Коментарі 
Коли Citroen оголосив про презентацію п'ятимісного мінівена на платформі С4, я вже подумки попрощався зі старою доброю Xsara Picasso. Звісно, прикро, але що поробиш — на тлі оновленого Renault Scenic і модного Ford Focus C-MAX цей малюк із сімейства Picasso виглядав явним аутсайдером. І яке ж було моє здивування, коли французи заявили, що Xsara Picasso продовжить випускатися аж до 2010 року. Новинці ж уготоване місце в іншій ніші — вище. У неї і зовнішність симпатична, і оснащення багате, і салон із чудовою ергономікою та трансформацією — загалом, усе для того, щоб продаватися дорожче. А Xsara залишиться доступною пропозицією для масового покупця. Рішення здорове, особливо якщо згадати, як сильно європейці полюбили «ксару».
Вже за першими знімками, що з'явилися в інтернеті та пресі, було видно: С4 Picasso помітно відрізняється від семимісної версії, яку тепер величають Grand. Але наживо машина виявилася навіть цікавішою, ніж на картинках. Плавні лінії, величезне скління, візуально полегшений бампер, задерикуватий вигин лінії підвіконня збоку… Французи завжди вміли красиво упакувати свій товар.
Усередині С4 Picasso зустрічає вже знайомою за Grand-версією картинкою. Відразу впадає в око величезне лобове скло, яке ніби заїжджає на дах — видно не лише дорогу та автомобілі попереду, а й небо з кронами дерев. Разом із тонкими передніми стійками та вдалими бічними дзеркалами це дає чудову оглядовість. А якщо сонце сліпить? Рятують звичайні козирки, які тут уміють не лише відкидатися, а й зсуватися вперед-назад по напрямних.
Розташування кнопок і важелів тут незвичне. Звичної «багатої» центральної консолі з купою клавіш тут просто немає. Зате нерухома маточина керма (як на звичайному С4) забита органами керування під зав'язку. Спочатку це збиває з пантелику, але за пару годин звикаєш і ловиш себе на думці: а чому інші автовиробники змушують тягнутися за кнопкою аж до центру панелі, коли можна розмістити її просто перед очима? Знадобиться час, щоб освоїти і блок клімату, що стоїть ліворуч від рульової колонки. На дотик ним користуватися складно — усі клавіші одного розміру і втоплені врівень із панеллю. Доводиться вивчати їхнє розташування напам'ять, інакше замість зменшення потоку повітря можна випадково додати температуру.
Втім, це все дрібниці — С4 Picasso обдаровує водія стількома приємними бонусами, що про дрібні незручності просто забуваєш. Чого вартий лише набір ящичків і боксів для дрібниць — є навіть відсік, що охолоджується кондиціонером, унизу центральної консолі. Можна змінювати кольори електронної панелі приладів і налаштовувати виведення інформації. Задній диван добре видно в маленьке панорамне дзеркальце, змонтоване під звичайним салонним. А вже про фірмовий вбудований ароматизатор і говорити нічого — Франція без тонких запахів просто немислима. У далекій поїздці або просто за містом переваги С4 Picasso розкриваються повною мірою. Пасажири ззаду теж не обділені: у спинки передніх крісел вбудовані відкидні столики, як у літаку. У топ-версіях замість них — монітори з навушниками. На середніх стійках — власні блоки клімату, щоправда, не повноцінні: регулюється лише інтенсивність обдування.
Два чудові дизелі, які ставитимуть на С4 Picasso у Європі, до Росії так і не доїдуть — Citroen поки що не готовий постачати такі мотори на наш ринок. Тож доведеться обирати з двох бензинових агрегатів: 1,8 літра (127 к. с.) і 2,0 літра (143 к. с.). Який із них стане популярнішим — вирішить різниця в ціні. Звісно, найкращі емоції залишилися від дволітрового. Він непогано тягне на низах і чуйний — що ще потрібно мінівену? Але й явного запасу потужності під час їзди з цим двигуном не відчувається, тож питання, як поводитиметься мотор 1,8 із повним завантаженням, залишається відкритим. Хоча, їздять же люди на машинах класів В і С із моторами 1,2 — терплять, отже, і тут впораються.
Всупереч моїм очікуванням, на трасі мінівен поводиться майже як легковик. Зрозуміло, що високий центр ваги та м'яка підвіска даються взнаки, але сімейний автомобіль і не має бути приземкуватим і жорстким. Тим більше, ця машина не для активної їзди — їй ближчий розмірений рух із завантаженим під зав'язку багажником. Заміськими магістралями на С4 Picasso — одне задоволення. Він упевнено тримає пряму, у поворотах не вимагає постійного підрулювання, як деякі суперники. Бракує лише інформативності керма: зі зростанням кута повороту зусилля, що повертає колесо в нуль, не наростає.
Звісно, водієві допомагає маса електроніки. Я б навіть сказав — іноді занадто нав'язливо. Тут є система попередження про випадковий перетин розмітки (водієві сигналізує вібромотор у сидінні) і помічник під час паркування. Останній не просто пищить при наближенні до перешкоди, як звичайний парктронік, а ще й вимірює вільне місце біля узбіччя та виносить вердикт: влізе машина чи ні.
Продажі новинки стартують уже наприкінці весни. Ціни поки що тримаються в секреті — офіційних даних немає. Ясно одне: найпростіша версія С4 Picasso навряд чи опуститься нижче позначки в $27 000. Дорогувато, але французи явно розраховують, що вимогливий покупець розгледить усі ті «фішки», яких немає в конкурентів, і заплатить. Що ж, поживемо — побачимо.
Олексій Тихонов