Обман зору. Dadi Shuttle, Great Wall Hover, KIA Sorento

Уявіть: заходите в салон, а там Toyota Land Cruiser Prado всього за $23900. Цифри на ціннику не брешуть, але перед вами зовсім не «японець», а китайський Dadi Shuttle, який лише косить під Тойоту. Поруч може стояти і Great Wall Hover — його «донором» стала модель Isuzu Axiom. Щоб зрозуміти, що ховається за цією мішурою, ми взяли на підмогу іменитішого однокласника — корейський Kia Sorento.

Якщо відкинути зовнішній лиск, то всі три машини об'єднує серйозна позашляхова база: рамна конструкція, повний привід з підключуваним передком і «понижайка». Механіка — п'ятиступінчаста, бензинові мотори об'ємом 2,4 літра. Тут пальма першості у Kia — його двигун видає 139 к.с. А ось «китайці» на ліцензійних агрегатах Mitsubishi 4G64 абсолютно рівні — по 130 сил у кожного.

При ближчому розгляді «китайський Land Cruiser» розчаровує: здається, ніби плавні обводи Prado натягнули на кутастий кузов старого Opel Frontera. Картину псує і безглуздо стирчить ззаду «запаска» — мабуть, спадщина військового минулого компанії Baoding Dadi, яка до 1988 року робила виключно армійську техніку.

Салон Шаттла витриманий у тій же філософії: шкіра на кріслах прошита абияк, пластикові панелі стикуються нерівно. У рекламному буклеті оздоблення називають «імітацією персикового дерева». Цей пластиковий «бур'ян» проріс не лише на дверях і торпедо, а й на кермі — аж у п'яти місцях. Підсвітка — окрема пісня: повертаєте ключ, і прилади спалахують блакитним, клімат-блок — зеленим, кнопки магнітоли — червоним. А в дзеркалі заднього виду яскраво-жовтими цифрами загоряється температура повітря в салоні та за бортом. Справжній карнавал!

Салон Dadi вражає не якістю, а циганською строкатістю. Величезний дисплей — з тих, що продають на радіоринках, — просто вставлений у панель: його потрібно висувати вручну	Блакитні цифри на темно-синьому фоні здаються розмитими	Індикація салонної та забортної температури розташована недоречно

Над заднім диваном Шаттла — додаткова система вентиляції	Багажник великий, але користуватися ним незручно

Ергономіка Шаттла — окремий біль. Через високу підлогу та невисокий дах водій змушений сидіти в «гоночній» позі з витягнутими ногами. Зручності це не додає: крісло скупе на регулювання і має невдалу форму, лівій нозі спертися нікуди, а права вічно застрягає між тунелем і педаллю газу. Кермо, як і в решті двох машин, регулюється лише по висоті — по-американськи, та ще й з великим кроком.

Передачі вмикаються чітко, але ходи важелів завеликі	Ззаду в Dadi місця багато, зручності — не дуже	Форма крісел невдала, регулювань — мінімум

Зате у Шаттла є камера заднього виду з кольоровим дисплеєм! Можна змінювати кут огляду, яскравість і навіть гучність звукового сигналу, що попереджає про перешкоду. Здорово! Щоправда, камера дивиться кудись у далечінь і не помічає перешкод просто під бампером, а дисплей усе одно доводиться висувати з консолі вручну.

Для задніх пасажирів передбачено додатковий опалювач з регулюванням температури та швидкості вентилятора. Але повітроводи розміщені дивно — просто над головами сідоків. І хоча місця ззаду повно, сидіти незручно: винні невдалий профіль спинки та відсутність підлокітника. Спинку, як і в конкурентів, можна скласти повністю або частинами. Ось тільки в Dadi це робити найважче: щоб відкинути подушку, лямку доводиться тягнути з таким зусиллям, що боїшся її порвати. А сама спинка складається зі скрипом — шкіра треться об дверні підлокітники.

Довершує список претензій до салону та багажника невдала конструкція задніх дверей: перед відкриттям потрібно відкидати кронштейн «запаски». П'яті двері відчиняються лише ключем, а зачиняти їх доводиться, хапаючись за брудну кромку, — ручки зсередини просто немає.

Great Wall Hover — зовсім інша розмова. По-перше, його прототип — Isuzu Axiom, який до 2004 року збирали на спільному підприємстві Subaru-Isuzu в американській Індіані. У Старому Світі ця модель майже невідома, тому навіть у китайській версії (зі зміненою мордою) Hover виглядає свіжо та самобутньо. Хіба що хрому на ньому забагато.

По-друге, в інтер'єрі вже відчувається якийсь стиль. Кольорове рішення салону підібране вдаліше, ніж у Dadi. І зібраний Hover акуратніше, хоча до рівня Kia Sorento йому поки далеко. Китайська «кольоромузика» нікуди не поділася: зелено-червоне підсвічування приладів сусідить з неоновим світінням дисплея клімат-контролю, а еквалайзер аудіосистеми тішить червоно-білими «градусниками».

