Екстра лардж. Chevrolet Captiva, Hyundai Santa Fe та Mitsubishi Outlander XL

Ще нещодавно машини такої конструкції — з цільним кузовом, переднім приводом, муфтою на задній осі та підвищеним кліренсом — ми поблажливо охрестили б «паркетниками». Однак до нових Hyundai Santa Fe, Chevrolet Captiva та Mitsubishi Outlander XL це слово не повертається — надто вражаюче вони виглядають. До того ж кожна з трійці коштує дорожче $40000, адже на порівняльний тест ми обрали топ-версії з бензиновими V6 та автоматичними коробками.

Тож хто з цих парке… тобто кросоверів — найкращий?

Троє проти одного! У цій компанії один японський кросовер — новий Mitsubishi Outlander, на російському ринку з приставкою XL, — а два інших корейські. Ви не забули, що Chevrolet Captiva була спроєктована в Південній Кореї інженерами Daewoo, нині відомої як підрозділ GM DAT? Втім, з такою зовнішністю носити золотий хрест не соромно — Captiva своїми «мускулистими» боками та «позашляховою спідницею» з нефарбованого пластику виглядає важко та ґрунтовно.

Hyundai Santa Fe теж не позбавлений шарму: пара ребер на капоті та розкосі азійські фари додають йому своєрідності. Але японцям з Mitsubishi під керівництвом шеф-дизайнера Акінорі Наканіші вдалося більше: з якого боку не подивись на новий Outlander — клинок! Хай і не легка японська катана, а радше важкий булатний меч.

На слизькій дорозі Captiva з вимкненою системою стабілізації поводиться непередбачувано: різкий знос змінюється глибоким заметом. Тож ESP краще не чіпати

А що всередині? Чудово виліплене крісло міцно тримає в обіймах бокових валиків, маленьке кермо-бублик так і вабить до рук, прилади, прикрашені «алюмінієм», притягують погляд. І стиль тут не заважає функціональності — користуватися всіма ручками та кнопками легко й приємно: від штатної аудіосистеми Rockford, яка в Аутлендері грає потужно й соковито, до трьох класичних рукояток клімат-контролю. Оздоблення на рівні: жорсткий рифлений пластик не скрипить, панелі підігнані з японською акуратністю. Шкода тільки, що кермо не регулюється по вильоту, а малий діапазон нахилу спинки та відсутність поперекової підтримки не дадуть любителям майже вертикальної посадки влаштуватися комфортно.

На екрані — режими клімат-контролю, три показники бортового комп’ютера та компас	Мрія барахольника — місткий «бардачок»
Змішуванням матеріалів оздоблення Captiva нагадує маленький Chevrolet Aveo. Але замість рифленої пластмаси — м’яке покриття	Перегрів муфти — кінець позашляховим пригодам на всіх трьох машинах. Залишається чекати, поки охолоне…

Пересідаєш у Chevrolet — і настрій зовсім інший, вальяжний. Велике кермо, плоске сидіння, великі шкали приладів... Передня панель із м’якого пластику оживлена вставками «під карбон» та «під метал» — от тільки панельки продавлюються під пальцями, а подекуди нерівні зазори псують враження про якість. Висока посадка зручна: кермо та крісло налаштовуються в широких межах. Керувати «кліматом» — одне задоволення: усі налаштування двома кругляшами з прогумованими обідками видно на високо розташованому дисплеї. От тільки кнопку вибору розподілу потоків доводиться шукати серед восьми сусідніх.

