Chevrolet Captiva. Фірмовий брат

Chevrolet Captiva. Фірмовий брат

Звісно, кожен, хто хоч трохи цікавиться машинами, чудово розуміє: легендарний американський гігант General Motors уже не той — не лишилося ні колишньої статі, ні колишньої харизми, що були в нього пару десятиліть тому. Гості з-за океану, опинившись у Росії, здивовано роздивляються дивні моделі на кшталт Spark, Rezzo, Aveo або Lacetti, а вже Lanos з шильдиком Chevrolet і взагалі викликає в них шок. Ще більше їх дивує, що Hummer і Cadillac збирають у Калінінграді. Навіть шведи в печалі: якщо раніше SAAB був справжнім шведом, то тепер, на платформі від Opel Vectra, він став кимось на кшталт космополіта без батьківщини.

Сьогодні практично всі Chevrolet, які продаються у нас, збираються прямо в Росії і мають мало спільного зі своїми заокеанськими родичами. Усе почалося з того, що корейська Daewoo опинилася під крилом GM. Американцю і в кошмарному сні не присниться Chevrolet без кондиціонера і тахометра на автострадах Лос-Анджелеса чи Канзасу — а в нас такі машини їздять дорогами суцільно й поруч. Хрест Chevrolet, наліплений там, де раніше красувався логотип Daewoo, має підняти авторитет Lanos’а і Spark’а в очах наївних покупців. Але чи не роняє це саму марку Chevrolet у багно?

У Daewoo вже давно зріла ідея дати бій корейським конкурентам — Hyundai і KIA. У тих у лінійці були стильні повнорозмірні паркетники Santa Fe і Sorento, яких Daewoo відчайдушно бракувало. Як, зрештою, і грошей на їх створення. І тут удача — альянс з GM. Фінансування з’явилося, справа зрушила з мертвої точки. Щоправда, процес затягнувся на добрий десяток років, але в результаті звершилося — і ось він, «відповідь Чемберлену», джип Chevrolet Captiva, герой нашої статті. Дизайн — корейський, випробування — китайські, збірка — калінінградська, ціна — звісно, чисто російська.

Що сказати про цей автомобіль? З одного боку, це цілком пристойний SUV завдовжки трохи більше 4,5 метра. Вісім подушок безпеки, шкіряний салон (шкіра не найвищої якості, але все ж), просторий багажник, рівна підлога ззаду — пасажирам другого ряду зручно. Плюс — нинішня «джіемівська» центральна консоль, яка перекочувала чи не на всі моделі, включно з SAAB. Приладова панель, на жаль, псевдопозашляховик не прикрашає. Прилади розташовані звично — над кермом. Спідометр і тахометр такі самі, як на Aveo, хоча Captiva коштує майже мільйон, а Aveo — на 60% дешевший.

Видаючи машину на тест, менеджери салону попросили поставитися з розумінням до версії з 2,4-літровим мотором. І чесно перелічили всі недоліки, які спливли під час минулих випробувань. Перший і головний прорахунок — двигун. Як можна було ставити на джип масою 1,7 тонни 2,4-літровий агрегат на 136 к.с.? Пізніше з’явилася версія з 3,2-літровим мотором на 230 к.с., але, за словами колег, навіть вона кардинально ситуацію не змінила — зросла лише ціна.

Якщо Captiva — це GM, то чому на неї ставлять двигун, за потужністю порівнянний з тим, що ще в 1998 році стояв на 2,0-літровій Vectra? Я від’їздив на такій машині вісім років і весь цей час розумів: Opel’ю бракує ні сил, ні моменту. А адже це був універсал, який і не претендував на звання потужного позашляховика. Captiva порівняно з моїм універсалом видалася куди «тупішою». Команду «кік-даун» ні педаль газу, ні коробка передач не сприймають узагалі. Тиснеш педаль у підлогу — двигун реве, а розгону немає й близько. Мало того що 4-ступінчаста коробка тупить, вона ще й розганяти автомобіль відмовляється категорично. Але й це не все. З шумоізоляцією у Captiva теж не склалося. Після 3 500–4 000 об/хв, коли швидкість перевищує 100 км/год, у салоні розмовляти стає неможливо. Шум такий, що задні пасажири не чують водія. А на гравії — взагалі «концерт ударних з оркестром».

