Chery Tiggo
Силовий агрегат: Mitsubishi 4G64S4M
Робочий об'єм: 2,4 літра
Віддача: 130 к.с. при 6000 об/хв
Пік крутного моменту: 195 Нм при 2500 об/хв
Гранична швидкість: 190 км/год
Споживання палива: в місті/на трасі — 11,2/8,5 л на сотню
Маса без навантаження: 1420 кг
Покришки: 215/70 R16
Дорожній просвіт: 180 мм
Висота: 1715 мм
Довжина: 4285 мм
Ширина: 1765 мм
Chery Automobile Co., Ltd. з'явилася в 1997 році в китайському місті Вуху. Починаючи з досить скромних масштабів, компанія зуміла досягти вражаючих результатів і зараз вважається найдинамічнішим автовиробником Піднебесної.
Фірма робить ставку на створення машин світового рівня, залучаючи до співпраці провідні інженерні та дизайнерські бюро.
У 2004 році на фарбувальних лініях Chery були встановлені комплекси DURR, що пов'язано з жорсткими вимогами до якості покриття. Роком пізніше спільно з австрійською AVL List стартував випуск перших форсованих моторів, що відповідають стандарту IV.
Компанія активно працює на експорт, постачаючи автомобілі в різні країни. Зараз ведеться розробка нових моделей для ринків США та Європи. У 2005-му з американською Visionary Vehicles підписано стратегічну угоду про вихід на ринок США у 2007 році.
Кросовер Tiggo (назва — зменшувальне від «тигр») дебютував у 2005-му. Над ним працювали фахівці самої Chery, а також інженери британської Lotus Engineering та японської MAE Corp. Хоча зовні машина трохи нагадує Toyota RAV4, конструктивно вона повністю самостійна. Колісна база — 2510 мм, габарити — 4285х1765х1715 мм. Під капотом — ліцензійні мотори Mitsubishi об'ємом 2.0 (125 к.с.) та 2.4 (130 к.с.). Опціонально доступна 4-діапазонна АКПП.
Марсель. За кермом — 10 років
Мені давно кортіло випробувати Tiggo. Головне питання — чи зуміли китайці зробити паркетник з несучим кузовом, без рами. З рамними позашляховиками у них повний порядок, це визнають навіть авторитетні видання.
Зовнішність машини не назвеш нудною, виглядає вона симпатично. Схожість з RAV4 — скоріше плюс: Toyota — непоганий орієнтир. Подальше знайомство це підтвердило. Салон теж порадував: приємний на дотик пластик, зручне кермо, магнітола з ченджером на шість дисків, місця достатньо. Але є й огріхи: панель магнітоли бликує на сонці, а при увімкнених габаритах частина показань на приладці губиться, навіть на максимальній яскравості. Видно, справа в білому щитку — зроби його темнішим, і проблема б зникла. Трансформація салону не підвела: задній ряд відсувається назад, як у Toyota, а при необхідності сидіння можна зняти зовсім. Складання оцінюю на «четвірку» за п'ятибальною шкалою. Мені незрозуміло, чому на машині, яку збирають на тому ж заводі, що й BMW, але в Калінінграді, в багажнику з одного боку бовтається незакріплена декоративна планка. Такого халтурного підходу я очікував хіба що від «ВАЗа». Ймовірно, це технологічний недолік, який, сподіваюся, скоро усунуть.
У русі автомобіль поводиться зрозуміло, коробка перемикається без питань, розгін відчувається приблизно за 10–12 секунд. Особливо порадувала тяга мотора. Двигун 2.4 видає 130 к.с. — не рекорд, але й не мало. Незрозуміло, як такий самий агрегат примудряється тягати рамний Great Wall Hover масою 1800 кг. Шумоізоляція без одкровень: спереду більш-менш тихо, а от ззаду чітко чути, як камінці стукають по арках коліс.
Загалом Tiggo залишив приємний післясмак. Дрібні недоліки, думаю, китайці виправлять — їхні машини змінюються на очах. Аудиторія у цього авто, якщо дивитися на ціну та якість, — наступна сходинка після вітчизняних машин. З корейських, а тим більше японських авто в китайське навряд чи хтось пересяде. Раніше цю нішу займали корейці, але якість їхніх машин підросла, а разом з нею й ціни. Ось і звільнилося місце. Китайські товариші йдуть правильною дорогою. Шкода тільки, що наш автопром цієї дороги не помічає.
