Міські квіти. Ford Fusion, Nissan Note, Renault Modus

Ніхто б не здогадався, що у цих двох малолітражок одна «родовідна». Nissan Note і Renault Modus стоять на тій же платформі, що й Nissan Micra. Здавалося б, що спільного між завзятим Модусом і солідним Ноутом, у якого передок стилізований під кросовер Murano? Та ще й по довжині Note переріс брата майже на 30 сантиметрів.

І все ж ці двоє — близнюки за технічною начинкою. А їхній головний суперник на українському ринку — модернізований Ford Fusion. Щоб з'ясувати, хто з трьох кращий, ми взяли топ-версії з моторами 1,6 л і класичними чотириступінчастими АКПП.

Головний девіз таких машин — «зовні компактно, всередині просторо». І в першу чергу це стосується Ніссана. На задньому ряду Ноута так багато місця, що згадуються великі седани бізнес-класу. Навіть якщо переднє крісло відсунуте до межі, воно не дістане до колін пасажира ззаду — звісно, якщо той не баскетболіст зростом під два метри.

	Так виглядає салон версії Luxury. Виглядає достойно: пластик недешевий, крісла масивні та з підігрівом, кермо всипане кнопками…	У Ноута немає покажчика температури — тільки дві лампочки: синя (холодний мотор) і червона (перегрів)
Коробка-«автомат» від Ніссана працює зразково
	Подвійна підлога в багажнику — зручне рішення

А де ще в машині такого розміру задній пасажир зможе витягнути ноги, засунувши їх під переднє сидіння? Тут це будь ласка! Плюс невисокий тунель, легкий доступ усередину, столики, підстаканники, ніші, окремі лампочки для читання…

Однак і Модус не ликом шитий. Задні пасажири не повірили своїм очам: база в Рено на 12 см коротша, а місця для ніг — стільки ж! Правда, це працює, якщо ззаду двоє і трансформоване сидіння відсунуте назад майже до самих дверей багажника. Щоб подушка могла їздити на 20 см і не чіпляти колісні арки, інженерам довелося зробити її розрізною. Центральна частина піднімається, бічні з'їжджаються до середини — і можна сидіти з комфортом, як у великій машині. Тільки без підлокітника та інших надмірностей.

Це сидіння-трансформер називають Triptic, і воно доступне для всіх Модусів, окрім початкової версії Authentique. Але якщо Triptic налаштований на перевезення трьох, ногам уже тісно: хід регулювання скорочується з 20 до 8 см.

Клімат-контроль — від Мікри. Аудіосистема звучить середньо. Над нею — поличка	Під пасажирським кріслом захований тайничок	Ззаду в Ніссані несподівано багато простору
Вдале крісло підійде водієві будь-якої комплекції.	Столики з підстаканниками	«Бардачок» охолоджується, а на кришці ззовні є поличка

А ось Fusion влаштований простіше: жодних хитрих трансформацій, жодних поздовжніх регулювань. І місця для ніг суттєво менше. Зате сам задній ряд ширший — трьом у плечах буде вільніше.

Що скажуть водії?

Салон Renault Modus — сама нестандартність. Замість звичної приладової панелі — «півсфера» з цифровими шкалами посеред торпедо. Швидкість читається великими цифрами, а ось решта «стиснута» — щоб зрозуміти, скільки бензину залишилося або що показує бортовий комп'ютер, доводиться подовгу відволікатися від дороги.

	Renault Modus: цифри спідометра видно добре, решту без окулярів не прочитаєш	«Автомат» розчарував — навіть з адаптивним режимом і ручним перемиканням
Клавіша підігріву сидіння захована в сліпій зоні зліва від подушки	Triptic: піднімаєте середню частину, зсуваєте бічні до центру — сидіння їде на 20 см назад (зліва). У звичайному положенні (справа) хід — лише 8 см

Переднім місця замало, але за рахунок вертикальної посадки та нахиленого вперед керма в Renault вільно влаштується водій зростом 185 см — із запасом повітря над головою. А ось педальний вузол тісний — переставляти ногу з газу на гальмо незручно. І чому в салоні стільки жорсткого пластику? Навіть шкіряне кермо не порадувало — шов на внутрішній стороні обода надто грубий.

Величезне скління робить салон Модуса найсвітлішим		Спинки складаються окремо, подушка — цільна
«Запаска» захована під підлогою і закріплена тросом з фіксатором	У Рено — великий «бардачок» і маленькі ніші в підлозі	Відкидна полиця втримає сумку при гальмуванні

Nissan Note відчувається куди більш дорослим автомобілем. Пластик приємніший, усі кнопки та важелі спрацьовують точніше. «Двоповерхова» центральна консоль виглядає цікавіше, а оснащення багатше — за ті ж гроші тут клімат-контроль замість простого кондиціонера. Плюс датчики дощу та світла. У Рено чейнджер для дисків захований під сидіння водія, а в Ніссана він вбудований у передню панель. Перчаточні ящики з охолодженням є в обох, але в Ніссана він просторіший, та ще й із додатковою кишенею на кришці. А під пасажирським сидінням — місткий тайник.

