Honda Jazz. Смарт-формат.

Honda Jazz. Розумний формат

Чесно кажучи, не пригадую, щоб якийсь із автомобілів Honda залишив мене байдужим або розчарованим. Взяти хоча б седан Legend — він просто вразив мене своєю системою «Super Handling — All Wheel Drive»: ця «розумна» трансмісія на електромагнітах блискавично перекидає момент між осями та колесами, і автомобіль починає слухатися керма просто феноменально.

А CR-V? Усередині — справжній простір, зручні крісла, добротне оздоблення, а багажник влаштований так, що поклажу можна розкладати по ярусах: наприклад, картоплю завантажити на саме дно, а коробку з яйцями поставити вище, щоб вони гарантовано не зустрілися.

І ось тепер, повернувши новий Honda Jazz, я все ще під враженням від того, скільки простих і продуманих рішень запаковано в цей акуратний кузов.

У себе на батьківщині, в Японії, цей автомобіль (там він відомий як Fit) користується величезною повагою: одразу після дебюту він отримав титул «Автомобіль року Японії 2007–2008», повторивши успіх моделі 2001 року, яку по всьому світу купили понад два мільйони разів. А як у нас? У Росії машину теж швидко оцінили: Jazz продавався досить жваво — за підсумками відносно благополучного 2008-го розійшлося 6 591 екземплярів минулого покоління. Це рівно між такими середняками класу компактвенів, як Opel Meriva (8 416) та Hyundai Matrix (5 193).

А з середини минулого року в дилерів з'явилося вже наступне покоління.

У своїй ніші

До того як я сів за кермо, мене мучило питання: а що ж таке Jazz — хетчбек чи все-таки компактвен? І даремно я намагався його класифікувати. З довжиною 3 900 мм, шириною 1 695 мм і висотою 1 525 мм він займає власну нішу між хетчбеками B-класу та компактвенами, поєднуючи стиль перших і практичність других.

Та й збоку машина виглядає цікаво: кабіна помітно подалася вперед, колишній «праскоподібний» силует перетворився на більш клиноподібний та однооб'ємний, трикутні віконця в передніх стійках стали приблизно вдвічі більшими, висота залишилася колишньою, довжина додала 55 мм, а кузов став ширшим на 20 мм. Колісна база збільшилася на 50 мм, передня та задня колія розширилися на 35 і 30 мм відповідно, що додало стійкості.

Але навіть після всіх цих омолоджувальних процедур спокійна, безстатево-покемонська мордочка Jazz не назве красунею. Втім, це не дивно: минуле покоління найчастіше обирали літні пари, чиї діти вже виросли та з'їхали, і для яких ця машина була єдиною. Однак у Honda щиро вірять, що новинка зможе зацікавити ширшу аудиторію: молоді сім'ї, де працюють обоє подружжя, часто мають два автомобілі та хочуть щось яскравіше, з індивідуальністю та багатим оснащенням. Головне для них — легкість у керуванні та невисокі витрати. Новий Jazz — універсал: підійде і для розвезення дітей, і для походів по магазинах, і для щоденної міської рутини. А ще його можна використовувати як службову машину, щоб заощадити на податках.

Зовнішньо зміни — це радше еволюція, ніж революція, але річ не лише в дизайні. У новинці зберегли головну ідею попередника — маленька зовні, але велика всередині, плюс набір розумних рішень та якість збірки, які разом і створюють те саме чарівність Jazz.

Я, наприклад, одразу оцінив переваги центрального розташування паливного бака під передніми сидіннями та крісел «Magic Seats», які дають величезну гнучкість у трансформації салону.

Розумний простір

Під час тесту мені довелося купити підлоговий плінтус. Виходжу з магазину з оберемком двометрових двадцятисантиметрових палиць в одній руці, іншою відчиняю задні двері та машинально готуюся до звичної процедури: підняти подушку, скласти спинку... і куди подіти плінтус? На землі брудно, доведеться балансувати, поставивши його на носок черевика. А ось і ні! Смикнув за важілець угорі спинки — і половинка дивана цілком опустилася вниз, ставши рівним продовженням і без того низької підлоги багажника. А якщо скласти весь диван, вийде вантажна площадка завдовжки 1 720 мм — цього вистачить, щоб завантажити три гірські велосипеди з 26-дюймовими колесами, навіть не розбираючи їх. Ну а якщо нахилити вперед переднє сидіння, то довжина багажника зросте до 2,4 метрів — майже як у VW Tiguan. Холодильник чи великий телевізор влізуть без проблем, а можна й спальне місце влаштувати — кому що більше подобається. А «магія» ще й у тому, що подушки дивана можна поставити вертикально — і тоді з'явиться простір для перевезення, скажімо, високого фікуса. Приємні дрібниці на цьому не закінчуються: у новий Jazz стало простіше сідати та виходити. Задні двері, які відчиняються дуже широко, мають три фіксовані положення, що дуже зручно на тісних парковках у місті.

