінила зовнішність і трохи підросла в габаритах, спереду з'явилася незалежна підвіска, а ззаду замість застарілих ресор нарешті встановили пружини. А от повнопривідна трансмісія залишилася колишньою. Двигуни — рядний «четвірка» 2.4 (147 к.с.), V6 3.7 (211 к.с.) і чотирициліндровий турбодизель VM 2.8 (143 к.с.), який восени 2004-го змінив новий агрегат об'ємом 2,8 л (163 к.с.) із системою common rail. Тоді ж Cherokee трохи оновили зовнішньо, і в такому вигляді він дійшов до наших днів.