Удар Тигра

Удар Тигра

Chery Tiggo

Двигун:
Mitsubishi 2.0 16V
потужність (к.с./об/хв) 125/6000
макс.крут.момент (Н*м/об/хв)  168/3000
Витрата бензину (л/100 км):
місто 10,7
магістраль 7,8 

Габарити (мм):
довжина  4285
ширина 1765
висота 1715
кліренс   180
Комплектація:
ГУР, ABS, 2 airbag, ц.з. з ДУ, заводська сигналізація, 4 ЕСП, кондиціонер, підігрів сидінь, електропривод дзеркал, велюровий салон, аудіосистема CD + CD-чейнджер на 6 дисків, литі диски R16.
Ціна $ 21 435 (171 477 грн)

Вадим
водійський стаж 8 років.

Мені давно хотілося випробувати китайську машину в справі — навколо тільки й розмов, що про недорогих «китайців», які ось-ось заполонять російський ринок. Зізнаюся, я їхав на тест уже з готовим висновком: мовляв, мінусів повно, але ціна радує. І ось переді мною з воріт викочується симпатичний сріблястий позашляховик. Перше враження — це точно не «дешевий китаєць»! Занадто багато в зовнішності знайомих японських ноток. Тут я й викинув свої заготовлені думки й вирішив як слід придивитися до «тигра».

Недоліки я все-таки відшукав, і їх виявилося чотири. Розповім про них коротко, щоб потім більше не повертатися. По-перше, неприємно здивував звук закритих дверей — якийсь писклявий, як у малолітражок класу В. Для солідного позашляховика хочеться нижчого й соковитішого звуку. По-друге, під час руху чути, як поскрипує задня шторка багажника. Ми послабили кріплення — стало тихіше, але повністю скрип не зник. По-третє, ззаду помітно прохолодніше, ніж спереду. Хоча, можливо, потрібно було просто додати потужності вентилятору. І нарешті, по-четверте, головне: це не позашляховик, а звичайний передньопривідний автомобіль, просто одягнений у кузов «паркетника».

Поки ви розмірковуєте над тим, наскільки ці мінуси суттєві, я розповім про китайський автопром. Точніше, порівняю два автопроми — радянський і китайський, адже в них чимало спільного на самому початку. Усі знають, що «копійка» — це перелицьований Fiat 124, та й саме виробництво було викуплено в італійців повністю. Завдяки постійним доопрацюванням «копійка» дожила до наших днів у вигляді «сімки». Дизайн «вісімки» замовляли у знаменитій студії «Італдизайн», тож до середини 80-х вона виглядала сучасно. А от «десятку» ми малювали вже самі. Зовні до неї ми звикли, але спочатку седан «десятки» охрестили не інакше як «вагітна антилопа». Придивіться до неї уважніше — вона справді виглядає негарно без зовнішнього тюнінгу. «Калина» ж несе на собі відбиток застарілого біодизайну. За ті ж гроші, з тим же біодизайном, можна взяти іномарку — Шевроле Ланос.

ГАЗ починався з Форда. Перші машини були копіями Форд АА, легендарна «емка» — це Форд V8, а післявоєнний ГАЗ-151 — копія американського «студебекера».

Ще цікавіша історія «Москвича». У 1927 році американці продали автомобільний завод Німеччині. У 1945-му його демонтували й вивезли до СРСР, прямо до Москви. Перші «москвичі» — це копія Опель Кадет. На «М-412» стояв баварський мотор від БМВ, і ці машини брали призові місця в міжнародних гонках. «М-2141» — це перероблений Рено. Іжевський завод довго випускав «М-412» під маркою «Іж-412», і відмінності були і в дизайні, і в якості збірки. Про «копії» я говорити не буду, а от наші власні розробки завжди поступалися іномаркам — і за якістю, і за дизайном, і за оснащенням.

Китайці пішли тим самим шляхом, що й ми, але виявилися вдалішими — їхню продукцію купують по всьому світу. Принципова різниця з нами: вони дуже серйозно ставляться до рекламацій на браковані вузли й швидко впроваджують покращення на заводі. Навіть неспеціалісти помічають, що якість деталей, збірки та фарбування в них постійно зростає.

Після цього історичного екскурсу повернемося до «тигра». Спочатку ми обійшли машину навколо й оглянули кузов. Зазори мінімальні, фарбування відмінне, двері зачиняються з першого клацання. Усередині все акуратно, але просто, незважаючи на кондиціонер, CD-магнітолу та чейнджер. Пластик, звісно, жорсткий, однак підігнаний добре, без задирок і скрипів під час руху. У передніх сидінь широка бічна підтримка — на поворотах тіло не бовтається з боку в бік. Задній диван м'якший, місця і в ширину, і для колін достатньо із запасом.