Щойно опиняєшся всередині, одразу відчуваєш простір, як мінімум, C-класу, а може, й більше: перед очима — панорама лобового скла та бічних віконець, оглядовість кругова чудова, але переднього краю капота не видно.

Салон серйозно переробили: крісла зустрічають щільними, чудово профільованими обіймами оксамитової тканини. Передня панель нібито схожа на колишню і на дотик така сама жорстка, але про це якось не думаєш, бо візуально все виглядає на високому рівні, а задає тон стильний «аерокосмічний» мотив, як у хетчбеку Civic. Від нього ж — триспицеве кермо з сіточкою, а ось щиток приладів звичайний, стрілковий — не для краси, а для інформації. Блок клімат-контролю з круглим дисплейчиком тішить око, музикою можна керувати з керма, а якщо захочеться послухати свій запис, роз'єм поруч із важелем КПП дозволить підключити та заодно підзарядити не лише USB-плеєр, а й iPod.

У салоні повно зручних відсіків для дрібниць і не менше 10 підстаканників: два спереду на центральній консолі, два за ручником, по одному на кожному кінці передньої панелі та по одному в кожній із чотирьох дверних панелей. Особливої згадки заслуговують дві речові скриньки — верхня та нижня, кишеня праворуч від керма, відділення в центральній консолі, кишеня на спинці переднього пасажирського сидіння, а по кутах торпедо — виїмки для пляшок по 0,5 л або алюмінієвих банок. Усе продумано та зручно.

Трохи про «залізо»

На минулий Jazz ставили одновальний 12-клапанний мотор об'ємом 1,3 л і потужністю 83 к.с., який працював у парі з «механікою» або варіатором.

Тепер двигун новий — 1 339 «кубиків», по 4 клапани на циліндр. Потужність — рівно 100 к.с., але з автоматичними трансмісіями розклад інший: замість варіатора — 6-ступінчаста роботизована коробка iShift, а ось «механіка» залишилася колишньою. Саме вона й була на тестовій машині, тішачи чіткими перемиканнями, короткими ходами та зрозумілим приводом — перемикати можна хоч із заплющеними очима. Мотор мені сподобався, але ураганної динаміки від нього чекати не варто: у місті та на трасі його можливостей цілком достатньо. А коли після 1 000 кілометрів пробігу в змішаному циклі мій гаманець схуд лише на 1 000 рублів, а бортовий комп'ютер показував витрату від 5,9 до 6,2 літра на «сотню», на обличчі сама собою з'явилася задоволена посмішка. Молодці!

Нотки характеру

Підвіска налаштована явно на закордонні дороги: якщо асфальт хороший, їзда комфортна, а якщо поганий — то й комфорт відповідний... ями їй не подобаються, і машина цього не приховує.

До гальм доведеться звикати: уповільнення чудове, але ось надчутлива педаль, схоже, — родинна риса всіх «Хонд». Блокування настає майже одразу, і дозувати зусилля потрібно дуже акуратно.

Одразу після повороту ключа запалювання машина починає сигналити, «діньдоніти» та візуально нагадувати про непристебнутий ремінь. Про сучасний рівень безпеки говорять 6 подушок і система стабілізації, які вже в базі. Тож під час тесту я без проблем міг виконувати екстрені маневри, об'їжджаючи Газель, що стояла в лівому ряду без габаритів та аварійки, і ВАЗ 2107, набитий стирчать назовні ящиками з овочами, який «завис» просто посеред трисмугової естакади Боровського шосе...

На терезах

Втім, без ложки дьогтю не обійшлося: ця скарбниця нестандартних рішень коштує недешево. Навіть китайське складання не врятувало ситуацію — цінники кусаються: за початкову версію просять від 615 000 рублів, а за Elegance AMT з «роботом» — уже 645 000 рублів. Той, хто обирає авто, орієнтуючись на співвідношення «ціна-картинка», одразу скаже «ні» — надто вже різні світи. Навколо повно моделей, які в очах наших автолюбителів виглядають більшими, престижнішими та соліднішими. Але істина пізнається в порівнянні: після тижня, проведеного з «Хондою», ця сума вже не здавалася позамежною. І ще один момент: тепер Jazz можна оснастити фірмовою навігацією Honda SSD Navigation. На відміну від звичайних портативних пристроїв, вона інтегрована в автомобіль на заводському рівні: кнопки на кермі продовжують працювати, а точність визначення координат підвищується за рахунок даних від датчиків швидкості та гіроскопа. Система повністю перекладена російською, має актуальні POI-бази та покриває Москву, Петербург та інші великі міста європейської частини Росії. У комплекті також йде 200-ватна аудіосистема з сенсорним екраном та hands-free. Вартість такого задоволення — 84 000 рублів.

Володимир Палкін

Технічні характеристики

Джерело – AUTOMANIA.RU