Hyundai Verna. Цілком вірний вибір

Напевно, багато хто ще пам'ятає ту саму рекламну кампанію з «Vernое рішення», яка деякий час тому заполонила половину столичних щитів.
Тоді анонсували нову модель у лінійці Hyundai — Verna. Але незабаром поповзли чутки, що новинка не прижилася і взагалі залишає російський ринок. Журналістам ніяк не вдавалося отримати машину на тест. Нам теж довелося чекати майже рік, однак пошуки увінчалися успіхом: завдяки компанії «Автомир» цей кореєць (як потім з'ясувалося — турок) опинився в нашому розпорядженні.
Мало хто в курсі, що майже всі моделі Hyundai — це практично дзеркальні копії KIA. Наприклад, позашляховик Tuscon — брат-близнюк Sportage, а Verna — це Rio в кузові седан. Двигуни ідентичні, салон майже один в один, хіба що динаміки розташовані інакше. Органи керування, підрульові перемикачі і навіть логіка роботи склопідйомників — все як на Mitsubishi, тож звикати довго не доведеться.
Перед тим як сісти за кермо, я провів традиційний огляд, який одразу виявив і плюси, і мінуси. З позитивного — величезні зовнішні дзеркала, які ніби запозичили у великого позашляховика і перенесли на скромний седан. А на порозі водійських дверей виявилася табличка, яка сповіщає, що Verna зібрана не в Кореї, а в Туреччині. Не дивуйтеся: у Hyundai є складальні заводи в Туреччині, які випускають машини для країн третього світу. Росія, незважаючи на велику кількість Bentley і Porsche, поки належить до їх числа — масовий покупець хоче іномарку дешевше і простіше.
Коротше кажучи, на чотири дні нам дісталася машина від «Автомира» на Філях у стандартній комплектації на механіці без особливих наворотів. Ціна — 407 тисяч рублів. Одразу зазначу: KIA Rio у схожій версії, але з підігрівом сидінь, обійшовся б у 399 тисяч.
Двигуни однакові, габарити майже збігаються (4280х1470х1470 у Verna проти 4240х1675х1470 у Rio). Маса Rio — 1101 кг, у Verna — 1116 кг, різниця незначна. Підвіска, гальма (ззаду барабанні), розгін до сотні і багажник (440 л проти 448 л) практично ідентичні. Але паспортна витрата у Verna — 8,0 л, а у Rio — 9,5 л. Насправді обидві машини їдять близько 10 л. Точніше сказати не можемо: бортового комп'ютера на тестовій машині не було, він покладений тільки топ-версії. Причому комп'ютер, як і клімат-контроль, і штатна магнітола, в нашій країні існують лише на сторінках рекламних буклетів. У прайс-листі цих опцій немає взагалі. Зате точно відомо, що топова версія з підігрівом сидінь, протитуманками і автоматом обійдеться в 453 тисячі рублів.
Тест починаємо під проливним дощем. Отже, перш за все перевіримо машину в грязьовій ванні, в яку перетворюються наші дороги при найменших опадах: подивимося, як брудняться бічні стекла і наскільки комфортно в салоні при майже стовідсотковій вологості. Для цього саджаємо в машину чотирьох досить великих пасажирів. Місця для ніг достатньо, поїздка з пункту А в пункт Б цілком комфортна, але задні бічні стекла запотівають миттєво. Повітроводи при повному завантаженні явно не справляються. А ось із зовнішніми забрудненнями порядок: передні бічні стекла залишаються чистими, дзеркала не забризкуються. Задні вікна брудняться трохи більше, але не так сильно, як, наприклад, у Fiat Grande Punto, на якому по вічно брудних московських дорогах їздити дуже непросто.