У корпусах великих дзеркал — повторювачі «поворотників»	Крісло Каптиви добре розподіляє навантаження, а відсутність бічної підтримки — плюс для водіїв солідної комплекції	Пасажирам — роздолля. А можна замовити й два крісла в багажник — для дітей
Перевезти триметровий плінтус у салоні — не проблема: переднє крісло складається	П’ять містких ніш на підлозі багажника закриті двома жорсткими кришками	Під підлогою у Каптиви захована «докатка», що не заважає прохідності

Інтер’єр Hyundai Santa Fe — вінегрет із протиріч. Серйозне, майже натуральне «дерево», але на приладах від седана NF — грайливі блакитні смужки шкал. Дорога перфорована шкіра сидінь, і тут же — жорсткий пластик передньої панелі. Діапазони регулювань крісла достатні, але кермо по-американськи похитується на короткому плечі. Усі кнопки під рукою, от тільки керування роздільним клімат-контролем відволікає від дороги — його дисплей розташований надто низько. У міру м’яке крісло чудово розподіляє навантаження, кермо оптимальне за перетином і діаметром.

А що на другому ряду? Новий Santa Fe — машина велика, і місця для ніг тут вистачає. І в плечах не тісно, навіть утрьох. Але подушка сидіння опущена надто низько, тож коліна задерті вгору. А над головою простору не так багато — стеля низькувата.

Chevrolet Captiva	Hyundai Santa Fe	Mitsubishi Outlander XL
Прилади в усіх трьох читаються чудово. Блакитні шкали Santa Fe надто грайливі, зате Chevrolet заспокоює блідо-зеленим підсвічуванням. А найефектніші біло-місячні цифри з червоними стрілками-мечами — у Mitsubishi

У Chevrolet ззаду зручніше: місця в довжину та ширину не менше, а стеля вища. Але є й свій недолік — жорсткий пластик спинок передніх крісел.

А найкомфортніший для пасажирів — Outlander XL. На відміну від «корейців», де регулюється тільки нахил спинки, у Mitsubishi несиметричні половинки заднього сидіння ще й зсуваються вперед-назад по санчатах. Але навіть у крайньому передньому положенні коліна ледь торкаються передніх крісел. А якщо відсунутися до упору назад… Точно — XL, «екстра лардж». Дуже великий Outlander.

Азартне шасі та жорстке блокування муфти в режимі Lock — драйверський коктейль!

І багажник величезний: місця для поклажі тут не менше, ніж у «корейців», навіть попри випираючі колісні арки та прихований зліва сабвуфер. Усе тому, що у Mitsubishi багажник глибший більш ніж на десять сантиметрів. А вантажна висота на 20 см менша! Шкода, що «підпілля» для інструменту та дрібниць, як у конкурентів, тут немає.

Outlander ще й найкращий трансформер: задні сидіння складаються електроприводом. Утопив підголівники, потягнув клавішу в багажнику — і перед тобою півтора кубометра простору. А центральна секція заднього бампера — зовсім не бампер, а відкидний борт. І Santa Fe, і Captiva на цьому тлі виглядають блідо — зі своїм стандартним набором із ручно складаних несиметричних частин заднього сидіння.

А що, як ідеться не про перевезення вантажів, а про просте й приємне переміщення в просторі? І не просто про переміщення, а про отримання задоволення від водіння?

І ось тут уже лідирує Mitsubishi. Шестициліндровий Outlander блискавично реагує на натискання педалі газу, потужно «вистрілюючи» на знижених передачах. Двигун явно віддає перевагу високим обертам. А який у нього звук! Злий, різкий, з металевим відтінком... Так і кортить самому перемикати передачі зручними підрульовими пелюстками. Натиснув на одну — і коробка тут же перейшла в справжній ручний режим. Повернутися назад у Drive теж нескладно: достатньо затиснути правий підвищувальний пелюсток на пару секунд. Але повертатися не хочеться — у повністю автоматичному режимі перемикання менш передбачувані, та й поштовхи при зміні ступенів відчуваються сильніше.

Якщо ж їхати без поспіху, Outlander XL подобається вже менше. Гул мотора починає набридати вже на 2000 об/хв, а надмірна різкість реакцій на газ просто дратує...

Для розміреної їзди набагато краще підходять Captiva і Santa Fe. Вони не так гостро і норовливо реагують на педаль газу (особливо Chevrolet), а їхні автоматичні коробки працюють плавніше і передбачуваніше. Причому при розгоні «в підлогу» Captiva не відстає від Mitsubishi! А ось Santa Fe помітно повільніший — позначаються і менша потужність двигуна, і розтягнуті передачі чотириступінчастого автомата.

Усі три машини гальмують чудово. Але Outlander все ж трохи кращий за інших: у нього найкоротший хід педалі і найзрозуміліший зворотний зв'язок. У Каптиви трохи заважає «фонове» зусилля на педалі у вільному ході, зате налаштування ABS тут вдаліша.

На швидкісних магістралях усі наші підопічні тримаються впевнено, навіть незважаючи на колії в асфальті. Але варто повернути кермо... І тут характери машин знову розходяться!

Швидкі реакції на повороти керма, соковите і природне реактивне зусилля — це Mitsubishi. Справжній автомобіль для водія! Щоправда, крени при різких перешикуваннях завеликі, а при швидкому обертанні кермо ніби підклинює. Ще один нюанс — помітна схильність до замету при скиданні газу. Схоже, це в Аутлендерів родинна риса — точно так само поводиться і старий Outlander без індексу XL. Але замет легко контролюється, а головне — у «дуже великого» Аутлендера система стабілізації вже в базі. Причому працює електроніка чудово: система ASC сама гасить надто глибокі замети, не чекаючи дій водія, але при цьому дозволяє в допустимих межах поковзати на втіху.

Причому якщо перемикач трансмісії Mitsubishi стоїть у положенні 2WD (привід на передні колеса), то Outlander XL поводиться як типовий передньопривідник. У режимі 4WD Auto, коли електроніка сама підключає задні колеса при пробуксовці передніх, машина спочатку все одно ковзає передком, але потім під тягою зривається в замет. А якщо хочеться покрутитися на засніженому майданчику з вимкненою ASC, краще одразу вибрати режим 4WD Lock із заблокованою задньою муфтою — замет під тягою наставатиме плавніше, швидше і однозначніше.

Chevrolet — зовсім інша історія. У спокійних реакціях відчувається гордовита лінь, реактивного зусилля на кермі вистачає тільки при плавних перешикуваннях. Різкі маневри на кшталт «переставки» даються Каптиві важко — заважає низька чутливість на поворот керма. А помітна схильність до замету при різких маневрах швидко відбиває бажання шустрити по рядах. Добре, що є система стабілізації. Однак із вимкненою ESP (на «нашій» машині система не працювала) на слизькій дорозі почуваєшся незатишно.

Ні, на Каптиві краще їздити не поспішаючи. Як, власне, і на Hyundai Santa Fe.

З точки зору спокійного водія, керується Hyundai краще за всіх — на відміну від Каптиви, він не схильний до замету, не вихляє при перешикуваннях з ряду в ряд. При цьому Santa Fe надійно стоїть на дузі, непогано входить у повороти, а реактивного зусилля на кермі вистачає в усіх ситуаціях, крім «переставки» (де з'являється відчутна сходинка по зусиллю). Немає вогника? Зате є система стабілізації, надійно працює в екстрених ситуаціях. А якщо її вимкнути, то під тягою Hyundai рівненько ковзає всіма чотирма колесами. Примусово блокувати муфту зовсім не обов'язково — тільки збільшиться фаза зносу.

Але за хорошу керованість у Hyundai і Mitsubishi доводиться платити жорсткуватою підвіскою. Дрібні та середні нерівності відгукуються поштовхами сильніше, ніж хотілося б, профіль дороги повторюється надто докладно, особливо у Mitsubishi. А ось Captiva помітно м'якша і комфортніша: менше вібрацій у салоні від шорсткого покриття, піки прискорень на вибоїнах нижчі. Щоправда, енергоємність підвісок Mitsubishi і Hyundai помітно вища — Chevrolet сильніше здригається на великих ямах.

Передок у Santa Fe заривається першим	Кермо, блок клімат-контролю та багато іншого в Santa Fe запозичено у седана NF	Через малу висоту подушки сидіння ззаду в Santa Fe незатишно
«Бардачок» невеликий	Крісло Hyundai: перфорована «чіпка» шкіра і непоганий профіль	Дві жорсткі кришки «підпільних» тайничків — як у Chevrolet

Поштовхи ці, до того ж, супроводжуються скрипом пластику в салоні Каптиви. Якби не цей скрип, то за акустичний комфорт Chevrolet я поставив би оцінку вищу — робота його мотора практично не чутна. У Hyundai при прискоренні двигун подає голос гучніше, а про Mitsubishi і зовсім мовчу: його мотор звучить бадьоро навіть при русі з постійною швидкістю. В решті ж поведінка всіх трьох машин схожа: шум від покришок і обтічного повітря в межах норми, хіба що стукіт піщинок і дрібних камінців по колісних арках чутно виразно.

Отже, на асфальті розстановка сил ясна. А що буде за його межами?

Зрозуміло, що кросовери, або, як їх ще називають, «паркетники», не створені для по-справжньому важкого бездоріжжя. Але чи зможуть вони дістатися до дачі, якщо дорогу замело?

Відповідь на це питання ми вирушили шукати на відповідному засніженому полі.

По сніговій цілині найкраще просувалася Captiva — тут позначилися і найчіпкіші шини (Goodyear UG 500), і найбільший кліренс. Навіть коли Chevrolet ув'язав, він без труднощів вибирався заднім ходом — підвішена ззаду «докатка» цьому не заважає, як і невелика пауза перед підключенням задніх коліс.

Outlander у режимі 4WD Lock задніми колесами гребе впевненіше. Але на черево сідає раніше, і сідає капітально. А причина — …«запаска». Річ у тім, що на більшості світових ринків новий Outlander продається без неї. Але для Росії під днищем вирішили розмістити повнорозмірне колесо, яке висить неприпустимо низько — і на бездоріжжі слугує якорем!

Chevrolet Captiva	Hyundai Santa Fe	Mitsubishi Outlander XL
Багажники у Hyundai і Chevrolet — як брати-близнюки, тільки у Santa Fe більше випирає бампер, а у Каптиви — колісні арки. Outlander XL поза конкуренцією: найнижча підлога плюс відкидний бампер-борт

А найгірше по цілині рухався Hyundai Santa Fe. Причиною тому шини Michelin (X-Ice North) і неоптимальний розподіл моменту по осях — передні колеса встигають закопатися раніше, ніж підключається задня вісь.

До речі, діагональне вивішування, коли одне з коліс опиняється в повітрі, не осилить жоден із цих кросоверів. Електронні системи стабілізації, що з усіх сил імітують блокування диференціалів, тут безсилі — на снігу електроніка просто «душить» мотори, і машини не можуть зрушити з місця.

Тож можеш називати їх кросоверами, можеш «паркетниками», але суть одна — цим машинам під силу лише легке бездоріжжя. Та й то з застереженням: «бойові дії» не повинні тривати довше 20 хвилин. Саме за цей час буксуючі муфти в усіх трьох машин перегрілися — не врятувало навіть примусове блокування на Mitsubishi і Hyundai. Схоже, електроніка навіть у цьому режимі допускає прослизання дисків.

Така розстановка сил поза асфальтом: Captiva — «цар гори», Outlander XL відстає, а Santa Fe закопується раніше за всіх

Отже, подолати сотню метрів снігового перемету або вибратися з нечищеної парковки «паркетник» здатен. А от осилити кілометр цілини, хай навіть неглибокої, — уже навряд чи.

Однак для того, хто майже не з'їжджає з асфальту… Який із цих трьох великих кросоверів ми б порекомендували?

Mitsubishi Outlander XL першість у більшості наших експертних номінацій. Він найстильніший, наймісткіший, найуніверсальніший і при цьому найдрайверськіший. І висока ціна адекватно відображає цю перевагу — $46930 за топ-версію Inspire, яка побувала в наших руках. Тільки май на увазі: їздити на цій машині повільно складно, і один із побічних ефектів — висока витрата палива, близько 18 л/100 км.

А тому, хто любить неквапливе переміщення в просторі та цінує комфорт, більше підійдуть Chevrolet Captiva і Hyundai Santa Fe. Різниця між ними є, хоч і невелика: Santa Fe краще керується, але розганяється не так жваво, як Chevrolet. Щоправда, Hyundai дорожчий — ціна порівнянна з Mitsubishi. Зате Santa Fe можна купити без черги.

А Chevrolet пропонується в Росії з додатковою парою сидінь у багажнику — він може бути семимісним! Чим не Audi Q7 для середнього класу? Крім того, ціни на Каптиву починаються від $29990 за базову версію з мотором 2.4 і «механікою». А коли ці машини почнуть збирати на заводі GM під Санкт-Петербургом, то Captiva може стати доступнішою. Ще б покращити якість збірки…

Прогноз читачів Авторевю

Напередодні цього тесту відвідувачам інтернет-сайту www.autoreview.ru ми запропонували відповісти на питання: «Якому з автомобілів-учасників чергового тесту Авторевю ви б віддали перевагу?»

Ось як розподілилися голоси:

Mitsubishi Outlander XL 72,87%
Hyundai Santa Fe 19,40%
Chevrolet Captiva 7,73%

Проголосували 10427 осіб

Безпечні?

Усі три кросовери непогано укомплектовані з точки зору безпеки — і активної, і пасивної. У них є АБС, системи стабілізації (у Hyundai Santa Fe — тільки на топ-версії), усі шестициліндрові машини мають шість подушок безпеки, включаючи бічні «шторки». Виняток — Chevrolet Captiva з чотирициліндровим мотором, де є тільки дві фронтальні подушки. Зате кріплення дитячих крісел Isofix є на всіх машинах без винятку.

За методикою EuroNCAP усі три кросовери показали себе гідно, причому результати фронтальних випробувань у них виявилися ідентичними. Фахівці високо оцінили рівень безпеки, однак вказали на потенційно травмонебезпечну передню панель, а у Chevrolet і Hyundai додатково відзначили зміщення педалей гальма назад майже на 100 мм. У бічному краш-тесті Mitsubishi Outlander продемонстрував найкращий результат, отримавши максимальний бал, тоді як Chevrolet Captiva і Hyundai Santa Fe втратили по одному балу через неповне розкриття бічних «шторок». Підсумок — усі три автомобілі заробили однакові чотири зірки.

Що стосується захисту дітей-пасажирів, то в усіх моделей виявилася одна спільна проблема — надмірне навантаження на грудну клітку. У Captiva при лобовому ударі грудні клітки обох «малюків» зазнавали підвищеного тиску, а у Mitsubishi навантаження на груди півторарічної «дитини» у вертикальній площині виявилося ще значнішим. Найкраще в цьому випробуванні виступив Hyundai Santa Fe, але і в нього грудна клітка 18-місячного «пасажира» була перевантажена.

Безпека пішоходів у Chevrolet і Mitsubishi оцінена як середня — в обох кросоверів надто жорсткі кромки капотів. А от Hyundai у цій дисципліні не зумів набрати жодного бала.

Оглядовість

З оглядовістю в усіх трьох автомобілів повний порядок — відмінності криються лише в деталях.

Chevrolet Captiva може похвалитися найбільшими дзеркалами та максимальною площею очищення лобового скла — двірник з боку водія не дістає до стійки лише пару сантиметрів. Загальна видимість становить 263,5°. Щоправда, кромка вікна п'ятих дверей розташована високовато — припарковану ззаду легковик видно тільки по даху.

У Santa Fe стійки товщі, а щітки очищають меншу площу — підсумковий кут огляду на 5° менший. Дзеркала теж поступаються за розміром. Зате огляд через салонне дзеркало кращий: нижня кромка заднього скла опущена нижче.

А ось Mitsubishi Outlander радує найбільшим сумарним кутом огляду (274,5°) і просторим отвором вікна п'ятих дверей. Зона роботи «двірників» — на рівні Santa Fe. Мінус — дзеркала недостатньо широкі, що заважає впевнено маневрувати в міській метушні.

Chevrolet Captiva	Hyundai Santa Fe	Mitsubishi Outlander XL

Як прогріваються салони

Щоб зрозуміти, наскільки ефективно працюють кліматичні системи, ми провели заміри швидкості прогріву салонів. Для цього автомобілі залишили на ніч на морозі, а вранці за температури мінус 12 градусів увімкнули клімат-контроль на максимум, спрямувавши потоки повітря на лобове скло та в ноги. Температуру фіксували в чотирьох зонах: біля ніг і голови водія, а також біля ніг і голови пасажира ззаду. Покази з датчиків знімали щохвилини протягом двадцяти хвилин.

Температура в районі голови і у водія, і у заднього пасажира в усіх трьох машинах зростає практично однаково. А ось ноги водія найкраще гріє Hyundai. При цьому тільки Captiva зуміла за відведений проміжок часу довести температуру повітря в зоні ніг задніх сідоків до комфортних п'ятнадцяти градусів. У Mitsubishi цей показник не піднявся вище шести градусів тепла, хоча там є повітроводи. Причина — пінопластовий «подіум» для ніг задніх пасажирів, який в Аутлендері утворює сходинку під переднім сидінням і заважає теплу поширюватися рівномірно.

Що почім?

Chevrolet Captiva 2.4 LS (136 к.с.) з механічною коробкою, чотирма подушками безпеки, ESP, кондиціонером, CD/mp3-магнітолою, парктроніком і обігрівом електродзеркал коштує всього $29990. За металік доведеться доплатити $500. Версія LT за $32230 відрізняється клімат-контролем, круїз-контролем, датчиками світла та дощу. За «автомат» і третій ряд сидінь — доплата $2200. Шкіряний салон, CD-чейнджер, підігрів передніх крісел і електрорегулювання сидіння водія — ще $2900. Ціни на Chevrolet Captiva V6 LT (3,2 л, 230 к.с.) стартують з $38510 за семимісний автомобіль з шістьма подушками безпеки, а п'ятимісна топ-версія зі шкіряним салоном, яка була у нас на тесті, обійдеться в $39960. Оплата у дилерів — за поточним курсом ЦБ РФ. Термін виконання замовлення — від трьох до шести місяців.

Гарантія — 2 роки без обмеження пробігу. Продажами Chevrolet займаються 79 дилерів у 49 містах Росії.

Hyundai Santa Fe в Росії продається тільки з бензиновим V6 об'ємом 2,7 л (189 к.с.). Базова версія GL (шість подушок безпеки, кондиціонер, підігрів передніх сидінь, електропривод дзеркал) з «механікою» оцінюється в $36990. Доплата за «автомат», клімат-контроль і обігрів дзеркал — $3100. У нас на тесті був Santa Fe зі шкіряним салоном, CD/mp3-магнітолою, електроприводом водійського сидіння, системою стабілізації та електричним люком у даху. Його ціна — $43390 (за внутрішнім курсом більшості продавців 26,9 руб. за долар, встановлених дилером). А при перерахунку за поточним курсом ЦБ ціна такої машини з урахуванням вартості парктроніка ($370) і металевого захисту картера ($150) підніметься до $45135* — на $5160 дорожче за аналогічну Каптиву. Термін виконання замовлення на Hyundai — 2—3 місяці.

Гарантія — 3 роки або 100000 км пробігу. Продажем автомобілів Hyundai займаються 79 дилерів у 48 містах Росії.

