Chevrolet Epica. Цілком епічний кореєць
Насправді ж у Росії Chevrolet з шильдиком made in USA вдень з вогнем не знайдеш — хіба що у «сірих» дилерів, та й то це здебільшого величезні вени. Позашляховики TrailBlazer і Tahoe збирають у Калінінграді, там же — Hummer. А ось весь інший модельний ряд (Lacetti, Aveo, Spark, Rezzo) — це стовідсоткові корейці. Виняток — Lanos, але це окрема історія, що сягає корінням у Запоріжжя. Там навіть мотор — місцевий, ЗАЗівський. Плутанина виникла не випадково: маркетологи GM після покупки Daewoo дозволили випускати машини під цим брендом тільки в Узбекистані (модель Matiz). Усі інші Daewoo — Lacetti, Aveo, Spark, Rezzo — перейменували в Chevrolet. Зрозуміло, що під таким логотипом товар продається куди бадьоріше, особливо в країнах, де досі не вщухає попит на все іноземне — у тій же Росії. Підсумок закономірний: у 2007-му саме Chevrolet став найбільш продаваною маркою в країні.
Але якщо перелічені чотири моделі мають явних предків в особі Daewoo, то дві новинки на спільній платформі — Epica і Captiva, що з'явилися наприкінці минулого року, — до цих «прародителів» стосунку не мають. Це абсолютно нові розробки, створені фактично з нуля. До Captiva — першого корейського джипа від GM — ми ще дістанемося, а поки випала нагода обкатати не менш цікавий седан Epica. Саме він прийшов на зміну непоганому й комфортному Evanda, який, хоч і значився в бізнес-класі, але з часом перестав знаходити відгук у покупців. Гадаю, головним чином через застарілу зовнішність і салон, що не вписуються в сучасні тенденції.
Перше візуальне знайомство з Chevrolet Epica ставить у глухий кут. Автомобіль виглядає справжнім гігантом, не поступаючись за габаритами BMW п'ятої серії, а також двом свіжим конкурентам у цьому класі — Mitsubishi Galant і Nissan Teana. Причому корейські дизайнери явно підгледіли прийоми в сусідів із Китаю. Але якщо ті просто копіюють відомі моделі — чи то Toyota, чи SEAT, — то корейці виявилися хитрішими і прямолінійністю не грішать.
Epica зовні — суцільний еклектизм. Решітка радіатора — щось від Saab, фари — вилитий Citroen C4, величезні бічні дзеркала з поворотниками — явно від Mercedes, а корма практично повністю запозичена у нового покоління VW. Як кажуть у народі: вкрасти в одного — плагіат, а запозичити в багатьох — уже творчість. І все разом це не дратує, а навпаки, надає обличчю особливого шарму. Головна родзинка — лінія жорсткості, що проходить уздовж кузова з обох боків. Придивіться за нагоди — це справді красиво і дуже незвично.
Усередині еклектики помітно менше, і вона вже не пов'язана з конкурентами. Тут теж усього потроху, але все належить виключно концерну GM. Приладову панель (спідометр, тахометр тощо) ми вже бачили на Lacetti, а центральна консоль з роздільним клімат-контролем, зручною та якісною за звуком аудіосистемою і допоміжними функціями повністю перекочувала сюди з Saab 9-3/9-5. Дивуватися не варто — адже тепер для GM і Saab, і колишня Daewoo (нині Chevrolet) — єдине ціле.
У салоні, окрім добротної шкіри, — уже згадана аудіосистема з вісьмома динаміками, CD-чейнджером і підтримкою MP3. Керувати всім цим можна прямо з кнопки на кермі. Анітрохи не гірше, ніж у куди дорожчих однокласників по D-сегменту.
Бортовий комп'ютер комусь може здатися перевантаженим, але це справа звички. Уже на другий день їзди до нього пристосовуєшся як до рідного. А ще на дисплеї є незвичайний компас (мабуть, Epica готують і для американського ринку). Причому не чотирисекційний, а лише трисекційний. Якщо різко звернути із заходу на схід, він автоматично перебудується і покаже решту сторін світу, відкинувши зайве. Досить нестандартно. На чистокровних «американцях» такого не зустрічав.
Усередині салон просторий, але для машини бізнес-класу є одна істотна вада. На відміну, скажімо, від Nissan Teana або Mitsubishi Galant, задні сидіння складаються тільки в пропорції 60/40. І при цьому традиційного «лижного» люка для довгомірів тут немає.
Epica пропонується у двох варіантах: з 2,0-літровим 24-клапанним мотором потужністю 144 к.с. (механіка або автомат) або з 2,5-літровим (теж 24 клапани) — 156 к.с., і тільки з автоматом. Обидва двигуни — шестициліндрові. На тест дісталася найдорожча версія — за мотором і оснащенням.
За їздовими характеристиками — жодних претензій. Автомат не замислюється, як, наприклад, на Mitsubishi Galant, а 2,5 літра цілком вистачає для півтори тонни ваги. Навіть у міському циклі витрата не перевищувала 11–11,5 літра — що непогано, враховуючи, що в бак можна заливати і 92-й бензин. До паспортних 209 км/год ми, звісно, не розганялися, але потенціал машини з урахуванням підвіски та керованості оцінили. Досить гідний гравець у бізнес-класі. Оглядовість чудова — і спереду, і з боків (завдяки воістину «джипівським» дзеркалам-лопухам), і ззаду. Парктроніки є, але за великим рахунком вони не особливо потрібні.
Єдине, що може відлякати покупців, — ціна 2,5-літрової версії в 30 040 доларів. З одного боку, це адекватні гроші за дуже якісний автомобіль. Але Daewoo (вибачте, Chevrolet) — це поки що не Hyundai з їхніми супер-гравцями в тому ж сегменті, на кшталт Grandeur або NF, що дають п'ятирічну гарантію. І знову ж таки, покупець сильно сумнівається, купуючи «корейця» (росіяни вперто не бажають визнавати надійність машин цієї азійської країни), і, маючи на руках ті самі $30 тисяч, швидше піде й купить за ці ж гроші трирічний Lexus RX-300.
Зате в ролі службової або корпоративної машини Epica — найкращий вибір. Особливо для керівника, який ще не надто розкрутив свою справу або просто не хоче привертати до себе зайвої уваги.
Технічні характеристики:
| Габарити (мм) | 4805 х 1810 х 1405 |
| Колісна база (мм) | 2700 |
| Маса (кг) | 1500 |
| Робочий об'єм двигуна (куб. см) | 2492 |
| Потужність (к.с.) | 152 |
| Максимальний крутний момент (н/м) | 237 |
| Максимальна швидкість (км/год) | 205 |
| Витрата палива (сер.) | 9,3–10,4 |
| Розгін 0–100 км/год (с) | 9,9 |
| Бензин | А-92/95 |
| Ціна ($) | 30 040 |
Дмитро Шавирін
Джерело — www.automania.ru