Салон Ховера опрацьований краще, ніж у Шаттла, але гірше, ніж у Sorento	Коробка у Ховера непогана, але при вмиканні непарних передач рука норовить упертися в центральну консоль
Прилади нехитрі й легко читаються	«Бардачок» — середніх розмірів

Водій Ховера сидить так само низько, як у Шаттлі. І з кріслом йому теж не пощастило: форма не дає змоги чітко зафіксувати тіло, бракує регулювань. Зате в педалях Ховера «заплутатися» складніше, а оглядовість тут краща — завдяки ефективнішому склоочиснику заднього скла та відсутності на дверях «запаски».

Крісла в Ховері трохи кращі, ніж у Dadi	Удвох ззаду добре, втрьох — тіснувато

Під капотом «китайців» одна й та сама бензинова «четвірка» (2,4 л, 130 к.с.)	За зручністю завантаження-вивантаження багажу Hover — на другому місці

Ззаду втрьох сидіти тісно: заважають завалена з боків дах і масивний тунель на підлозі. Але вдвох тут вільніше, ніж у Dadi. Спинка хоч і плоска, але може займати два положення — «нормальне» та «спальне». Повністю скласти спинку помітно легше, ніж у Dadi. Багажник відмикається з брелока, поклажа ховається під шторкою, є освітлювальний плафон, 12-вольтова розетка та зручна ручка для зачинення. Словом, усе майже як у Kia!

Відразу зазначу: на тлі «китайців» Sorento виглядає чи не аристократом, хоча сам дизайн ми не раз критикували за вторинність. Усередині Kia не така ефектна, як Hover, але тішить акуратністю збірки та добротними, хоч і недорогими, матеріалами оздоблення. З ергономікою повний порядок: крісло водія налаштовується в п'яти напрямках механічно, тож за кермом з комфортом розміститься навіть висока людина. На відміну від азійських конкурентів, тут без проблем розберешся з керуванням клімат-контролем, а єдина візуальна причіпка — надто «дрібна» розмітка спідометра, яка відволікає від дороги.

Задній ряд у Sorento — найпросторіший з усієї трійці: тут вільно сядуть троє. Пасажирам доступні підсклянники та розетка на 12 вольт. Скласти спинку дивана неважко, а в багажнику виявляється містка ніша під підлогою. Окремо порадувало відкривне заднє скло — через нього дуже зручно кидати сумки на тісному паркуванні.

У русі Kia поводиться куди приємніше за «китайців». Мотор легше розкручується і тягне майже до самої відсічки, не здаючись на середині обертів. Еластичністю двигун не блищить, однак рятує «коротка» трансмісія: на другій передачі Sorento набирає максимум 80 км/год, на третій — не дотягує до 130 км/год. Для порівняння, у «китайців» ці показники становлять 88 і 138 км/год відповідно.

Салон Kia неяскравий, але акуратний	Ящик — з поличкою
На стелі — пара очниць та альтиметр	Мильна розмітка відволікає

Зі старту обидва «китайці» розганяються не гірше за Sorento, але на швидкості дефіцит тяги стає очевидним: зі ста кілометрів на годину на п'ятій передачі вже не прискоришся, доводиться перемикатися на третю. Коробки на обох машинах працюють досить чітко, але ось ходи важеля — просто величезні. У Hover при вмиканні непарних передач лікоть іноді впирається в центральну консоль!

З гальмами у всієї трійці проблем немає, чого не скажеш про керованість.

Крісло водія тішить профілем і регулюваннями, а під пасажирським є висувний ящичок	Задні сидіння Sorento — найпросторіші	Ходи важеля все-таки менші, ніж у «китайців»
У режимі Low «активуються» передня вісь і знижувальна передача	Багажник — з «підпіллям»	Багажник Sorento зручніший, а заднє скло може відкриватися окремо

Шасі Shuttle налаштоване непогано: на прямій він стоїть упевнено, у поворотах тримає траєкторію. Але все враження псує надто «м'який» рульовий привод — реакції запізнюються, а зворотного зв'язку на кермі майже немає, що тримає водія в постійній напрузі. Hover реагує трохи швидше, керувати ним простіше. Але знову в лідерах Sorento. Порівняно з «китайцями» він немов боксер із пісні Висоцького — «чуйний, зібраний, напружений і не лізе на рожен».

Показово, що за кращої керованості Kia ще й забезпечує кращу плавність ходу. Підвіска чудово гасить хвилі та не дає кузову розгойдуватися. Великі нерівності проходяться без відчутних ударів, лише зрідка з'являється легка вібрація від непідресорених мас. А от Great Wall, навпаки, «помічає» кожну дрібницю на дорозі — дрібні поштовхи передаються на підлогу, кермо та сидіння. Зате хвилі підвіска Hover проходить без особливого дискомфорту, на відміну від Shuttle. У Dadi ж на нерівностях пасажирів струшує найсильніше.

За рівнем шуму Sorento також попереду. У «китайцях» гучніше працюють двигуни, а зі зростанням швидкості сильніше завиває вітер. Особливо шумним виявився Hover — його підводять надто «балакучий» вентилятор грубки та гучний мотор.