Mitsubishi Outlander XL (3,0 л, 220 к.с.) дорожчий, але вже в початковій комплектації Intense оснащений багато: «автомат», шість подушок безпеки, система стабілізації ASC, клімат-контроль, CD/mp3-магнітола, підігрів передніх сидінь, електродзеркала з підігрівом, датчик світла. Ціна відповідна — $39490. Доплата за шкіряний салон — $3500. Топ-версія Inspire з люком у даху, ксеноновими фарами та «просунутою» аудіосистемою Rockford з CD-чейнджером, яка побувала на тесті, оцінюється в $44990 (з урахуванням внутрішнього курсу багатьох дилерів 27,3 руб. за долар). Якщо ж виходити з поточного курсу ЦБ, то автомобіль коштуватиме $46930*. Більш доступні машини з чотирициліндровими моторами 2.4 з'являться восени. Outlander XL поставляється тільки на замовлення. Отримати автомобіль можна буде не раніше ніж через два місяці, а в деяких дилерів черга вже розтягнулася на сім місяців.

Гарантія — 3 роки або 100000 км пробігу. Продажем автомобілів Mitsubishi займаються 85 дилерів у 62 містах Росії.

* За курсом $1=26,17 руб.

Що ще?

Кросоверів із шестициліндровими двигунами на російському ринку не так вже й багато, але вибір все ж є!

Найдоступніший — Hyundai Tucson V6 (від $33600) з дефорсованим до 175 к.с. варіантом двигуна 2.7 від Santa Fe і чотириступінчастим «автоматом». Брат-близнюк Kia Sportage V6 трохи дорожчий — від $34400. Привід на задні колеса — за допомогою електромагнітної фрикційної муфти, яку можна заблокувати примусово. Це непогано збалансовані машини з хорошою плавністю ходу і нудною, але надійною керованістю. Деталі — в АР №22, 2005.

Land Rover Freelander другого покоління поки помітно дорожчий — машини з рядною «шісткою» об'ємом 3,2 л (233 к.с.) і шестиступінчастим «автоматом» коштують від $52000. Трансмісія — теж «паркетна», з муфтою Holdex у приводі задніх коліс.

А наприкінці весни в Росії з'явиться брат-близнюк Каптиви — трохи вкорочений і виключно п'ятимісний Opel Antara, який відрізняється кращим оздобленням, шумоізоляцією та фірмовими опціями (наприклад, вбудованим велобагажником, що висувається із заднього бампера). Але й ціни будуть вищими на 10—15%.

Hyundai Tucson	Land Rover Freelander
Opel Antara	Suzuki Grand Vitara XL7

А що робити тим, кому прохідності «паркетників» не вистачає? Вибір є: маючи близько $40000, можна обрати щонайменше з п'яти рамних позашляховиків із роздавальною коробкою та знижувальною передачею. Це і стара Suzuki Grand Vitara XL7 (2,7 л, 184 к.с., від $33600), яку ось-ось замінить нова модель, і Kia Sorento з шестициліндровим турбодизелем об'ємом 2,5 л (170 к.с., від $35910 за машину з «механікою» та від $38210 за автомобіль з «автоматом»), і SsangYong Rexton (220-сильна рядова «шістка» об'ємом 3,2 л, від $42220), і навіть Chevrolet TrailBlazer (4,2 л, 295 к.с., від $39900). До речі, у трьох останніх машин трансмісії схожі — постійний привід на задні колеса та автоматичний або примусово під'єднуваний багатодисковою муфтою передок.

Kia Sorento	SsangYong Rexton
Chevrolet TrailBlazer	Mitsubishi Pajero Sport

Є в цій лінійці й повноцінний позашляховик — Mitsubishi Pajero Sport. Для нього доступний опційний задній самоблоківний диференціал. Базова версія зі 100-сильним дизельним мотором 2.5 TD і механічною коробкою коштує від $29350, а варіант із 170-сильним бензиновим V6 об'ємом три літри — від $37130.