Судячи з того, як швидко зростає кількість китайських автомобілів на наших дорогах, далеко не всіх автолюбителів лякають жахливі кадри краш-тестів Chery Amulet і Geely Otaka, влаштованих редакцією журналу «Авторевю» (ми й самі досі згадуємо Amulet без особливого ентузіазму). Однак у машин з Піднебесної є очевидний козир: вони доступні за ціною і швидко з'являються в шоурумах. До того ж китайці вчаться на помилках і, за чутками, «дитячі хвороби» минулої партії виправляють прямо на конвеєрі. Може, справи й справді йдуть на поправку? Щоб перевірити це, ми з великою обережністю взяли на тест Geely MK — цілком солідний і вже не такий бюджетний седан С-класу.
 |
| Логотип Geely дуже скидається на емблему Skoda |
На відміну від «Отаки», яка відкривала для «Джилі» російський ринок (там ціни стартують з 291 500 рублів), за MK просять уже від 319 000 рублів. Але ми не стали дріб'язкувати і взяли топову версію: шкіряний салон, люк, електросклопідйомники, електропривод дзеркал та інші приємні опції. Такі машини коштують від 369 000 рублів… А в цій ціновій категорії у Geely з'являються серйозні суперники, хай і без шкіряних крісел. Вирушаємо в путь.
 |
| Зовні Geely виглядає цілком пристойно... |
 |
| ...і навіть вражаюче |
Отже, зовнішність у Geely цілком симпатична. Не скажеш, що машина скопійована з когось або зібрана зі шматочків різних «донорів» — китайці ж таке люблять. Ні, у MK з авторськими правами, здається, все гаразд — це доволі цілісний, охайний автомобіль із трохи різкуватим, але загалом звичним дизайном. Різко окреслені гострі грані широких фар — до речі, у багатьох китайських моделей саме такі «розплющені» очі, ніби з аніме, мабуть, із духу протиріччя. Жахливих щілин у кузові не видно — охайна, добротна машина. Єдине, що бентежить, — емблема, яка підозріло схожа на значок Skoda.
 |
| Широкі фари... |
 |
| Дзеркала з повторювачами поворотів... |
Дивлячись на профіль седана, чекаєш, що багажник буде просторим. І він справді тішить об'ємом, але з кількома «але». Навантажувальна висота завелика, через масивні задні ліхтарі отвір для завантаження вузький, а всередині простір з'їдають виступаючі колісні арки. У наявності повнорозмірне запасне колесо, але його накриває лист фанери, поверх якого лежить тонкий килимок… Спинку заднього сидіння можна скласти, але тоді з'являється висока «сходинка». Суцільні застереження. З плюсів — кришка багажника відкривається електроприводом. Щоправда, щоб зачинити її, потрібна не хитрість, а груба сила. Та сама історія з дверима: зачиняються вони тільки з розмаху, відповідаючи гуркотом, як у старій «класиці».
 |
| Багажник місткий... |
 |
| ...але заважають виступаючі ліхтарі |
 |
| У комплекті повнорозмірне запасне колесо... |
 |
| ...але прикрите фанерою |
Відчиняєш двері — і машина починає нервово блимати «аварійкою». Штука корисна, тим більше що її можна вимкнути: одна річ, коли висаджуєш пасажира біля метро, і зовсім інша — коли влаштовуєш світлове шоу на заправці чи парковці.
 |
| Кришка багажника з електроприводом |
У салоні, як і заявлено, шкіра. Щоправда, на дотик вона якась «китайська», не надто приємна, хоча загалом якість терпима. Пластик панелі приладів, звісно, жорсткий, але виглядає не лякаюче, щілин між деталями не видно. А шкіряні вставки на дверях і зовсім тішать око. На їхньому тлі розчаровує кришка речового ящика — з тонкої пластмаси, яка зачиняється не з першого разу, та й сам ящичок радше можна назвати «ящичком» — аж надто він малий.