Перед виїздом нас попередили, що підвіска жорстка. Мені вона такою не здалася — ближче до жорсткої, ніж до м'якої, але не більше того. Проїхалися по ямках і розбитій дорозі — цілком комфортно, не трясе навіть ззаду. Посадка водія зручна, особливо радує ефект «високо сиджу — далеко дивлюся». Динаміка пристойна, адже під капотом дволітровий мотор Mitsubishi. Підкреслю: це не копія і не набір із деталей Mitsubishi, а справжнісінький, надійний і тяговитий Mitsubishi. Це дорогого варте. Пік крутного моменту — вже на 3000 об/хв!

Tiggo — чудовий вибір для тих, хто хоче отримати солідний і красивий автомобіль без великих витрат.

По дорозі на тест-драйв цього «китайця» мене не полишало тяжке передчуття. Вдумайтеся в саме словосполучення «китайський автомобіль». У голові крутилася одна думка: «ну що путнього можуть зробити ці китайці, чого так бояться всі імениті автовиробники». Але, як кажуть, назвався грибом — лізь у кошик, довелося їхати.

Ого, так це ж копія RAV4! Хоча ні, наче CR-V. Дай-но зайду збоку. Точно — RAV4, один в один. Оце поворот! Я знав, що китайці не церемоняться з копіюванням, але такого нахабства не очікував. При цьому одразу видно хорошу якість фарбування та загальний рівень виконання. Зазори між панелями кузова рівні, оптика відмінна. Оце тобі й китайці — за якістю збірки та фарбування наші сусіди зробили справжній прорив, дотягнувшись до рівня якщо не європейських, то вже точно корейських марок.

Салон. Ну що салон? Салон як салон — просторий і зручний. Так, грішить дешевизною матеріалів оздоблення передньої панелі, але з якістю тут якраз порядок. Деталі рівні, підігнані ретельно — знову є чому дивуватися. Сидіння м'які й досить зручні. Приладова панель із білим фоном, червоними стрілками та синім підсвічуванням — у сутінках читається погано, зате з настанням темряви салон заливається приємним яскраво-синім світлом по півколу, стає затишно й настрій піднімається. Центральне місце на консолі займає аудіосистема з великим, теж яскраво-синім дисплеєм. Якби не вона, тут було б порожньо. Вгадайте, яка марка апаратури стоїть у «Тигрі»? Хто сказав «Абасонік» чи «Фунайва»? Не вгадали. Це (тільки не падайте) VDO, та ще й CD-чейнджер на шість дисків під сидінням. Оце так!

Ніколи раніше на тест-драйвах я не перевіряв якість звуку, але тут вирішив — уже надто все складно виходить. Ну що сказати: звичним «китаєм» тут і не пахне, звук цілком достойний.

Усі органи керування максимально прості й навіть трохи утилітарні. Розібратися, що й куди крутити, щоб із дефлекторів пішло тепле чи холодне повітря, не складе жодних труднощів.

Ще зовні я звернув увагу на незвично рівну й м'яку роботу двигуна. Відкриваємо капот — і знову мимовільний вигук здивування: Mitsubishi 2.0.

Ну що ж, день обіцяє бути цікавим. Які ще сюрпризи приготував «піднебесний» автопром?

Мотор тягне чудово, от тільки на машині стояла літня гума, а на дорозі то й діло траплялася крижана кірка, тому доводилося бути обережним. І все одно я постійно ловив себе на тому, що, виїжджаючи з другорядної дороги чи рушаючи на чистому асфальті, колеса то й діло зриваються в пробуксовку. А що буде, якщо цілеспрямовано спробувати стартанути зі світлофора? Машина, схоже, просто вистрелить.

Рульове керування дуже чуйне, реагує на найменші рухи керма, але, на мою думку, його можна було зробити й спокійнішим — усе-таки це не спорт-кар. Педальний вузол і перемикання сподобалися. Зчеплення легке, без зусиль, перемикання чіткі, з легким дожимом. Єдине — ручка КПП розташована низькувато, і до неї доводиться трохи тягнутися. Хоча можна відрегулювати сидіння по-іншому, сісти глибше — і ручка виявиться ближче. Гальма відмінні: хваткі й інформативні, зусилля натискання адекватне уповільненню.

Незважаючи на те, що ще в салоні нас попередили про жорстку підвіску, я її не відчув. Зате шумоізоляція слабкувата — особливо помітно на купинах. Причому вібрації частково передаються на кермо, а задні шторки своїм деренчанням теж «дістають».

Є ще безліч дрібних нюансів, але якщо дивитися загалом, картина така. Автомобіль дуже добротний зовні, але страждає на технічні недоробки та не найякісніший матеріал оздоблення салону.