FIAT Panda. Ведмежатко
Вперше цю модель показали в Женеві у 2003 році, і тоді вона носила ім'я Gingo. Але у Renault виникли заперечення через співзвучність із їхнім Twingo, тож у серію машина вийшла під іншою, давно знайомою європейцям назвою Panda — так звали попередника, що випускався з 1980-го по 2003 рік. Втім, спільного з ним у новинки практично немає.
На нашому ринку Panda з'явилася майже одразу після прем'єри, але в перші пару років, як і вся марка загалом, вона залишалася в тіні. Тим не менш, враховуючи давню любов місцевих водіїв до італійських авто, перспективи виглядають цілком обнадійливими.
За своїми реальними габаритами Panda порівнянна з Daewoo Matiz, який у нас добре знають. Але візуально вона здається більшою і, мабуть, сучаснішою за «корейця»: високий кузов із модними поздовжніми ребрами, через що пропорції нагадують радше мікровен, ніж субкомпактний хетчбек, масивні майже квадратні фари, велика площа скління, незвичні віконця у задніх стійках. Зовні «ведмедик» однозначно вдався.
Зрозуміло, що розкішного оздоблення від такого автомобіля чекати не доводиться, і матеріали це підтверджують. Але італійцям вдалося зробити салон привабливим за рахунок оригінальних рішень. Перше, що впадає в око при відкритті дверей, — це сидіння. Не приладова панель, не важіль КПП на центральній консолі, не круглі поворотні рукоятки пічки та кондиціонера, а саме крісла. Точніше — тканинне оббиття в колір кузова, вкрите великими пухирцями. Настільки життєрадісне, що як мінімум тішить око, а як максимум — піднімає настрій.
Спочатку здається, що базова комплектація Panda досить бідна, але це оманливе враження. Навіть у початковій версії Dynamic вже є передні склопідйомники, центральний замок, імобілайзер, бортовий комп'ютер, фірмовий двожильний електропідсилювач керма Dualdrive, подушка безпеки водія, ABS з EBD та функція «Follow me home», яка підсвічує шлях додому. У дорожчих версіях можуть з'явитися кондиціонер, подушка для пасажира, рейлінги на даху та ящик для дрібниць під переднім пасажирським сидінням.
За кермом сідаєш цілком зручно, хоча посадка висока, майже як у джипі, що для такого класу незвично — до цього потрібен час, щоб звикнути. Крісла, і водійське, і пасажирське, регулюються вручну: змінюється нахил спинки та положення по довжині. Навіть у стандартному виконанні, незважаючи на скромний діапазон поздовжніх переміщень, за кермо зможе сісти людина практично будь-якої комплекції. А от кермо регулюється тільки по висоті — це мінус. Педалі при цьому розташовані так тісно, що у широкому взутті буде незручно.
Panda, звісно, розрахована на чотирьох. На задній диван за бажання можна всадити і трьох, але про комфорт тоді доведеться забути. А якщо водійське сидіння зсунути до упору назад, за ним нормально поміститься хіба що маленька дитина.
Багажник у Fiat теж не вражає обсягами, але чого ще чекати від хетчбека, який створювався для перевезення пари пакетів із магазину. Для більших речей доведеться складати спинку заднього дивана — вона ділиться у пропорції 50:50, хоча в базовій версії такої опції немає.
Зараз усі Panda, які постачаються до нас, оснащуються єдиним мотором об'ємом 1,2 літра. Він працює в парі або з п'ятиступінчастою механікою, або з роботизованою коробкою Dualogic. За версію з механікою просять мінімум 340 000 рублів (близько $13 000), а за автоматичну — вже 405 000 рублів (приблизно $15 500).
Економічний і досить бадьорий двигун чудово підходить для машини вагою 860 кілограмів — його 60 «конячок» цілком достатньо. Мотор упевнено тягне з низів і дає прийнятну динаміку для міста: розгін до сотні займає 14 секунд. Але щойно стрілка тахометра переходить за 3000 обертів, він помітно здувається, тому для підтримання темпу доводиться часто перемикатися. На щастя, важіль КПП розташований на напливі центральної консолі, прямо під рукою. До речі, варто подякувати італійським інженерам: навіть на максимальних обертах двигун у салоні майже не чутно, зате тишу порушують аеродинамічні шуми — дається взнаки слабка шумоізоляція колісних арок. А на швидкості понад 120 км/год починає гудіти антена на даху.
Керується машина непогано, але різкі маневри краще не провокувати — через високий центр ваги недовго й перевернутися. «Італійка» явно створена для спокійної їзди завантаженими міськими вулицями. Кермо і без того надто легке, майже «порожнє», а з активованим режимом «City» воно стає взагалі невагомим — здається, що передні колеса не торкаються асфальту. Мабуть, цю кнопку на центральній консолі варто натискати тільки під час паркування.
Підвіска теж залишила неоднозначні враження. На рівному покритті машина впевнено тримає дорогу і непогано ковтає дрібні нерівності. Але помітні крени змушують скидати швидкість перед поворотами. До того ж автомобіль зовсім не виносить поганих доріг: варто потрапити на розбиту ділянку, як він починає «цапити» — дається взнаки коротка колісна база. Хоча, можливо, це говорить більше про стан наших доріг, ніж про недоліки італійської інженерії.
Зараз в офіційних дилерів Fiat Panda доступна у трьох фіксованих варіантах: Dynamic, Dynamic+ і Climbing. Перші дві відрізняються в основному набором опцій і типом трансмісії, а от третя — це вже повнопривідна версія хетчбека. У неї збільшені всі габарити та колісна база, додано позашляховий стайлінг-пакет, а в опціях є блокування міжосьового диференціала. З таким оснащенням Panda обіцяє стати ще більш азартною в керуванні, але відлякати може ціна — 515 000 рублів або $19 700. Для хетчбека А-класу це вже забагато, чи не так?
Технічні характеристики:
Габарити: Довжина (мм) 3358 Ширина (мм) 1578 Висота (мм) 1540 Колісна база (мм) 2299 Маса (кг) 860 Об'єм багажника (л) 206/860 Роб. об'єм двигуна (см3) 1242 Макс. потужність (к.с.) 60 при 5000 об/хв Макс. крутний момент (Нм) 102 при 2500 об/хв Макс. швидкість (км/год) 155 Розгін 0-100 км/год (с) 14 Сер. витрата палива (л/100км) 5,6 Ціна (руб.) 340 000-515 000
Олексій Воронцов
Джерело – www.automania.ru