Honda CR-V
Новий CR-V
Під капотом — бензиновий двигун об'ємом 1997 кубічних сантиметрів.
Потужність — 150 кінських сил при 6200 об/хв.
Піковий крутний момент — 192 Нм, доступний на 4200 об/хв.
Максимальна швидкість — 190 км/год.
Спринт з місця до сотні займає 10,2 секунди.
Коробка передач — механічна, шестиступенева.
Привід — передній, задня вісь підключається автоматично.
Апетити машини:
у місті — 10,4 л/100 км
на шосе — 6,7 л/100 км
у змішаному циклі — 8,1 л/100 км
Габарити кузова
довжина — 4530 мм
ширина — 1820 мм
висота — 1675 мм
Кліренс — 185 мм
Шини — 225/65R17 102T
Історія Honda
Історія марки почалася в 1946 році, коли японський інженер, винахідник і гонщик Соїтіро Хонда заснував свою компанію. Її нинішній вигляд і більш ніж півстолітня історія — заслуга його сміливого, нестандартного і винахідливого складу розуму. Хонда народився в бідній сім'ї і, не закінчивши школу, у 16 років влаштувався учнем у токійську авторемонтну майстерню.
У 1938-му він придумав поршневе кільце, а випуском цих деталей займалася його компанія Tokai Seiki Heavy Industry, заснована роком раніше. У 1945-му, коли фабрика сильно постраждала через війну та землетрус, Хонда продав Tokai Seiki корпорації Toyota за 450 тисяч єн. Якось раз він причепив моторчик до свого велосипеда, отримавши таким чином мопед, потім зібрав ще десяток таких же для приятелів — і вирішив серйозно зайнятися їх виробництвом.
До 1955 року компанія стала найбільшим виробником мотоциклів в Японії, залишивши позаду безліч конкурентів. Honda брала участь у перших японських перегонах Motorcycle Endurance Road Race і перемогла в класах 350 і 500 куб.см, а також отримала приз за конструкцію. На ринок вийшли нові моделі — Benly JB, Dream SA, Dream SB-type.
У 1956-му з'явилися корпоративні принципи, яких фірма дотримується досі. Було відкрито сервісний відділ, а на продукцію ввели річну гарантію. Але по-справжньому відомою Honda стала в 1972-му, коли вийшла модель Civic. Саме з неї почалося визнання марки як виробника компактних, недорогих і якісних автомобілів.
У 1973-му Соїтіро Хонда офіційно залишив посаду президента, але навіть після відставки особисто випробовував кожну нову машину.
У 1976-му з'явився Accord, а випуск Civic перевищив мільйон екземплярів. Роком раніше Civic зайняв перше місце в тестах на економічність, які проводили американське Агентство із захисту навколишнього середовища та Федеральне управління енергетики.
У 1978-му дебютував Prelude, у 1979-му відкрився випробувальний полігон Точігі, а в 1980-му Honda увійшла в трійку найбільших японських автовиробників. У 1981-му випуск силової продукції досяг п'яти мільйонів одиниць, а акції компанії почали торгуватися на Лондонській біржі.
У 1982-му на заводі в американському Огайо стартувало виробництво Accord.
У 1985-му публіці вперше показали моделі Life, Integra і Legend. Тоді ж розвивався напрямок силової продукції — її сумарний випуск досяг 10 мільйонів одиниць. Продовжувала зростати і міжнародна мережа. У 1986-му почалася розробка системи управління 4WS, у Канаді запустили випуск Accord, а Honda зайняла три перші місця в ралі Париж-Дакар. Система 4WS уже в 1987-му з'явилася на Prelude, Honda стала найшвидше зростаючою компанією у світі та оголосила про роботу над подушками безпеки. Було випущено п'ятимільйонний Civic. У 1988-му в Японію почали ввозити Accord Coupe, зібрані в США. Журнал Car and Driver назвав Accord однією з десяти найпопулярніших машин у Штатах. З'явилася модель Concerto. Десятиліття завершилося знаковою подією: Соїтіро Хонда став першим азіатом, включеним до Зали автомобільної слави США. Надалі компанія все більше уваги приділяла екологічним технологіям. У 2000-му Honda представила робота Asimo — його задумували як майбутнього домашнього помічника. У 2001-му вийшла нова компактна модель Fit, а Accord знову став найбільш продаваною машиною в США. Сьогодні Honda — динамічно розвивається компанія, яка випускає автомобілі, мотоцикли, спецтехніку, двигуни та силове обладнання. Нововведення, які фірма постійно впроваджує, стосуються не тільки машин: це і навігаційні системи, і будівництво екологічно чистих заводів, і дослідження в інших областях, і участь в автоспорті.
