Напівчеревики / Тест-драйви Dodge

З Sebring ми вже мали справу, і захоплення він не викликав. Класичний представник американської школи: флегматичний мотор, некваплива 4-ступінчаста АКПП і змащені реакції на кермо. Все логічно — головний ринок Chrysler знаходиться в США. А от Avenger спочатку проектували для Європи. Тим часом у класі D, де виступає цей седан, конкуренція жорстка. Старушку Європу представляють Volkswagen Passat і Ford Mondeo, японці виставляють Honda Accord і Mazda6, та й корейський Hyundai NF списувати з рахунків не варто. Чим же Dodge збирається дивувати?

Екстер'єр Avenger — стовідсотково американський. Впізнаваний рубаний стиль, знайомий за моделями Caliber і Nitro. Деталі, звісно, свої, але сумнівів немає — перед нами Dodge початку XXI століття. При цьому окремі елементи, скажімо, підкреслені «стегна», відсилають до минулого — до Charger і Challenger. А от колісні арки роздуті, як у нинішніх родичів. Присутні й квадратні бамперні «щелепи», і безформні великі фари, і, зрозуміло, фірмові величезні грати радіатора з хрестом і бараном посередині.

На Caliber таке рішення виглядало свіжо і приваблювало багатьох. Для Nitro — теж у тему: позашляховику грубість і натиск ідуть на користь. Але для Avenger, седана середнього класу, це, на мою думку, занадто. Навіщо такі величезні звиси в тісній Європі? Хіба під капот не влазив компактний 4-циліндровий двигун? Та їх би туди два помістилося! Багажник став помітно просторішим? Згоден, він великий, однак у ряду конкурентів об'єм порівнянний при менших зовнішніх габаритах. Колеса розміром 215/60 R17, які саме час ставити на кросовер, у цих арках просто губляться — сюди б дюймів 19–20. Навряд чи європейці закохаються в таку зовнішність. Корпоративний стиль — справа потрібна, він має простежуватися в усій лінійці. Але спроба приміряти його на Avenger у нинішньому вигляді виглядає натягнутою. Хоча в оригінальності цьому седану не відмовиш — аналогів у класі немає.

Салон Avenger теж витриманий у фірмовому ключі. Та сама кутуватість, сірі тони оздоблення, звичні три колодязі приладів. Передні крісла нагадують ті, що ставили на Sebring, — спинка ніби виштовхує, бічна підтримка майже відсутня. Щоправда, тут вони не шкіряні (шкіру не пропонують навіть за доплату). На тестовій машині сидіння обтягнуті опційною мийною тканиною YES Essentials. Загалом ергономіка не підводить, але претензії є. Кермове колесо — шорсткий прогумований пластик, діаметр надмірний, на дотик неприємний. Оглядовість назад і вбік підкачала: причиною тому висока лінія підвіконня, яка різко злітає вгору вже від задніх дверей. Підкермові перемикачі вимагають помітних зусиль. А в дефлекторів вентиляції неможливо на око зрозуміти, куди спрямований потік.

Головна ж біда — якість матеріалів оздоблення. Вона на порядок нижча, ніж у японців, не кажучи вже про європейців. Для автомобіля за $33 000 це просто нонсенс. Ні пристойна аудіосистема, ні охолоджуваний бокс над речовим ящиком, ні симпатичне підсвічування «а-ля ксенон» цей мінус не перекривають. Зате з місцем повний порядок — п'ятеро дорослих усаджуються без труднощів. Клімат-контроль справляється зі своїми завданнями, три звичних «кільця» управління зручні, але ось дефлекторів для задніх пасажирів не передбачено.

Тепер про те, як Avenger їде. Скажу прямо: машина показала б себе гідно, якби не архаїчна й повільна 4-ступінчаста АКПП. Причому (увага!) пряма передача тут — третя, і саме на ній седан через вічність добирається до максимальних 200 км/год. На другій можна розігнатися майже до 160… Ручний режим становища не рятує — він безглуздий. Перемикати фактично нічого, передач-то всього три. До того ж при упорі в обмежувач обертів «автомат» сам піднімає ступінь угору. А шкода. Адже 2,4-літровий World Engine зі змінними фазами газорозподілу — цілком вдалий агрегат. Півторатонному автомобілю вистачило б і 170 к.с., і 220 Нм. Але коробка перекреслює все. Прикро. Прикро вдвічі, тому що підвіска Avenger налаштована грамотно: вона намагається поєднати американську енергоємність і комфорт із європейською керованістю. І, треба визнати, не без успіху.

Нерівності будь-якого калібру машина проходить упевнено, не обтяжуючи пасажирів зайвою інформацією про стан дороги. І керується Dodge непогано. Порівняно з «американцями» колишніх поколінь — це величезний крок уперед. Крени в поворотах помірні, розгойдування практично відсутнє, на прямій після розгону автомобіль стоїть рівно. Щоправда, на високих швидкостях при потраплянні в колію або на нерівність іноді вимагає підрулювання. Особливо докучає бічний вітер: парусність у седана завелика. На повороти керма Avenger відгукується з невеликою затримкою (ймовірно, через високопрофільні шини). Інформації на кермі достатньо, але хочеться більше. Тим не менш за кермом відчуваєш себе саме водієм, а не штурвалом яхти. У віражах седан упевнено тримається за асфальт. Навіть коли я відверто провокував, система ESP у більшості випадків залишалася в спокої. Їде Dodge надійно!

Надійно, але без аристократизму в поведінці. І не дивно: не можна, все життя валяючи валянки, з першого разу пошити відмінні бігові кросівки. При цьому дії Dodge викликають повагу — як і сміливість, з якою компанія йде на Європу. Але однією напористістю тут не обійтися. Європейський покупець примхливий. Однією гарною «обгорткою» його не привабиш. Йому подавай драйверські повадки, багатий вибір комплектацій і якісний салон. У чомусь Dodge просунувся вперед. Але для ціни добре за $30 000 цього недостатньо. Уже, безумовно, не валянки. Але ще й не кросівки. Швидше — напівчеревики…

ЦІНИ І КОМПЛЕКТАЦІЇ

У Росії Dodge Avenger доступний з двома 4-циліндровими двигунами: 2,0 л (від 752 500 рублів) або 2,4 л (від 815 500 рублів). Молодший мотор агрегатується з 5-ступінчастою МКПП, старший — тільки з АКПП-4. Базова комплектація включає аудіопідготовку, електропривод і підігрів дзеркал, сталеві 17-дюймові диски, кондиціонер, 6 подушок безпеки та круїз-контроль. Версія Р1 додає килимки для підлоги, тканинне оздоблення сидінь YES Essentials, підігрів передніх крісел, CD/DVD-ресивер і протитуманні фари. У «топовому» виконанні Р2 з'являється CD/DVD-чейнджер на 6 дисків. Опційно доступні фарбування «металік», люк з електроприводом і пакет Premium Convinience Group (автозатемнюване дзеркало заднього виду, автоматичний клімат-контроль, автоматичне ввімкнення ближнього світла).