Смиренний Caliber. Dodge Caliber - хорошист, але не відмінник.

По-французьки — calibre. По-американськи — Caliber. А як це буде по-українськи?

У XIX столітті московськими вулицями вже роз'їжджали калібери. Наприклад, у М.М. Загоскіна в його нарисах «Москва і москвичі» сорокових років позаминулого століття читаємо: «…і ресорні дрожки, починаючи від смиренного калібера до розкішних прольоток, залишилися єдиним екіпажем усіх літніх московських візників».

Візнику! Подай нам калібер. Марки Dodge. Адже нині на подвір'ї не XIX, а XXI століття…

У позаминулому столітті калібером називали просту конструкцію: дошку, укріплену на двох осях, яку тягнув кінь. Представники сильної статі вмощувалися на ній верхи, а дами — збоку, ніби в сідлі. Не дивно, що на тлі такого «смиренного» екіпажу прольотки з ресорами здавалися вершиною вишуканості.

Сьогоднішній Caliber, звісно, не лімузин і не спорткар. Однак назвати його скромним язик не повертається. У США ця модель продається з девізом «anything but cute» — «що завгодно, але тільки не милашка». І це правда: величезна решітка радіатора на всю ширину передка, рубані грані кузова, підтягнутий профіль. Справжній маленький хижак!

На тильному боці керма дорогих версій — клавіші керування аудіосистемою	Для керування «склоочисниками» потрібно обертати набалдашник і кільце на правому підрульовому важелі. Незручно!	Рубаний інтер'єр зроблено з пластику різних фактур і відтінків, та ще й з нерівними зазорами. Але в Доджі це не дратує: «американець»…

На відміну від «французів» з їхніми беззубими решітками, Caliber виглядає по-справжньому брутально. Справжній американець — ґрунтовний, грубуватий, імпозантний. І неважливо, що технічно він побудований на спільній платформі з Mitsubishi.

Втім, річ не лише у зовнішності. Caliber мітить у нішу, яка в Росії поки що ніким не зайнята, хоча попит на такі машини очевидний. Невеликий хетчбек зі збільшеним дорожнім просвітом — мрія чи не половини наших співвітчизників!

Компактний, але при цьому місткий і практичний. Повний привід не обов'язковий, а ось кліренс має бути пристойним — щоб не страшні були ні кучугури, ні високі бордюри. Подібних пропозицій на ринку майже немає: Subaru Forester і Outback помітно більші й дорожчі, а свіжий Suzuki SX4 занадто малий. У сегменті близько $25000 реальний вибір невеликий — або Nissan Qashqai, або Dodge Caliber. Причому Qashqai з'явиться лише навесні, а Caliber уже тут і зараз!

Саме тому темно-вишневий Dodge вирушив на Дмитровський полігон у гордій самотності. Його прямий конкурент ще проходить останні передсерійні тести. А порівнювати Caliber зі звичайними хетчбеками гольф-класу заважає принципова різниця в кліренсі. Якщо Ford Focus від грішної російської землі відділяють 129 мм, а Volkswagen Golf — 154 мм, то дорожній просвіт Калібера (реальний, виміряний нами на оглядовій ямі) — рівно 205 мм. Як у справжнього «паркетника».

Крісла гарні — водійське масивніше за пасажирське. Є регулювання по висоті	Здвоєна речова скринька: практична штука
Водійський підлокітник багатофункціональний — може з'їжджати вперед (іноді, на жаль, услід за ліктем) і відкривати доступ до боксу всередині, а у відкидній кришечці є слот для цифрового плеєра iPod

У салоні теж відчувається дух позашляхових пригод. Грубуваті панелі з гострими гранями. Високий поріг, через який доводиться переступати. Масивні двері, які забирають простір для ліктів, але зате дарують відчуття захищеності й надійності.

Дизайн інтер'єру, звісно, на любителя — насамперед на шанувальника американських машин. Саме він упізнає і чорний прямокутник «дводинової» аудіосистеми на центральній консолі, типовий для багатьох моделей Chrysler, і архаїчні зелені вакуумно-люмінесцентні дисплеї, за які крайслерівці тримаються з незрозумілою впертістю… Та й дешевий пластик різних відтінків, як і нерівні зазори між інтер'єрними панелями, — на все це за океаном дивляться крізь пальці.

Але Chrysler під мудрим і чуйним керівництвом мерседесівця Дітера Цетше крокує вперед семимильними кроками. Не вірите? Будь ласка — Dodge Caliber майже позбавлений серйозних ергономічних проколів. Крісла не лише по-американськи широкі, але жорсткістю і профілем схожі на гарні європейські — у спинки є виразна бічна підтримка. Діапазони регулювань достатні, а кермо налаштовується не лише по висоті, а й по вильоту. Щоправда, трішки — ніби це люфт, а не регулювання. Та й сама баранка явно завелика в діаметрі.

Американізми, американізми… Наприклад, для Калібера не передбачено клімат-контролю. Узагалі. Втім, три звичайні обертові рукоятки розпоряджаються «кліматом» у салоні без явних огріхів.

Акустика середненька, крихітні кишені в дверях — для проформи	Режим Auto — тільки у водійського склопідйомника	Ззаду в міру просторо, але тунель на підлозі масивний, задники передніх крісел жорсткі, а центрального підлокітника немає
У стельовому плафоні багажника захований акумуляторний ліхтарик зі світлодіодами — з двома рівнями інтенсивності світіння!

Датчика дощу теж немає. Але якщо з відсутністю «клімату» невибагливі громадяни миряться без особливих проблем, то ручне керування «склоочисниками» в Доджі влаштовано явно людиноненависницьки — обертовим кільцем на набалдашнику правого підрульового важеля. У підсумку раптово посилений дощ стає проблемою: поки судомно знайдеш рукою потрібне кільце (одне з трьох), поки на дотик повернеш його на потрібну кількість клацань, Caliber пройде не один десяток метрів у сліпому польоті!

Ззаду теж чимало нелогічних рішень. По-перше, тут тіснувато — високий поріг і вузький дверний отвір ускладнюють посадку, місця для ніг не так багато за мірками сучасного гольф-класу, а середньому пасажиру заважає масивний тунель. Та й удвох незатишно: середнього підлокітника немає, амбразури вікон клаустрофобічно малі. Зате тут є підвід повітря до ніг задніх сідоків — плюс у наших північних широтах. А ось навіщо Доджу регулювання кута нахилу спинки заднього дивана? Спинки можна поставити тільки вертикальніше. Кому це може знадобитися? Йогам, щоб тренувати позу свастики з прямою спиною, — для розуміння єдності всього сущого?

Але оцінити, що Caliber міг би бути просторішим, зручнішим і комфортабельнішим, може тільки людина, добре знайома з мистецтвом нинішніх європейських і японських компонувальників та ергономістів. А для простого користувача (або, як зараз кажуть, юзера) Dodge гарний!

Особливо для того, хто нікуди не поспішає.

Частини спинки складаються, утворюючи рівну підлогу, і мають три позиції за кутом нахилу	Об'єм багажника обмежений вузьким отвором і високою підлогою. Зате в дверях є відкидні динаміки для озвучення пікніка	Під підлогою — «докатка»

У Росії Caliber доступний або з 1,8-літровим двигуном і п'ятиступінчастою механічною коробкою, або з дволітровим агрегатом і варіатором Jatco — саме такий варіант дістався нам на тест. Новий «глобальний» мотор Hyundai об'ємом 2,0 літра дійсно непоганий: подвійні змінні фази газорозподілу, 156 к.с. і 190 Нм крутного моменту. Але варто втиснути педаль у підлогу — і Caliber не поспішає зриватися з місця: двигун ліниво, з надривом розкручується до 3000 обертів. Цікаво, що стрілка тахометра завмирає на позначці 6000 об/хв лише до 80 км/год — навіть у режимі Drive варіатор починає розгін, імітуючи першу, причому вельми «довгу» передачу.

Навіщо так зроблено? Заради акустичного комфорту. Якби варіатор одразу виводив мотор на пікові оберти, то одноманітне занудне гудіння супроводжувало б будь-який інтенсивний старт зі світлофора. Саме тому від варіаторів відмовилися на BMW — після експерименту з новим Mini. Коли варіатор маскують під ступінчастий «автомат», усі його переваги зникають.

При екстреному об'їзді перешкоди Caliber спочатку поводиться пристойно — помірно ковзає передком, слідуючи за кермом. Але при поверненні у свою смугу — різкі та глибокі замети

Варіатор Калібера — саме такий, «компромісний». При частковому натисканні на газ або під повним дроселем, але до 80 км/год трансмісія намагається догодити всім, зберігаючи подобу лінійного зв'язку між прискоренням і обертами мотора. І тільки якщо різко тупнути по педалі на високій швидкості, двигун виходить на максимальні 6000 об/хв. Та й то не одразу, а з лінощами.