Новий CR-V продовжує традиції класу SUV, але при цьому пропонує більш «легкові» динаміку та стиль, підвищений комфорт і люксовий інтер'єр, що відповідає зрослим запитам покупців і рівню преміальних моделей у компактному сегменті SUV. Керованість нового CR-V стала ще більше схожа на звичайний легковий автомобіль. Домогтися цього вдалося завдяки зниженню центру тяжіння на 35 мм, розширеній на 30 мм колії, великим 17-дюймовим дискам, а також ряду невеликих, але важливих доопрацювань у рульовому механізмі та геометрії підвіски.
Вадим. З минулим поколінням CR-V ми вже встигли познайомитися (див. www.autoclub-kazan.ru), і воно залишило дуже приємне враження. Від нової версії ми чекали тільки позитиву, адже і мотор, і електронне підключення задньої осі залишилися колишніми.
Зовнішність і салон. Можете сперечатися, але для мене найкрасивішою залишається CR-V 2001 року — у неї чесний «квадратний» вигляд справжнього позашляховика. Солідно і строго. У наступного покоління лінії були занадто плавними, зате нинішня новинка дивує сумішшю то плавних, то рваних ліній. Андеграунд! Судячи з кількості CR-V на вулицях Казані, такий стиль припав до смаку багатьом. Ну а як кажуть, головне — щоб усередині все було достойно. А всередині дійсно все ладно і зручно. Кожна з трьох секцій заднього дивана регулюється по нахилу спинки, плюс є опускається підлокітник, який одним рухом перетворюється на підсклянник. Єдиний мінус — на наших ямах і купинах ззаду відчутно розгойдує, зате на нормальному покритті ви отримуєте просто суперкомфорт. За кермом засмучує велика кількість занадто дрібних цифр. Втім, найважливіші шкали — швидкості та обертів — читаються добре.
Альфред. Стоп, стоп, стоп! Не так швидко, давайте докладніше, а то в одному абзаці вмістилося і про дизайн, і про водійське місце, і про розгойдування на ямах. Я б зупинився на деяких речах окремо. Почну здалеку. Це один із найочікуваніших автомобілів на нашому ринку. Зараз, здається, черга на нього аж до лютого. Що ж так приваблює покупців у цій машині? Спробуємо розібратися. З перших секунд знайомства вражають розміри. Величезні двері відчиняються майже на 90 градусів, відкриваючи доступ у не менш великі отвори. При посадці штани не зачеплять ні колісні арки, ні пороги. Усередині дуже багато місця — і у висоту, і в ширину. Можна приїхати на бал-маскарад у циліндрі і не знімати його в салоні. Задній ряд спокійно вмістить трьох, причому місця по ширині буде достатньо для кожного. Ногам теж вільно — завдяки відсутності тунелю карданного вала і рівній підлозі. Задні сидіння мають хороший діапазон регулювання і по нахилу спинки, і по вильоту подушки, так що ззаду їхати комфортно. Але попереду ще комфортніше: зручні підлокітники дозволяють їхати вперевалочку і розслаблено, благо підвіска це дозволяє. Спинка складається дуже легко за допомогою важеля — щось схоже було на наших класичних моделях: потягнув важіль, відхилився назад, і сидіння перетворилося на лежаче. Дуже зручно. На водійському місці відзначу зручний інтерфейс управління всілякими функціями, а також приладову панель, перенасичену дрібними деталями. Деякі показання зрозумілі не відразу. Наприклад, смужка, що бігає, виявилася індикатором миттєвої витрати палива. А порожня шкала — не що інше, як покажчик рівня бензину. Підсліпуватий дідусь точно буде відчувати дискомфорт. Регулювання вильоту і нахилу кермового колеса відверто малі, зате саме воно добре лягає в руку і його приємно тримати. Воно добре навантажене, і з його допомогою автомобіль напрочуд добре рулиться, що виявилося несподіваним для кросовера. Особливо відзначу роботу КПП і гальм. Перше відмінно, друге не дуже. Перемикання швидкостей відбуваються чітко, зручний короткохідний важіль, розташований прямо на лицьовій панелі, припаде до смаку багатьом. А ось гальма якісь м'які, бракує інформативності, машина велика, для впевненості хочеться відчувати ногою зусилля на педалі гальма.
