 У Citroen C4 Picasso скління займає 5,2 квадратних метра, а якщо замовити панорамний дах — всі шість. Це можна порівняти з кухнею в малогабаритній квартирі! Мабуть, жоден сучасний автомобіль не може похвалитися такою часткою скла в загальному об'ємі. Дизайнери явно постаралися: лінію пояса опустили максимально низько, з боків спереду зробили широкі вставки, а лобове скло, площа якого — два «квадрати», сильно завели на дах. У поєднанні з прозорим верхом це дає неймовірне відчуття простору і світла, плюс помітно покращує оглядовість, що позначається на безпеці. |
 Але й окрім скла, C4 є чим здивувати. Його зовнішність — одна суцільна оригінальність. Так, в основі лежать мотиви минулого покоління Xsara Picasso, але тут все набагато цікавіше. Плавні лінії надають машині витонченості, хоча силует при цьому залишається стрімким. Аеродинаміка кузова відмінна: коефіцієнт опору — 0,31. Нестандартність образу доповнюють деталі: вигнута лінія підвіконня, решітка радіатора у вигляді фірмового шеврона, великий повітрозабірник і величезні фари-«очі», а також дзеркала, формою що нагадують задні ліхтарі, розділені на дві частини кришкою багажника. Екстер'єрники відірвалися на повну! І цей блакитний колір — просто пісня. Машина дуже помітна: щоразу, йдучи з паркування, я ловив себе на тому, що озираюся на неї. |
 Салон не відстає від екстер'єру. Передні крісла, як і вся оббивка, оздоблені алькантарою (опція) і більше нагадують домашні крісла — такі ж масивні, «плечисті», м'які і на вигляд, і на дотик. Їхнє завдання — максимальний комфорт. Ззаду — три окремих сидіння. Кожне можна рухати вперед-назад, піднімати (зручно для дітей), складати або взагалі знімати. Під ногами задніх пасажирів заховані місткі ящики — пара брудних черевиків поміститься. При максимально відсунутому задньому кріслі я вмощувався сам за собою з великим запасом. Місця — хоч відбавляй. Багажник при цьому — найбільший у класі. Вантажити в нього легко завдяки невисокій вантажній висоті. А якщо машина оснащена пневмопідвіскою ззаду, то кнопкою можна додатково притиснути «корму» до землі. У багажнику — фірмова сумка-візок Modubox, сітка для фіксації вантажу та знімний ліхтарик. |
 Сідаючи за кермо, одразу помічаєш чисту та ідеально симетричну передню панель з приладами по центру, відсутність центрального тунелю та важеля АКПП на звичному місці. Замість нього — маленький елегантний важілець на кермі. Тут же й «пелюстки» ручного режиму. Саме кермо — як на хетчбеках C4, з нерухомою маточиною. На ній — величезна кількість кнопок і «крутилок», розділених на чотири групи: аудіосистема, бортовий комп'ютер, клімат з рециркуляцією, телефон і голосове керування, а також круїз-контроль і асистент паркування (він визначає, чи достатньо місця для маневру). |
 Світло та склоочисники вмикаються звичайними підрульовими перемикачами, тож виходить, що майже всі допоміжні функції зосереджені на «бублику». Це нестандартно, але зручно — руки можна взагалі не відривати від керма. Хіба що для налаштування температури чи інтенсивності обдування — для цього є два блоки, для водія та пасажира. Вони теж розташовані нетрадиційно — з боків панелі, біля дефлекторів. У центрі, окрім великого екрана NaviDrive зверху (у простих версіях — скромніша ЖК-панель), — клавіша електронного ручника, аудіосистема під кришкою (усі кнопки ж на кермі) та місткий охолоджуваний бокс. |
 Тепер про NaviDrive. Це іграшка! На 7-дюймовий ЖК-екран можна вивести майже будь-яку інформацію про авто: від стандартних даних бортового комп'ютера до навігації та телефону. Виглядає це настільки барвисто, що часом нагадує комп'ютерну гру. Графіка — чудова! Після всього переліченого стає зрозуміло дві речі. По-перше, «неординарностей» тут вистачило б на кілька автомобілів. А кому це все потрібно? Звідси другий висновок: компактвен розрахований на молоді енергійні сім'ї з дітьми. |
 При масі півтори тонни дволітрового 143-сильного мотора вистачає впритул. Може, з «ручкою» було б краще, але з 6-ступінчастим «роботом» машина розганяється неквапливо навіть при педалі в підлогу. При спокійній їзді кожне перемикання змушує сідоків кивати головами. Краще тиснути на газ сильніше — тоді хоч зрозуміло, заради чого терпиш. В автоматичному режимі можна користуватися підрульовими пелюстками, але користі мало — так само повільно та з ривками. Справа йде краще, якщо перевести важілець у положення «М»: перемикання швидші, а на максимальних обертах «робот» не переходить вгору — чесно. Можна трохи пошвидшати. Підвіска налаштована непогано для сімейного авто. Звісно, не так гостро, як у однокласників на кшталт VW Touran або Ford C-Max, але перестроювання та маневри даються легко. Хоча диферент навіть на 18-дюймових колесах явно в бік комфорту. Сприяє цьому й чудова шумоізоляція: навіть на швидкості близько 200 км/год у салоні тихо. |
 Citroen C4 Picasso — безумовно, найекстравагантніший автомобіль у своєму сегменті. І для багатьох це стане вирішальним аргументом при виборі сімейної машини. Вибір гідний. Упевнений, що незвичайний дизайн, тиша та комфорт з лишком компенсують недоліки повільного «робота» та вальяжної підвіски. Єдина порада: при покупці уважно поставтеся до кольору та діаметра дисків. Ці два параметри дуже сильно змінюють вигляд автомобіля. |
 ЦІНИ ТА КОМПЛЕКТАЦІЇ |
Акваріумне життя
Хочете дізнатися, як почуваються рибки в акваріумі? Новий Citroen C4 Picasso допоможе вам у цьому.