Вердикт по салону — просторо, жорстко, шумно. Причому «жорстко» стосується і сидінь, і підвіски. Спокійно проїхати «лежачого поліцейського» на швидкості вище 40–50 км/год не вийде. Трусоне так, що власною головою перевірите стелю на міцність! Не хочеться зайвий раз порівнювати Captiva з кимось ще, але корейський KIA Sorento цей маневр проробляє без проблем, навіть якщо їхати за сотню.

Узагалі, з Sorento в нашого героя багато спільного. Наприклад, електрорегулювання крісла є тільки у водія — і там, і там. В обох машин окрім бортового комп’ютера є компас, причому БК легко переналаштовується: показує милі замість кілометрів, а градуси Цельсія перетворює на Фаренгейти, якщо вам так зручніше. Зате Sorento програє в тому, що не вміє показувати середню витрату палива — показник немало важливий. У Captiva, до речі, при спокійній їзді мені вдалося досягти 12,4 л/100 км.

Трохи пізніше Captiva на ринку з’явився його близнюк за дизайном — Opel Antara (усе, як з Daewoo Matiz і Chevrolet Spark). Думаю, до його тесту ми рано чи пізно дістанемося. Хоча особливих відкриттів не чекаємо. Відмінностей небагато: трохи змінений інтер’єр і пара деталей екстер’єру, а все інше — однакове, включно з двигунами. Тож, навіть не їздивши на Antara, можна зробити висновки. На жаль, інтер’єри сучасних Opel’їв майже не різняться. При цьому жорсткий пластик, хитромудрий бортовий комп’ютер і не фіксовані покажчики поворотів не додають шарму автомобілю, який коштує більше 700 тисяч рублів.

Ще один мінус тестованого джипа — відблиски на лобовому склі. Над центральною консоллю у Captiva, окрім повітроводів, знаходяться аудіоколонка і центральний мінібардачок. Схоже, машину випробовували тільки в похмуру погоду, бо щойно виглядає сонце, виникає «ефект Корси» — так автомобілісти прозвали його пару років тому. Відблиски від прямих сонячних променів настільки сильні, що по центру лобового скла, прямо на рівні очей, утворюється сліпа зона. У KIA Sorento цього уникнули — і знову опинилися у виграші порівняно з Chevrolet.

Дизайн двох мимоволі порівнюваних машин — справа смаку. Мені здається, Chevy спереду виглядає витонченіше. А ззаду, через підфарники, нагадує крихітку Spark. Збоку — бойова нічия. Що стосується двигунів, Captiva, попри меншу ціну (різниця в 100 тисяч рублів у версії 2,4), явно програє Sorento з мотором 3,2. І відсутність у Sorento рідної магнітоли цього не компенсує.

Вибір, як завжди, за покупцем. Яку б машину ви не взяли, ви її полюбите. І, як закоханий, будете шукати в ній переваги, а не недоліки, про які ми вас, утім, заздалегідь попередили.

А ми готуємося до нових тестів. Нещодавно Mitsubishi Outlander XL обзавівся близнюками — Peugeot 4007 і Citroen C-Crosser. Перший, мабуть, набрид, і народ почав активно купувати Peugeot. Що ж — поїздимо, понюхаємо, помацаємо! Але це тема іншого тесту. Читайте на www.automania.ru.

Технічні характеристики:

Габарити (мм) 4635 х 1850 х 1750
Споряджена маса (кг)
1750
Повна маса (кг)
2275
Колісна база (мм)
2705
Об’єм двигуна (см3) 2405
Потужність (к.с.)
136
Макс. крутний момент (Нм/об/хв) 136/5000
Максимальна швидкість (км/год) 178
Час розгону 0-100 км/год (с)
12,5
Шини
255/55 R 18
Мінімальний радіус розвороту (м)
5,7
Об’єм багажника (л)
930/1565
Ціна тестованого автомобіля (руб.) 961 800 (+ 13 100 за фарбу металік)

Дмитро Шавирін

Дякуємо салону «Аванта» на Кутузовському за наданий для тесту автомобіль.

Джерело – AUTOMANIA.RU