 Саме такі асоціації викликає у мене екстер'єр нового Infiniti FX. Колишній FX, хоч і славився через свою нестандартну зовнішність білою вороною серед люксових кросоверів, все ж відрізнявся вивіреними і строгими лініями. Пряма, як стріла, лінія капота переходила в таку ж рівну, паралельну землі підвіконну лінію. Колісні арки – стримані для такої великої машини. Передні фари – майже правильний паралелограм. Хромована решітка радіатора – з плоскими горизонтальними ламелями. Бампери природно і непомітно продовжували обтічний кузов. |
 Створюючи нове покоління, дизайнери явно вирішили додати ефектності. «Вау вау» – і передні крила роздулися у фірмовому стилі катамарана. «Вау вау» – і поясна лінія отримала ледь помітний підйом у кормі. «Вау вау» – і колісні арки помітно округлилися. Передні настільки, що металева «шкіра» на них лопнула, утворивши аеродинамічні дифузори, покликані знижувати підйомну силу на передній осі на великих швидкостях. «Вау вау» – і дуги решітки радіатора химерно закрутилися навколо своєї осі, а сама вона перевернулася. «Вау вау» – і ліхтарі, немов чорнильні плями, розтеклися по кузову. Застосування ефекту не зіпсувало FX. Він залишився однозначно впізнаваним. |
 У салоні «вау вау» ще більше. Інтер'єр змінився майже повністю. Кермо від Murano з гострими гранями, яке стояло на минулому поколінні FX, поступилося місцем елегантному пухкому, але теж триспицевому бублику. Приладова панель Fine Vision і центральна консоль виконані в єдиному корпоративному стилі сучасних Infiniti. З'явилися приємні дрібниці: кольоровий мультимедійний екран з опційною навігацією, адаптивний круїз-контроль і система освітлення Welcome Lighting, яка підсвічує автомобіль при наближенні власника з чіп-ключем у кишені, а коли той усівся всередину, починає заклично пульсувати кнопкою запуску двигуна. Але найбільший шик – нові сидіння з вентиляцією. Мабуть, уперше я оцінюю крісла не за зручність і здатність тримати тіло в поворотах, а за зовнішній вигляд. Ця діагональна строчка – очей не відірвати. Ну, а загалом – досить комфортні сидіння. Здалися недостатніми діапазон регулювання по вертикалі (хочеться сісти нижче) і бічна підтримка – все-таки FX позиціонується як спортивний кросовер. |
 Але головне – під капотом. Японці знову тиснуть на заповітну педаль, і об'єм V-подібної «вісімки» збільшується з 4,5 л на попередньому FX до 5 л на новому. Але відмінні «круглі» показники віддачі мотора (400 к.с. і 500 Нм) досягнуті не тільки за рахунок додаткових «кубиків», а також завдяки фірмовій системі зміни висоти підйому клапанів VVEL, знайомій нам уже по купе G37. До речі, при розгоні до 100 км/год FX виявляється швидшим за G37 – 5,8 сек проти 6,0. Ось вам і кросовер! Хоча, що тут дивного? Недарма ж FX вважається флагманом модельного ряду Infiniti (саме FX, а не QX, незважаючи на великі габарити, – так кажуть самі представники компанії). Флагман до того ж забезпечує близько третини продажів марки в Росії. |
 На практиці 5-літровий двигун Infiniti «везе» в будь-якій ситуації. Натиснув на газ, і цього разу просто – «вау!» – кросовер уноситься вперед, залишаючи позаду себе лише звук налаштованого випуску. Хотів сказати «чорні смуги на асфальті», але не можу: повний привід ATTESA E-TS при старті з місця розподіляє крутний момент порівну між осями і не допускає пробуксовки коліс. У звичайних умовах руху FX задньопривідний. Але, навіть незважаючи на підключення переднього «моста» на слизькому покритті, Infiniti зберігає задньопривідний характер. |