А що з прохідністю?

По сніговій цілині всі три автомобілі їдуть упевнено. У «китайців» передня вісь підключається жорстко важелем «роздатки». Причому Hover можна відправляти на бездоріжжя одразу — при виборі режиму 4Н колісні муфти блокуються автоматично. А от у Dadi муфти потрібно вмикати вручну, як на УАЗах, що не дуже зручно. У принципі, можна заблокувати їх назавжди, але тоді в «задньопривідному» режимі передні півосі та кардан будуть обертатися вхолосту, створюючи зайвий шум і вібрації.

Найпростіша схема трансмісії — у Sorento з системою TOD (torque on demand, «тяга на вимогу»). Невелике коліщатко праворуч від керма має два положення: Auto і Low. В автоматичному режимі передня вісь підключається електроннокерованою муфтою після пробуксовки задніх коліс. Але електроніка видалася нам надто повільною — поки передок підключиться, задня вісь може встигнути «закопатися». Щоб уникнути цього, потрібно примусово підключити передній міст поворотом коліщатка в режим Low — одночасно ввімкнеться знижувальна передача. Робити це можна лише за повної зупинки.

Що в підсумку?

Спочатку подивимося на ціни. Найдорожчий — Kia Sorento ($29900). Але він же й найкращий, причому практично за всіма показниками. Hover у «люксовій» версії ще нещодавно коштував $28750 — і різниця всього в $1000 ніяк не компенсувала його недоліки порівняно з Kia. Але ціни на Hover швидко падають: автомобілі 2006 модельного року, вже в «базі» оснащені АБС та електронною системою розподілу гальмівних зусиль (EBD), пропонуються за $22450! І це цілком може привабити покупців.

А от чим виправдати цінник Dadi Shuttle ($23900) — велике питання. До речі, Шатли, які вже кілька місяців збирають на заводі «Дервейс» у Черкеську, коштують не дешевше за китайські. Тож перспективи Dadi в Росії поки що туманні.

Що по чому?

Great Wall Hover — найдоступніший автомобіль у нашому тріо: ціни стартують від $22450 за базову версію з «механікою» та 130-сильним бензиновим мотором Mitsubishi (2,4 л). В оснащення входять гідропідсилювач керма, АБС, електронна система розподілу гальмівних зусиль (EBD), клімат-контроль, електропривод стекол, дзеркал і CD-чейнджер на шість дисків. Люксова комплектація відрізняється від базової шкіряним салоном, електрорегулюваннями водійського крісла, люком з електроприводом і спойлером на задніх дверях (доплата — $1500). Із цього року обидві версії Ховера мають повний привід, за який раніше потрібно було доплатити $2000, і можуть бути оснащені фронтальними подушками безпеки ($850) та «зимовим пакетом» — електропідігрівом дзеркал і передніх сидінь ($300).

Гарантія — 2 роки або 50 тис. км пробігу.

Позашляховик Dadi Shuttle, оснащений таким самим мотором, як і Hover, має надійти в продаж у квітні за ціною $23900. Оснащення: гідропідсилювач керма, клімат-контроль, електропривод стекол і дзеркал, шкіряний салон, CD/mp3/VCD-програвач, камера заднього виду з кольоровим екраном. Щоправда, ні АБС, ні подушок безпеки поки що не передбачено. Зате з'явиться перелицьований Shuttle під назвою Dadi City Leading ($24300). Зовні він відрізняється передніми фарами в стилі старого кросовера Lexus RX300, радіаторною решіткою, «як у BMW», і задніми ліхтарями а-ля Honda CR-V. А всередині City Leading матиме третій ряд сидінь.

Гарантія — 2 роки або 50 тис. км пробігу.

Базова версія Kia Sorento ($28990) укомплектована бензиновим двигуном 2.4 (140 к.с.), механічною коробкою, фронтальними подушками, АБС, гідропідсилювачем, кондиціонером, електросклопідйомниками та обігрівом дзеркал. За додаткові $1000 можна отримати бокові подушки, клімат-контроль, підігрів передніх крісел і протитуманки. А доплативши $3400 до версії 2.4, покупець отримує круїз-контроль, шкіряну оббивку салону, електропривод водійського крісла та люк ($32390). Також у гамі є дизельна модифікація 2.5 HDi потужністю 140 к.с. (від $33600 з «механікою», від $35300 з «автоматом») і бензиновий 3,5-літровий агрегат на 197 к.с. ($41590, лише з АКП).

Гарантія на автомобіль становить три роки або 100 тисяч кілометрів пробігу.

Думка читачів Авторевю

Перед цим порівняльним тестом відвідувачам сайту autoreview.ru було поставлено питання про те, який з учасників тесту стане їхнім вибором. Голоси розподілилися наступним чином:

Dadi Shuttle: 1,2%
Great Wall Hover: 5,8%
Kia Sorento: 93,0%
Всього проголосувало 3947 осіб