Вадим. Окремо хочеться похвалити, як зроблена педаль зчеплення. Вибачте за деталі, але вони якнайкраще показують суть. Тоді в мене боліла ліва нога, і на моїй машині з механікою кожна поїздка перетворювалася на тортури. У Хонді ж я зовсім забув про свою проблему! Все спрацьовує напрочуд м'яко і точно.
Альфред. Коли після Хонди я повернувся у свій автомобіль, то одразу відчув, яка ж там важка педаль. Що до зовнішності, то хвалити чи лаяти її — справа невдячна, тому просто скажу про своє враження. Скоріше «так», ніж «ні». Хоча зізнаюся, чекав чогось більшого, особливо після того, як дизайн Civic просто вибухає мозок.
Вадим. Підвіска залишила мене в роздумах. У поворотах машина йде впевнено, без зайвих кренів. Розбитий асфальт або звичайний ґрунт — усе це вона проходить м'яко та з комфортом, без жодних перешкод. Але варто ямкам стати трохи глибшими, як одразу відчувається нестача енергоємності. Схоже, м'яку підвіску свідомо поєднали з невеликим кліренсом: начебто і комфорт на місці, і керованість на рівні. Зворотний бік цього компромісу — малий хід підвіски, який просто не в змозі погасити серйозні удари. Якщо говорити чесно, таке налаштування мені подобається набагато більше, ніж жорстка, як у табуретки, підвіска RAV4.
Альфред. Де з чим я готовий погодитися беззастережно, але з окремими пунктами посперечаюся. Тут налаштування радше м'які, ніж жорсткі. Будь-якою дорогою та з будь-яким покриттям на цьому авто пересуватися — одне задоволення. І на купинах, і в ямах почуваєшся однаково добре. Машина ніби акуратно пропливає над усіма нерівностями. Чудово! І при цьому вона не розгойдується, а в поворотах зовсім не прагне до джипівських кренів. Характер у неї міг би бути й бійцівським, якби не одне «але». Про це розповім пізніше, а поки хочеться продовжити розмову про поведінку машини. Крени відсутні значною мірою завдяки тому, що автомобіль став ширшим, коротшим і нижчим. Кліренс у 18,5 см (без водія), здавалося б, для кросовера замалий, але давайте чесно визначимося з тим, для чого ця машина. По-перше, це чисто міський житель, і тайговому фермеру він точно не підійде. То навіщо ж такій машині, що стоїть на 17-х колесах, високий кліренс? Він підніме центр ваги та за такої комфортної підвіски зробить авто менш стійким. А щоб це компенсувати, доведеться вжесточувати підвіску, перетворюючи салон на «кишкотряску». Кому такий варіант до вподоби — є той самий RAV4. Особисто я обрав би саме такий характер налаштувань, як у CR-V.
Вадим. Привід. CR-V вірна собі: спереду привід постійний, а задній підключається автоматично. Для міста — те, що потрібно: економія палива та звична поведінка передньопривідної машини, але з підстраховкою повним приводом у разі пробуксовки або небезпечної ситуації. Жодного примусового 4WD, а тим більше блокувань, тут немає. Цим виробник прямо говорить: слизькою або поганою дорогою ви проїдете безпечно та з комфортом, але в серйозний бруд краще не лізти.
Альфред. І все ж ми не втрималися та звернули на ґрунтовку — надто свіжі були спогади про те, як попередній CR-V поводився на такій дорозі. Ситуація дуже схожа, але все ж трохи інша. Підвіска стала трохи жорсткішою, але, як і раніше, дуже гарна та комфортна: я розганявся до 60 км/год, і жодної тряски чи хитанини не було.
