Hyundai Grandeur. Першим номером.

Hyundai Grandeur. Першим номером

Корейський автопром останнім часом помітно осмілів: виробники більше не комплексують через своє «неаристократичне» минуле і всерйоз націлилися на лідерів світового ринку. Hyundai у цьому плані не виняток. У його активі вже є гідні суперники для іменитих конкурентів — та сама середньорозмірна Elantra, оновлена Verna (колишній Accent) або максимально «європеїзований» i30. Щоправда, за таке перетворення доводиться платити: ціни на ці моделі впритул наблизилися до прайсів розкрученіших брендів. Elantra, наприклад, уже майже наступає на п'яти Mazda 3, а базова Verna за вартістю впритул підібралася до більшого Ford Focus. Наступним, судячи з усього, буде i30, який має дістатися до наших дилерів улітку… Однак у деяких сегментах «корейці» все ще тримають дистанцію від лідерів, хай і не таку значну, як раніше. Йдеться про найбільші седани Hyundai — NF і Grandeur. Перший — прямий спадкоємець таганрозької Sonata, який нещодавно пережив серйозне оновлення, тож про нього ми поговоримо окремо наступного разу. Другий же якраз із категорії тих, хто наздоганяє.

Тут, щоправда, важливо зробити одне застереження. Колись Grandeur став для Hyundai першою спробою заявити про себе в представницькому класі — до нього жодна модель марки так високо не замахувалася. Прорахувавши всі сценарії, включно з найпровальнішими, корейці вирішили не ризикувати й обрали перевірений шлях: оформили свій флагман за канонами американського ринку, зробивши ставку на місцевих покупців. І, судячи з усього, не прорахувалися. Величезна колісна база, класичний триоб'ємний кузов, «морда» в дусі дорослого Lexus із примруженими ксеноновими фарами та перевантажена оптикою корма… Надто химерно? Можливо. Але саме такі машини — великі, комфортні та з характером — користуються попитом за океаном. Та й на наших дорогах подібний автомобіль виглядає цілком доречно і, що важливо, респектабельно. Принаймні наш чорний тестовий екземпляр анітрохи не губився на тлі припаркованих поруч Toyota Camry і Honda Legend. А завдяки зусиллям дилера в машини були ще й тоновані шибки, що додавали солідності.

Якщо в когось ще залишилися сумніви щодо позиціонування Grandeur, достатньо зазирнути всередину. Тут усе по-дорослому: шкіряне оббивання сидінь — навіть у найдоступнішій версії, приємний на дотик і вигляд пластик, у міру дерев'яних вставок, ефектна оптронна приладова панель… Єдине, що трохи псує враження, — центральна консоль, точніше, її штатний блок керування, що об'єднує магнітолу та панель клімат-контролю. До ергономіки претензій немає, як і до якості збирання: деталі підігнані ідеально, зазори мінімальні… Але ось матеріал, з якого виготовлено цей блок, виглядав би доречніше в скромнішому й дешевшому NF, а не в автомобілі, що претендує на місце в представницькому класі.

Якщо продовжувати перелічувати недоліки, то не можна не згадати й традиційно короткі подушки сидінь. Причому, як не дивно, це особливо помітно на другому ряду. Заднє сидіння таке коротке, що пасажирові доводиться тримати спину чи не вертикально. Добре хоч запасу висоти вистачає навіть для дуже високих сідоків — у стелю головою не впираєшся. Словом, якщо якийсь невибагливий керівник вирішить використовувати Grandeur як службовий автомобіль із водієм, розраховувати на вальяжну позу на задньому дивані йому навряд чи доведеться. Та сама біда й у передніх пасажирів, хоча в них є можливість підлаштувати крісло під себе, відкинувши спинку або зсунувши подушку. Утім, у довгій дорозі це рятує слабко — через пару-трійку годин починають нити поперек і коліна.

