С-МАХ трохи програє суперникам у комфорті, зате спортивності йому не позичати.Коментарі Ford S-MAX свого часу наробив багато галасу на ринку – мінівен, який виглядає як спортсмен і оснащений 2,5-літровим турбодвигуном, став беззаперечним хітом продажів у своєму класі. Його беруть і в таксі, і для сім'ї, а деякі навіть розглядають його як заміну Ford Mondeo. У Європі ситуація аналогічна: там S-MAX визнали автомобілем 2007 року.
На тлі такого успішного старшого брата компактвен С-МАХ залишився в тіні. Щоб виправити становище, молодшій моделі провели рестайлінг. Головним завданням було перевести стиль New Edge у нове русло Kinetic design, у якому вже зроблені S-MAX і свіжий Mondeo. Нещодавно в тому ж ключі оновили і Focus.
Для детального знайомства з оновленим С-МАХ ми взяли на тест версію з найпотужнішим у гамі 2,0-літровим двигуном на 145 сил, механічною коробкою та багатою комплектацією Ghia.
Одразу скажу: за дизайном після рестайлінгу С-МАХ, звісно, не дотягує до харизматичного S-MAX, але крок уперед очевидний. Вертикальні протитуманки та великий повітрозабірник додали зовнішності агресії та стрімкості. Бракує хіба що фальшдифлекторів на передніх крилах, як у старшого брата, — було б взагалі ідеально.
А ось інтер'єр, на жаль, не вразив. Добротний сірий пластик — для європейського компактвена це обов'язкова програма, але не більше. Приладова панель читається чудово, але теж без родзинки. А вставки «під дерево» на торпедо та дверних ручках виглядають чужорідно. Куди логічніше тут виглядав би алюміній або світлий пластик — таке оформлення доступне у версії Titanium. Здивувало й оснащення Ghia: за 671 000 рублів вам дають лише звичайний кондиціонер, а за клімат-контроль доведеться доплачувати.
Зате ергономіка салону, незважаючи на простовате оздоблення, вивірена чудово. Рука сама знаходить важіль КПП, а його короткі та чіткі ходи — це вже візитна картка Ford. Педалі теж інформативні. Спочатку посадка після легковика здається завищеною, але звикаєш швидко, і в місті, і на трасі дискомфорту немає.
Пасажирам ззаду живеться найкраще, особливо якщо їх двоє. Середнє крісло можна скласти в багажник, а бічні зсунути назад на 10 см. Втім, і в стандартному вигляді салон настільки просторий, що можна сидіти, закинувши ногу на ногу, як у лімузині. Об'єм багажника при такому розкладі, звісно, зменшиться, але все одно залишиться пристойним. Якщо потрібно перевезти щось велике, задній ряд можна не просто скласти, а взагалі вийняти з машини — тоді отримуємо 1620 літрів, що порівняно з великими універсалами, при тому що довжина С-МАХ лише 4333 мм. Є й ще одна фішка, як у Renault Scenic: під ногами задніх пасажирів заховані невеликі тайники — справжня «мрія контрабандиста». Вони ховаються під килимками, і виявити їх зможе далеко не кожен.
Досить оглядати салон — пора заводити мотор. На низах від двох літрів чекаєш більшого напору, але зате після 3000 об/хв двигун оживає і тягне рівно аж до 6500. Якщо тримати стрілку тахометра в цій зоні, компактвен їде дуже бадьоро і не дасть занудьгувати. На шосе спокійно тримаєш під 180 км/год, але потрібно пам'ятати: високий кузов погано розрізає повітря, і витрата на такій швидкості перевалює за 15 літрів на сотню. Для порівняння, звичайний Ford Focus при тій же швидкості вкладається в 10-12 літрів.
Характер мотора чудово доповнює керованість. Шасі від Focus, чіпке та зібране, майже не постраждало від зміщеного вгору центру тяжіння. Кермо налите приємним зусиллям, дає повний контроль, і найменший рух баранки тут же змінює траєкторію — точно й адекватно. На С-МАХ однаково цікаво і пролетіти зв'язку поворотів за містом на швидкості за сотню, і побавитися в міській метушні на вузьких вуличках.
Повертальність у С-МАХ майже нейтральна, тож водій може легко грати на межі зносу та заносу. І добре, що навіть у топовій версії немає системи стабілізації — жодні «електронні нашийники» не втручаються в керування. Для тих, хто сумнівається у своїх навичках, є ESP разом із протибуксувальною системою. Окремо порадувала шумоізоляція: мотор чутно в салоні лише після 3000 об/хв, і навіть біля червоної зони звук не тисне на вуха. Розмовляти без напруги можна і на 150 км/год.
А ось кермо мені здалося не найвдалішим — для такого шасі проситься компактніша триспицева баранка. Знайома скаржилася і на грубий шов шкіряного обплетення, який натирає пальці. Для сімейної машини це несолідно. Тим більше що за містом у колії кермо доводиться тримати міцно — широкі шини змушують машину помітно нишпорити.
За комфортом С-МАХ трохи поступається конкурентам, але це усвідомлена плата за вроджену спортивність. Водій постійно в курсі дорожніх стиків, хоча великі вибоїни підвіска відпрацьовує досить округло.
На ґрунтовці починаються проблеми: ходи підвіски невеликі, колеса іноді втрачають контакт із дорогою, а кузов отримує жорсткі удари. Не найкращим чином С-МАХ поводиться і при гальмуванні: навіть плавне уповільнення викликає помітні клювання, і водій з пасажирами змушені впиратися в ремені. Тож пристібатися в цьому компактвені потрібно обов'язково. Повністю побороти розгойдування високого кузова інженерам Ford не вдалося. При цьому самі гальма дуже чутливі: трохи перетиснув — і машина вже стоїть.
На перший погляд, спортивний характер сімейному автомобілю зовсім ні до чого. Згадайте законодавця жанру — Renault Scenic. Нехай заводська команда Renault — діючий чемпіон Формули-1, але компактвен і зовні, і за поведінкою на дорозі випромінює абсолютний спокій. Спробуйте пройти повороти з вереском шин на такому — перехожі будуть крутити пальцем біля скроні: купив сімейний автомобіль, значить, пора вгамуватися і скинути газ.
Не сперечаюся, розмірений стиль має право на життя. Я й сам часто їжджу повільно, особливо коли ззаду засинає донька. Але це не означає, що моя машина не повинна вміти швидко їхати, коли це потрібно. Тому Ford Focus C-MAX чудово вписується в мою систему координат. Йому б тільки інтер'єр цікавіший — і вийшов би ідеальний спортивно-сімейний автомобіль, як старший брат Ford S-MAX з 2,5-літровим турбомотором. Недарма реклама С-МАХ каже: «Життя – це рух».
Тест: Леонід Павлов