Посадка в Ноуті нижча, майже як у легковику. І крісло зручніше — напівкругла спинка добре тримає тіло будь-якої комплекції. Є навіть відкидні підлокітники — приємний бонус для машини з «автоматом».

Ford Fusion, як виявилося, не розрахований на великих водіїв. Передні крісла завузькі — людям з розміром одягу від п'ятдесятого і більше буде відверто тісно. Однак посадка висока і зручна, ергономіка продумана в кращих традиціях Ford, а якість оздоблювальних матеріалів не викликає нарікань. Приємно, що саме Ford подбав про повну українізацію меню бортового комп'ютера, та й кількість доступних налаштувань тут більша, ніж у конкурентів. У меню знайшлися, наприклад, опції центрального замка (можна вибрати, відмикати лише водійські двері чи всі одразу), режим роботи покажчиків повороту (одне або три мигання при короткочасному натисканні) і навіть регулювання гучності звукового сигналу!

Ford Fusion: найзрозуміліші прилади. Ще й тому, що меню українізоване	«Бардачок» глибокий, але без охолодження	За доплату пропонується люк з механічним приводом
Клімат-контроль, CD-чейнджер та обігрів лобового скла — за доплату	Сидіння завузьке, а кнопку обігріву доводиться шукати на дотик	«Автомат» нехитрий, але працює непогано

А ось для перевезення найважливіших пасажирів — дітей — Fusion підготовлений гірше. Кріплення дитячих крісел тут можливе лише штатними ременями. Наші ж тести (АР №11, 2006) показали, що система Isofix і зручніша, і значно безпечніша при зіткненні. На жаль, у Fusion скоб Isofix немає, тоді як у Note вони є ззаду, а Modus (крім базової версії) дозволяє закріпити крісло Isofix навіть спереду.

З дітьми та дорослими розібралися. Що з багажем?

Ford Fusion радує високою якістю оздоблення салону	Задні сидіння не рухаються — місця для ніг небагато	Просторий багажник має найменшу висоту завантаження

Renault для дачних поїздок підходить найменше — у нього найскромніший об'єм багажника. Зсунувши задній диван вперед, можна трохи збільшити простір, але пасажирам така економія навряд чи сподобається.

У двох інших автомобілів багажники помітно місткіші. Fusion особливо зручний низькою висотою завантаження — через невеликий поріг легше завантажувати важкі сумки. Note ж радує дворівневою підлогою з легкознімними полицями.

Ну що, час у дорогу?

Nissan Note не просто швидший за конкурентів, але й зручніший в управлінні тягою. Його «автомат» перемикається непомітно, плавно і швидко підхоплює при необхідності. Та й тяговитий мотор чудово підходить для міста.

У Ford «автомат» теж працює гідно, але мотор слабший на 10 сил і помітно гучніший. Навіть при помірному натисканні на газ завивання двигуна починають стомлювати, а при повному — стають зовсім настирливими.

Modus розчарував навіть сильніше, незважаючи на потужніший двигун і адаптивну коробку. Розгін виходить якимось смиканим — поштовхи в трансмісії відчуваються як при зниженні, так і при підвищенні передач. Наприклад, якщо після активного розгону на другій передачі відпустити газ, машина спочатку сповільнюється двигуном, потім слідує клювок, потім пауза і тільки потім вмикання третьої. При спокійній їзді коробка занадто рано переходить нагору, а трохи сильніше натиснеш на газ — одразу стрибає вниз. Так і метається туди-сюди, поки не втопиш педаль. Після пари інтенсивних прискорень «автомат» адаптується і якийсь час працює нормально, але ненадовго. У ручному режимі коробка поводиться пристойно, але навіщо тоді взагалі потрібен «автомат», якщо в результаті все одно доводиться перемикатися самому?

Програв Renault і у вимірах гальмівного шляху. Причому при повторних гальмуваннях гальма починали перегріватися, і результати ставали ще гіршими. У Nissan гальма теж слабшають від нагріву, але шлях у Note коротший. Найстабільнішим у цій вправі виявився Fusion — його гальмівний шлях майже не змінювався навіть після серії гальмувань. З таким автомобілем можна сміливо їхати і в Крим, і на Кавказ!

На гірській дорозі Fusion порадував і керованістю — впевнено входить у круті віражі, стабільно тримає дугу, і навіть діагональне розгойдування не збиває з траєкторії. Заважає лише низька чутливість рульового керування: 3,4 оберти від упору до упору змушують активніше крутити баранку. Саме тому двоє з п'яти водіїв промахнулися повз «раптову перешкоду» при імітації аварійної ситуації. Зате зусилля на кермі — чудове.

Nissan так само простий і зрозумілий в управлінні, але його реакції м'якші, крени помітніші, а розгойдування кузова виражене сильніше. При цьому жодного дискомфорту ця м'якість не створює — помірна чутливість, спокійні реакції і в міру легке кермо повністю відповідають поняттю «сімейний автомобіль». До того ж, Note майже не помічає поздовжніх колій, тоді як Fusion на них нишпорить з боку в бік.

Renault чудово стоїть на рівному асфальті, у поворотах тримається впевнено, з невеликими кренами та високими бічними прискореннями. Але все псує електропідсилювач — штучне зусилля розриває зв'язок з дорогою. А жорсткіша підвіска на нерівностях провокує відхилення від курсу. Виходить, Modus може пройти поворот швидше, ніж Note, але задоволення від цього нуль. Навіть у звичайних режимах доводиться постійно підрулювати, навмання підбираючи потрібний кут.

Зробити маленький автомобіль комфортним дуже непросто: легкий кузов на короткій базі скаче по нерівностях, як м'ячик. Саме так поводяться Modus і Fusion, особливо на дрібних дефектах покриття та середніх швидкостях. Щоправда, на трасі на швидкості 100–120 км/год і Renault, і особливо Ford показують непогану енергоємність підвіски. Але інженерам Nissan вдалося налаштувати пружини та амортизатори краще — Note практично не помічає ні дрібних, ні великих нерівностей. Щоправда, з повним завантаженням Nissan здає позиції: коли в салоні п'ятеро, підвіска часто замикається на буферах стиснення.

За акустичним комфортом найгіршим виявився Ford Fusion: мотор гучний, а після 100 км/год до цього додається завивання вітру у вікнах. Modus і Note помітно тихіші. Якщо порівнювати їх між собою, то у Ніссана гучніше працює двигун на високих обертах, а у Renault шумить підвіска на нерівностях.

І ще про оглядовість. Тут знову лідирує Nissan — завдяки великим зовнішнім дзеркалам. У Форда дзеркала маленькі. У Modus велика площа скління — це плюс, але дзеркала не лише малі, а ще й зміщені назад на ширину «кватирок». У результаті водіям невисокого зросту доводиться постійно крутити головою, щоб контролювати обстановку. А ще водій Modus не відчуває передні габарити — лобове скло винесене далеко вперед, капот не видно. Паркуватися в місті, особливо новачкам, буде непросто.

Такі компактні, але місткі машинки створені саме для міста. І мине ще пара років, як у Москві, подібно до Парижа, люди будуть кружляти кварталами в пошуках паркування. Тож Nissan Note — простий, легкий в управлінні, комфортний і місткий автомобіль — мають оцінити не лише в Європі, а й у нас.

Є, звісно, і компактніші однокласники — наприклад, Renault Modus. Але, окрім компактності та п'ятизіркового рейтингу EuroNCAP, переваг перед ніссанівським побратимом по платформі у Модуса небагато.

А ось найпопулярнішим у цьому класі, найімовірніше, залишиться Ford Fusion. Нехай у чомусь він поступається Ніссану, зате він дешевший. Якщо за Note у базовій комплектації просять $14990, за Modus — $16699, то простий Ford Fusion можна купити за $12990. А це, як кажуть, дорогого варте…

Ford Fusion 1.4 (80 к.с.) у початковому виконанні Core за ціною $12990 — це, мабуть, найпривабливіший варіант у сегменті компактвенів. У базі вже є чотири ейрбеги, антиблокувальна система, гідравлічний підсилювач керма. За додаткові $1050 можна отримати «роботизовану» коробку Durashift EST, яка імітує роботу «автомата».

Комплектація Trend за $14090 пропонує вже приємніший салон, електричні склопідйомники спереду та CD-ресивер. Якщо взяти такий самий автомобіль з мотором 1.6 л (100 к.с.), ціна підніметься до $14890. З цим двигуном можна замовити не лише механіку, а й повноцінний «автомат» — така версія Elegance з кондиціонером коштує $17290. За клімат-контроль, датчик дощу та інші приємні опції доведеться доплачувати окремо.

На автомобіль дають гарантію 2 роки або 100000 км. Кредитні умови: перший внесок від 50%, ставка від 4,9% річних на строк до трьох років.

Nissan Note обійдеться дорожче — стартова ціна з двигуном 1.4 (88 к.с.) становить $14990. Зате базова версія Comfort вже непогано укомплектована: пара подушок, АБС, електропідсилювач керма, передні склопідйомники з електроприводом, а також дзеркала з обігрівом та електроприводом. Наступний щабель — Luxury за $17230, де є чотири подушки, кондиціонер, датчик дощу, литі 15-дюймові диски, CD-магнітола на шість дисків та система трансформації багажника FlexiBoard.

Модифікацію з 1.6-літровим агрегатом (110 к.с.) можна взяти або з п'ятиступінчастою «механікою» (від $17280), або з чотириступінчастим «автоматом» (від $18280). Для таких версій передбачено і топове оздоблення Tekna — клімат-контроль, 16-дюймові легкосплавні колеса та шкіряні вставки в інтер'єрі. Ось тільки ціна такого малолітражного авто з АКПП сягає $20490…

Гарантія тут — 3 роки або 100000 км. Кредит — перший внесок від 0%, ставка від 7,9% річних до п'яти років.

Renault Modus виявляється ще дорожчим: початкова версія Authentique з малопотужним 75-сильним мотором 1.2 л, електропідсилювачем керма та АБС, але без кондиціонера і музики, коштує $16699! Подушок тут лише дві, а задніх підголівників і кріплень Isofix для дитячих крісел взагалі немає.

Modus 1.4 (100 к.с.) продається лише в комплектації Expression (чотири подушки, Isofix і задній диван Triptic з підголівниками) від $18169. Найпотужніший Modus Dynamique з двигуном 1.6 л (113 к.с.), шістьма ейрбегами та аудіосистемою коштує $19899, а з адаптивною трансмісією — вже $20879…

Через завищені ціни попит на цю модель мінімальний — близько десяти машин на місяць. Тому дилери зараз розпродають Modus 2005 року зі знижкою в $2000.

Гарантія — 2 роки без обмеження пробігу. Кредит — перший внесок від 10%, ставка від 7,9% річних до 5 років.

Світлосила

Щоб оцінити ефективність фар, ми фотографували автомобілі вночі з однієї й тієї ж точки. За знімками видно: найкраще ближнє світло у Nissan Note — його оптика повністю освітлює людину, що стоїть на узбіччі за 80 метрів. Ford Fusion освітлює узбіччя трохи слабше, а Modus розчарував най«тьмянішими» фарами — вони підсвічують лише ноги пішохода. Дальнє світло Форда і Ніссана претензій не викликає: рівний яскравий пучок освітлює дорогу і людину на відстані 160 метрів. У Renault дальнє світло слабше і чомусь зміщене вправо — пішохід на дорозі помітний гірше.

Під час зйомки в машинах сидів лише водій, коректори фар стояли в нульовому положенні.

Ford Fusion	Nissan Note	Renault Modus
Ближнє світло. Пішохід стоїть на узбіччі за 65 м від автомобіля
Ближнє світло. Пішохід стоїть на узбіччі за 80 м від автомобіля
Дальнє світло. Пішохід стоїть на середині дороги за 160 м від автомобіля

«Лосиний тест»

Маневр, що імітує об'їзд несподіваної перешкоди, ми виконували у два етапи. Спочатку кілька водіїв, освоївшись із поведінкою кожної машини у звичайному режимі, намагалися пройти переставку з першого разу на швидкості, далекій від максимальної. Потім за кермо сідав експерт і поступово підвищував швидкість, наближаючись до межі можливостей автомобіля.

За граничною швидкістю всі три хетчбеки виявилися порівнянними: Форд і Ніссан уперлися в недостатньо інформативне рульове керування, а Modus при поверненні у свою смугу виходив за межі розмітки через слабо «чіпкі» шини. Найзрозумілішим і передбачуваним став Nissan Note — усі водії з першої спроби не збили жодного конуса. Fusion і Modus показали себе гірше: маневр удався лише трьом із п'ятьох. Форд підводив тим, що при швидкому обертанні керма чутливість знижувалася, і водії «недокручували» баранку, зачіпаючи уявного «лося». А у Modus в екстремальних ситуаціях підводив електропідсилювач: кермо «провалювалося», не дозволяючи точно вибрати кут.

Максимальна швидкість під час виконання «лосиного тесту», км/год
Автомобіль - Швидкість
Ford Fusion - 73,8
Nissan Note - 73,3
Renault Modus - 73,6

«Лосиний тест» з першої спроби на швидкості 65 км/год*
Автомобіль - Маневр виконали
Ford Fusion - 3 водії
Nissan Note - 5 водіїв
Renault Modus - 3 водії
* У випробуваннях брали участь п'ять водіїв

При різкому маневрі Fusion демонструє низьку чутливість до поворотів керма	Note — найзрозуміліший і легкий у керуванні автомобіль	Керованість Модуса псує штучна реактивна дія на кермі

Ford Fusion 1.6, Nissan Note 1.6, Renault Modus 1.6 (дані виробників)

Точність показань спідометра

Експертні оцінки Авторевю

Деякі результати вимірювань Авторевю

Графіки розгону

Результати вимірювань