Але загалом салон «корейця» цілком затишний. Сидіння по-американськи м'які й податливі. Не розчарує й діапазон регулювань — розміститися за кермом зможе людина практично будь-якої комплекції. Крім того, седан тішить місткістю: на задньому дивані без проблем сядуть троє дорослих, і місця вистачить і в плечах, і для ліктів.

Окремої згадки заслуговує багажник. З погляду ергономіки він нічим особливим не вирізняється — бічні панелі досить масивні, та й з огляду на зовнішні габарити машини об'єм міг би бути й більшим. Тим не менш корисного простору достатньо, щоб умістити пару-трійку великих туристичних валіз. При цьому залишиться місце й для дрібниць на кшталт ручної поклажі. А якщо скласти спинку в пропорції 40:60, можливості стануть ще ширшими.

Звісно, претензія на представницький клас зобов'язує до відповідного оснащення. І тут Grandeur не підкачав. У базову комплектацію входить практично все, що тільки можна побажати. Окрім уже згаданих шкіри та дерев'яного оздоблення, автомобіль гарантовано отримає двозонний клімат-контроль із системою очищення повітря, багатофункціональне кермо, датчик дощу, дзеркало із затемненням, атермальні шибки, магнітолу з підтримкою касет, CD і MP3, а також електроприводи передніх сидінь. Про електросклопідйомники та приводи дзеркал, гадаю, вже й говорити не варто. За безпеку відповідають вісім подушок (дві фронтальні, чотири бічні та дві шторки), натягувачі ременів з обмежувачами зусилля та цілий комплекс електронних асистентів — ABS, EBD, TCS і ESP. Словом, за стартові трохи більше мільйона рублів покупець не отримає хіба що люк з електроприводом, ксенон, парктронік і шторку заднього скла.

Зате під капотом на нього чекає не рядова «четвірка», а повноцінний V6 потужністю 192 к. с. у парі із сучасним п'ятиступінчастим «автоматом», що має ручний режим. А доплативши ще 67 000 рублів, можна отримати максимально укомплектовану версію, де є взагалі все. Топова ж модифікація оснащується найпотужнішим у лінійці 3,3-літровим V6, що видає 235 к. с. і 304 Нм крутного моменту. З таким мотором седан розганяється до «сотні» за прийнятні 7,8 секунди і може набрати 237 км/год. І все це на 92-му бензині. Утім, того, хто віддав за машину 50 000 доларів, такі дрібниці, як правило, не хвилюють.

Більш заможного покупця зазвичай цікавить динамічний комфорт — і тут Grandeur здатен його дати. На дорозі він поводиться вальяжно й навіть ліниво. Підвіска без зусиль «ковтає» будь-які нерівності, включно з тими самими тепловими швами на столичних естакадах. Корейський «первісток» преміум-класу в русі — типовий «американець». Платити за це доводиться помітними кренами в поворотах і діагональним розгойдуванням на високих швидкостях. При гальмуванні машина ще й «клює носом» — утім, тут радше позначається чимала за європейськими мірками маса. До речі, педаль гальма автору видалася надто «ватною»: вона продавлюється майже до підлоги без особливих зусиль. Тож тим, хто не звик до такої легкості, перший час варто бути уважнішими. На ефективності сповільнення, утім, це не позначається.

А ось кермове керування приємно здивувало інформативністю, навіть попри досить розпливчасте положення «нуля». Машина слухається чудово, без затримок повторюючи всі команди водія. Більше того, Grandeur виявився дуже маневреним в обмеженому просторі — від седана завдовжки майже п'ять метрів такої спритності очікуєш в останню чергу.

Отже, попри не най«благородніше» походження, цей автомобіль зовсім непоганий. Він виглядає презентабельно, зібраний добротно і, що важливо, коштує помітно дешевше за своїх іменитих конкурентів. Безперечно, його наступник, анонсований корейцями ще 2007 року, буде не лише сучаснішим, а й дорожчим. Тож ера доступних «корейців» у цьому сегменті поступово добігає кінця.

Технічні характеристики: