Honda Accord. Старий друг.

Honda Accord. Старий друг

У компанії Honda 2007-й на російському ринку вважають роком тріумфу Accord — продажі моделі виявилися рекордними. Але, якщо розібратися, заслуга тут радше суперників, ніж самого автомобіля. Ключові конкуренти — Ford Mondeo та Mazda 6 — до початку сезону вже видихнулися, очікуючи зміни поколінь, а їхні новинки, природно, ще не встигли набрати обертів. Opel Vectra та Nissan Primera сприймалися радше як запасні варіанти, і в них оновлення було не за горами. Citroen С5 провалив річний звіт, а Peugeot 407 тримався з останніх сил. Словом, для Accord склалася ідеальна ситуація, і не скористатися нею японці просто не могли. Хоча вимогливий вітчизняний покупець навряд чи клюнув би на відверто слабкий апарат…

Наш сьогоднішній герой — не новачок на російському ринку: седан сьомого покоління продається тут з 2002 року. За цей час він пережив легке косметичне оновлення, отримавши інші бампери з новими «протитуманками» та хромовану планку на фальшрадіаторній решітці. А в середині минулого року, щоб підштовхнути нерішучих до покупки, японці випустили версію Special Edition. Відрізнити її можна за темною хромованою решіткою, затемненими фарами, обважуванням та ексклюзивними 17-дюймовими дисками. Зрозуміло, що хондовці пішли второваною маркетинговою стежкою: такі хитрощі потрібні, щоб підігріти інтерес до давно знайомого автомобіля. При цьому він залишився тим самим добрим старим Accord — з «мускулистою» зовнішністю, великою кількістю кутів і мінімумом округлостей, характерним примруженням оптики та стрімким профілем.

Усередині стилістичної революції не сталося. Огріхи, допущені в першій версії, усунули ще під час рестайлінгу, тож тепер дизайнери лише додали вставки з вуглеволокна — вони знову підкреслюють спортивну вдачу седана, особливо в «обмеженій серії». Заодно трохи прокачали аудіосистему: у «немасовому» Accord з’явилася 360-ватна акустика та чейнджер на шість дисків. Але й до оновленого автомобіля є претензії. Наприклад, підсвітка приладів на яскравому сонці майже сліпне, а передня панель виконана в радикально чорному кольорі.

Можливо, стилісти спеціально залишили ці деталі, щоб натякнути на темперамент Honda. Ергономіка — тому підтвердження. Передні сидіння з анатомічним профілем і помірною жорсткістю влаштують їздця будь-якої комплекції, тим більше що діапазони регулювань пристойні. Єдине, до чого можна причепитися, — короткуваті подушки, які не дають належної підтримки стегнам. Зате тішить, що седан не вдає із себе спортивний: посадка тут виключно низька, що для сучасних «японців» рідкість. Щоправда, це ускладнює життя заднім пасажирам. Диван явно розрахований на двох, хоча втрьох, за бажання, уміститися можна. Якщо передні сидіння відсунуті назад, ногам ззаду місця вже не залишається. Та й пасажир зростом 180 см ризикує якщо не впертися головою в стелю, то наблизитися до неї небезпечно близько. Коротше, переднім їздцям у цьому седані буде куди комфортніше.

До оснащення претензій немає. Після рестайлінгу в Accord з’явився маршрутний комп’ютер, про відсутність якого раніше нарікали і журналісти, і покупці. Також автомобіль обзавівся дзеркалами, що автоматично складаються. У базову комплектацію за 724 000 рублів входять двозонний клімат-контроль, електропривод та обігрів дзеркал, ABS з EBD, вісім подушок безпеки, магнітола з підтримкою МР3 та сигналізація. Під капотом — 155-сильний дволітровий мотор у парі з п’ятиступінчастою «механікою». Версія Sport із серії Special Edition з тим самим двигуном, «автоматом», шкіряним кермом, круїз-контролем, системою курсової стійкості та дзеркалом, що самозатемнюється, коштує вже 811 000 рублів. У нас на тесті був найпотужніший із доступних для «цивільних» версій агрегат — 2,4-літровий, що працює в парі з п’ятиступінчастою АКПП. За такий варіант просять від 915 000 рублів. І треба визнати, своїх грошей він коштує.

При відносно скромному об’ємі японський мотор видає цілком пристойні 190 к. с. Їде він швидко, жваво й потужно. Фірмова система i-VTEC керує фазами газорозподілу: на високих обертах впускні клапани відкриваються раніше, на низьких — пізніше. Результат — чудова еластичність і прийнятна динаміка. До сотні седан розганяється за 9 секунд, максималка — 227 км/год. Щоправда, «автомат» трохи змащує враження: він помітно «замислений» і не завжди логічно обирає передачі. Рятує ручний режим — тоді коробка чесно крутить мотор майже до відсічки, налаштовуючи водія на бойовий лад.

Що приємно, японець непогано заізольований від шумів. Мотор починає подавати голос лише після 4000 об/хв. Стукіт камінців об арки, гул зимових шин та аеродинамічні шуми майже не чутні. А ось стуки підвіски іноді пробиваються крізь захист. До речі, сама підвіска в Accord напрочуд збалансована. З одного боку, вона забезпечує представницькому седану пристойну плавність ходу й не пасує перед стиками мостів і «лежачими поліцейськими». З іншого — вона зібрана й не дає автомобілю розгойдуватися на швидкості та сильно кренитися в поворотах. Останнє особливо помітно в крутих віражах.

Загалом керування Accord залишає дуже приємні відчуття. Керованість хороша: на прямій седан стабільний, у поворотах дає зрозумілий зворотний зв’язок, дозволяючи точно тримати траєкторію. Щоправда, при різких перестроюваннях автомобіль норовить вильнути «хвостом», але система стабілізації м’яко й непомітно його одергує. Похвали заслуговують і гальма — працюють вони дуже ефективно. Педаль надзвичайно чутлива, тож дозувати зусилля потрібно акуратно, інакше водій ззаду може не встигнути зреагувати, і поїздка перестане бути приємною.

Ось, мабуть, і все. Після близького знайомства з японським седаном стає ясно: його успіх на ринку — не випадковість, а закономірність. Тим більше що лідери тимчасово здали позиції. Але скоро вони повернуться, підтягнуться оновлені «французи», і тоді Accord доведеться туго. Утім, японці навряд чи сидітимуть склавши руки, тож головна битва ще попереду.

Технічні характеристики:

Журнал «Автогід» 29 лютого 2008 № 55

Джерело – AUTOMANIA.RU