Вадим. За кермом — 10 років
Китайським виробникам варто віддати належне: беруть краще, скрупульозно копіюють, адаптують під потрібний ринок — і хіт готовий. Плюс оновлюють модельний ряд дуже швидко. У нас історія ж починалася схоже: ГАЗ-АА — копія Ford AA, «Емка» — Ford V8, ГАЗ-151 — «Студебекер», «Москвич-400» — Opel, «Москвич-412» — BMW, «копійка» — Fiat 124. Перелік можна продовжувати. Але потім ми звернули на «свій» шлях. Спочатку «вісімка» (правда, за участю Pininfarina), яку рестайлінг спіткав лише через 20 років (на Заході це відбувається через 2–3 роки після прем'єри). Потім самостійна «десятка», чий рестайлінг — Priora — ми так і не дочекалися. І, звісно, «Калина» з дизайном з початку 90-х. До речі, копіювали свого часу і японці з корейцями.
Chery Tiggo нам уже доводилося тестувати, правда, давненько (див. «Автоклуб» №23(79) 2005 р. або www.autoclub-kazan.ru). Тому було особливо цікаво познайомитися з ним заново: складання тепер калінінградська, а не китайська, та й якість цих машин зростає день у день.
Почну з того, що змінилося порівняно з колишнім Tiggo. Двері зачиняються не з писклявим «жерстяним» звуком, а солідно й м'яко. Сторонніх шумів у салоні не помітив. І, що важливо, тепер і спереду, і ззаду однаково тепло.
Під капотом — мотор 2.4 від Mitsubishi. Він, звісно, не найсучасніший, але тяга на низах і підхоплення на верхах вражають. Окремо вивчав поведінку двигуна на п'ятій передачі. Картина суперечлива: машина спокійно їде навіть на 50 км/год, але при 80 км/год для активного розгону краще ввімкнути четверту. За аналогією з Chery Amulet спробував рушити з другої без підгазування. На жаль, як і на будь-якій іншій машині, не вийшло. Зате в міському режимі у мотора маса достоїнств: можна неквапливо котитися на малих обертах (заодно й паливо економити), а потім різко натиснути на газ і прискоритися. Можна й агресивно їздити на високих обертах — тут він мені особливо сподобався.
Варто сказати пару слів про ABS. Працює вона неоднозначно: при легкому натисканні на гальмо автомобіль спочатку дає повну свободу, і лише потім втручається ABS. А от при різкому натисканні система спрацьовує миттєво. Такий алгоритм мені до душі. Гальма ж на тестовому екземплярі виявилися настільки м'якими, що спершу я записав це у величезний мінус. Але, як з'ясувалося, проблема тільки в цій машині, яка навіть передпродажну підготовку не проходила. В автосалоні «Парус» після тесту люб'язно запропонували перевірити гальма на інших Tiggo — і там усе було гаразд.
Тепер про керованість. Наш автомобіль був передньопривідним. Повороти та перешикування проходять передбачувано, зайвих кренів і заметів немає. Звісно, не відмовився б випробувати повнопривідну версію.
Шумоізоляція. Влаштувавшись на задньому сидінні, здивувався, наскільки добре чутно проїжджаючі повз машини. Дякую Альфреду — він помітив, що я нещільно причинив двері. Як тільки я її закрив, звуки зникли. Браво, Tiggo!
Автомобіль із зовнішністю паркетника та мотором 2.4 за смішну ціну 475 тис. рублів. Tiggo — чудовий вибір для тих, хто хоче солідну та красиву машину за невеликі гроші. Тим більше що обслуговування буде проходити в офіційного дилера — автоцентру «Парус», де є сучасне обладнання для Chery та пристойний запас запчастин і розхідників.