Однак млявим Caliber не назвеш: заміряні нами 11,8 секунди до сотні — гідний результат для півторатонного автомобіля з дволітровим мотором. Тим більше що у варіатора є ручний режим. У ньому «передачі» перемикаються миттєво, відгуки на газ негайні. Причому вгору варіатор у ручному режимі перемикається сам, а вниз — ні.

Щоправда, «максималка» в 183 км/год невисока. Але куди швидше з таким «цегляним» обличчям, явно не аеродинамічним?

Гальма гарні — якщо звикнути до трохи збільшеного ходу педалі у звичайних режимах. Зате гальмування «в підлогу» з робочою АБС у Caliber відмінне.

Шасі налаштоване непогано, але не без огріхів. Поки під колесами гладкий асфальт, а за кермом спокійний водій, усе чудово — Dodge пливе, плавно перешиковуючись за рухами керма. На кермі є реактивне зусилля, запізнень у відгуках немає… Цілком «європеєць»! Пряму Caliber тримає впевнено. Та й уникнути зіткнення за потреби допоможе: на невисокій швидкості двоє водіїв виконали «лосиний тест» з першої спроби без проблем.

А от якщо поїхати швидше, Caliber починає нагадувати будинок, збудований без запасу міцності. Трохи навантажили — і ось уже прогинаються балки, пішли тріщини…

Їдемо по прямій — і різко відхиляємо кермо. Відчуваєте, як підрулює задня підвіска? Надто підрулює. Через це Caliber іде вбік із неприємним «доворотом» — і нишпорить на прямій навіть на пологих нерівностях. Причому коригувати траєкторію доводиться «наосліп» — баранка наливається реактивним зусиллям тільки після навколонульової зони.

Закладаємо віраж крутіше — Dodge проходить його з легкою діагональною розкачкою, а удари від нерівностей віддаються стуками в підвісці та «приходять» на кермо. Неприємно! А в граничних режимах Caliber може бути просто небезпечний. Спочатку він передбачувано ковзає передком, але в якийсь момент несподівано й досить різко може зірватися в замет. Які кренделі виписував Dodge у руках експерта під час пошуків граничної швидкості «лосиного тесту» — треба було бачити… Відповідно, «максималка» в цій вправі виявилася невеликою — розвинути понад 73,1 км/год не дозволили замети в останньому коридорі.

Про що це говорить? Про те, що різкі об'їзні маневри за кермом Калібера небажані. Уникнути зіткнення Dodge допоможе, а от потім утримати машину від замету чи розвороту на 180° буде дуже непросто. Справі допомогла б система стабілізації, яку в Америці для Калібера пропонують за доплату в $250–700 залежно від версії. Але для російських машин ESP не передбачена зовсім.

«Всесвітній» двигун Hyundai-DaimlerChrysler-Mitsubishi розрахований на бензин АІ-92 — попри високий ступінь форсування (156 к.с. з двох літрів об'єму)

Отже, слова Загоскіна про «смиренний калібер» виявилися пророчими: Dodge Caliber хоч і набагато комфортабельніший за лавку на колесах, але не розташовує до швидкої їзди. Оптимальний швидкісний діапазон — від 60 до 120 км/год. На меншій швидкості підвіска здається трохи жорсткуватою, передаючи в салон усі дрібні та середні нерівності. А на великому ходу Caliber починає трохи розгойдуватися.

Зате енергоємності підвіски вистачило на наш рідний осінній розкислий путівець. Хай Dodge передньопривідний, хай на звичайних дорожніх шинах, але промчати ходом по слизькій ґрунтівці без пробоїв на великих вибоїнах він спроможний. Усе-таки кліренс у 205 мм на наших дорогах — неоціненна річ!

І тому, попри всі недоліки, ми вітаємо Dodge Caliber. Дуже своєчасний і потрібний автомобіль.

Так, «двірниками» керувати незручно, ззаду не так затишно, салон оздоблений недорого, звук аудіосистеми біднуватий. Так, комфорт міг би бути й вищим: голос мотора при інтенсивних «варіаторних» розгонах із педаллю «в підлогу» набридливий, шини та підвіска «балакучі», а стукіт піску по колісних арках надто помітний. Так, за розгінною динамікою Caliber ближчий не до аналогів із гольф-класу, а до великих і важких седанів класу D — не володіючи при цьому їхньою місткістю. Але при цьому «базовий» Caliber 1.8 із «механікою» та кондиціонером коштує привабливі 17700 євро, приблизно як Mazda 3 2.0 або Honda Civic. Враховуючи яскраву зовнішність, свіжий імідж і підвищену прохідність — дуже цікаво!

