Honda Jazz: Місткий катер

Honda Jazz дісталася до українського ринку із затримкою: у світі модель з'явилася ще в 2002-му, а до нас приїхала тільки в 2005-му. Незважаючи на чималий стаж, машина стабільно знаходить покупців серед наших співвітчизників.

З першого погляду складно визначити, до якого сегмента зарахувати Jazz. І це невипадково: самі японці називають його міні-автобусиком або мікровеном. Спереду це типовий округлий «пухляш» із зворушливими фарами, який прийнято вважати жіночим автомобілем. Але якщо подивитися на машину в профіль або з корми, високий кузов нагадує зменшену копію мінівена. У чомусь він схожий на Mitsubishi Colt, хоча виглядає суворіше. Ця солідність ззаду відлякує легковажних панянок, але саме вона приваблює до «Хонди» практичних жінок і чоловіків, у яких є діти або потреба регулярно задіювати салон і багажник. А репутація Honda як марки зі спортивним характером дає чоловікам зручне виправдання для такої покупки.

У цього малюка, який лише на перший погляд здається крихітним, можливостей предостатньо. Протиснувшись через не надто широкий дверний отвір, одразу дивуєшся: лобове скло винесене далеко вперед, і всередині справді відчуваєш себе як в автобусі – настільки вільно в салоні! Заднім пасажирам теж пощастило: центрального тунелю тут немає. Над головою простір, лікті не впираються у дверні панелі. Сидіння другого ряду виконане у вигляді «лавки», що нагадує театральні крісла. Навіщо так зробили? Із цим питанням — до багажника…

Багажник цього мікровена — справжній чемпіон із трансформацій і головний козир Jazz. Навіть не торкаючись заднього дивана, сюди поміститься багато всякого — об'єм становить 380 літрів. Але якщо потрібно перевезти щось серйозніше за пару скрипок, можна розіграти партію із заднім сидінням — тут доступно цілих три варіанти складання. Скажімо, подушку дивана можна відкинути вгору, отримавши другий багажник, куди спокійно ввійдуть пара гітар. А якщо скласти спинку повністю, утворивши рівну підлогу до передніх крісел, влізе і контрабас — ззаду виявиться 1325 літрів простору. Якщо ж хочеться ще більше місця (хоча навряд чи знадобиться): переднє крісло зсувається до упору вперед — для цього на спинці є зручна ручка — і у Вашому розпорядженні 2,4 метра для перевезення довгомірів. А в пасажирському варіанті під заднім диваном, ніби в літаку, знайдеться місце для сумки з нотами.

Але й на цьому всі принади не закінчуються — ніші в машині є буквально на кожному куті: підстаканники, кишеньки, навіть полиця під усією передньою панеллю! Єдине, що розчарувало, — речовий ящик: він хоч і двоярусний, але тіснуватий і, як водиться у японців, позбавлений підсвітки.

Ще одна фірмова японська особливість — рульова колонка не регулюється по вильоту. Доводиться обирати: або ногам тісно, або руки ледве дістають до керма і швидко втомлюються. Згладити враження намагаються добротне оздоблення зі вставками «під алюміній», стильні колодязі приладів із великими цифрами та продуманим підсвічуванням, ефектна передня панель із «джойстиком» магнітоли та круглим «віконцем» дисплея клімат-контролю, симпатичні трикутні «кватирки» в передніх стійках.

Нам дісталася машина в так званій спортивній комплектації. Щоправда, для Jazz передбачений лише один скромний 1,4-літровий двигун потужністю 83 к.с., що працює в парі з безступеневим варіатором. Утім, окрім звичної позиції D є ще S і L, а на кермі — кнопка 7 Speed Mode. Сім фіксованих електронікою передач перемикаються пелюстками на кермі — майже як на справжніх спортивних авто! Honda явно хоче догодити прихильникам будь-яких типів трансмісій. Що ж, перевіримо, скількох зайців можна вбити одним «Джазом»?

Як і слід було очікувати, у режимі Drive Honda не блищить динамікою. Jazz помітно відстає при старті зі світлофора і запізнюється при перешикуваннях. Теоретичний плюс варіатора — відсутність перемикань, про що нагадує лише монотонне гудіння мотора, яке чудово чути в салоні. При розгоні в підлогу двигун розкручується до відсічки і навіть не змінює тональності — на джаз, на жаль, зовсім не схоже. Якщо це одноманітність набридає, можна ввімкнути 7 Speed Mode, і трансмісія почне працювати як семиступінчастий автомат із ручним керуванням, але навіть перемикаючись зі швидкістю Шумахера, дива не станеться — моторчик явно не готовий до подвигів, навіть якщо в салоні один водій. А що буде, якщо завантажити багажник? Honda заздалегідь попереджає: вантажопідйомність — не більше 400 кг! У режимі Sport варіатор реагує трохи швидше, але динаміка, як і раніше, виражається тільки у витті двигуна.

Якщо ви придивляєтеся до «Джазу», але при цьому не готові вічно запізнюватися, доведеться миритися з жорсткою підвіскою. У поворотах він дозволяє їхати на повному газу, не скидаючи швидкість, яку так важко набирати: «Джаз» упевнено тримає дугу і майже не крениться. Але пасажири цього не оцінять — при всьому запасі місця для ніг вони будуть нити перед кожним «лежачим поліцейським», адже короткохідна підвіска, налаштована під кільцеві гонки, не пристосована для атаки великих нерівностей на ходу. Чим вища швидкість, тим гірше: машину починає похитувати на «хвилях» асфальту, ніби пливеш на катері. Для довгих поїздок Jazz не підходить взагалі.

Зате у питаннях маневреності шустрий Jazz просто чудовий — радіус розвороту всього 5 метрів, і це не раз виручає на тісних парковках. Щоправда, занижені бампери версії «Спорт» не дають «Джазу» заїжджати на бордюри.

У підсумку цей практичний автомобіль з музичною назвою припаде до душі тим, хто цінує просторий салон у компактних габаритах і місткий багажник. Ціни на Jazz вже не назвеш такими ж практичними, хоча для сімейства Honda вони цілком розумні: початкова версія з 1,4-літровим мотором і механікою вже включає клімат-контроль, 4 подушки, музику, підігрів та електропривод дзеркал — усе це за 454 000 рублів. Топова комплектація Sport з варіатором потягне на 497 000 рублів. А якщо порівнювати з гольф-класом? Конкуренти Jazz за об'ємом багажника і простором — той самий Mitsubishi Colt або Nissan Note — обійдуться ненабагато дешевше: від 423 172 рублів за Colt і 429 200 рублів за Note. Зате у суперників багатший вибір моторів: Mitsubishi пропонує 1,3-літровий двигун на 95 к.с. або 1,5-літровий, Note — 1,4 і 1,6 літра, плюс у них більше варіантів комплектацій.

Прикро, що «хондовська» спортивність тут зводиться в основному до дизайну приладової панелі. Та й підвісці не завадила б м'якість — слабенький моторчик зовсім не тягне на Sport, то заради чого тоді жертвувати комфортом пасажирів? Хіба що заради задоволення драйверських амбіцій водія — усе-таки це Honda, — які поєднуються з просторим багажником.

Світлана Алєєва