Альфред. За кермом — 11 років
Зізнатися, на цей тест-драйв я їхав без особливого ентузіазму. Цю модель ми вже випробовували, і дуже не хотілося знову зіткнутися з тими самими враженнями. У глибині душі тепліла надія, що автомобіль позбувся недоліків, виявлених минулого разу. Хоча навряд чи виробник стане міняти якість матеріалів — саме цей аспект у Chery раніше «кульгав». Цього разу під капотом 2.4-літровий мотор замість колишнього 2.0, та й взута машина по-зимовому, тож можна не церемонитися і випробувати її пожорсткіше, на відміну від минулого разу. Збирають цей автомобіль у Росії, в Калінінграді. Пластик на перший погляд не змінився, але, що дивно, салон не «пахне», хоча машина потрапила до нас прямо з автовоза, і часу «відстоятися» в неї не було. Це вже не перший випадок, коли китайські авто дивують відсутністю того самого неприємного запаху дешевого пластику. У чому секрет — поки загадка, але факт залишається фактом.
Я, як завжди, влаштувався на другому ряду, і ми виїхали на казанські дороги. Весняне бездоріжжя зробило свою справу: дорога перетворилася на полотно з ямами, наледями у вигляді “пральної дошки” та брустверами із замерзлого снігу — класичний “російський пакет”. У таких умовах і довелося випробовувати автомобіль. Одразу уточню: ця версія тільки з переднім приводом, тому за межі асфальту ми не виїжджали. Хотілося б, звісно, спробувати повнопривідну модифікацію, тим більше що запасу потужності 2,4-літрового двигуна на неї точно вистачило б. Перше, що впадає в око — машина позбулася колишньої “розмазаності” в реакціях. Вона стала відчуватися більш зібраною, з’явилася цілісність конструкції, що немало важливо. Якщо двох літрів цьому автомобілю було достатньо, то з 2,4 він буквально летить. Сидячи на задньому сидінні, мимоволі звертаєш увагу на роботу підвіски та шумоізоляцію. Відчувається, що налаштування усереднені між комфортом і керованістю. Tiggo легко проковтує дрібні нерівності та “пральну дошку”, але на ямах побільше відгукується глухо. На відміну від Amulet, салон не скрипить, лише злегка підспівує багажник, а точніше, шторки. Шумоізоляція або стала кращою, або я призабув колишню, але шум з-під задніх арок усе ж чутно. Варто зробити знижку на зимову гуму — вона завжди шумніша за літню, але в нас зима чи не дев’ять місяців на рік. Приладова панель залишилася колишньою, а отже, і старі болячки нікуди не поділися — в сутінках показання читаються насилу. Ручки керування приладами працюють туго. Втім, це може бути особливістю саме цього екземпляра, як і непрокачані гальма. Через них у місті доводилося їхати обережніше — педаль відверто провалювалася. Зате на невеликому майданчику можна було вдосталь покрутити кермо. Як і очікувалося, керованістю машина не блищить, втім, як і будь-який високий автомобіль. Рульове керування не “навантажується” навіть на пристойній швидкості — кермо залишається легким і гострим. Незважаючи на проблеми з гальмами, ми все ж перевірили ABS: працює вона адекватно, спрацьовує в самому кінці, як і належить. Система сучасна, педаль м’яко вібрує під ногою, без жахливого скреготу, як на машинах із допотопною ABS. Коробка передач нарікань не викликає — ні зчеплення, ні перемикання. Двигун тягне на будь-яких обертах: уже на 50 км/год можна ввімкнути п’яту і їхати без особливих зусиль. Відкривши капот, одразу стає зрозуміло, чому машина стала жорсткішою — встановлено поперечну балку жорсткості. Слушне рішення для цього автомобіля. Під капотом — старий знайомий, трудяга Mitsubishi 2.4 (такий самий стоїть на Hover). Як же не вистачає нашим людям такого автомобіля — недорогого, з гарним дорожнім просвітом і потужним мотором, який дозволяє забути про мінливості наших доріг і дворових проїздів.
Автомобіль оснащений електромеханічним люком. Хоч на дворі і не травень, не відкрити його ми просто не могли. Величезний, на півстелі, люк наповнює салон світлом і сонцем. Я люблю люки. Багажник не надто просторий, але склавши задні сидіння, за пару секунд отримуєш величезний майданчик із рівною підлогою. Прикро було за машину через гальма. Ми спеціально попросили в автосалоні показати першу-ліпшу таку саму машину на майданчику, щоб порівняти роботу гальм. Результат був передбачуваний: в іншої машини вони в порядку. Наш екземпляр просто не встиг пройти передпродажну підготовку, звідси й недолік. Упевнений, автосалон “Парус” уважний до покупців і бере на себе передпродажну підготовку, тож у вже придбаних автомобілів таких проблем не буде.