 |
| Двері оббиті шкірою |
 |
| Речовий ящик дуже малий |
Панель приладів розміщена по центру, але трохи розвернута, тому водієві доводиться відривати погляд від дороги і скоса поглядати вбік. Самі шкали із зеленуватим підсвічуванням виглядають простовато, але інформація з них зчитується легко, до того ж вони не відблискують на сонці.
 |
| Прилади в MK розташовані по центру |
 |
| Пластик жорсткий, але зазорів не видно |
 |
| Підсвітка нудна, але шкали та цифри видно чітко |
У центральній частині красується мультимедійна система Prology, яка вміє програвати CD, MP3 та DVD, а також підключати зовнішні накопичувачі. Щоправда, ця опція — ініціатива дилера, і в стандартній комплектації автомобіля є лише підготовка під аудіосистему. Зате саме до цієї «Проджі» за весь час тесту в мене не виникло жодного нарікання.
Щойно вмощуєшся на водійське крісло, як починаються складнощі. Перше, що відчуваєш — маківка буквально впирається в стелю, коліна опиняються вище керма, педалі розташовані майже біля самої підлоги, а власні руки здаються зайвими. Регулювання рульової колонки по висоті трохи допомагає з колінами, але кардинально проблему не вирішує — поза все одно незручна. А ось підігрів сидіння є, і це саме сидіння, а не сидінь — кнопка одна, для водійського, з позначенням «L», тобто ліве. Працює воно, до речі, дуже старанно, головне — не забути його вимкнути, інакше стане зовсім жарко. Але сама функція для наших зим точно не буде зайвою.
Хоча водієві гріх скаржитися — при своїх значних зовнішніх габаритах усередині MK тісніше, ніж можна було б очікувати. Ззаду двоє дорослих розмістяться з комфортом по ширині, але ось ногам бракуватиме місця, а головами пасажири впиратимуться в стелю не фігурально, а найпрямішим чином, адже дах до корми помітно знижується.
Люк — річ приємна і романтична, до нього у «Джилі» майже немає претензій, хіба що іноді підклинюють клавіші керування, але це дрібниця, на яку можна заплющити очі.
Загалом салон залишає подвійне враження. Начебто картинка складається непогана, інтер'єр виглядає гідно, але окремі деталі — той самий речовий ящик, клавіші, що заїдають, жорсткі та неприємні на дотик важелі покажчиків повороту та склоочисників, незручна посадка, низька стеля, а також вирване при невеликому пробігу кріплення козирка переднього пасажира — швидко видають справжню природу китайського С-класу. І, звісно, той самий запах пластику, який переслідує не лише в салоні, а й після поїздки — ним просочується навіть одяг!
А може, в русі автомобіль зможе спокутувати свої недоліки?
Абияк влаштувавшись за кермом, виїжджаємо на дорогу. Міський шум у салон майже не проникає, чого не скажеш про мотор. Після трьох тисяч обертів його виття вже неможливо ігнорувати. А звук гравію, що летить по днищу та арках, не може заглушити навіть музика. До речі, про прилади: спочатку я навіть здивувався, куди вони поділися, але потім згадав, що вони в центрі. Години через дві звикаєш до такого розташування.
А ось до бічних дзеркал звикнути так і не вдалося. Упевненості, що бачиш усю обстановку навколо машини, немає. Більше того, на швидкості самі дзеркальні елементи починають вібрувати.
 |
| На швидкості дзеркала починають вібрувати |
У русі звідкись із глибин салону починає долинати дзвінке стрекотіння, яке я б назвав «цикадою» — «цвіркун» тут занадто м'яке слово.