А от якщо порівнювати Caliber 2.0 за 20800 євро зі стильними хетчбеками гольф-класу з дволітровими моторами та «автоматами», то дорожчими за Доджа виявляться тільки Citroen C4 (від $27080) і Volkswagen Golf (від $28760). А, наприклад, Peugeot 307 XS 2.0 (143 к.с.) за $24380 або «космічна» Honda Civic 1.8 (140 к.с.) за $26200 — уже явно цікавіші пропозиції. Причому всі «європейці» та «японці» за ці гроші будуть оснащені незрівнянно краще: тут вам і клімат-контроль, і датчик дощу, і датчик освітленості…

Саме тому в Європі та Росії не прижився попередник Калібера, седан Dodge/Chrysler Neon — він теж був недешевий порівняно з конкурентами, поступаючись їм за багатьма параметрами. Але якщо Neon при цьому не вирізнявся нічим незвичайним, то Caliber — зовсім іншого поля ягода. Дарма що «смиренний».

Лобом об стіну

На пасивну безпеку Dodge Caliber поки що встигло випробувати лише Американське управління дорожньої безпеки (NHTSA) за власною методикою, яка принципово відрізняється від звичних нам правил EuroNCAP. Фронтальний краш-тест NHTSA — це лобовий удар у бетонну стіну на швидкості 56 км/год. А при боковому краш-тесті в машину на швидкості 62 км/год під косим кутом в'їжджає візок із деформованим бар'єром (у Європі аналогічний удар проводиться на швидкості 52 км/год і під прямим кутом). Обидва американські випробування Caliber витримав на «відмінно» — п'ять зірок. А за так званим рейтингом перекидання ймовірність перевороту Калібера не перевищує 15% — чотири зірки з п'яти можливих. Але треба врахувати, що багато машин з американським п'ятизірковим рейтингом на європейських краш-тестах виступають слабше, оскільки фронтальний зміщений удар на швидкості 64 км/год (EuroNCAP) є набагато реалістичнішим і жорсткішим випробуванням, насамперед для кузова автомобіля.

Лобовий удар у стінку на швидкості 56 км/год	Боковий удар під кутом на швидкості 62 км/год

Націнка за стиль?

Російські ціни на американський Dodge Caliber обчислюються в євро. Найдоступніший Caliber SE 1.8 (150 к.с.) коштує 17700 євро (близько $22610) — у машини п'ятиступінчаста «механіка» та все необхідне оснащення, включно з чотирма подушками безпеки, кондиціонером, електропакетом і CD-магнітолою з чотирма динаміками. Приваблива пропозиція! А от Caliber 2.0 (156 к.с.) із клинопасовим варіатором в аналогічній комплектації обійдеться щонайменше в 20800 євро ($26600). Версія SXT дорожча (від $27980) — додатково включає круїз-контроль, протитуманні фари, шестидисковий CD-чейнджер, акустику Boston, легкосплавні колеса та підігрів передніх сидінь. Крім того, можна замовити шкіряне оздоблення салону ($1530), люк з електроприводом ($1020), навігаційну систему ($3200) і фарбування «металік» ($640). Повнопривідні модифікації до Росії не постачаються, але ближче до кінця наступного року мають розпочатися поставки «зарядженої» передньопривідної версії Caliber SRT4 із 300-сильним турбомотором 2.4 — як у майбутнього Mitsubishi Lancer Evolution X!

Офіційна гарантія на Dodge Caliber в Росії — два роки без обмеження пробігу. Причому на всю електронну начинку силового агрегату, включаючи датчики та каталізатор, термін гарантійних зобов'язань розширено до п'яти років або 80 тисяч кілометрів. Крім того, компанія Chrysler в нашій країні дає гарантію навіть на такі «розхідники», як лампочки, скла, акумулятор, зчеплення та гальмівні колодки, — єдине обмеження: термін дії такого покриття становить лише один рік. Варто враховувати, що дилерська мережа марки Dodge в Росії не надто широка: всього 20 автосалонів, розташованих у 10 містах.

Графік розгону