Двигун. А тепер про те саме «але» — про двигун, точніше про його характеристики. Він точно розчарує тих шанувальників Honda, хто звик до драйверського норову цих машин. Його доведеться постійно підганяти, шуму буде багато, а ефект — не сказати, щоб вражаючий. Усе одно не так, як хотілося б.
Вадим. Старий добрий дволітровий мотор із змінними фазами газорозподілу. У рекламних матеріалах Honda пишуть, що таких двигунів випущено безліч мільйонів, і це говорить про їхню надійність. Так і є: мотор за багато років доведений до розуму, всі дитячі хвороби вилікувані. Але є й другий бік медалі: за цей час він перестав бути найсучаснішим і найтехнологічнішим. Максимальні 150 к.с. при 6200 об/хв і пікові 192 Нм при 4200 об/хв уже поступаються нинішнім показникам (150 к.с. при 6000 і 200 Нм при 3500). Як відомо, сильна сторона моторів зі зміною фаз — чудова тяга на низах. Ми спробували перевірити це на CR-V, змоделювавши пару стандартних ситуацій. Спочатку — обгін на трасі, на 6-й передачі, вантажівки, яка повзе вгору невеликим схилом зі швидкістю 70 км/год. На жаль, довелося вмикати 3-ю передачу: ні 5-та, ні 4-та не давали потрібного безпечного прискорення. Потім, за тієї ж швидкості, ми спробували обігнати вантажівку на рівній дорозі — тут вистачило вже 4-ї передачі. Зрозумівши, що 6-та передача потрібна лише для дуже високих швидкостей, ми продовжили досліди з 5-ю. Скидаємо оберти до 2000 і пробуємо прискоритися трьома різними способами: педаль у підлогу; плавне натискання; натискання «поштовхами». Саме останній спосіб завжди був для мене найефективнішим прискорювачем на будь-яких машинах, але на CR-V він виявився абсолютно марним! Спочатку я не повірив своїм відчуттям, пробував знову і знову — але безрезультатно. І ще один дивовижний момент: різке натискання «в підлогу» на малих обертах зазвичай дає найгірше прискорення, а тут воно виявилося найкращим. Незбагненні шляхи твої, CR-V! Наостанок варто передати відчуття Альфреда, який сидів ззаду в ролі «боса». Так от, він за всіх трьох варіантів розгону навіть не міг зрозуміти — прискорюємося ми чи їдемо з колишньою швидкістю. Додавши до своїх висновків міні-тести в місті, я зрозумів: опускати оберти нижче 3000 не варто. Дивна поведінка для мотора зі зміною фаз.
Прочитавши все це, ви, напевно, вирішили, що двигун мені зовсім не сподобався. Якби такий мотор стояв на машині класу С, де важлива динаміка та маневреність, — так, не сподобався б. Для машини класу D такий двигун цілком прийнятний, але тільки в парі з м'якою підвіскою, адже разом вони мають створювати відчуття неквапливої та комфортної їзди. А для кросовера CR-V цей 2.0 — майже ідеальний варіант: навряд чи хтось збирається на ньому ганяти. З іншого боку, його прямий конкурент RAV4 теж довгий час постачався в Росію тільки з 2.0, і лише потім з'явився 2.4. До речі, у CR-V теж є версія з 2.4, просто вона поки що не сертифікована для нашого ринку.
У кожної машини є своя «душа», і її потрібно зрозуміти (краще до покупки, щоб потім не шкодувати), і якщо ваші смаки збігатимуться з цією «душею», то кращої машини вам просто не знайти.
Альфред. А вже на зворотному шляху до салону ми їхали містом неквапливо та захоплено балакали з Вадимом про щось стороннє. У якийсь момент ми обоє усвідомили, наскільки ж це зручна та ненапружена машина. Їдеш спокійно, а вона відповідає тобі турботою про твій комфорт і зручність. Ми просто їхали, забувши про те, що ми «на службі», і отримували задоволення від того, що відбувається.
Вартість ТО:
Міжсервісний пробіг — 15000 км.
ТО1 (15 т. км) — 4,5–5 тис. р.
ТО2 (30 т. км) — 7 тис. р.
ТО3 (45 т. км) — 12–15 тис. р.