Під капотом тестового автомобіля стояв 1,5-літровий мотор потужністю 94 кінські сили. Це єдиний доступний двигун. Чекати від нього бадьорого розгону не доводиться: при натисканні на газ машина реагує з якоюсь задумливістю, ніби під капотом «автомат», хоча тут стоїть механіка. І зі зростанням обертів ситуація не змінюється. Зате трансмісія порадувала вдало підібраними передавальними числами — перемикатися доводиться нечасто. Ходи важеля короткі, як і хід педалі зчеплення, але ось чіткості вмикання передач бракує.
На прямій машина тримається впевнено, підвіска справно ковтає нерівності. Але в поворотах керування стає справжньою проблемою, і справа навіть не в сильних кренах. Лякає кермо з абсолютно незрозумілим зворотним зв'язком: у повороті гідропідсилювач ніби «закушує» рульове колесо! А якщо скинути газ, задню вісь починає заносити, і автомобіль демонструє надмірну повертаність. У голові одразу спливають картинки з краш-тесту спорідненої «Отаки». Після такої поведінки хочеться лише одного — проходити повороти з максимальною обережністю. І це, мабуть, головний мінус «Джилі».
Цей автомобіль змушує звертати увагу на речі, які зазвичай не помічаєш. Як в анекдоті про голову, яка болить. Geely нібито пропонує комфорт і навіть елементи «солодкого життя», але насправді вилазить купа неприємних дрібниць. Дзеркала з підігрівом, електроприводом і повторювачами поворотів, але на швидкості вібрують. Багажник великий, з електроприводом кришки, але завантаженню заважають широкі ліхтарі та незручний отвір. Повнорозмірна запаска є, але захована під фанерою, прикритою тонким килимком. Люк є, але кнопки заїдають. ГПС є, але кермо в поворотах блокується. Шкіряні сидіння є, але важелі склоочисників і покажчиків поворотів жорсткі та неприємні. Склопідйомники електричні, але двері доводиться зачиняти з розмаху. Шумоізоляція від вулиці непогана, але мотор виє жахливо. А вирване кріплення козирка при малому пробігу та запах пластику? І так у всьому. Якщо з естетичними недоліками ще можна змиритися, то небезпечна поведінка в маневрах і некомфортна посадка — це вже серйозні мінуси.
Ціна базової версії Geely MK стартує з 319 000 рублів. За ці гроші покупець отримує ГПС, кондиціонер, електропривод та підігрів дзеркал, підігрів водійського крісла, протитуманки, світлодіодні повторювачі поворотів у дзеркалах, регулювання керма по нахилу, шкіряне обплетення керма та подушку безпеки водія. Непогано. Комплектація Comfort за 349 000 рублів додає ABS, EBD, подушку пасажира та електросклопідйомники на всіх дверях. А версія за 379 000 рублів (не рахуючи опційної Prology) виглядає навіть занадто розкішно: все вищеперелічене плюс шкіряний салон і люк. Але це лише список обладнання, а коли розумієш, як це реалізовано на практиці, платити майже 400 000 рублів уже не хочеться. До речі, схожий діапазон цін за аналогічні комплектації з люком, шкірою та клімат-контролем є тільки у китайського конкурента BYD F3.
Наша думка: ці гроші краще витратити на старий, але перевірений Hyundai Accent (схожа комплектація за 365 200 рублів, щоправда з однією подушкою), Renault Logan (від 365 700 рублів за подібне оснащення), Fiat Albea (389 000 рублів) або Peugeot 206 Sedan (трохи більше 400 000 рублів). Ці машини не матимуть люка, шкіри та телевізора, але в них є все необхідне, а головне — немає тих дрібниць, які помічаєш лише коли «голова болить».
Світлана Алєєва
Geely MK обіцяє пасажирам затишок і навіть натяки на «солодке життя», проте на практиці спливає цілий ворох дратівливих дрібниць. Якщо з недосконалістю зовнішності ще можна змиритися, то лякаюча поведінка на трасі при перестроюваннях і незручна поза водія — вже привід для серйозних претензій.Коментарі (55)