 На ґрунтовці, з вимкненою системою стабілізації, FX легко зривається в замет з додаванням газу. І їздити в ковзанні на FX цікаво і зручно, не в останню чергу завдяки тому, що семиступінчастий «автомат» (це теж «вау вау» – у попереднього було всього п'ять передач) має чесний ручний режим: передачі не перемикаються вгору при досягненні максимальних обертів – це характерно майже для всіх автомобілів Infiniti. Немає претензій до роботи коробки передач і в цивільних режимах. Для Росії передавальні числа вкорочені порівняно з «американською» версією, а головна передача має кращу систему охолодження. До стилю їзди «автомат» адаптується легко, особливо в режимі Sport. Зміна ступенів відбувається швидко і в потрібний момент, хоча і більш помітно, ніж у звичайному Drive. При гальмуванні двигуном КПП тримає передачу саме стільки, скільки необхідно. Щодо мотора і «автомата» приставка «спорт» здається цілком виправданою. Управління тягою тут дійсно одне з найзручніших серед побратимів із преміум-сегмента кросоверів. А як підвіска? Чи відповідає вона «спортивним» запитам? Опційно для версії FX50 пропонується електронна система зміни жорсткості підвіски CDC, яка в режимі Auto сама контролює баланс між комфортом і керованістю, а в положенні Sport затискає амортизатори автомобіля. Але все ж і з CDC, і без неї FX – досить жорстка машина для свого класу. Хоча навіть такі налаштування допускають поперечне розгойдування на високих швидкостях. Не відповідає спортивній ідеології, мабуть, тільки рульове управління. Рівень зусилля на бублику і зворотний зв'язок невеликі. А шкода, адже FX – єдиний із позашляховиків, який уміє підрулювати у віражах, завдяки системі RAS (Rear Active Steer), яка за допомогою електродвигуна повертає задні колеса на кут до одного градуса. |
 Варто сказати пару слів про «молодший» двигун – 3,5 л. Тут педаль «вау вау» натиснули не до кінця. Хоча потужність цього силового агрегату і зросла на 27 к.с. порівняно з FX35 минулої генерації і досягла 307 сил, але в модифікаціях для Європи цей двигун оснащений ще й системою зміни ходу клапанів на впуску, що додає йому ще 13 к.с. У Росії такий мотор з'явиться через рік. Але навіть 307-сильний V6 непогано розганяє двометровий кросовер. При спринті до «сотні» FX35 програє п'ятилітровому трохи більше секунди. Але ось після 130-150 км/год різниця стає помітною. Так, і не варто забувати про витрату палива. Якщо на FX35 можна вкластися в літрів 15 на 100 км, то «п'ятдесятка» легко проковтне і всі 20. Хоча, мабуть, потенційних покупців такого роду автомобілів це хвилює мало, набагато цікавіша для них цифра 50 на задніх дверях. |
 «Вау вау» лише трохи спотворює звучання, це так званий тоновий ефект. Мелодія залишається колишньою. Новий FX – іде саме цим шляхом. Тут додали, там трохи змінили. Суть збереглася – це, як і раніше, найоригінальніший люкс-кросовер з потужними двигунами і гострою керованістю. І тисячам людей, які куплять у майбутньому собі цей Infiniti, може бути зовсім невтямки, що таке «вау вау»… |
 |
 |
 ДО ВІДОМАДвигуни V6 VQ35DE «Шістка» об'ємом 3,5 л, обкатана на моделях G34 і EX35, у варіанті для FX розвиває 307 к.с. і 355 Нм. З такими характеристиками цей мотор забезпечує новому FX35 динаміку, порівнянну з FX45 минулого покоління. У конструкції 24-клапанного двигуна з двома верхніми розподільними валами, алюмінієвим блоком циліндрів і головками використані система безперервного регулювання фаз газорозподілу (CVTCS), симетрична впускна система, безшумний ланцюг приводу ГРМ, що пройшли мікрофінішну обробку корінні шийки і робочі виступи кулачків розподільних валів, а також поршні з легкого сплаву з титановим покриттям. |
 V8 VK50VEВосьмициліндровий двигун об'ємом 5,0 л. Розвиває 400 к.с. і 500 Нм крутного моменту. Оснащений системою зміни висоти підйому клапанів VVEL і безперервного регулювання фаз газорозподілу. Алюмінієвий блок циліндрів, титанові клапани, ланцюговий привід ГРМ. Забезпечує розгін до 100 км/год за 5,8 секунди. Середня витрата палива в змішаному циклі – близько 20 л на 100 км. |
Ефект «вау-вау»
Тим, хто грає на гітарі, добре знайомий з ефектом «вау-вау». Гітарист натискає на спеціальну педаль, і лінійний до цього звук розтягується, стає схожим на кумкання жаби. Меломани зі стажем, звичайно ж, згадають бас Гізера Батлера в легендарній N.I.B. від Black Sabbath, а ті, хто молодший, напевно «тащуться» від Тома Морелло з Rage Against The Machine.