Відсутність бризок на Hyundai — заслуга дизайнерів, які попрацювали в аеродинамічній трубі. Цьому сприяють декоративні накладки на дверях, які не дають бруду розповзатися вгору по кузову. Дверні ручки теж майже не брудняться. Вийти з машини, не забруднивши штани чи спідницю, — не проблема. Бруд накопичується в найнижчій частині кузова. Ще один плюс — відсутність відблисків на лобовому склі від центрального повітроводу. Якщо у Opel Astra на сонці пів скла не видно, то тут все чудово.
Мінус інтер'єру виявився з настанням темряви. Регулювання підсвітки приладів немає, і якщо їхнє блідо-зелене світло майже не дратує, то рукоятки регулювання потоків повітря і температури світяться агресивним червоним, засліплюючи майже як дальнє світло зустрічного автомобіля.
Не сподобалося і поєднання світлої оббивки салону з нижньою пластиковою частиною консолі і темним верхом. Знову ж таки, судячи з рекламного проспекту, інших варіантів не передбачено. Загалом центральна двоколірна консоль виглядає примітивно і явно не прикрашає аж ніяк не бюджетний автомобіль. Порівняно з KIA Rio — просто вчорашній день.
Зате у Verna більш збалансована і енергоємна підвіска (особливо на лежачих поліцейських) і краща шумоізоляція. По оглядовості і відчуттю габаритів Rio трохи вище, але ненабагато. Повторюся, головний козир Verna — чудові бічні дзеркала.
МКП працює дуже чітко. З перехрестя машина розганяється досить жваво. Вісімкам і дев'яткам таке і не снилося.
У підсумку маємо непоганий автомобіль за цілком прийнятною, але далеко не бюджетною ціною. Просторий, комфортний, можливо, не такий красивий усередині, як хотілося б.
І все б у Verna було добре, якби не небезпечний конкурент з корейським корінням. Це, звичайно, Chevrolet Aveo Sedan. Він більший, ширший, вищий (4310х1710х1505), легший (1115 кг проти 1166), у нього такий же місткий багажник (410 л). Він поступається лише 3 кінські сили при тому ж об'ємі двигуна (1,4 л). Він економніший (9,6 л у місті) і жвавіший (11,9 с проти 12,3 у Verna). У нього вже в базі є підігрів сидінь, а в топ-версії не 2, а 4 подушки безпеки. Внутрішнє оздоблення та алгоритм роботи повітроводів набагато кращі. Центральна консоль зі вбудованою аудіосистемою від SAAB, «автомат» і протитуманки. Підвищений кліренс і плоска підлога ззаду. Клімат-контроль і відмінна підвіска. І цей топовий автомобіль обійдеться всього в 431 700 рублів. Різниця з Verna навіть у топовій версії з автоматом — 22 тисячі рублів. І якщо комусь Verna більше сподобається зовні, то всередині ці машини порівнювати немає сенсу. Aveo прибирає Verna за всіма статтями.
І наостанок ще одне зауваження. У прайс-листах інтернету та автосалонів Москви Verna продається за ціною від 359 000 до 453 000 рублів тільки з двигуном 1,4 DOHC 97 к.с. (у першій комплектації навіть без кондиціонера). А якщо вірити барвистому рекламному буклету, то є і машина з двигуном 1,6 л у 112 к.с. Ціна такої нової машини невідома, а ось річної — близько 300 000 рублів.
Технічні характеристики:
Габарити (мм) |
4280х1470х1470 |
Об'єм двигуна (см. куб.) |
1399 |
Потужність (к.с.) |
95 |
Маса без навантаження (кг) |
1166 |
Максимальна швидкість (км/год) |
177 |
Розгін до 100 км/год (с) |
12,3 |
Середня витрата палива (л/100км) |
8,1 |
Максимальний крутний момент (Нм/об/хв) |
125/4700 |
Ціна тестованої моделі (руб) |
407 000 |
Дякуємо автосалону «Автомир» на Філях за наданий для тесту автомобіль.
Дмитро Шавирін
Джерело – AUTOMANIA.RU